Матті Ванханен: «Ми сподіваємося, що політика в Україні здійснюватиметься на основі закону й поваги демократичних принципів і прав людини» - Політика - dt.ua

Матті Ванханен: «Ми сподіваємося, що політика в Україні здійснюватиметься на основі закону й поваги демократичних принципів і прав людини»

30 вересня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №38, 30 вересня-7 жовтня

Якось так вийшло в українсько-фінських відносинах, що досі візитів на вищому рівні у нас не було. І ...

Якось так вийшло в українсько-фінських відносинах, що досі візитів на вищому рівні у нас не було. І хоча подібні заходи — події, як правило, формальні й протокольні, вони є красномовним показником рівня відносин двох країн і їхньої взаємної зацікавленості. Після помаранчевої революції інтерес до України з’явився або відродився у багатьох держав. І, попри наші чергові внутрішньополітичні й економічні труднощі, зберігається донині.

Фінляндія з великим ентузіазмом сприйняла помаранчеві події осені минулого року. У Гельсінкі впевнені, що помаранчева революція відкрила великі перспективи для тіснішого політичного й економічного співробітництва України як із самою Фінляндією, так і з Європейським Союзом у цілому. З метою прискорити реалізацію цих перспектив до Києва наступного тижня з офіційним візитом прибуде прем’єр-міністр Фінляндії Матті ВАНХАНЕН. Супроводжуватиме його безпрецедентна як за кількістю, так і за рівнем представництва в історії українсько-фінського співробітництва делегація фінського бізнесу, до якої увійдуть керівники й топ-менеджери більш як тридцяти компаній. Така увага з боку фінських підприємців для України принципово важлива.

Слід нагадати, що в «Звіті про глобальну конкурентоспроможність» Міжнародного економічного форуму Фінляндію названо державою з найбільш конкурентоспроможною економікою у світі. Інноваційне середовище цієї країни також визнано одним із зразкових у світі. Для підтримання цих високих показників фінські компанії активно ведуть пошук нових ринків. Хочеться сподіватися, що однією з їхніх удалих знахідок виявиться Україна.

Крім того, як відомо, із липня наступного року Фінляндія шість місяців головуватиме в ЄС, а її прем’єр-міністр очолить головний орган Євросоюзу — Європейську Раду. І те, що вже сьогодні фінська сторона активно й уважно вивчає інтереси та потреби України в її співробітництві з Євросоюзом, говорить про ставлення Фінляндії до нашої країни. Вже сьогодні планується провести саміт Україна—ЄС у Гельсінкі на самісінькому початку фінського головування — у липні. На той час тема нової угоди між Україною та ЄС, котра повинна буде замінити нинішню Угоду про партнерство та співробітництво, стане руба. Наскільки нам відомо, питання про новий документ порушуватимуть у Києві під час візиту М.Ванханена. Однак конкретно й предметно говорити про його зміст, вважають у Гельсінкі, можна буде не раніше літа наступного року, коли вже можна буде оцінити результати парламентських виборів в Україні. На той час буде завершено попередню оцінку виконання Плану дій між Україною і ЄС, і коли сам Європейський Союз, можливо, вже дещо владнає власні конституційні та бюджетні проблеми.

Українські європейські перспективи досі не ясні. Але нам є чого прагнути.

— Пане прем’єр-міністр, десять років тому ваша країна вступила в Європейський Союз. Що набула Фінляндія в результаті цього кроку, чого позбулася? Чому ви віддали перевагу все ж членству в ЄС, а не вибрали модель відносин із Євросоюзом, подібну, скажімо, до швейцарської чи норвезької?

— Фінляндія отримала від членства в ЄС усе, що очікувала від нього. Фінська економіка стала відкритою й більш конкурентоспроможною, а також здатною відповідати на виклики глобалізації. Зростання економіки, за винятком перших двох років членства, у нас відбувається дещо швидше від очікуваного. Фінляндія стала більш цікава іноземному капіталу, пішла хвиля злиття фінських фірм і підприємств з іноземними компаніями. Зовнішня торгівля зростає швидко, хоча передусім ця тенденція спостерігається не з країнами ЄС, а з ринками, які швидко ростуть, більш далекого зарубіжжя.

Дані за останні десять років недавно старанно вивчала група фінських експертів. Вони дійшли висновку, що деякі надії, що покладали, наприклад, на притік прямих іноземних інвестицій у промислове виробництво, не виправдалися повною мірою. З іншого боку, на момент вступу в ЄС ми не передбачали введення єдиної валюти в найближчій перспективі, але, якщо озирнутися в минуле, цей факт примножив наші придбання від членства в ЄС. Попри деякі побоювання, сільське господарство вижило, хоч й у вигляді великих або менших фермерських одиниць.

На мій погляд, приклади Норвегії та Швейцарії показують, що альтернатива економічного зростання держави поза Євросоюзом, але водночас в умовах тісної інтеграції з ним, також реальна. На жаль, зараз ми переживаємо період, коли в глобальному масштабі найменш динамічно розвиваються економіки країн — членів ЄС. Проте я задоволений вибором Фінляндії на користь членства й упевнений, що наші придбання перевершують будь-які втрати.

— Як довго, на вашу думку, триватиме конституційна та бюджетна криза в Європейському Союзі? Як ви ставитеся до відмови Великобританії збільшити свою частку внесків у бюджет ЄС?

— Що стосується конституційної угоди, ЄС погодився взяти паузу для обмірковування. Необхідний час не тільки для обговорення цього питання як парламентами, так і громадянами, а й також для того, щоб Європейська Рада мала можливість присвятити більше часу пекучим питанням, зокрема економічним і проблемам глобальної конкуренції. Наступне обговорення конституційної угоди пройде під час головування Австрії 2006 року. На жаль, пошук легкого й остаточного рішення у цій проблемі може виявитися нелегким, і я боюся, що це питання залишиться на порядку денному ще якийсь час, включаючи головування в ЄС Фінляндії.

Неможливість домовитися з питання нової фінансової перспективи ЄС до червня не є чимось фатальним. Через те, що вибори в Німеччині було проведено раніше, не означає, що це питання не можна вирішити до фінського головування в ЄС, яке почнеться в липні 2006 року. Дуже рекомендується це зробити, оскільки необхідний час для створення технічної документації, перш ніж політична угода набере сили 2007 року. Упевнений, що головування, які передують нашим, докладуть усіх зусиль для вирішення цього питання, котре ще не досягло рівня кризи в буквальному значенні цього слова.

Проблема відмови Великобританії збільшити частку внесків у бюджет ЄС згодом має поетапно вирішитися. Фінляндія підтримує головування Великобританії в його прагненні досягнення компромісу щодо бюджету. Більше того, вітається мета Великобританії стимулювати дискусію відносно пожвавлення економічного функціонування ЄС на глобальних ринках відповідно до Лісабонської стратегії. З нетерпінням чекаю обговорення цих економічних питань на саміті наприкінці жовтня.

— Чи можливе, на вашу думку, продовження розширення ЄС по завершенні кризи? Якщо так, то кого ви бачите наступними кандидатами на членство в ЄС? Чи підтримує ваша країна вступ Туреччини до Євросоюзу?

— Розширення ЄС має тривати відповідно до раніше взятих ним на себе зобов’язань, це стосується і Туреччини. ЄС також мусить суворо дотримуватися власних умов, поставлених ним перед країнами-кандидатами і потенційними членами. Така складова політики, як виконання умов, потрібна, щоб процес розширення залишався передбачуваним, справедливим і заслуговував на довіру, навіть якщо це відбувається за рахунок строків. Водночас ЄС мусить і надалі шанувати в принципі право кожної європейської країни, яка поділяє європейські цінності й відповідає критеріям, домагатися членства в ЄС у відповідних часових рамках.

Чинний Ніццький договір дає можливість для інтеграції нових членів в інституційні структури ЄС. У свою чергу, має бути знайдено рішення для тих країн, які можуть вести переговори про членство завдяки старим зобов’язанням. Процес набуття членства в ЄС включає багато бар’єрів і зазвичай вимагає часу. Тому у світлі конституційної кризи не слід розглядати розширення ЄС як першочергове питання.

— Наскільки відомо, Фінляндія входить до кола друзів України в Європейському Союзі. Яким чином ваша країна могла б впливати на політику ЄС із тим, щоб Україні була надана європейська перспектива?

— У ЄС немає прямої політики, котра перешкоджає великим країнам ставати членами ЄС. У більш віддаленій перспективі фінська позиція, яка підтримує об’єктивні критерії, а також справедливі умови для країн — потенційних членів ЄС, буде корисною для України.

— Мабуть, можна стверджувати, що свого часу фінни найбільше з усіх скандинавів перейнялися романтикою помаранчевої революції. Як ви оцінюєте сьогоднішню політичну ситуацію в Україні — розкол команди Майдану й потік взаємних гучних обвинувачень і викриттів колишніх соратників?

— Фінляндія — перша з північних країн головуватиме в ЄС найближчими роками. Тому мій уряд зацікавлений отримати більше інформації з перших рук про внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Зі свого боку, ми сподіваємося, що політика в Україні здійснюватиметься на основі закону та поваги демократичних принципів і прав людини. Крім того, ми сподіваємося на здорову й передбачувану економічну політику вашої країни, а також подальший розвиток відносин із ЄС і сусідніми країнами.

— Які пріоритети намічає Фінляндія у відносинах із Україною на період головування вашої країни в ЄС у другому півріччі наступного року?

— Фінляндія успадкує повний список питань, які стоять на порядку денному у відносинах ЄС і України, котрі ми зобов’язані розвивати в співробітництві з українським урядом. У ході підготовки до саміту ЄС—Україна з’являться і розглядатимуться нові конкретні питання.

— Ми можемо вам тільки позаздрити: торік Фінляндію було названо Transparency International найменш корумпованою країною у світі. Україну в цьому рейтингу від вашої країни відокремлює ні багато ні мало 121 позиція. Скажіть, якими методами вам удалося настільки дієво викоренити зло корупції?

— У Фінляндії завжди був низький рівень корупції, і тому в нас немає великого досвіду боротьби із широкомасштабною продажністю. Однією з причин відсутності цього зла в нашій країні є високі моральні риси і чесність наших державних службовців, зумовлені, мабуть, відповідальністю держслужбовців середньої ланки за довірену їм роботу.

У нас добре розвинена система делегування вирішення питань неполітичного характеру державним службовцям. Політикам вищої ланки не властиво втручатися в прийняття таких рішень. І це зменшує для політиків можливість піддатися якомусь неправомірному впливу.

Завдяки дуже чіткій і прозорій бухгалтерській звітності приватним компаніям нелегко приховати свої нелегальні капітали, які могли б створити можливості для хабарів.

— Фінська система місцевого самоврядування дуже ефективна. Яку допомогу ваша країна може надати в реформуванні української системи місцевих органів влади?

— Під час моєї роботи в уряді система надання базових соціальних послуг місцевим самоврядуванням перебуває в процесі реформування. Але всі пропозиції поки гальмуються через побоювання, що найменші муніципалітети не зможуть у майбутньому надавати соціальні послуги на досить високому рівні. Коли у нас з’явиться досвід упровадження таких реформ, ми будемо раді поділитися ним із Україною.

— Які фінські компанії готові прийти працювати в Україну? В які сфери нашої економіки вони могли б зробити інвестиції? Що необхідно зробити з українського боку, щоб фінський інвестор масово прийшов в Україну?

— Сьогодні багато фінських компаній прагнуть стати гравцями світового масштабу у своїй сфері діяльності. Це стосується багатьох малих і середніх компаній, які знайшли свою вузьку нішу у світовому виробництві. Такі компанії, навіть якщо вони й невеликі, займаються пошуком ринків у всіх куточках світу, включаючи й Україну. Розмір і склад делегації бізнесменів, які супроводжують мене, відбиває ці тенденції.

Для малих і середніх компаній величезне значення має загальний бізнес-клімат. Він включає такі аспекти, як оподаткування, інфраструктура, законодавча система тощо. Зараз у завершальній стадії ратифікації перебуває двостороння угода між Фінляндією й Україною про сприяння і взаємний захист інвестицій. Цей документ зможе з деяких питань зменшити перешкоди для створення фінських підприємств в Україні.

Деякі фінські компанії вже планують конкретні інвестиції, і приклади таких планів буде оприлюднено під час мого візиту в Україну наступного тижня.

— Чи бачите ви перспективи регіонального співробітництва Балто-Скандинавського і Чорноморсько-Каспійського регіонів?

— Більша частина північних країн і всі балтійські держави є членами Європейського Союзу. У ЄС існують механізми для співробітництва як із Чорноморським, так і з Каспійським регіонами. Зокрема, для країн Чорноморського регіону європейська політика сусідства пропонує багатостороннє співробітництво і фінансові інструменти.

Наші регіони географічно й ментально близькі. Немає жодної причини, яка перешкоджає бізнес-колам наших країн знайти одне одного і скористатися відповідними можливостями обох регіонів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво