Ловці перлин

Поділитися
Символом року, що минає, для Криму може слугувати швидкісна електричка «Сімферополь — Севастополь», запущена у переддень місцевих виборів...

Символом року, що минає, для Криму може слугувати швидкісна електричка «Сімферополь — Севастополь», запущена у переддень місцевих виборів. Технологи, які просувають головний слоган команди Василя Джарти «Крим — перлина України», так назвали й електричку. А дарма. Час подорожі зі столиці автономії до Севастополя електропоїздом і справді скоротився на третину, проте не за рахунок швидкості, а завдяки тому, що він робить усього одну зупинку — в Бахчисараї. Жителі решти попутних населених пунктів отримали проблему у вигляді пошуку альтернативного способу повернення додому. Тому електричка ходить напівпорожня. Ті ж, кому вона служить, дорогою вправляються у скорочитанні. У біжучому рядку на табло у вагонах їм бажають «усього найкращого!».

Те саме, по суті, сказав кримчанам президент Віктор Янукович, чимало наобіцявши автономії у плані особливого економічного статусу. Це породило гіперактивність у Сімферополі, яка потім була технічно пригальмована «лежачими поліцейськими» в коридорах Кабміну. На початку грудня в інтерв’ю «ДТ» Василь Джарти, посилаючись на розмови з президентом і прем’єр-міністром, висловлював упевненість, що вже до Нового року проекти законів про розвиток АРК та зміни до інших законів будуть затверджені Кабміном і подані у ВР України. На жаль, цього не сталося. Загалом, як влучно писав Насір Хосров: «Ты можешь сотни лет о жемчуге твердить, Но если не нырнешь — он твой лишь в сновиденье».

Тому називати 2010-й роком нездійснених надій можуть тільки пересічні кримчани, які двічі проголосували за «єдину команду регіоналів». Для влади це був рік невиконаних обіцянок, що, у принципі, так само традиційно, як олів’є на новорічному столі. Жаль викликає інше: бездарно витрачений на імітацію реформ час, змарновані шанси в економіці і встановлення стабільності, як її розуміють регіонали, — все мало бути в одних руках. Але цього всього так багато, що першим особам у Києві й на місцях незабаром знадобиться така кількість рук, як у бога Шиви.

Отож що поклала під ялинку кримська влада для Києва, кримчан і для себе, любимої? Інакше кажучи — що «носитимуть» наступного року, який буде для автономії ювілейним?

Голова ВР Криму Володимир Константинов вважає, що 20-річчя заснування автономії — цілком зрілий вік, аби просити в Києва реального розширення повноважень місцевого парламенту. А саме — надати Криму право законодавчої ініціативи. «Ми просимо більших повноважень і право законодавчої ініціативи. Так відбувається в усіх автономіях світу, і нічого тут такого воєнного немає, оскільки закони можуть стосуватися тільки діяльності та прав, встановлених у Конституції», — заявив В.Константинов, коментуючи ухвалене цього тижня звернення ВР Криму до парламенту України.

Нагадаю, що в перші роки існування АРК парламент автономії взагалі був законодавчим органом: приймав власні закони, але сепаратистські ігрища та спроба президента Мєшкова розігнати парламент дали Києву можливість це право ліквідувати. Разом із посадою президента Криму та всіма прийнятими на той час законами. Відтоді кримські законодавчі побажання потрапляють у зал ВР України транзитом через народних депутатів і Кабмін, рідше — через президента. У кожному разі — шлях довгий. Для втіхи центр залишив автономії одне виключне право, що породило правову колізію. Конституцію Криму має право приймати тільки ВР АРК, вносити в неї зміни — теж. Таким чином, усі інші носії права законодавчої ініціативи в ньому обмежені. Включно з 450 народними депутатами, які потім цей закон України приймають, і президентом, який його підписує. Цей казус цілком можна було б поховати в історії і зняти обмеження по обидва боки, зважаючи на те, що колишніх загроз у вигляді сепаратистських зазіхань у Криму більше не спостерігається.

Але якщо прохання Криму формулюватиме лише кримський спікер, то можна й підскочити на вигляд антиконституційності нової «хотілки». Розвиваючи думку, Константинов розповів журналістам, як це буде на практиці: реалізація права на законодавчу ініціативу виражатиметься в обговоренні на сесіях не проектів постанов, а проектів закону АРК. «Він (закон) надходить у Верховну Раду України і там регламентується — затверджується або не затверджується», — розмірковує спікер (цитується за РИА «Новый регион»).

Тому не дивно, що реакція на цю ініціативу представника президента у ВР України Юрія Мірошниченка була різка: це суперечить Конституції, а законодавчий орган у країні один. Одне слово, акуратніше треба з упаковуванням подарунків та даруванням.

«Ну, обмовився спікер, буває, — вважає політолог Олександр Форманчук. — А сама постановка питання нормальна. Якщо є автономія, то вона мусить мати законодавчу ініціативу. Це загальносвітова практика. Проте я скептично дивлюся на можливість підтримки цього прохання. Хоча сьогодні можна сказати (і це, до речі, один із головних результатів політичного року), що Крим для Києва — свій. Немає жодних загроз сепаратизму. Сьогодні ситуація яка в Донецьку, така і в Криму, — і там, і там свої. Можна покластися». Ця обставина, вважає Олександр Форманчук і є подарунком, що його нова влада Криму поклала під ялинку для себе. «Формується нова правляча еліта, яка складається переважно з представників Донецька і Макіївки з невеличкими вкрапленнями місцевих, взятих у команду. Але хотілося б зрозуміти, чи є межа цій кадровій інтервенції? Тут днями мені розповіли, що навіть директор сімферопольського цвинтаря «Абдал» у нас приїжджий, прибув з Києва, але сам — донецький».

Остання новина з «Абдала» може стати хітом у новорічних прогнозах політичних експертів. «Треба ще головлікарів у пологових поміняти, і тоді цикл замкнеться, — каже політолог Андрій Нікіфоров. — Гадаю, ця трудова міграція наступного року триватиме, якщо, звісно, ще залишилися підходящі люди в Макіївці».

Повну керованість Криму для Києва називає головним підсумком року і директор Таврійського інституту регіонального розвитку Андрій Клименко. «Причому керованість абсолютну, знизу догори, чого ніколи не було. А сформовано її завдяки кадровій вертикалі та ірраціональному страху кримських «маклерів» перед донецькими «промисловцями». Проте важливо розуміти, що вертикаль ця жорстко зав’язана на Василі Джарти. «Побажання, щоб він якомога швидше повернувся, кримська влада й поклала собі під ялинку. Іншого лідера немає. Тільки він може здійснити їхні мрії — і кадрові, і щодо отримання інвестицій із бюджету, і щодо підтримки з боку президента», — каже А.Клименко, який висловлює обережну надію, що хоч щось у Криму почне змінюватися на краще — бодай тому, що не змінюватися взагалі вже неможливо.

Нічого не змінюватиметься, впевнений Андрій Нікіфоров. «Усе, покладене кримською владою під ялинку до наступного року, має віртуальну форму. Це векселі, які оплачуватиме народ, причому народ — у широкому сенсі. І ми, і наші діти, і навіть онуки, які ще не народилися. Жодних інвестицій кримська влада залучити не зможе, окрім бюджетних інвестицій та якихось структурних проектів. З ними буде те саме, що й з черговим траншем МВФ, — розкрадуть. Частина піде на відкоти в Київ у вигляді грошей та замовлень «своїм» фірмам. Ні, ми, звісно, побачимо потужні машини, які щось закатуватимуть в асфальт. У частині піару нинішній команді влади слід віддати належне — вміють».

Надії саме на бюджетні асигнування у кримського уряду справді величезні. В.о. прем’єра Криму Павло Бурлаков поклав під ялинку заявку на два мільярди гривень інвестицій із держбюджету! Знак оклику з двох причин. По-перше, нинішнього року прямі інвестиції з держбюджету становили півмільярда. «Це був безпрецедентний випадок, коли, маючи вкрай важкий бюджет, нам вдалося залучити тільки прямих державних інвести-цій 500 мільйонів», — каже П.Бурлаков, повідомляючи, що в головному кошторисі країни на наступний рік сума в цьому рядку становить уже 900 млн. гривень. Виходить, бюджет країни вже не «важкий».

По-друге, цифри хороші в порівнянні. Бюджет Криму-2010 «важив» 3,146 млрд. гривень. Проекту нового ще ніхто не бачив, але віце-прем’єр Катерина Юрченко в інтерв’ю «Інтерфаксу» повідомляла, що Бюджет-2011 буде збільшено на 10 відсотків від суми року, що минає. Тобто може дотягти до 3,5 мільярда. І на тлі цієї суми два мільярди субвенцій мають зовсім інший вигляд. Загалом, можна не працювати. Хороший подарунок під ялинку.

І з приводу «перлини». Пам’ятаєте «Летючий корабель»? Його треба було побудувати, щоб одружитися із Забавою. «Побудуєш?» — запитав цар Полкана. «Куплю!» — відповів багатій. А сам пішов і вкрав.....

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі