Коронавірус: Раді турборежиму пропонують працювати у форматі відеоконференцій

Верховна Рада може перейти працювати у режим відеоконференцій на час дії в країні карантину через епідемію коронавірусу Covid-19. Законопроєкт, що створює підґрунтя для такої роботи, внесли 20 березня Руслан та Микола Стефанчуки. 23 березня його направлено на опрацювання в комітет.

У такому режимі парламенту та комітетам пропонують працювати два місяці – 60 днів з дня набрання законом сили. Депутати мають розглядати питання: запобігання виникненню і поширенню коронавірусу, забезпечення національної безпеки та оборони, питання економічного добробуту і прав людини.

Закони, прийняті на таких пленарних засіданнях, голова парламенту має негайно підписувати і передавати на підпис президенту. А самі засідання транслюватимуться наживо по телебаченню, радіо і на офіційному веб-сайті парламенту, йдеться у пояснювальній записці до проєкту закону №3250.

Хто приймає рішення про проведення засідання: голова Верховної Ради за пропозицією президента або однієї третини депутатів від конституційного складу парламенту (тобто 150 народних обранців).

Рішення про проведення засідання парламентського комітету в режимі відеоконференції приймається головою комітету або його в. о.

Як інформуватимуть депутатів: Апарат ВР має оприлюднити на офіційному сайт парламенту повідомлення про дату, час і порядок денний засідання та продублювати цю інформацію в електронних листах на офіційну пошту кожного депутата не пізніш як за 24 години до його початку.

Нормативні акти та супровідні документи також мають надсилатися в електронному вигляді.

Зала засідань: Відеозасідання проводяться у будинку Верховної Ради на вулиці Грушевського у Києві – у пленарній залі або у залі засідань Погоджувальної ради депутатських фракцій. Рішення про місце проведення ухвалює голова парламенту.

Хто може бути присутній у залі: Голова ВР, його заступники, автор законопроєкту, представник профільного комітету, голова і члени Лічильної комісії, по одному представнику від кожної фракції, працівники Апарату Ради. Інші депутати беруть участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Умови відкриття засідання: Перед відкриттям пленарного засідання проводиться запис депутатів, які приєдналися до нього в режимі відеоконференції.

Головуючий відкриває засідання, якщо для участі в ньому зареєструвалося більшість депутатів від конституційного складу парламенту і за умови, що в залі присутні більшість представників Лічильної комісії.

Розгляд законопроєкту: Складається з доповіді автора, доповіді представника профільного комітету, виступів представників кожної фракції (по одній особі, присутній в залі). Після завершення розгляду законопроєкту проводиться голосування за прийняття проекту за основу та в цілому.

Голосування: У голосуванні можуть брати участь депутати, які приєдналися до відеоконференції після відкриття засідання.

Головуючий називає ПІБ народного депутата в алфавітному порядку в межах кожної депутатської фракції (починаючи з найбільшої) – його зображення виводиться на інформаційне табло у залі, де відбувається засідання.

Після появи зображення депутат називає своє прізвище, ім'я, по батькові, номер депутатського посвідчення, реєстраційний номер законопроєкту чи акту, що розглядається, та піднімає руку із зазначенням позиції "за", "проти" або "утримався".

Тривалість голосування кожного депутата – 15 секунд. Тривалість може бути збільшена головуючим. Після кожного голосування представник Лічильної комісії повідомляє про фіксацію голосу. А після завершення голосування голова Лічильної комісії або її уповноважений представник оголошує результати.

Депутат, який не зміг проголосувати з технічних причин, може повторно проголосувати після завершення голосування позафракційними колегами.

Нагадаємо, зараз Верховна Рада працює в комітетах, ймовірність закриття на карантин у парламенті категорично заперечують. На коронавірус захворіли депутат з групи "Довіра" Сергій Шахов і Олександр Лукашев ("ОПЗЖ"). Депутат Сергій Вельможний ("Довіра") діагноз "коронавірус" заперечує.

В Україні офіційно підтверджено 73 випадки захворювання на коронавірус: у Дніпропетровській (2), Донецькій (1), Житомирській (2), Івано-Франківській (5) Київській (5), Львівській (2), Тернопільській (1), Черкаській (1), Чернівецькій (25) областях і Києві (29). Троє українців померли, одна людина одужала.

Вперше цей коронавірус був діагностований у грудні минулого року. Covid-19 швидкими темпами поширюється по всьому світу. Випадки захворювання зафіксовані в більш ніж 190 країнах на всіх континентах. За офіційними даними, захворіли 341 365 осіб, з них понад 98 тисяч вилікувались, 14 759 померли.

Про те, чи достатні для боротьби з поширенням коронавірусу нинішні заходи, прийняті урядом України, і що може бути зроблено, читайте в статті експерта Віктора Рибчука "Щоб не впасти на коліна" для ZN.UA.