Киргизький пасьянс - Політика - dt.ua

Киргизький пасьянс

22 грудня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №49, 22 грудня-29 грудня

Що відбувається в Киргизстані? Цю центральноазійську країну раз у раз стрясають внутрішньополітичні кризи...

Що відбувається в Киргизстані? Цю центральноазійську країну раз у раз стрясають внутрішньополітичні кризи. Трохи більш як місяць тому в Киргизстані, коли утверджували нову Конституцію, мало не відбулася ще одна насильницька зміна влади. Поступки, на які останньої хвилини пішов президент Курманбек Бакієв, дозволили зупинити вуличну стихію і владнати справу миром. Але поспішність, з якою утверджувався Основний Закон, його недосконалість, давні внутрішньополітичні й економічні проблеми цієї невеликої країни (насамперед пов’язані з браком сталої політичної конструкції й клановими протиріччями) зумовлювали виникнення нової кризи. І вона не примусила себе довго чекати.

Минулого тижня уряд несподівано пішов у відставку. Президент, який того ж дня її прийняв, попросив усіх міністрів на чолі з прем’єром Феліксом Куловим виконувати свої обов’язки до формування кабінету. Тепер наступний крок за жогорку кенешом (місцевим парламентом): у Киргизстані прогнозують його розпуск уже найближчим часом...

Формальним приводом для демаршу кабінету міністрів стали положення нової Конституції Киргизстану, що перетворила цю президентську республіку на парламентсько-президентську. Як пояснив журналістам Фелікс Кулов, рішення піти у відставку ухвалене у зв’язку з утвердженням у країні нової Конституції, яка визначає новий засіб формування уряду.

Річ у тім, що Основний Закон, який набув чинності в листопаді, передбачає, що новий склад кабінету може сформувати тільки партія, яка перемогла на виборах до парламенту. Проте нині у республіці — старий парламент, обраний 2005 року ще за мажоритарною системою. А найближчі парламентські вибори мають відбутися тільки 2009 року. До того ж, якщо в новій Конституції прописано 90 народних обранців, то нині їх лише 75.

Утім, ці конституційні нестикування послужили тільки приводом для правлячої команди Бакієв — Кулов. Істинні ж причини відставки кабінету полягають в іншому. І Фелікс Кулов, для котрого це рішення не було спонтанним, їх не приховує: навіть попри загрозу нових вуличних заколотів він хоче прискорити проведення в країні парламентських виборів. Адже це дозволило б такому досвідченому політику, який до того ж є найімовірнішим претендентом на посаду прем’єр-міністра, підсилити свої позиції у владі, створивши в парламенті лояльну більшість: створена Куловим партія «Ар-Намис» має всі передумови для перемоги на майбутніх парламентських виборах. Не слід залишати поза увагою, що такий крок, як відставка, сприяє підняттю рейтингу Кулова, що похитнувся останнім часом.

Дострокові вибори також не загрожують позиціям президента, оскільки, зважаючи на все, політичний тандем Бакієва і Кулова збережеться й у майбутньому. Ще півтора року тому ці два лідери-суперники, які представляють південь і північ Киргизстану, уклали угоду, що передбачає у разі відставки одного відхід із своєї посади й другого. Але нині Кулов гадає, що виконувати цей пункт необов’язково: «Я вважаю, президент зобов’язаний залишатися, і Конституція саме передбачає збереження його повноважень».

А от нинішній парламент, архітектором якого виступав ще екс-президент Аскар Акаєв, важко назвати союзником нинішньої виконавчої влади. Досить сказати, що депутати у минулому вже не раз намагалися відправити у відставку уряд Фелікса Кулова. До того ж ці дві гілки влади не знаходили порозуміння і з ключових питань розвитку країни. У результаті прем’єр фактично обвинувачував жогорку кенеш у гальмуванні проведення в країні конче потрібних економічних реформ.

Так, жогорку кенеш не ухвалив бюджет на 2007 рік, не вирішив низку питань, пов’язаних з початком будівництва Камбаратинськох ГЕС і модернізацією Кара-Балтинського ГЗК, з приєднанням країни до програми HIPC, яка передбачає полегшення боргового тягаря для найбідніших країн (на сьогодні держборг Киргизстану становить близько 2 млрд. дол., а для такої бідної країни це дуже багато).

Але чи піде на саморозпуск парламент? Адже, як твердять прихильники Кулова і Бакієва, нинішній жогорку кенеш не має права створювати новий уряд. А от багато депутатів (наприклад, екс-спікер Омурбек Текебаєв або віце-спікер Кубаничбек Ісабеков) кажуть, що парламент не буде саморозпускатися. Вони, висловлюючи думку більшості своїх колег, які зовсім не горять бажанням іти на дострокові парламентські вибори, твердять, що для цього немає жодних юридичних підстав. На екстреному засіданні депутати заявили, що готові розглянути новий склад уряду, який в умовах відсутності «партійного» парламенту сформував би президент.

Утім, малоймовірно, що Бакієв піде на це, з огляду на його явну зацікавленість у дострокових виборах до жогорку кенеша. Та й експерти схиляються до думки, що президент готується до розпуску парламенту. Про розробку такого варіанта представниками команди Бакієва і Кулова, побічно свідчить звільнення з посади глави ЦВК Туйгунаали Абдраїмова і призначення виконуючим обов’язки Айчурека Ешимова. У кожному разі найближчим часом слід очікувати нових політичних катаклізмів з новими вуличними заворушеннями. Але Киргизстану, схоже, до цього не звикати...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво