«КОЛИ НА БЮЛЕТЕНЯХ КРОВ» - Політика - dt.ua

«КОЛИ НА БЮЛЕТЕНЯХ КРОВ»

5 квітня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №13, 5 квітня-12 квітня

Щойно країна заспокоїлася від роздутого скандалу навколо дивізії «Галичина», як Івано-Франківськ прозвучав у контексті нового скандалу...

Щойно країна заспокоїлася від роздутого скандалу навколо дивізії «Галичина», як Івано-Франківськ прозвучав у контексті нового скандалу. 29 березня в під’їзді свого будинку було розстріляно заступника глави Івано-Франківської обласної державної адміністрації, главу обласної організації СДПУ (о) й одного з кандидатів у Надвірнянському виборчому окрузі № 90 Миколу Шкрибляка. Убивство скоєно в п’ятницю ввечері (близько десятої години). За даними «ДТ», через кілька годин після події в Івано-Франківськ виїхала група слідчих і оперативних співробітників СБУ в кількості семи чоловік. Нині всі матеріали слідства передано Службі безпеки й півтора десятка співробітників тільки центрального апарату розслідують злочин. Оперативну допомогу службистам надає міліція.

Уже 30 березня в облдержадміністрації на спеціально скликаній прес-конференції представники влади ознайомили журналістів із своїм баченням події.

Зокрема, обласний прокурор Юрій Юрченко заявив: «Проаналізувавши оперативну та громадсько-політичну інформацію ми (керівники правоохоронних органів) дійшли єдиного висновку, що це є убивством на замовлення і пов’язано воно з передвиборною боротьбою Шкрибляка Миколи Васильовича. Інших версій, які сьогодні мало б слідство, немає». Абсолютно солідарним із прокурором був і губернатор Михайло Вишиванюк: «Сьогодні я маю всі підстави також висловити свою думку, що це вбивство має явно виражений політичний характер і ні з якими розбірками чи криміналітетом або, як говорять, із мафією не пов’язано». Свою думку М.Вишиванюк аргументував тим, що останнім часом Микола Шкрибляк займався винятково програмою розвитку туризму в Карпатському регіоні (Шкрибляк був і главою Ради з туризму Карпатського регіону) і що «останні два місяці Микола Васильович загалом не вів ніякої діяльності, яка була б пов’язана з вирішенням економічних питань».

Рідкісна єдність і категоричність губернатора та прокурора відразу насторожили позбавлених емоцій спостерігачів. Стосовно жодної з резонансних кримінальних справ останнього часу настільки однозначних заяв ні з боку влади, ні з боку силовиків не спостерігалося. Слід вважати, що і Юрченко, і Вишиванюк настільки впевнені у своїй правоті, що готові подати у відставку, якщо їхня версія виявиться помилковою.

Утім, у дечому зі сказаного губернатором засумніватися можна вже сьогодні: наданий ним «набір аргументів» не дає підстав зводити причини вбивства до єдино політичних. Посаду заступника глави області Микола Шкрибляк обіймав із 1997 року, і на цьому посту, крім туризму й курортів (які, до речі, мають прямий стосунок до грошових потоків), Микола Васильович безпосередньо займався питаннями нафтогазового й енергетичного комплексів, енергозбереження, зовнішньоекономічними зв’язками, житлово-комунальним господарством... За службовим обов’язком за ці роки Шкрибляк «був змушений безпосередньо курирувати» оборот нафтопродуктів і газу в області, експорт газоконденсату, діяльність відомого хімічного підприємства «Оріана» й Бурштинської ТЕС... Чи міг про це не знати Михайло Вишиванюк? Ясна річ, не міг. То чому ж забув?

До речі, роботу «Прикарпаттяобленерго» багато хто пов’язує з одним із представників соціал-демократів об’єднаних. Зрозуміло, що охочих заробити на енергетичній ниві не бракує. Ясно й те, що відносини в цьому бізнесі непрості, хоча б тому, що є всі підстави не вважати його безрозмірним.

Шкрибляк наполегливо працював над зменшенням залежності області від імпорту енергоносіїв. Під керівництвом Миколи Васильовича, як вказано в одній із його передвиборних листівок, «...Торік в області введено в дію шість нафтових і газових свердловин. Обсяг переробки нафти ВАТ «Нафтохім Прикарпаття» зріс на 13,4%. Сьогодні це одне з найпотужніших підприємств України... Триває облаштування перспективних Микуличинського й Пасічнянського нафтових родовищ...», «З ініціативи й під керівництвом Миколи Шкрибляка» жителям області протягом 2001 року було безплатно встановлено 30 тисяч газових лічильників, на цей рік їм планувалося встановити ще 50 тисяч. А реалізаторам «блакитного палива» на практиці більше подобається «середній показник». Чим не привід для конфлікту?

Є також інший. Не міг Шкрибляк не зачепити чиїхось інтересів і в такому делікатному питанні, як торгівля лісом, на який Івано-Франківська область вельми багата. Микола Шкрибляк був ініціатором заборони вивезення з області лісу-кругляка.

Безапеляційно стверджувати, що Шкрибляк не міг мати чи майже не мав конфліктів у зв’язку зі своєю службовою діяльністю, навряд чи варто. А глава ОДА повідомив на згадуваній прес-конференції лише про один факт тиску на його колишнього заступника, який мав місце років зо два тому. Можливо, йому про решту невідомо? Можливо. Тим часом люди, котрі близько знали Миколу Васильовича, згадують, що останнім часом у нього був серйозний конфлікт із фірмою, яка свого часу постачала газом «Оріану» і примудрилася при цьому нагромадити серйозні борги. Саме їх Шкрибляк вимагав повернути.

Миколу Шкрибляка в області знають як сильного підприємця. Його сімейство — легенда Українських Карпат. Ще за радянських часів Шкрибляки гриміли на весь Союз як «майстри народної творчості», котрі займалися виготовленням сувенірної продукції. Товар цей мав величезну популярність. Певне, спираючись на капітал фамільного бізнесу, Микола Шкрибляк і створив 1988 року виробничо-будівельну фірму «Промінь». Наскільки потужною стала ця структура сьогодні, можна судити хоча б із того, що саме їй доручили реконструкцію будинку Державної податкової адміністрації України в Києві. Подейкують, у Києві «Промінь» мав і торговельні точки.

До того, як прийти на роботу в ОДА й посісти крісло начальника управління з зовнішньоекономічної діяльності, Шкрибляк був віце-президентом Регіонального агентства економічного розвитку. У цьому акціонерному товаристві фундаторами були найбільші підприємства Івано-Франківщини та обласна рада. На цьому посту майбутній віце-губернатор працював із російськими й туркменськими постачальниками енергоносіїв.

Зрозуміло, Микола Шкрибляк як державний службовець не мав права займатися підприємницькою діяльністю. Тому жоден із бізнес-проектів формально на ньому не значився. Скажімо, директором тієї самої фірми «Промінь» сьогодні є секретар Косівської районної парторганізації СДПУ (о) Юрчишин Богдан Васильович, а співвласниками телерадіокомпанії «3-студія» є родичі Миколи Васильовича. Кому належить ВАТ «Нафтохім Прикарпаття», до якого Шкрибляк ставився з прихильністю як заступник глави ОДА, автору цієї статті з’ясувати не вдалося.

Тож версія про винятково «політичне вбивство» може виглядати істинною тільки в тому разі, якщо відштовхуватися від ленінського розуміння політики, як сконцентрованої економіки. Доречнішою видається заява заступника Генерального прокурора України Олексія Баганця про те, що в зв’язку з загибеллю Шкрибляка відпрацьовується кілька версій, серед яких і версія про вбивство, що має стосунок до професійної діяльності.

Утім, були певні підстави говорити про політичне підгрунтя «в чистому вигляді». Переглядаючи агітаційні матеріали кандидата, легко помітити такі положення: «Я виступаю за будівництво в Україні демократичної правової держави європейського типу — держави Української не тільки за назвою, а й реально, — держави, де всі будуть рівні перед Законом, де права людини є священними, а влада відповідальна перед людьми... Мій ідеал — європейська цивілізація...» Він також говорив про «пріоритетність національних інтересів».

І це не було банальною передвиборною риторикою, обов’язковою в західноукраїнському регіоні. Люди, котрі знали Миколу Шкрибляка, стверджують, що в цієї людини слова не розходилися з ділом. На відміну від гранично низького авторитету СДПУ(о) в області, особистий авторитет Шкрибляка був досить високим. Його поважали навіть недруги його партії. Це був яскравий молодий регіональний лідер, чий ріст і незалежність могли дратувати дуже багатьох у центрі. Наведені вище витяги з передвиборного матеріалу Шкрибляка могли не сподобатися не тільки у високих київських кабінетах, а й у ще більш високих московських. (Тож не такою вже й абсурдною бачиться версія, що з’явилася в місті, про причетність до «справи Шкрибляка» ФСБ або російського капіталу.)

Чи був Микола Шкрибляк істинним соціал-демократом? Можливо, з часом він і перейнявся ідеологією. Проте в момент вступу в партію ні з нею, ні з її лідерами його нічого не споріднювало, крім розпорядження Президента. Микола Васильович близьким друзям розповідав, як приймалося рішення про його вступ в СДПУ(о). Нібито Віктор Медведчук звернувся до Президента з проханням підібрати людину в Івано-Франківській області, яка могла б стати опорою соціал-демократії у владі. Президент переадресував питання Вишиванюку, і губернатор відразу вказав Шкрибляка, який сидів поруч. При цьому в Миколи Васильовича були найкращі взаємини з Віктором Ющенком. Шкрибляк був саме тією людиною, котра мала безпосередній стосунок до організації всіх карпатських походів і сходжень екс-прем’єр-міністра.

Проте вся ця інформація наступного після скоєння вбивства дня абсолютно не зацікавила «Інтер», «1+1» і «ICTV». З якоїсь незрозумілої причини не зацікавила ці канали й зроблена вранці 30 березня заява «Нашої України». Водночас у планових, а також спецвипусках тезу про єдино політичну версію, запущену в інформаційне поле «чільними представниками влади», ці ЗМІ почали асоціювати з політичним конкурентом Миколи Шкрибляка на виборчому окрузі — Романом Зваричем. З цього приводу керівник Івано-Франківського обласного штабу виборчого блоку Віктора Ющенка Олександр Сич заявив власкору «ДТ»: «На ТРК «3-студія», є в нас такий дуже провладний канал, на який серйозно впливає СДПУ(о), почалася справжня істерія. Через кожні дві години крутили цю прес-конференцію, із прозорими натяками, зі звинуваченнями на адресу «Нашої України» й нашого кандидата в тому самому окрузі Романа Зварича».

Примітно, що ТРК «3-студія» до трагічного дня кілька місяців регулярно «крутила» той скандальний момент у висловлюваннях Зварича, у якому він збирався «зуби нагострити...» Зауважимо, що така риторика не робить честі кандидату в депутати. Проте впадає в око, що саме цей запис з’явився відразу ж на всіх провладних українських і провідних російських каналах. У відомих телесюжетах новин, що використовували відеоматеріал ТРК «3-студія», було зроблено застереження, що «ми нікого конкретно не звинувачуємо», але добір «розмовляючих голів», відсутність альтернативної точки зору й монтаж було зроблено так, що глядачеві нав’язувався висновок: «Зварич — кровожерлива тварюка!»

Між іншим, тривале демонстрування ролика про хижого Зварича, з одного боку, могло бути й не випадковим, але з іншого — малоестетичні заяви кандидата від «Нашої України» могли наштовхнути цинічних бізнесконкурентів Миколи Шкрибляка на думку: «А чому б не скористатися цією ситуацією?!» Часу для підготовки теракту було досить. Не виключають в Івано-Франківську й те, що на слова Зварича могли звернути увагу місцеві або заїжджі «політтехнологи». Утім, версій сьогодні може бути безліч. Єдино правильну, сподіваємося, незабаром назвуть не лише представники СДПУ(о), котрі пообіцяли розкрити цей злочин, а й правоохоронні органи, що ведуть слідство.

Очевидно одне: Зваричу це вбивство було абсолютно непотрібним. Так чи інакше, а ця трагедія кинула тінь на його репутацію. Принаймні з погляду тієї аудиторії, яка досі схильна однозначно вірити провідним телеканалам. Проте жоден поважаючий себе слідчий або просто розсудлива людина не купиться на «докази», підкинуті «під ніс». Тим паче під час передвиборної кампанії, а надто в день, коли агітацію заборонено.

Переобраний мер Івано-Франківська й представник блоку Віктора Ющенка Зиновій Шкутяк так прокоментував відсутність у Зварича зацікавленості в убивстві Шкрибляка: «Я категорично відкидаю політичний підтекст цього убивства. Трагедію намагалися перетворити на зброю проти Зварича. Роман аніякого стосунку до цього не має. Адже за тиждень до виборів було абсолютно ясно, що Шкрибляк програє вибори. Співвідношення голосів було два до одного. Конкуренти про це знали. Навіть психологічно це було помітно: коли після скарги Шкрибляка суд вирішив зняти кандидатуру Зварича, а окружна комісія його відновила, люди це рішення зустріли демонстрацією на його підтримку. Було очевидно, що хвилю підтримки кандидата від «Нашої України» не зупинити».

За станом на 2 березня 2002 року Роман Зварич у 90-му окрузі одержав 57803 голосів із 81623 тих, хто взяв участь у голосуванні.

Глава Івано-Франківської обласної організації КВУ Мирон Дмитрик про реальні рейтинги кандидатів у цьому окрузі та їхній вплив на вибір електорату дотримується дещо іншої точки зору: «Роман Зварич і Микола Шкрибляк фактично були єдиними кандидатами, котрі мали шанс на перемогу. І рейтинги в обох коливалися залежно від часу та зроблених кроків. Перевагу мали то один, то другий.

Зараз стає зрозуміло, що якби навіть Микола Шкрибляк зміг узяти участь у виборах, то переміг би Зварич. Оскільки в нашій області надзвичайно велику роль відіграв бренд «Наша Україна». В усіх округах фактично пройшли всі представники «НУ». Декотрі з них практично не брали участі в кампанії, не проводили активної роботи на окрузі й однаково перемогли. Попри передвиборні рейтинги належність до блока «Наша Україна» виявилася наймогутнішою підмогою. Скажімо, у Коломийському окрузі фаворитом вважався глава обласної ради Зиновій Митник, а переміг Володимир Мойсик, представник «НУ», суддя Верховного суду.

Така сама тенденція простежується й на виборах у міську раду, куди пройшли люди, які загалом нічого не робили й нікому не відомі... «Прапор Ющенка» протягнув їх наче локомотив». До цього можна додати, що жоден із заступників глави Івано-Франківської обладміністрації, котрі балотувались у ВР, у парламент не потрапив.

Відкликання представників СДПУ(о), НДП, «Жінок за майбутнє» зі складу виборчих комісій 90-го округу Мирон Дмитрик розцінює як спробу зриву виборів. «Але під тиском представників ОБСЄ та інших сил, — говорить представник Комітету виборців України, — окружна комісія все-таки почала проводити вибори. Там, де члени дільничних комісій відмовилися працювати, обласна комісія дуже швидко провела доукомплектацію. Тому дуже багато ділянок відкрилися з запізненням. Окремі з них почали працювати о 17.00. Через це в Надвірнянському окрузі вийшла найнижча явка виборців. Дільничні комісії просто не встигли обслужити всіх. СДПУ (о) намагалася вплинути на роботу окружної комісії, заблокувати її діяльність, щоб таки зірвати вибори в цьому мажоритарному окрузі».

«З боку глави облдержадміністрації наполегливо ретранслювався прогноз результатів виборів: «40 на 40» (40 % за «За єдУ!» і 40 % за блок «Наша Україна»). Ми це розуміли як завдання, одержане владою згори. За кілька днів до початку виборів влада вже зрозуміла, що втрачає контроль над ситуацією і блок Віктора Ющенка лідирує, зрозуміла, що вибори не вдасться сфальсифікувати. І мені здається, що вбивство Миколи Шкрибляка стало приводом для того, щоб зірвати процес», — так пояснив поведінку обласної влади під час виборів керівник Івано-Франківського обласного штабу «НУ» О.Сич.

Як стверджує член обласного виборчого штабу «НУ» Валерій Плисак, Я.Давидович (секретар ЦВК і куратор Івано-Франківської області на цих виборах), вимагаючи від Вишиванюка відкрити виборчі дільниці в Надвірнянському окрузі, одержав відповідь: «Які вибори? Коли на бюлетенях кров!»

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво