Контрольний постріл у спину - Політика - dt.ua

Контрольний постріл у спину

28 жовтня, 2011, 13:59 Роздрукувати Випуск №39, 28 жовтня-4 листопада

Два гектари незайнятої орендарями (а всього — 10 гектарів) землі НДІ імені Сєченова в Ялті та рештки колишньої майнової розкоші скоро будуть вільні...

© Ольга Дегтяренко, ZN.UA

Кримські чиновники підбивають попередні підсумки курортного сезону. Сумно: після безлічі райдужних заяв і бюджетних вливань в усілякі промо-заходи, виставки, форуми, закордонні поїздки та рекламу, написання і презентацію в себе та в Європах розумних стратегій і концепцій знову чуємо нарікання на погоду і навіть на самих туристів, які мало грошей витрачають. Відтак приріст потоку відпочивальників — аж 0,5 відсотка. І це ще як порахувати.

Одне слово, як сумно констатував спікер Константинов: «Не тішать нас підсумки курортного сезону. На жаль, ми не отримали очікуваного результату».

Це він, звісно, про бюджет республіки. Результат же особистого бізнесу панів держчиновників, які супроводжували процес народження «перлини України», за всіма зовнішніми ознаками — прямо відмінний. Починаючи з розпилу мільярдної субвенції на вигідні держзамовлення для рідних будівельних компаній чи відкоти від чужих і увінчуючи закачуванням сотень мільйонів у зміцнення берега в потрібному місці — там, де самі живуть і відпочивають.

Тобто грошей, на відсутність яких зазвичай нарікають, було предостатньо, аби вже нинішнього року зробити Крим курортний чистішим, комфортнішим і привабливішим. І дешевшим: якби рамки курортного сезону розширилися, бізнес не став би видушувати з відпочивальників до останньої краплі, аби відбити витрати й заробити за два місяці те, на що житиме решту десять.

Але коли чиновник думає не про Батьківщину, а насамперед про себе чи Великого начальника — яких можна чекати результатів для бюджету?! Усього один приклад, але вартий багатьох. Як розповів днями заступник міністра економрозвитку та торгівлі Криму І.Яговдик, у місцеві бюджети за дев’ять місяців надійшло 2,7 млн. гривень збору за паркування. Це майже вдвічі більше, ніж торік. Але, за підрахунками міністерства, резерв надходжень до місцевих бюджетів від роботи парковок становить близько 100 млн. гривень. Порівняємо: від курортної сфери нинішнього року в бюджет Криму «крапнуло» 226 мільйонів. Тепер скажіть: є хтось, хто вірить, що в курортному містечку працює парковка, але зборів не платить? У бюджет — можливо, а ось щоб нікому не платила — бути такого не може, як не може бути невідомим і те, хто «дахує» цю точку та хто її «доїть».

І ще дві-три смішні дрібні цифри, перш ніж перейти до великих. За інформацією того ж міністерства, у літній період у Кри­му функціонувало понад 10 тисяч тимчасових об’єктів торгівлі та послуг. Від продажу місць під них місцеві бюджети заробили менше 10 млн. гривень.

При цьому в курортних регіонах діяла половина цих точок, тобто всього п’ять тисяч. На п’ять мільйонів туристів, як стверджує вже інше міністерство, і чотири з них, як раніше казали, — «дикуни». Черги, мабуть, до цих об’єктів торгівлі… Одне слово, добре попрацювали, час і до серйозних справ переходити.

Наприклад, приватизації Ял­тинського морського торговельного порту. За один долар, як у Туреччині, пропонує голова комі­сії з санаторно-курортного комплексу та туризму ВР Криму Рус­там Теміргалієв. «Порт Кушадаси 2005 року приймав 40 тисяч туристів. До них звернулася американська компанія Royal Carib­bean із пропозицією взяти цей порт і побудувати новий термінал для прийому круїзних суден. Після того, як турки продали американській компанії за один долар цей порт, у 2010 році кількість туристів становила 400 тисяч», — розповів Теміргалієв, поскаржившись, що наше законодавство не дозволяє піти назустріч відомій круїзній компанії, яка зацікавилася Ялтинським портом.

