Кришталево чистий президент. У Хорватії главою держави обрали музично обдарованого юриста - Політика - dt.ua

Кришталево чистий президент. У Хорватії главою держави обрали музично обдарованого юриста

14 січня, 2010, 17:32 Роздрукувати Випуск №1, 14 січня-22 січня

52-річний Іво Йосипович буде, мабуть, неординарним європейським лідером. Як і два його попередники — Франьо Туджман та Стіпе Месіч, він — саме та людина, котра потрібна сьогодні Хорватії...

52-річний Іво Йосипович буде, мабуть, неординарним європейським лідером. Як і два його попередники — Франьо Туджман та Стіпе Месіч, він — саме та людина, котра потрібна сьогодні Хорватії. Співвітчизники довірили йому складну, але досить почесну місію завершити процес європейської інтеграції країни і спробувати вирішити найскладніші проблеми недавнього минулого.

Набравши 60% голосів виборців у другому турі президентських виборів, які відбулися 10 січня, він отримав схвалення своєї передвиборної програми, що передбачає якнайшвидше завершення переговорів із ЄС про вступ Хорватії до цієї організації, а всередині країни — «безкомпромісну боротьбу з корупцією та оргзлочинністю». З такими гаслами йшли на вибори й інші кандидати, але тільки Йосиповичу вдалося переконати виборця, що він може впоратися з обіцянками. Він постійно говорив про необхідність побудови в Хорватії не лише демократичного, а й соціально справедливого суспільства.

У своїй кампанії майбутній президент обрав стратегію доброзичливості, жодного разу не дозволивши собі нападок на конкурентів. Завжди усмішливий, він відповідав на випади своїх значно агресивніших суперників із благодушністю університетського професора, вибиваючи грунт з-під ніг правих, які звинувачували його у спробі повернення до комунізму.

Його перемога, що змінює розстановку сил на політичному олімпі країни, свідчить про зниження популярності правлячої Хорватської демократичної співдружності та перегрупування в лавах опозиційних соціал-демократів. Висуванцем останніх, власне, і був Йосипович. Кампанія переконливо засвідчила, що Хорватія не може йти в ЄС як із тягарем колишніх проблем повоєнного часу, так і з «травмами перехідного періоду». «Я хочу, щоб на європейському небосхилі Хорватія світилася яскравою зіркою, не тільки фактом свого членства в ЄС, а й завдяки тим цінностям, за які ми боремося: свобода, демократія, права людини і нацменшин, релігійна свобода», — заявив Йосипович.

Він не схожий на політичного гуру, однак саме це й було його перевагою перед маститими суперниками. Хорвати втомилися від постійних скандалів та сварок у політичних колах і бажали, аби державу очолила людина, котра зможе об’єднати всю націю, ставши для неї своєрідним моральним авторитетом. Він скромний законодавець із великим досвідом юридичної практики, професор права і більше відомий у країні як композитор класичних творів, окремі з яких здобули міжнародне визнання. За кілька десятиліть у політиці йому вдалося не заплямувати своє ім’я скандалами. Йосипович був одним із розробників статуту реформованої компартії Хорватії (на початку 90-х вона стала соціал-демократичною). 1994-го він віддав перевагу науці та музиці, але повернувся в політику 2003 року, у статусі депутата парламенту.

У Хорватії президент має досить обмежені повноваження в питаннях внутрішньої політики й економіки (втім, Йосипович уже заявив, що активно допомагатиме прем’єр-міністру Ядранці Косор у вирішенні економічних та соціальних проблем). Водночас глава держави керує армією і спецслужбами, а також визначає зовнішню політику країни. Для Йосиповича це досить широке поле діяльності, коли врахувати, що тільки рік тому Хорватія вступила в НАТО, а в жовтні Євросоюз повідомив про свою згоду завершити переговори, після того як Загреб і Любляна змогли домовитися про вирішення хорватсько-словенської прикордонної суперечки.

Втім, на порядку денному фінальної фази переговорів залишаються інші складні питання, у яких Загреб і Брюссель поки що не досягли компромісу. Це необхідність реформування правової системи країни, а також приватизація великих державних верфей, боротьба з корупцією та оргзлочинністю. Усього переговорне досьє про приєднання Хорватії до ЄС місить 35 розділів або, за термінологією Брюсселя, «глав». Понад третина їх уже узгоджена.

Однак, перш ніж Хорватія вступить у Євросоюз 2012 року, Йосиповичу також доведеться докласти максимум зусиль для вирішення проблем із сусідами, які залишилися з часу розпаду Югославії. Експерти нагадали, що він як депутат парламенту голосував проти угоди зі Словенією про кордон. Але найбільші гнучкість і прозорливість Йосиповичу доведеться проявити у відносинах із Сербією, а також Боснією та Герцеговиною, частину якої Хорватія хотіла анексувати в ході конфлікту в колишній Югославії.

Третій президент Хорватії стане першим лідером цієї країни, котрий не відігравав якоїсь істотної ролі в період розвалу Югославії і прийшов у політику пізніше, тому в Сербії до нього не може бути упередженого ставлення. З іншого боку, він, вочевидь, продовжить політику свого попередника Стіпе Месіча, який докладав зусиль до зближення позицій Загреба і Белграда в питаннях примирення, вирішення проблем біженців, привселюдно попросив вибачення за злочини, скоєні хорватськими військовиками.

За кілька днів до президентських виборів у Хорватії нинішній хорватський лідер Месіч зробив ще один важливий крок — вирушив із першим офіційним візитом у Косово, що його Хорватія визнає незалежною державою. Незважаючи на протести сербів, цю поїздку слід розглядати як знак того, що Загреб і надалі підтримуватиме позицію ЄС у Західній частині Балкан, зокрема щодо Косово, називаючи метою своєї політики в регіоні «посилення стабільності і співробітництва». Він пожалкував, що в Белграді не поділяють таких поглядів, і сказав, що «це всього лише нова реальність», із якою доведеться змиритися. Втім, хорватський лідер, який залишає свою посаду, також заявив, що саме політика бєлградського керівництва на побудову «Великої Сербії» стала причиною війни й розвалу Союзної Югославії. Як наслідок Бєлград обвинуватив Месіча «в ефективній руйнації» двосторонніх відносин.

Тим часом прорив у відносинах із Белградом може бути досягнутий уже новим президентом Іво Йосиповичем у питанні відкликання з Міжнародного суду ООН позову до Сербії щодо звинувачення в геноциді. Він сигналізував про можливість такого кроку. У відповідь Белград натякнув про готовність відкликати аналогічний позов до Загреба. Аналітики у зв’язку з цим зауважують: Йосипович як юрист добре розуміє, що виграти справу практично неможливо. Зате відкликання позову могло б стати його першим реальним внеском у справу нормалізації відносин двох країн, подолання старих ліній розколу у всьому Балканському регіоні, де Хорватія здатна відігравати ключову роль.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво