Клімат змінюється. Чому це має непокоїти Україну?

Пожежі в Росії, повені в Пакистані, урагани в Карибському басейні — через екстремальні погодні умови кліматичні зміни знову стали предметом пильної уваги людей в усьому світі. Хоча вчені зазначають, що причинного зв’язку між природними катастрофами і накопиченням вуглекислого газу в атмосфері не встановлено, однак почастішання таких випадків прогнозується всіма кліматичними моделями.

Не повинно бути так, щоб саме стихійні лиха нагадували нам про важливість питання кліматичних змін. Звісно, кліматологія усе ще сповнена невизначності, але ж і доказів того, що клімат змінюється і що це пов’язано з антропогенними викидами, предосить. По суті, дебати щодо кліматичних змін зводяться до одного — скільки треба заплатити за придбання страховки від невизначених наслідків кліматичних змін. Чи то йдеться про дії, спрямовані на зниження імовірності виникнення змін клімату за рахунок зниження зростання антропогенних викидів, чи то про дії, які роблять людину і довкілля більш пристосованими до кліматичних змін.

Питання зменшення негативних наслідків кліматичних змін шляхом інвестицій у заходи для скорочення викидів обговорювали на Конференції ООН з питань зміни клімату, яка відбулася в Копенгагені торік. Наскільки сукупні викиди в минулому мають ураховуватися при визначенні «прав» на викиди в майбутньому? Скільки коштів країни, які передбачають великі викиди сьогодні, але мало забруднювали довкілля в минулому, мають витрачати на досягнення цільових показників скорочення викидів?

Попри результати цих дискусій, реальність така, що найбільші можливості щодо пом’якшення наслідків зміни клімату мають країни, які розвиваються, швидко ростуть, і країни із середнім рівнем доходу. Дотримання шляху більш чистого зростання узгоджується не лише з конкурентними інтересами таких країн (оскільки вони знаходять спосіб розвивати свою економіку зі значно меншими викидами вуглецю, аніж промислово розвинені держави XIX і XX століть). Світ зможе наблизитися до досягнення мети з утримування підвищення глобальної температури на рівні приблизно 2 градусів за Цельсієм.

У Світовому банку ми розрахували, що для зменшення негативних наслідків змін клімату країнам, які розвиваються, потрібно інвестицій приблизно 140—175 млрд. дол. США на рік протягом найближчих 20 років. Разом з міжнародними партнерами у галузі розвитку ми розробляємо нові фінансові інструменти, щоб надати країнам, які розвиваються, доступ до фінансових і технічних ресурсів, необхідних для реалізації цих можливостей із пом’якшення кліматичних змін.

Україна є однією з країн із найбільшим потенціалом щодо зниження викидів практично без будь-яких негативних наслідків для свого економічного зростання. Для цього достатньо лише більш раціонально використовувати вже наявну енергію. І справді, для вашої країни зменшення негативних наслідків змін клімату і підвищення конкурентоспроможності — два боки однієї медалі. Україна має значні права на викиди відповідно до Кіотського протоколу, які вона успішно продає на вуглецевому ринку, щоб зібрати кошти для інвестицій у підвищення ефективності використання енергії. Але існує набагато більше можливостей.

От чому Україна стала однією з перших країн у Східній Європі, що скористалася новим Фондом чистих технологій (ФЧТ) — джерелом недорогого довгострокового фінансування, націленого на допомогу країнам в освоєнні сучасних енергозберігаючих технологій. Український інвестиційний план ФЧТ на загальну суму 1,5 млрд. дол. США націлений на підтримку інвестицій у підвищення енергоефективності на промислових і комунальних підприємствах і інвестицій у поновлювані джерела енергії, а також на використання сучасних технологій для зниження втрат енергії в мережах газопостачання й електропередачі. Паралельно з ФЧТ донори також здійснюють численні заходи, спрямовані на допомогу Україні у зменшенні втрат енергії в комунальному секторі, особливо в теплопостачанні та водопостачанні. Проте ці ініціативи не приведуть до успіху доти, доки кінцевий споживач не заплатить «реальної» ціни за енергоресурси. Ось чому недавнє підвищення тарифів на побутовий газ і опалення є таким важливим кроком.

Проте, попри всі зусилля із пом’якшення наслідків, глобальне потепління вже стало реальністю. Опустелювання, посухи, повені й інші екстремальні погодні явища завдають серйозних збитків інфраструктурі і сільському господарству, до того ж викликають стрес і ведуть до негативних наслідків для здоров’я людей. Країнам і суспільствам потрібно адаптуватися до змін клімату різними способами: поліпшуючи проектування і планування інфраструктури, щоб зробити її більш стійкою до кліматичних умов; вирощуючи стійкіші і такі, що краще пристосовуються, зернові культури; зміцнюючи систему охорони здоров’я та інші державні служби, забезпечуючи краще піклування про тих, хто є особливо вразливим до наслідків змін клімату.

За оцінками Світового банку вартість інвестицій в адаптацію до кліматичних змін у країнах, що розвиваються, становитиме приблизно 75—100 мільярдів доларів США на рік протягом наступних 20 років. Багато країн позичають у нас кошти для зміцнення свого потенціалу реагування на стихійні лиха, а деякі держави використовують інноваційні фінансові продукти, такі як облігації страхування кліматичних ризиків або механізми фінансування непередбачуваних витрат, за якими здійснюються виплати у разі стихійних лих. Хоча Україна, можливо, не так піддається негативним наслідкам кліматичних змін, як багато інших країн регіону, проте відмінності в кліматичному впливі на регіони України усе ж значні, про що свідчать повторні повені на заході і зростання занепокоєння щодо безпеки водних ресурсів на півдні країни. Для багатьох українців, які живуть у квартирах, призначених для більш помірних літніх температур, цьогорічна серпнева спека стала серйозною проблемою. Отже, адаптація до змін клімату є складним завданням у містах і в сільській місцевості всіх країн, у тому числі й України.

Загальносвітові потреби в інвестиціях для зменшення негативних наслідків кліматичних змін і адаптації до них становлять близько 250 млрд. дол. США на рік. За мірками традиційної офіційної допомоги на цілі розвитку така цифра видається переконливою. Однак це менше від 1% світового ВВП. Крім того, не всі перелічені ресурси мають прийти з державних джерел фінансування. Справді, багато інвестицій в енергоефективність мають дуже короткий період окупності, що приваблює на цей ринок дедалі більше комерційних інвесторів. Тут Україна має величезний потенціал у надолужуванні згаяного.

Клімат змінюється. Багато хто з нас, можливо, волітиме ігнорувати цей факт, коли екстремальні погодні умови нинішнього літа зітруться з пам’яті. Та попри це, зміни клімату є не тільки глобальним викликом, а й новою можливістю. Світовий досвід свідчить про те, що можна вживати заходів для пом’якшення наслідків кліматичних змін і адаптації до них, і часто ці заходи виправдовують себе. Україна має багато таких можливостей. Відновлюючись після глибокої економічної кризи, Україна сьогодні може вибрати новий шлях сталого зростання, позначений менш інтенсивними викидами парникових газів.