Але, з іншого боку, законодавство не дозволяє державі експропріювати профспілкову власність, а до того таки йдеться! І той же Теміргалієв розповідає про законодавчу ініціативу, «щоб 16 оздоровниць «Укрпроф­оздо­ров­ниці» і близько 20 відомчих оздоровниць визнати власністю автономії і розробити механізм інвестиційної пропозиції цих об’єктів найбільшим світовим мережевим готелям».

Інакше кажучи, Василь Хара «неправильно їв бутерброд», тобто неправильно планував віддати у приватизацію профспілкові оздоровниці. У зв’язку з цим Василь Джарти і звертався в Генпрокуратуру, після чого були десятки кримінальних справ і позовів про визнання договорів купівлі-продажу та оренди недійсними. Правильно розпорядитися цим добром може влада Криму. Тільки Василь Джарти пояснював перепідпорядкування півсот­ні оздоровниць необхідністю розвивати лікувальну базу кримських курортів. А сьогодні ми чуємо інше: профспілкові та відом­чі санаторії треба продати великим світовим мережевим готелям.

Причому пропозиція ця — з однієї півкулі мозку кримської влади. Друга, схоже, живе автономно і проводить цими ж днями міжнародну туристичну виставку «Крим — цілий рік», на якій керівники міністерства курортів і туризму Криму розповідають про можливості санаторно-курортного комплексу, розвиток лікувального туризму. На форум запросили представників профспілок і медиків із 17 регіонів України, Росії та Білорусі — аби переконати купувати путівки в оздоровниці. Одне слово, курортна медицина — наш пріоритет. Заступник міністра курортів і туризму Олександр Лієв навіть образився на журналістів недавно: мовляв, що ви Крим із Туреччиною та Єгиптом порівнюєте? «Ми не відпочинок — ми лікування. Як можна порівняти вилікувану безплідність із відпочинком у Туреччині? Це як теп­ле й бузкове», — сказав Лієв. І примусив запідозрити, що або в кримської влади є й третя півкуля мозку, яка відповідає за руйнування того, що входить у зону відповідальності другої, або ж сигнали йдуть ззовні — від вищого розуму, який володіє магнетичними здібностями.

Ілюстрацією останнього була ліквідація як підприємства знаменитої, найкращої в країні і надприбуткової оздоровниці— Цент­рального військового клінічного санаторію імені Пирогова, який, за наказом міністра оборони Ми­хайла Єжеля, поглинула держфірмочка, що торгувала путівками й не мала на той час ліцензії на медичну діяльність. Зате тепер увесь фінансово-ресурсний потік — у руках потрібних людей. І всі в Криму лякливо промовчали, показуючи пальцем нагору.

Наступною картинкою стане остаточне знищення колишнього флагмана радянської кліматології — НДІ фізичних методів лікування та медичної кліматології імені Сєченова, оздоровниці й інституту майже зі столітньою історією. А клініку свого часу відкривав ще Микола ІІ. Імен тих, хто впродовж останнього десятиліття брав участь у знищенні знаменитого інституту й оздоровниці, — не перелічити. Було з чим працювати — 50 корпусів і будинків на понад 10 гектарах землі в трьох місцях Ялти, але переважно — на Полікурівському пагорбі. Вивчати цілющий вплив південнобережного клімату на лікування пульмонологічних і кардіологічних захворювань тут почали ще 1899 року. І всю наступну історію НДІ імені Сєчено­ва був унікальним центром, у якому розроблялися методи кліматотерапії бронхіальної астми, захворювань нервової та серцево-судинної систем, нирок та легенів, і тут-таки в лікувальних відділеннях їх випробовували, а потім повсюди впроваджували. До кінця року від НДІ може залишитися тільки вивіска, і ту планують перевезти в Сімферо­поль, щоб урочисто повісити на якийсь створений міністерством курортів консалтинговий центр!

Коротко історія вбивства може вкластися в абзац. На початку 2000-х, потрапивши в підпорядкування Мінздраву Криму, керівництво інституту почало масово (партіями) здавати корпуси в оренду. Цікаво, що одна велика партія відійшла ТОВ «Інститут здоров’я», засновник якого був повним тезкою водія директора інституту, друга — київському ТОВ «МАС». ВР Криму ще 2004 року прийняла рішення про приватизацію всіх об’єктів, зданих в оренду на півстоліття, але на сьогодні відбулася приватизація корпусів тільки першої партії. Серед реальних власників п’яти корпусів називають і одного з колишніх директорів НДІ, і колишніх прем’єра Криму та міністра охорони здоров’я Криму й України, і головного спеціаліста Мінздраву України. Другу партію, ту, яку здали в оренду фірмі «МАС», досі не приватизовано, сам договір, незважаючи на зміну орендних ставок, не змінювався, і борги зростають. Усі ці роки фірма судиться із Фондом майна Криму, вимагаючи приватизації по викупу, а фонд тепер наполягає на конкурсі. Хоча, за нашою інформацією, торік «МАС» оголосили банкрутом, потім кредитори погодилися на реструктуризацію, отож навряд чи орендар зможе брати участь у конкурсі, який, здається, вже втретє готує ФМК.

Так, ті, хто тепер розпоряджається долею НДІ, мають рацію: його вбили набагато раніше Але, по-перше, ті, хто так каже, і самі брали участь у процесі, починаючи з моменту здачі в оренду й закінчуючи наказом міністра охорони здоров’я Криму І.Шпака про ліквідацію останнього, що залишалося в лікувальній частині інституту, — відділень пульмонології та кардіології на півсотні ліжок і звільнення медперсоналу.

По-друге, у нинішнього керівництва Криму було два шляхи: або добити НДІ, що дихав на ладан, не соромлячись при цьому розповідати нам байки про відродження оздоровниць Криму, або його врятувати, вдихнувши нове життя. Привести до ладу будівлі, що залишилися в користуванні інституту, а договори оренди на решту — у відповідність до законодавства. І прозоро завершити процес приватизації зданих в оренду на півстоліття ТОВ «МАС» корпусів та споруд, принагідно навівши порядок у землекористуванні: в оренді тільки корпуси, земля ж залишається у НДІ, хоча парканами орендарі обгородили себе широко. Створивши нормальні сучасні умови для роботи вчених і лікування хворих, уряд Криму точно не прогадав би. Кош­­тів для реанімації й модернізації НДІ, ще раз підкреслимо, у Криму нинішнього року було вдос­­таль, а за гострої потреби в чомусь собі панове міністри мог­ли б відмовити, хоч б і в майбутній поїздці до Китаю великою веселою компанією, що коштуватиме бюджетові загалом близько мільйона.

У кримському уряді вибрали перше — добити, зробивши кроки до остаточної ліквідації інституту, який у серпні втратив ліцензію на медпрактику, а тепер втратить і останнє — людей та будівлі в Ялті. Мінздоров’я має намір передати інститут у відання міністерства курортів, у якого свої плани на майбутнє колишнього флагмана курортології. «Нам, міністерству курортів, потрібно, щоб інститут розміщувався в Сім­ферополі», — каже заступник міністра Олександр Лієв, пояснюючи, що на базі НДІ буде створено «методико-консалтинговий центр».

Висновок із останнього: два гектари незайнятої орендарями (а всього — 10 гектарів) землі НДІ імені Сєченова в Ялті та рештки колишньої майнової розкоші скоро будуть вільні...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво