Криза з ліками. Кому відривати голови? - Політика - dt.ua

Криза з ліками. Кому відривати голови?

22 липня, 2011, 15:36 Роздрукувати Випуск №27, 22 липня-13 серпня

Повна зупинка державних закупівель усіх лікарських препаратів призвело до гучного скандалу в керівництві уряду.

© Андрій Товстиженко, ZN.UA

Повна зупинка державних закупівель усіх лікарських препаратів, у тому числі критично важливих для порятунку життя хворим на онкологію, туберкульоз, ВІЛ та інші небезпечні недуги, призвело до гучного скандалу в керівництві уряду.

«Якщо це правда, повідривати голови тим, хто це допустив, Олександре Володимировичу, інакше своєю головою заплатите. Я вам даю місяць на це, якщо це правда», — заявив прем’єр-міністр Микола Азаров міністру охорони здоров’я Олександру Аніщенку на засіданні Кабміну, прочитавши газетну публікацію про відсутність ліків для хворих на гемофілію в Україні. DT.UA, звісно, припускало, що відсутність ліків у 45-мільйонній країні має викликати різку публічну реакцію влади. Але, відверто кажучи, поведінка та слова прем’єр-міністра й керівництва МОЗ викликають сумніви в тому, що уряд зуміє оперативно вирішити кризу з ліками.

Насамперед торкнемося питання, кому і що потрібно відривати. Прем’єр підтвердив: гроші на закупівлю ліків виділено. По-перше, як це можливо, щоб 3,5 мільярда гривень лежали на рахунках казначейства, а цільові бюджетні програми не виконувалися? Що відривати, Миколо Яновичу, за таку кричущу відсутність фінансово-бюджетної дисципліни?

По-друге, статті та сюжети про відсутність ліків уже не один місяць з’являються у ЗМІ. Про критичний стан хворих на гемофілію, чия історія так зворушила серце Миколи Яновича, голова Всеукраїнського товариства гемофілії Олександр Шміло розповів на прес-конференції 15 квітня — три місяці тому! І хворі на гемофілію, і представники інших громадських організацій неодноразово зверталися і в МОЗ, і в адміністрацію президента, і в усі інші служби.

По-третє, від голови виконавчої влади хотілося б почути не емоції й награний подив, а конкретний план дій із виправлення ситуації та негайної поставки ліків!

Натомість прем’єр зажадав розібратися з ситуацією те ж міністерство, яке своїми ж системними діями і спровокувало кризу ліків, — МОЗ. Голова МОЗ О. Аніщенко визнав: «Якщо говорити про препарати для лікування гемофілії — має рацію прем’єр-міністр, їх справді недосить». Згідно з цитатою інформагенцій, за словами Аніщенка, МОЗ проводив два тендери для закупівлі необхідних ліків, але деякі препарати були дорожчими, ніж торік, і їх не купили. За його словами, буде проведено ще один тендер, препарати закуплять навіть за завищеною ціною, ця процедура займе 25 — 30 днів. Причину відсутності ліків міністр вбачає у бажанні провести закупівлі якомога дешевше, а заощаджені кошти спрямувати на закупівлю ще більшого обсягу препаратів. «Навіть якби торги було проведено в січні, то на цей час у нас скінчилися б препарати».

Ці заяви міністра охорони здоров’я дуже промовисто демонструють, що в міністерстві, на жаль, немає як системного розуміння самої проблеми, методики її вирішення, так і елементарної обізнаності із реальним станом справ. Олександр Володимирович намагається прикрити політико-комерційні мотиви зриву держзакупівель, про які ми писали в попередньому числі, заявами, котрі дуже легко спростувати.

Як писало DT.UA, із 240 тендерів, що їх провело, але так і не реалізувало МОЗ 2011 року, 25 тендерів усе-таки відбулися, і було розкрито тендерні пропозиції. Справді, слід відзначити, що на цих торгах чиновники МОЗ виявили принциповість, — їм вдалося домогтися істотного зниження вартості закуповуваних ліків. І це був би чудовий приклад професійної державної роботи, але тільки в тому разі, якби, на наполягання МОЗ, укладені й акцептовані договори на постачання ліків не були розірвані!

«За деякими позиціями є змова основних постачальників лікарських засобів. Вони або взагалі не з’являються на торги, або подають явно завищені ціни», — заявила заступник міністра охорони здоров’я Галина Калішенко.

Торкнемося ситуації з ліками для хворих на гемофілію, щоб шановний пан міністр і його заступник, знову виступаючи в телеефірі, не мусили використовувати неперевірену або неточну інформацію про роботу МОЗ і позбавили недостовірних даних громаду та хворих. Адже досить подивитися «Вісник державних закупівель», і стає очевидною певна нестиковка у фактах, якими оперують керівники МОЗ.

Насправді міністерство у 2011 році провело не два, а шість тендерів на закупівлю ліків для гемофіліків, які відбулися, але від поставок ліків за ними міністерство відмовилося. Незважаючи на досягнуту економію бюджетних коштів, причому істотну. В усіх тендерах на постачання ліків від гемофілії брали участь усі постачальники.

Найважливіше — у жодному разі ціна не перевищила розцінок 2010 року. Звернімося до фактів: 7 червня відбувся тендер на закупівлю опотерапевтичних продуктів (фактор згортання 9) — номер оголошення 52631. На ньому перемогло Київське регіональне фармпідприємство, яке дало ціну на 39,72% нижчу, ніж ціна закупівель 2010 року. Джерела, близькі до керівництва підприємства, повідомили DT.UA, що фактичну поставку було заблоковано МОЗ, договір розірвано.

Також 7 червня відбулося розкриття тендерних пропозицій з іншого тендера на закупівлю препаратів фактора згортання 9, номер оголошення 60554, — тут перемогла фірма «Лінк-Медітал», ціна виявилася нижчою на 39,93%. Джерела, близькі до керівництва підприємства, повідомили DT.UA, що фактичну поставку було заблоковано МОЗ, договір розірвано.

«Нам кажуть, що незабаром буде проведено тендер на 7-й і 9-й фактор згортання крові, а що стосується 8-го (він потрібен 90% хворих), поки що неясно, коли відбудеться, — повідомила минулого тижня секретар Всеукраїнського товариства гемофілії Олена Сафронова. — На чорному ринку вартість 1 тисячі одиниць 8-го фактора — 1000 дол. Наприклад, моєму синові, щоб вирвати зуб, потрібно 10 — 15 тисяч одиниць фактора».

7 червня уже відбувся тендер на закупівлю фактора згортання 8, з номером оголошення 52620. Компанія «Центрофарм» дала ціну на 30,82% нижчу, ніж на торгах 2010 року. Джерела, близькі до керівництва підприємства, повідомили DT.UA, що фактичну поставку було заблоковано МОЗ, договір розірвано.

Три інші тендери справді показали або незначне, або взагалі нульове зниження ціни. Але ціни не зросли ніде. Оскільки , за даними Товариства гемофілії, їхні потреби покриваються держзакупівлями на 17%, за даними МОЗ — на 22—25%, — міністерству для закриття потреб хворих на гемофілію на 100%, як заявив пан Аніщенко, необхідно добитися зниження ціни не на 30—40%, а вчетверо-вп’ятеро! Чи можливо реалізувати ці гарні й правильні слова на практиці?

Віриться важко. Так, держзакупівлі не покривають 100% потреб, але завдяки їм у державних лікарнях є засоби для порятунку хворих в екстрених випадках! Як же можна позбавляти людей цієї допомоги? Крім того, коли держзакупівлі не проводяться взагалі, продавці на чорному ринку отримують необмежені можливості для роздування цін. Хворим необхідні ліки, і, якщо держава не дає нічого, ліки все одно у когось закуповуються, і все одно на цьому заробляють цілком конкретні люди, яким відсутність держзакупівель дуже вигідна. Останнє можна розглядати з суто комерційної точки зору як стимулювання продажів. Якщо станеться надзвичайна ситуація, людина, котра потрапить у біду, вже жодним чином не зможе розраховувати на допомогу держави і покірно платить ту ціну, яку їй заявляє чорний ринок!

Таким чином, виходить: доки МОЗ шукає постачальників, які зроблять ціну на ліки вп’ятеро нижчою, ринок препаратів для гемофілії захоплюють постачальники нелегально ввезеної й несертифікованої продукції. Як зазначив у коментарі для DT.UA О.Шміло, на чорному ринку пропонують переважно дешеві препарати російського виробництва, які значно поступаються якістю європейським лікам. Чи вигідно це державі? Чи корисно це для здоров’я громадян?

О.Аніщенко заявив, що препарати для гемофілії буде закуплено протягом 25—30 днів, однак Всеукраїнське товариство гемофілії вважає такий прогноз необгрунтовано оптимістичним. «Якщо тендер проведуть зараз, навряд чи ми отримаємо ліки раніше, ніж через два з половиною місяці», — вважає О.Шміло. Річ у тому, що цикл виробництва факторів згортання крові становить не менше двох місяців. Поставити велику партію цих ліків через процедуру тендера протягом місяця неможливо. Бо в такому разі як мінімум дві фармацевтичні компанії повинні мати у себе на складі вже виготовлені препарати. А хто піде на такий ризик, знаючи, що або тендер можуть знову скасувати, або цінова пропозиція конкурентів виявиться вигіднішою? Ліки мають термін придатності, і довго зберігати їх не можна.

Який алгоритм дій слід було б застосувати уряду, якби він справді хотів швидко навести лад із закупівлями ліків за держпрограмами?

По-перше, потрібно визнати допущені помилки, а не намагатися недостовірними виправданнями зняти з себе відповідальність.

По-друге, потрібно негайно прийняти план дій стосовно екстреного вирішення проблеми з ліками. 18 червня О.Аніщенко заявив, що МОЗ має план проведення держзакупівель, — де він? Якщо цей хаос відбувається за планом, — то чи не слід змінити такий провальний план? Чи не слід цей документ зробити публічним, щоб із ним могли ознайомитися професіо­нали, а не тільки чиновники, поставлені для спрямування фінансових потоків у потрібне русло? Міністр повинен провести зустріч із представниками профільних громадських організацій хворих, розповісти про вжиті заходи і назвати всім конкретні терміни реального надходження ліків, а не терміни проведення тендерів. Тендер до крапельниці не підвісиш.

По-третє, заявляючи про не­обгрунтовані ціни на ліки, МОЗ зобов’язаний говорити з цифрами в руках, — профілактика туберкульозу на початкових стадіях коштує країні в десятки разів дешевше, ніж лікування після перерви в прийомі необхідних препаратів! Не можна ж усе міряти тільки грішми: зриваючи тендери, треба ж було ще й з якимись медиками порадитися! І ще — за скільки закуповуються аналогічні препарати за кордоном? Держава не має права в такому критичному питанні огульно казати, що потрібно знижувати ціни. Спочатку заявіть, який рівень цін МОЗ приймає за прийнятний. Інакше дії чиновників скидаються, м’яко кажучи, на некомпетентні, а грубо кажучи — на спекулятивні.

По-четверте, уряд зобов’язаний не ставити ультиматуми місцевим постачальникам-посередникам, а безпосередньо працювати з виробниками. Переконувати, гарантувати, підписувати прямі зобов’язання та меморандуми. Інакше це схоже на спробу переділити український ринок і примусити виробників переписати контракти на інших людей, що вкрай далеко від заявленої мети боротьби з корупцією та зниження цін і аж ніяк не прискорить поставку ліків.

По-п’яте, певне число поставок слід провести негайно. Не можна чекати ще два місяці, доки життєво важливі ліки «доповзуть» до тих, хто їх потребує.

По-шосте, якщо МОЗ заявляє про «змову постачальників», Антимонопольний комітет повинен негайно провести розслідування, назвати винних і оштрафувати на велику суму. Інакше відповідати повинні чиновники.

По-сьоме, хоч міністр визнав справедливість претензій Азарова, чомусь жоден чиновник за цю страшну кризу з ліками не отримав навіть стягнення.

По-восьме, свою оцінку кризі з ліками та реальній загрозі, яку створено здоров’ю людей, мусять дати Генеральна прокуратура і Служба безпеки. Дії і бездіяльність посадових осіб заслуговують на свою оцінку. За що отримували зарплати керівники МОЗ і чиновники, які безрезультатно провели 240 тендерів? Це кричуще порушення службових обов’язків, яке спричинило тяжкі наслідки! Чи не призведе некомпетентність керівництва МОЗ до зростання захворюваності на мультирезистентний туберкульоз або зростання смертності від цього захворювання?

По-дев’яте, перш ніж скаржитися на недостатнє фінансування, МОЗ зобов’язане надати чітку і прозору статистику кількості хворих та кількості необхідних ліків — для публічного обговорення. Оскільки вже у вересні в новому бюджеті мають бути закладені точно обгрунтовані цифри, що є єдиною гарантією недопущення кризи з ліками у 2012 році.

Доки цих заходів не вжито, є вагомі підстави вважати, що яскравий спектакль, розіграний у Кабміні, зроблено просто для чергового відвертання уваги й імітації бурхливої діяльності.

Ліків досі немає тому, що нічого конструктивнішого, ніж пообіцяти комусь відірвати голову, уряд не пропонує.

Замість післямови публікуємо фрагмент зі звернення до DT.UA голови громадянського руху «Українці проти туберкульозу» В.Руденка та голови Міжнародної журналістської асоціації «Здоров’я без кордонів» І.Горбасенка, подане також у всі органи влади, у тому числі президентові і прем’єр-міністру :

«Сьогодні на обліку у протитуберкульозних закладах перебувають понад 457 000 громадян України. Всі ці люди потребують безперервного лікування, тобто щоденного прийому протитуберкульозних ліків. Якщо є перерва в постачанні цих ліків і, відповідно, виникає перерва у прийомі більш ніж на 10 діб, у хворих виникає мультирезистентний туберкульоз, лікування якого досить дороге (від 20 до 100 тис. доларів на особу), а в значній частині випадків — невиліковне і призводить до смерті хворого. Про тяжкі гуманітарні й фінансові наслідки перебоїв у постачанні протитуберкульозних ліків знають усі причетні владні структури, включно з Кабінетом міністрів, МОЗ та іншими, але як можна пояснити катастрофічну ситуацію, що склалася із забезпеченням лікувальних установ протитуберкульозними препаратами? Сьогодні Україна посідає друге місце за темпами поширення мультирезистентного туберкульозу. Просимо не допустити, щоб Україна посіла перше місце за цим показником напередодні Євро-2012».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво