Кабмін попався на відставному президенті

Опублікована багатьма ЗМІ інформація про видання Кабінетом міністрів України розпорядження щодо забезпечення колишнього президента України Л.Кучми, котрий вийшов на пенсію, крім моральної складової має ще й юридичну. Питання тут просте: чи мав право Кабінет міністрів України виносити розпорядження з цього приводу? Спробуємо коротко проаналізувати. Якщо преса не бреше (текст розпорядження, на жаль, не опублікований офіційно, тому доводиться вірити на слово), то йдеться про значні державні видатки, розтягнуті на багато років.

Якщо казати саме про державні видатки, то джерело може бути лише одне: державний бюджет. Як вирішувалося питання до прийняття скандального розпорядження КМУ? Постановою Верховної Ради України «Про забезпечення, обслуговування й охорону Президента України» від 4 січня 1992 року було передбачено, що після виходу у відставку президенту України навічно зберігається розмір посадового окладу, дається держдача з необхідним обслуговуванням, охороною та транспортним забезпеченням, зберігається медичне й санаторне обслуговування його і дружини. Цікаво, що, по-перше, цей документ не містить прізвища, а отже, стосується будь-якого президента, котрий іде у відставку. По-друге, він виданий Верховною Радою, яка в межах повноважень, передбачених Конституцією від 1978 року, мала право приймати постанови, що впливають на державний бюджет. Донедавна на основі саме цієї постанови здійснювалося забезпечення Л.Кравчука. Юридично воно стосується і будь-якого іншого президента України, який іде у відставку. Наступним президентом, який вийшов у відставку за Л.Кравчуком, є Л.Кучма.

Розпорядження КМУ від 19 січня ц.р. чомусь стосується лише останнього відставного президента і називається «Про забезпечення, обслуговування та охорону Л.Кучми». Таким чином, розпорядження Кабміну від 19 січня, видане по конкретному прізвищу, суперечить постанові Верховної Ради від 4 січня 1992 року.

Перейдемо до бюджету. Відповідно до Бюджетного кодексу України «Будь-які бюджетні зобов’язання і платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення». Говорячи простими словами, у законі про бюджет на 2005 рік має бути стаття про витрати на президента України, котрий пішов у відставку. Можливо, ми неуважно вивчили закон, але нам здається, що в ньому є лише статті, що передбачають витрати на діяльність чинного президента. І жодного слова не говориться про витрати на утримання президента, котрий пішов у відставку. Можливо, такі витрати закладено в інших статтях, наприклад, у витратах, пов’язаних із Державним управлінням справами? Мабуть, Рахункова палата зможе точно сказати, чи так це. Припустимо, що це так. Тоді залишається три запитання. Яким чином Кабмін прийняв розпорядження, що суперечить чинній і поки не скасованій постанові Верховної Ради 12-річної давнини? Чому перевищив свої повноваження, передбачені Конституцією України? Чому розпорядження стосується лише забезпечення останнього відставного президента, а не всіх?

І, нарешті, якщо витратами бюджету не передбачене утримання відставного президента, а воно все ж здійснюється, про всякий випадок необхідно врахувати також зміст статті 210 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему України. Максимальний строк — до восьми років.

А правоохоронні органи ж у нашій країні все ж виявляють цікавість до можливої незаконної витрати навіть невеликих сум бюджетних коштів. Відомий український політолог Дмитро Видрін в останньому інтерв’ю українському діловому журналу «Експерт» згадував: «У Генпрокуратурі мене допитували з приводу того, що кілька разів Тимошенко, будучи віце-прем’єром, надавала службову машину, щоб відвезти мене додому. Виявилося, що теоретично я проїздив 500 бюджетних гривень».

Таким чином, якщо бюджетом не передбачене фінансування чогось або когось, а гроші витрачаються, то це незаконно. Якщо все ж є ідея витрачати державні кошти, наприклад, на життя і діяльність відставного президента, то необхідно прийняти закон про це і передбачити окрему статтю в бюджеті держави. Інакше відставний президент виявиться без засобів до існування.