Лукашенко взявся за правозахисників - Політика - dt.ua

Лукашенко взявся за правозахисників

11 листопада, 2011, 15:08 Роздрукувати Випуск №41, 11 листопада-18 листопада

У Білорусі минулого тижня розпочався судовий процес над найвідомішим правозахисником у країні Алєсєм Бєляцкім.

© ІА «Фергана»

У Білорусі минулого тижня розпочався судовий процес над найвідомішим правозахисником у країні Алєсєм Бєляцкім. Його обвинувачують в ухилянні від сплати податків. Але експерти вбачають у цьому політичну розправу над головним захисником опозиції, який добряче попсував кров Лукашенкові за нинішній рік.

Ця історія почалася місяців зо два тому. В серпні генпрокуратури Польщі та Литви «злили» білоруській владі інформацію про рахунки відомого білоруського правозахисника Алєся Бєляцкого. У литовському Nordbank і польському Bank Slaski в нього виявилося сумарно приблизно 500 тис. євро. Це сталося, як потім запевняла польська влада, помилково: між Білоруссю та Польщею, а також між Білоруссю й Литвою діють домовленості про правову допомогу. Генпрокуратура РБ зробила запити й несподівано отримала відповіді. Згодом власті двох європейських країн почали просити вибачення за жахливу «помилку»: мовляв, усе сталося випадково, не було завдання поглумитися над білоруською опозицією. МЗС Польщі і Литви зажадали звільнити правозахисника, але, зрозуміло, ніхто заарештованого Бєляцкого випускати з СІЗО не став.

Керівника білоруського правозахисного центру «Весна», віце-президента Міжнародної федерації з прав людини Алєся Бєляцкого тепер обвинувачують у приховуванні доходів «в особливо великому розмірі». За законом, йому загрожує позбавлення волі на строк від трьох до семи років із конфіскацією майна.

Сам правозахисник каже, що обвинувачення видумане, а виявлені на його рахунках гроші призначалися не йому особисто, а для потреб «Весни». Захист Бєляцкого навіть продемонстрував суду довідки, які свідчать, що відправники цих сум — відділення Гельсінкського комітету Норвегії і Швеції, а також МЗС Нідерландів. Гроші надходили також від Міжнародної федерації з прав людини. Суд цих матеріалів не став долучати до справи: вони, мовляв, «не перекладені на жодну з двох державних мов Білорусі».

Бєляцкий впродовж останнього року надав колосальну підтримку репресованій білоруській опозиції. Він був фактично єдиною людиною в країні, яка бралася домовлятися з адвокатами про захист у судах опозиціонерів, заарештованих за участь в акції протесту в Мінську 19 грудня 2010 року. Це було непросто: майже всі юристи, котрі захищали опозицію, згодом позбулися ліцензій на право здійснювати адвокатську діяльність. І ще до самих процесів було зрозуміло, що така небезпека є.

Керівник прес-служби громадянської кампанії «Європейська Білорусія» Олександр Отрощенков уже побував у в’язниці, але був достроково звільнений за амністією, підписаною Лукашенком. Він був одним із тих 600 осіб, яких заареш­тували взимку і яким загрожували величезні тюремні терміни за «участь у масових заворушеннях». Колишній політзек розповів DT.UA, що саме представники «Весни» оплачували послуги всіх адвокатів, які захищали опозиціонерів, носили продуктові передачі в СІЗО, надавали фінансову допомогу родинам, годувальники яких опинилися після акції протесту у в’язниці. «Ця людина зробила для збереження громадянських свобод у Білорусі більше, ніж будь-хто», — каже Отрощенков. І його думку напевно поділяє кожен білорус, що дотримується демократичних поглядів. Про те, наскільки люблять Бєляцкого в опозиційній «тусовці», свідчить і увага опозиційних ЗМІ до судової розправи над ним.

Цей процес здобув і гучний міжнародний резонанс. Польща та Литва вже призупинили з Білоруссю дію договору про правову підтримку. Євросоюз і США зажадали від офіційного Мінська звільнити Бєляцкого. На судовий процес у справі правозахисника регулярно приходять посли західних держав. Глава литовського МЗС Аудронюс Ажубаліс пообіцяв, що заборонить в’їжджати на територію ЄС усім чиновникам, причетним до переслідування Бєляцкого.

Офіційний Мінськ відповідає іноземцям «взаємністю». Біло­руські посольства в різних країнах перестали видавати візи правозахисникам, які захотіли спостерігати за перебігом процесу. Посольство РБ у Парижі не видало візу президентові Міжнародної федерації з прав людини Сухайр Белхассен: мовляв, її присутність у Мінську небажана.

Керівник Центру правової допомоги населенню Олег Волчек каже, що мета влади — залякати все громадянське суспільство Білорусі. Є й інша версія. Давно відомо, що Олександр Лукашенко любить «торгувати» політв’язнями: їх випускають тоді, коли Мінську потрібна від Заходу кредитна підтримка. Ось Бєляцкій і міг стати саме таким «заручником». Нині їх у Лукашенка, крім Бєляцкого, троє: екс-кандидати в президенти Андрій Санніков та Микола Статкевич, а також керівник виборчого штабу Саннікова Дмитро Бондаренко. Хай там як, експерти впевнені: справа Бєляцкого має зовнішньополітичні причини. Лукашенко пробує примусити Захід звернути на себе увагу й добитися таким чином нових економічних преференцій. Правда, є ймовірність, що стане гірше: Захід у 2011 році місяць за місяцем тільки посилює своє негативне ставлення до Білорусі.

Загалом, усередині країни політична ситуація нині дуже напружена. Тут вирує економічна криза: з початку року національна валюта подешевшала втричі, а ціни в магазинах, за даними влади, зросли більш ніж удвічі. Люди на місяці наперед запасаються рисом, макаронами, м’ясом, соняшниковою
олією, бензином. «Хапун» спостерігається і в магазинах одягу, і в салонах побутової техніки. Ставки за споживчими кредитами перевищили 120% річних. Кредитів на житло у Мінську вже практично не видають. Імпортна продукція преміум-класу подорожчала практично вп’ятеро-всемеро, порівняно з цінами початку року: дистриб’ютори, побоюючись дальшого обвалу національної валюти, закладають курс долара набагато вищий за поточний.

Різке погіршення життя людей відбувається на тлі небачених досі політичних репресій. Багато вид­них діячів опозиції або бояться говорити, або втікають за кордон; парламент на законодавчому рівні дозволив КДБ та міліції вриватися в будинки й заарештовувати людей із будь-якого приводу; запроваджено кримінальну відповідальність за уїдливі або спонукальні політичні коментарі на опозиційних сайтах і в соціальних мережах.

Незалежний інститут соціально-економічних і політичних досліджень стверджує, що всередині країни Лукашенка підтримує не більше 20% населення. До речі, відразу після опублікування результатів цього дослідження керівника НІСЕПД Олега Манаєва затримала міліція «за підозрою в розповсюдженні і наркотиків». Після роз’яснювальної розмови соціолога відпустили. До певного часу.

Політолог Валерій Карбалевич каже, що влада «нервує, а тому шукає будь-які способи розправитися зі своїми політичними опонентами, і взагалі — з усіма інакодумцями». Опозиція побоюється, що тепер ввірватися в будинок і «забрати у в’язницю» можуть кожну нелояльну до влади людину.

Наступне засідання суду у справі Бєляцкого відбудеться 10 грудня. Експерти впевнені, що судитимуть правозахисника не один місяць. Мінську вигідно затягувати справу: згодом МВФ прийматиме рішення щодо виділення чи невиділення йому ще одного стабілізаційного кредиту.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво