Коли падають останні лозунги...

Поділитися
Абсолютно непримітний проект рішення, який ніби випадково потрапив до папок із документами депут...

Абсолютно непримітний проект рішення, який ніби випадково потрапив до папок із документами депутатів під час останньої сесії обласної ради і навіть не набрав відповідної кількості голосів, аби його розглянули, фактично збурив спокій у журналістських колах Кіровограда, ставши предметом жвавих обговорень у кав’ярнях, курилках і навіть на редакційних летучках, а також темою кількох публікацій у місцевій пресі.
Йдеться про ідею закрити (саме так сприйняла громадськість) газету обласної ради та облдержадміністрації «Народне слово». Точніше, документ цей про реорганізацію комунальних підприємств «Центрально-українське видавництво» і «Поліграфія» та редакції газети обласної ради і облдержадміністрації «Народне слово» та створення комунального підприємства «Кіровоградський обласний медіавидавничий центр».
В одну річку можна
увійти двічі?
Сценарій до болю знайомий. Ще не минуло й року, як він був, мов по нотах, зіграний з іншим комунальним ЗМІ — свого часу громадсько-політичним виданням, колишнім вісником міської ради «Вечірня газета». Тверда більшість у складі міської ради членів партії «Трудова Україна», які не так давно безроздільно контролювали ситуацію в області, а найперше у місті, тримала газету на короткому фінансовому повідку. Але ні це, ні досить далекий від якихось творчих успіхів у журналістиці редактор не змогли минулої революційної осені стримати колектив від публічних заяв, у котрих він намагався позиціювати себе як такий, що прагне служити територіальній громаді, а не лише закостенілій більшості у раді. Бурхливої реакції з боку засновника, якої, за логікою, слід було очікувати, колектив не діждався, зате отримав абсолютно законне рішення сесії міської ради про реорганізацію, що, як не важко здогадатися, передбачала ліквідацію редакції газети як юридичної особи і створення нового комунального підприємства «Муніципальна телерадіовидавнича компанія».
Одним пострілом убили навіть не одного чи двох, а цілих трьох зайців — реорганізація передбачала скорочення «найбільш буйних» членів колективу, а також призначення нового керівника (на старого ніхто й уваги не звернув — його як «висунули», так і «засунули»: генеральним директором КП стала колишній прес-секретар екс-голови облдержадміністрації, а її заступницею, відповідно, колишня заступниця. Геніальна ідея — і хороших людей працевлаштували (за браком практичного журналістського досвіду, вони навряд чи мали шанс отримати гідну їхніх заслуг посаду в будь-якій редакції), і зародки непокірності у підконтрольному ЗМІ знищили, та ще он якого рівня демократії дотрималися! Бо ж і дурневі ясно: телерадіовидавнича компанія створювалася ні для чого іншого, як тільки для поліпшення рівня поінформованості членів територіальної громади. А якими доречними виявилися гасла тоді ще нового президента про прозорість влади — не сказати!
Що ніякої телерадіовидавничої компанії не створено, мабуть, і говорити не варт. Просто генеральний директор і оточення зайняли кілька кабінетів у приміщенні міськвиконкому, редакцію ж черговий раз стиснули, зробили ще більш керованою і безмовною. Зрозуміло, якість видання, що й так була невисокою, ще більше знизилась, і, очевидно, навряд чи знайдеться якась сила, здатна повернути «Вечірці» авторитет і любов читачів, які вона мала у перші роки свого існування.
Точнісінько те саме тепер має повторитися і з обласною газетою «Народне слово»? Не можна з певністю стверджувати, але навряд чи хтось із більш-менш досвідчених кіровоградських журналістів не припускає, що, ймовірно, автор цього невеселого сценарію — одна й та ж людина, колишній начальник управління у справах преси і інформації облдержадміністрації Ігор Волков. Підприємець, свого часу поставлений на цю відповідальну посаду партією «Трудова Україна», він навіть не вважав за потрібне, виконуючи функції державного чиновника, скласти із себе повноваження голови громадської організації Асоціації платників податків.
Комерційна жилка чудово стала йому в пригоді, коли виявилося, що управління у справах преси та інформації у структурі влади більше не буде: він направив листа голові обласної ради, яким фактично пропонував комерціалізувати усі функції управління — реєстрацію та перереєстрацію друкованих ЗМІ, внесення суб’єктів видавничої справи до Державного реєстру видавців, надання послуг обласній владі у питаннях висвітлення її діяльності на договірних умовах (комусь із видань потрібен такий посередник? Хіба тим, чиї інтереси він лобіюватиме), проведення тендерів на друкування томів «Книга пам’яті України» та «Реабілітовані історією. Кіровоградська область». Комунальне підприємство, яке все це робитиме (ясно, що вартість послуг зросте у кілька разів, адже все діятиме «виключно на ринкових механізмах»), повинне, за проектом Волкова, одержати у власність усе майно нинішнього управління. За це він і компанія навіть зобов’язувався надавати «…методологічні, юридичні рекомендації та консультації у питаннях роздержавлення ЗМІ області» та «…проводити на регулярній основі прес-конференції за відповідну плату у визначеному оформленому приміщенні».
Та «проект», мабуть, не пройшов. Натомість підприємливий екс-начальник, який до того ж політично «правильно» зорієнтувався, очевидно, вирішив скористатися вже перевіреним сценарієм. На користь цієї версії свідчить і те, що колишній чиновник ощасливив своєю присутністю згадану сесію облради, фактично не маючи на те формальних підстав. Аби у разі позитивного рішення можна було ще одного генерального директора швиденько затвердити?
У принципі, в цьому є своя логіка, незрозуміло тільки одне: чому новій владі, яка своїм чи не основним лозунгом проголосила свободу слова та шанобливе ставлення до журналістів, так припав до душі сценарій, підготовлений владою кучмівського розливу?
Батьки і діти Кіровоградської журналістики
А й справді, чому? Газету «Народне слово» не можна назвати такою, що запопадливо і безоглядно служила попереднім можновладцям. Звичайно, статус та присутність згаданих співзасновників зобов’язували, але вона, на відміну від деяких інших ЗМІ, не скочувалась до відвертого цинізму чи інформаційного кілерства, намагаючись утримати хоч мінімальний, але паритет. Попереднє керівництво облдержадміністрації неодноразово робило спробу загнати «свою» газету у вужчі рамки, скликавши, наприклад, засідання редколегії, рішенням якої зобов’язувало узгоджувати зміст кожного номера у владних кабі­нетах. Редактор Валерій М’ятович категорично відмовився. Можна тільки уявити, як важко при цьому було виживати редакції за умови постійної дотаційності видання.
І все-таки «Народне слово» незадовго до першого туру виборів збунтувалося остаточно, підтримавши вимоги журналістів «5 каналу», які саме тоді оголосили голодування. «Це була знакова подія для медіапростору Кіровоградщини», — змушений констатувати у своєму відкритому листі до колективу голова облдержадміністрації Едуард Зейналов. І справді, на тлі чітко поділеного інформаційного простору області протест офі­ційного, досі застебнутого на всі гудзики видання мав ефект дитячого вигуку з відомої казки про те, що король голий.
Отож, стосунки газети і нової влади мали б складатися цілком безхмарно. Але... вони не склалися ніяк. Як стверджує у своєму відкритому листі колектив редакції, нові керівники області просто не помічали існування «Народного слова». Весняні волання про дотацію були частково задоволені, але потім настала тривала мовчанка, під час якої газета наробила чимало боргів, колектив уже два місяці не одержує зарплати. Він вважає, що обласна влада винна йому велику суму (більше ста тисяч гривень) за висвітлення її діяльності, натомість керівники області, які нарешті, тільки після винесення конфлікту на публічне обговорення, знайшли можливість зустрітися з працівниками редакції, стверджують, що ніяких боргів немає. До того ж саме факт дотаційності видання як приклад його економічної неспроможності влада називає основною причиною такої бажаної для неї реорганізації. Мовляв, усі мають бути в рівних умовах. Це дуже правильне і демократичне гасло у даному випадку не що інше, як підміна понять, адже газету, яка за статусом своїм була «прив’язана» до влади, неможливо прирівняти до тих ЗМІ, котрі постійно вільно вибирали собі партнерів і спонсорів, залежачи тільки від власних переконань та тенденцій у суспільстві.
Власне, колектив сьогодні готовий вирушити у вільне плавання і ставить питання про роздержавлення. Він впевнений, що з більшими чи меншими втратами таки зможе втриматися на плаву, адже тут працює чимало досвідчених журналістів. Але влада на це не згодна — тільки реорганізація, і тільки у запропонованому варіанті.
Важко повірити, що за такими методами не стоять політичні інтереси. У своєму відкритому листі до керівника області колектив говорить про це: «Партія «Народний союз «Наша Україна», обласний осередок якої ви очолюєте, у зв’язку з кадровими прорахунками у виконавчій владі не користується такою довірою населення, яка гарантувала б більшість у органах місцевого самоуправління та Верховній Раді». Крім того, для людини, котра хоч трохи знайома з кірово­градським політикумом, так само зрозуміла і ще одна, мабуть, для декого вагома причина. Адже про прихильні стосунки між Валерієм М’ятовичем та керівником обласної організації партії «Батьківщина» Валерієм Кальченком відомо багатьом. Перемога ж на наступних парламентських виборах цієї політичної сили, м’яко кажучи, не бажана для керівника області й одночасно голови обласної організації партії «Народний союз «Наша Україна», а для його першого заступника Анатолія Ревенка може означати взагалі повний крах.
А те, що нова влада кинулася вирі­шувати свої проблеми методами старої, свідчить про їхню світоглядну спорідненість, відсутність нової якості, якої так очікувала спільнота. І це особливо відчутно, коли падають останні (про свободу слова!) лозунги...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі