Киргизстан уже обрав президента, але ще не свій шлях

Поділитися
Вибори президента Киргизстану 30 жовтня стали фінальною фазою масштабної трансформації політичної системи країни, яка тривала півтора року.

Вибори президента Киргизстану 30 жовтня стали фінальною фазою масштабної трансформації політичної системи країни, яка тривала півтора року. Нагадаємо, що новий етап змін у цій центральноазіатській країні настав після другої революції у квітні 2010 року, яка була спрямована проти узурпації влади президентом Курманбеком Бакієвим.

Після цього країна пережила міжетнічний конфлікт на півдні, в Ошській області, а потім улітку того ж року за новою конституцією перетворилася на парламентську республіку, і минулої осені успішно провела парламентські вибори. В цілому за минулий рік можна відзначити стабілізацію політичної обстановки, демократизацію влади за тимчасового президентства Рози Отумбаєвої, яка була одним із ключових лідерів революції 2010 року і згодом зробила все для приборкання авторитарних поривів ряду киргизьких політиків. Вони прагнули задовго до нинішніх президентських виборів повернутися до обговорення питання про повноваження президента, але глава держави зуміла відстояти революційні завоювання.

Одночасно своєрідного політичного консенсусу в країні було досягнуто завдяки вмілій «інкорпорації» колишніх членів бакієвського режиму (котрі не вчинили серйозних злочинів) у нові демократичні структури - парламент і сформований ним наприкінці минулого року коаліційний уряд. Крім того, останній рік був також позначений пошуком нового шляху розвитку Киргизстану з урахуванням геополітичних реалій, а також новими процесами консолідації киргизької нації, зростанням патріотизму і пошуками цим народом своєї національної ідентичності. Однак досі різні сили та окремі політики намагаються вплинути чи навіть очолити цей процес.

Усе це створювало особливе тло напередодні виборів глави держави, оскільки за новою конституцією президент «уособлює єдність народу і державної влади». На думку багатьох, Розі Отумбаєвій цілком вдалося впоратися із цим складним завданням, оскільки вперше в Центральній Азії було створено прецедент будівництва демократичної держави, вільної від деспотизму та культу особистості.

Важливість нинішніх виборів полягала саме в тому, щоб демократичним шляхом підтвердити і зробити легітимним цей вибір. У нинішній кампанії взяло участь рекордне для регіону число кандидатів - 16. Однак фаворитом перегонів від самого початку став глава киргизького уряду Алмазбек Атамбаєв, представник соціал-демократичної партії, до якої належить і нинішній президент Роза Отумбаєва.

Цей політик уславився тим, що за останні роки кілька разів змінював свої політичні уподобання - 2000 року вперше брав участь у президентських виборах проти Аскара Акаєва, але програв. 2005 року брав участь у «революції тюльпанів», котра скинула його з поста президента, потім отримав посаду міністра промисловості в тимчасовому уряді Курманбека Бакієва. Невдовзі Атамбаєв перейшов в опозицію до Бакієва, проте 2007 року знову повернувся у владу, ставши прем’єр-міністром непопулярного режиму. Після чергового звільнення наприкінці 2007 року повернувся до табору опозиції, хоча там його довго вважали зрадником. Але вже 2009 року саме Атамбаєв протистояв Бакієву на виборах від об’єднаної опозиції, а вже торік, після повалення останнього, знову отримав можливість повернутися у владу на посаду прем’єра революційного тимчасового уряду. Потім він пішов у відставку, і за підсумками торішніх парламентських виборів сів у прем’єрське крісло вже нового коа­ліційного кабінету.

Найбільшим провалом у діяльності прем’єра вважають нездатність запобігти міжетнічним зітк­ненням у південних районах республіки влітку минулого року. Водночас на посту глави уряду Атамбаєв відрапортував про сталі темпи економічного зростання на тлі поліпшення параметрів макроекономічної стабільності та зниження внутрішньополітичної напруженості в країні. Економіка повернулася на докризовий рівень.

У вересні уряд схвалив програму середньострокового розвитку до 2014 року. Тож Атамбаєв уже сформував порядок денний для майбутнього кабінету, адже після виборів президента, скоріш за все, буде створено новий коаліційний уряд. Причому більшість програм та інвестпроектів передбачено саме для південних районів республіки, де Атамбаєв не мав підтримки виборців.

За попередніми даними, в ході голосування 30 жовтня за Алмазбека Атамбаєва віддали свої голоси більш як 63%. Другу позицію посів Адахан Мадумаров, лідер партії «Бутун» («Єдиний Киргизстан») з 14,9% голосів, на третьому місці розмістився Камчібек Ташиєв, представник партії «Ата-Журт», яка входить до коаліції, (14,4%). Останні перемогли саме в низці південних регіонів, але Атамбаєв істотно поліпшив результати в Оші та Ошській області.

Таким чином, у ході виборів традиційний регіональний розкол було доповнено ще й поділом на прибічників і противників нинішнього уряду. Так, уже після виборів Камчібек Ташиєв погрожував виходом своєї партії з коаліції, тоді як прибічники його і Мадумарова спробували організувати мітинги у ряді міст півдня. В них у перших числах листопада взяли участь кілька сотень осіб, які зажадали перегляду результатів голосування. Однак у Бішкеку влада знайшла спосіб спрямувати дискусію в цивілізоване русло, і вже наступного дня після виборів у переговори з переможеними кандидатами вступив спікер парламенту Ахматбек Келдібеков, який, очевидно, намагається промацати можливу конфігурацію майбутнього коаліційного кабінету і не допустити виходу протиріч між політиками на вулиці.

Сьогодні влада в Бішкеку почувається упевненіше. Ймовірно, що найближчими днями і тижнями в діалозі переможців і переможених йтиметься про те, на яких умовах вони готові підтримати нового президента і яких посад захочуть у новому уряді. Для ряду кандидатів, чиї результати на виборах виявилися справжнім фіаско, отримати портфель міністра чи регіонального чиновника, мабуть, єдиний шанс залишитися в політиці. Алмазбек Атамбаєв уже заявив про готовність до такого діалогу.

Експертів також зацікавило питання зовнішньополітичної орієнтації нового киргизького лідера. Якщо Роза Отумбаєва вважається прозахідним і навіть проамериканським політиком, то Алмазбек Атамбаєв - проросійським. Приміром, згадують, що він став ініціатором найменування однієї з гірсь­ких вершин країни Піком Путіна. Також його уряд зробив кроки щодо приєднання країни до Митного союзу Росії, Казахстану та Білорусі. Втім, аналіз недавніх візитів Атамбаєва показує, що йому належить також заслуга поновлення діалогу із сусіднім Узбекистаном, відносини з яким зіпсувалися після міжетнічного конфлікту в Оші. З іншого боку, Атамбаєв цього року встановив діалог з китайською владою, яка також висловила готовність брати участь у низці великих проектів у Киргизстані. Слабкіше розвиненим є європейський вектор зовнішньої політики Бішкека, що, зокрема, далося взнаки в досить прохолодній реакції Євросоюзу на результати голосування.

Однак у день виборів показовим стало інше. Якщо президент США Барак Обама і американсь­кий держсекретар Гілларі Клінтон надіслали Атамбаєву привітання з перемогою через кілька годин після оголошення попередніх результатів, то в Москві зволікали принаймні добу. І, як зазначають у Киргизії, своє привітання Володимир Путін надіслав лише коли Атамбаєв на першій прес-конференції після виборів підтвердив, що Киргизстан згорне діяльність Центру транзитних перевезень США «Манас» у 2014 році. Таким чином він підтвердив Москві обіцянку, яку давав іще Курманбек Бакієв 2009 року, але після цього все залишилося як є. Сьогодні ж нова влада вигадала цікавий привід: за словами Атамбаєва, американці мають піти тому, що в 2014 році Бішкек і база «Манас», у разі початку ірансько-американської війни, можуть стати об’єктом для ракетного удару з боку Ірану. Місцеві експерти були здивовані такою заявою, однак їх більше лякає не ймовірна війна з Іраном, а плани президента США вивести американських солдатів з Афганістану до 2014 року. Це створить нові проблеми для киргизького уряду, пов’язані з тим, що південні кордони Киргизстану знову можуть стати зоною суперництва різних релігійних і терористичних угруповань, пов’язаних із міжнародною мережею наркоторгівців та постачальників зброї. Москва в цьому разі буде слабким помічником. І хитка внутрішня стабільність Киргизстану знову може бути порушена.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі