Люстрація економіки? - Політика - dt.ua

Люстрація економіки?

18 лютого, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №6, 18 лютого-25 лютого

Які саме підприємства піддадуть процедурі реприватизації? Це запитання вже кілька тижнів повисає в повітрі...

Які саме підприємства піддадуть процедурі реприватизації? Це запитання вже кілька тижнів повисає в повітрі. Офіційної відповіді — конкретного переліку («чорного списку») підприємств — немає, а тим часом посадові особи то заплутують, то лякають громадськість власним баченням ситуації.

Президент України Віктор Ющенко перед різними аудиторіями називає цифри, що різняться майже на порядок, — від 30 (у виступі перед інвесторами в Києві) до 200 (у виступі перед донецьким «партгоспактивом») об’єктів.

Перший віце-прем’єр-міністр України Анатолій Кінах, який очолив спеціальну групу з проблемних питань приватизації пропонує розібратися з усіма великими приватизованими підприємствами. В інтерв’ю «5 каналу» він заявив буквально таке: «Ми сьогодні проводитимемо дуже серйозну інвентаризацію результатів стратегічної приватизації в Україні, починаючи з 91 року». (Для довідки: згідно з даними Фонду держмайна, в Україні є 424 підприємства, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.)

Голова спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Валентина Семенюк пропонує взагалі переглянути всі приватизаційні процеси, що проходили в Україні від 1990 року, включаючи й ті, що відбувалися за умовами радянського законодавства.

Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко налаштована не менш радикально. На прес-конференції після проведення наради з питань боротьби з контрабандою вона заявила, що в Україні взагалі «не було справжньої приватизації».

Ніби підтверджуючи цю тезу, Генеральна прокуратура України підготувала перелік із 3000 підприємств, під час приватизації яких, на думку ГПУ, було допущено порушення. Тепер уряд разом із Генпрокуратурою має намір оскаржити приватизацію цих об’єктів у суді. Тимошенко не змогла назвати кількість підприємств, які зрештою буде повернуто державі.

Міністр фінансів України Віктор Пинзеник в ефірі «1+1» наголосив на тому, що ревізія приватизаційних угод відбуватиметься в межах закону, зазначивши ніби між іншим: уряд перегляне приватизацію ще тисяч об’єктів…

У «чорному списку» першої хвилі — такі «еверести приватизації» (копірайт Михайла Чечетова), як «Криворіжсталь», «Укррудпром», Нікопольський завод феросплавів, Миколаївський глиноземний завод, Запорізький алюмінієвий завод, сєверодонецький «Азот», Чорноморський суднобудівний завод.

Перегляд приватизаційних угод мотивують по-різному.

Приватизацію «Криворіжсталі» та «Укррудпрому» критикують переважно за звуження умов конкурсу та, як наслідок, — продаж за надто низькою ціною. При цьому деяким підприємствам «Укррудпрому» приділяється особлива увага. Зокрема ІнГЗК інкримінується додаткова демісія, у результаті якої було розмито держчастку.

У випадку з Чорноморським суднобудівним і Запорізьким алюмінієвим заводами йдеться про невиконання покупцем інвестиційних зобов’язань. Зокрема на ЗАлКу, згідно з інформацією ФДМ, «виконання інвестиційних зобов’язань заблоковано судом». Ну а «кілочки» замість алюмінієвого заводу в Харкові, «побудовані» інвестором МГЗ — «РусАлом», стали просто притчею во язицех.

Нікопольський завод феросплавів: інвестзобов’язання виконуються, зате існує думка, що за пакет акцій недоплатили 500 млн. грн. Також за нібито заниженою ціною пішов ДМК ім. Дзержинського.

Сєверодонецький «Азот», як тепер кажуть, було продано на непрозорому конкурсі американській компанії Worldwide Chemical за 120 млн. дол. Остання одержала 60% акцій, інші 40% залишилися у власності держави. Хоча початковий план розміщення передбачав закріплення за державою контрольного пакета.

Далі, згідно з даними Міжнародного центру перспективних досліджень, переглянути можуть угоди щодо «Павлоградвугілля» та «Краснодонвугілля». Головна причина появи їх у списку — продаж незадовго до виборів.

Друга хвиля, або друга черга, реприватизації, очевидно, торкнеться не таких великих, але від цього не менш «підозрілих» об’єктів.

Олег Дубина, голова Енергетичної компанії України, пропонує розібратися з продажем «Донбасенерго» (за словами фахівців, ідеться про три ТЕЦ). Львівська міська рада звернулася з проханням до Президента ініціювати передачу компанії-енергопостачальника «Львівобленерго» у комунальну власність Львова.

Під сумнівом — кримський «Титан», точніше, створення 2004 року СП з компанією RSJ Erste Beteiligungsgeselschaft MBH. Також викликають підозру пов’язані з ним ГЗК, які було виведено з «Українських поліметалів». Прокуратура Житомирської області вже порушила кримінальну справу за фактом незаконного відчуження службовими особами Фонду держмайна України Іршанського державного гірничо-збагачувального комбінату.

Також прокуратурою, але вже Оболонського району Києва порушено кримінальну справу за фактом незаконної приватизації 20% державних акцій ВАТ «Рубежанський картонно-тарний комбінат».

Третя частина умовного списку — це підприємства, назви яких поки що не мусуються у ЗМІ, проте, на думку експертів, їх шанс втрапити під... та просто «втрапити» є досить високим.

Начальник аналітичного відділу ТОВ «Арт-Капітал» Віталій Шушковський в інтерв’ю «Українському фінансовому серверу» додає до зазначених вище об’єктів «Львівський автобусний завод», «Рівнеазот» і «Азовкабель».

Міжнародний центр перспективних досліджень вважає одним із кандидатів на реприватизацію Херсонський бавовняний комбінат.

Представник однієї з інвесткомпаній, який побажав залишитися неназваним, навів УФС свій список: ММК ім. Ілліча (проданий не на відкритому конкурсі, за спецзаконом, до того ж категорично проти такого продажу виступав сам Ющенко, тоді — прем’єр-міністр України); «Запоріжсталь» (останній конкурс по 25% акцій); мережі «Луганськобленерго» та «Донецькобленерго»; «Азовмаш» (створення підприємства); Нікопольський південнотрубний завод (причина — проведена реструктуризація); «Оранта» (додаткова демісія); «Дніпроазот» (запитання викликає останній конкурс); «Росава» (створення однойменного ЗАТ); «Аркада» (додаткова демісія); «Київметробуд» (останній конкурс по 25% акцій).

Четвертий розділ списку можна умовно назвати «дріб’язком».

У багатьох регіонах почали масово переглядати результати приватизації ринків, кінотеатрів і торговельних центрів. У ЗМІ фігурували, зокрема, «Озерка» — Центральний ринок Дніпропетровська та ТЦ «Берізка» у Сумах. А в Харкові прокуратура від початку року вже порушила близько 20 кримінальних справ за фактами незаконної приватизації об’єктів державної і комунальної власності. Зокрема п’ять справ — за фактами незаконної, із погляду працівників прокуратури, приватизації міських кінотеатрів, оскільки вони продавалися за заниженою ціною.

Окрім того, дуже ймовірно, що у нинішніх власників заберуть санаторії на Південному березі Криму. Так, іще в січні Генеральна прокуратура порушила кримінальні справи проти посадових осіб Державного управління справами за фактом незаконного продажу кількох курортних комплексів у Криму. Це санаторії «Дніпро», «Україна», «Ай-Даніль», «Гурзуфський», «Пушкіно».

«Кожний районний начальник матиме свою «Криворіжсталь», — пророкував на початку тижня радник Президента України, керівник Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. Проте до кінця тижня, після оголошення цифри в 3 тис. проблемних підприємств і спроб скласти певні списки підприємств-ізгоїв на всіх рівнях, «від столиці до села», стало зрозуміло, що «криворіжсталізація всієї країни» є цілком реальною.

Причини саме такого розвитку подій зрозуміти непросто. Можна лише здогадуватися, чому й коли ідея Ющенка про відновлення справедливості у сфері приватизації останніх років трансформувалася у гасло «все забрати і поділити». Проте цілком очевидно, що плани суворо в межах закону розібратися з окремо взятими підприємствами і їхніми окремо взятими власниками виявилися набагато скромнішими, ніж теперішня бурхлива реприватизаційна реальність.

Почали висловлювати своє невдоволення експерти, котрі однозначно та стовідсотково підтримували Ющенка не лише під час помаранчевої революції, а й задовго до листопада 2004-го.

Так, народний депутат України, голова Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств Юрій Єхануров однозначно виступив проти тотальної реприватизації. «Я категорично проти цього, і такі дії стануть поганим сигналом для потенційних інвесторів з-за кордону», — заявив він.

Часом складається враження, що світ, який іще не отямився від захоплення помаранчевою революцією, просто не вірить у те, що відбувається. Можливо, саме в цьому причина коментарів представників Світового банку про те, що реприватизація не позначиться на інвестиційній привабливості України?

Проте у стані іноземних партнерів українських приватизованих підприємств уже неспокійно. Так, торговий аташе Посольства Австрії в Україні повідомляє, що до диппредставництва звертаються австрійські фірми, в яких є контракти в нашій країні. Австрійські бізнесмени не розуміють, що відбувається, і просять надати інформацію про своїх українських партнерів.

Олександр Пасхавер каже: «Знаєте, я цікавлюся історією своєї країни, і я звернув увагу на те, як багато було випадків, коли активні її творці перетворювали перемогу на поразку. У мене таке враження, що ми зараз саме цим і займаємося. Перетворюємо нашу перемогу на нашу поразку. В економічному плані, а далі я не знаю...»

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво