КОНДОЛІЗА РАЙС: « МИ ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ПОБУДОВУ СВІТУ, ЯКИЙ БУДЕ НЕ ЛИШЕ БЕЗПЕЧНІШИМ, А Й КРАЩИМ»

Поділитися
Побутує давня суперечка між так званою «реалістичною» школою у міжнародних справах та «ідеалістичною» школою...

Побутує давня суперечка між так званою «реалістичною» школою у міжнародних справах та «ідеалістичною» школою. Трохи спрощуючи, можна сказати, що реалісти не вважають важливими цінності, а наголошують на балансі сили як ключовому факторі стабільності та збереження миру. Ідеалісти ж наголошують на першочерговості цінностей і характеру суспільства як визначальних для поведінки держави у ставленні до інших країн.

У наукових дискусіях це цікаво, але на практиці сила і цінності нерозривно пов’язані. Потужні держави впливають на мільйони людських життів і можуть змінювати хід історії. І цінності, сповідуванні великими державами, мають неабияке значення. Якби холодну війну виграв Радянський Союз, світ сьогодні був би зовсім інакшим.

Сполучені Штати і наші союзники у різних частинах світу мають багато спільних цінностей — відданість демократії у широкому розумінні, верховенство права, ринкова економіка та вільна торгівля. Крім того, після 11 вересня великі держави світу дедалі тісніше об’єднуються проти сил терору та хаосу. І, що важливо, ми вважаємо, що час — на боці цих цінностей.

Ця єдність спільних цінностей і спільних інтересів створює колосальну нагоду. Замість повторювати старі схеми руйнівного суперництва між великими державами, ми можемо спрямувати енергію великих держав у русло співпраці для досягнення поступу у галузях, що потребують багатосторонніх зусиль, — від боротьби з терором до питань довкілля.

Безпека має базуватися і на військовій потузі, але не лише на ній. Щоб продовжувати будувати те, що президент Буш називає балансом сили на користь свободи, ми повинні якнайширше пропагувати переваги свободи і процвітання, якими користуємося ми у розвиненому світі. Ми відповідальні за побудову світу, який буде не лише безпечнішим, а й кращим.

Сполучені Штати спільно з міжнародними партнерами поборюватимуть бідність, хвороби, пригнічення, тому що це правильно і тому, що це розумно. Ми вже бачили, як бідні держави стають слабкими чи зовсім збанкрутілими, готовими бути прибраними до рук терористичними мережами — з усіма потенційними катастрофічними наслідками, що з цього випливають.

Ми виступатимемо на чолі зусиль збудувати глобальну систему торгівлі, яка була б вільнішою і могла б зростати. Розвиток торгівлі — необхідна умова для підвищення рівня розвинутості бідних країн і для економічного здоров’я усіх держав.

Ми продовжуватимемо очолювати світові зусилля побороти ВІЛ/СНІД — пандемію, що кинула виклик принципам гуманізму і загрожує існуванню цілих суспільств.

Ми намагатимемося залучити кожну країну у дедалі ширше коло розвинених. Нинішнього року президент Буш запропонував 50-відсоткове збільшення американської допомоги. При цьому він чітко зазначив, що нові кошти означатимуть і нові умови. Нові ресурси надаватимуться тільки тим країнам, які працюють над упровадженням справедливого управління, інвестують у здоров’я та освіту свого населення й заохочують економічну свободу.

Стрижнем наших спільних зусиль має бути рішучість виступити на підтримку тих людей у кожній країні, які обстоюють те, що президент Буш назвав «вимогами людської гідності, що не обговорюються»: свободу слова, рівність у правосудді, повагу до жінок, релігійну толерантність та обмеження влади держави.

Наданням нашої допомоги, нашою дипломатією, нашим закордонним мовленням, нашою підтримкою освіти ми, волелюбні країни світу, маємо зміцнювати принципи толерантності, поміркованості та прав людини.

Ми повинні відкинути зверхнє твердження, що на Близькому Сході свобода не проросте чи що мусульмани чомусь на поділяють прагнення бути вільними. Святкування на вулицях Кабула, яке ми бачили торік, доводить протилежне. У нещодавній доповіді ООН комісія з 30 арабських інтелектуалів стверджує, що для повноцінної участі в сучасному поступі їхнім народам знадобиться більша політична та економічна свобода, ширші можливості для жіноцтва, більш сучасна освіта.

Ми не збираємося накидати демократію іншим, ми тільки прагнемо допомогти створити умови, у яких народи зможуть претендувати на вільніше майбутнє для себе. Ми визнаємо, що немає стандартної відповіді для всіх. Німеччина, Індонезія, Японія, Філіппіни, Південна Африка, Південна Корея, Польща, Тайвань і Туреччина демонструють, що свобода проявляється по-різному в різних частинах земної кулі і що нові свободи можуть знайти почесне місце серед давніх традицій.

У таких країнах, як Бахрейн, Йорданія, Марокко, Катар, реформування відбувається у різних формах відповідно до місцевих умов. А в Афганістані цього року традиційні збори — лойя-джирга — стали способом створення найбільш представницького уряду в афганській історії.

Наша власна історія навчила нас, Сполучені Штати, бути терплячими та смиренними. Впровадження змін — навіть змін на краще — часто дається нелегко. Інколи поступ надто повільний. Америка сама не завжди відповідала нашим власним високим стандартам. Через 226 років після здобуття свободи ми продовжуємо щодня вправлятися, щоби розпоряджатися нею правильно.

Спільно волелюбні країни світу можуть зробити ХХІ століття таким, яке б реалізувало наші сподівання, а не наші страхи, — але тільки за умови, що ми будемо наполегливі й терплячі у здійсненні нашого впливу так, щоб це служило нашим ідеалам, а не лише нашій вигоді.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі