Хошь кельдинъиз - Політика - dt.ua

Хошь кельдинъиз

4 березня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №8, 4 березня-11 березня

Ось Президент Ющенко й дочекався: меджліс кримськотатарського народу також виставив рахунок новій владі...

Ось Президент Ющенко й дочекався: меджліс кримськотатарського народу також виставив рахунок новій владі. «За умови ігнорування органами державної влади України й органами місцевого самоврядування АРК законних прав кримських татар на землю, підтримати ініціативне займання безземельними кримськими татарами вільних земель або земель, виділених на умовах оренди чи власності підприємницьким структурам, як форму повернення ними незаконно відібраної в них землі під час злочинної депортації 18 травня 1944 року».

Іншими словами, міллі-меджліс благословив співвітчизників на нові самозахоплення, з обмовкою — якщо влада не розв’язуватиме земельну проблему репатріантів. Можна як завгодно коментувати постанову меджлісу, яка нагадує за стилем заклики до експропріації експропріаторів, але Президента поставили перед фактом: кримські татари готові боротися з новою владою за землю тими самими методами, що й із старою, якщо ситуація не зміниться. І пояснення «ДТ» Мустафи Джемілєва, що це рішення приймалося в розвиток документів ще вересневого Курултаю, нічого, за великим рахунком, не змінює, адже різку заяву на адресу влади було схвалено на засіданні, де затверджувався перелік питань для обговорення з Президентом Ющенком.

Керівництво меджлісу сподівалося на серйозну зустріч у Криму, тому список вийшов солідний — 12 питань. Більшість із них в останнє десятиліття — вже традиційні: законодавче відновлення прав депортованих, статус кримськотатарського народу й мови, повернення історичної топоніміки, наділення землею й кадрові питання. Проте Президент, зважаючи на все, у Крим ще не зібрався, а тому зустріч із Мустафою Джемілєвим і Рефатом Чубаровим відбулася в Києві цього понеділка та тривала не більш як одну годину. За словами М.Джемілєва, В.Ющенко обіцяв вивчити можливість відкликання зауважень президента Кучми стосовно Закону «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», ветованому напередодні виборів. Також погодився зберегти Раду представників кримськотатарського народу при Президентові, яка нині стовідсотково складається з членів меджлісу, хоча дату його засідання поки ще не призначив. Земельна проблема репатріантів, запевняє Джемілєв, дуже хвилює В.Ющенка, але про те, як її розв’язувати, схоже, конкретно не йшлося. Зате Президент повідомив, що використання землі в Криму й особливо на ПБК планується розглянути на засіданні РНБОУ.

Із приводу своїх кадрових пропозицій меджліс на згаданому засіданні визначився чітко й амбіційно: посади глав райдержадміністрацій у чотирьох районах і перших заступників — ще в шести. Своїх представників меджліс бачить на посадах перших заступників кримських главків МВС, Мін’юсту, СБУ і Прокуратури автономії. Інтеграція репатріантів в українське суспільство, вважають у меджлісі, має врешті торкнутися й центральних органів влади: це посади першого заступника Держкомітету в справах національностей і міграції, головних фахівців у Секретаріаті, МЗС, міністерствах культури й освіти України. Плюс пропозиції спеціалістів із середовища кримських татар для роботи в митній службі, СБУ, ГПУ, Держкомземі й Держкомітеті з телебачення та радіомовлення. І, нарешті, своя кандидатура в меджлісу є й на посаду Постійного представника Президента в АРК — народний депутат, заступник голови меджлісу Рефат Чубаров.

Такі претензії лідери меджлісу не вважають нескромними й коли розподіляти владні посади «пропорційно підтримці Ющенка під час виборів у Криму, то довелося б, напевно, 80—90% посад кримським татарам давати, але ми на це не претендуємо», — заявляв Джемілєв напередодні зустрічі з Президентом. Проте, зважаючи на все, докладної розмови з цієї теми не було. Як повідомив Мустафа-ефенді, через обмеженість часу, конкретні кадрові пропозиції Президентові не робилися, проте отримали зустрічну: підготувати списки кандидатур на різноманітні посади, що розглядатимуться серед інших. А Рефат Чубаров, можливість призначення котрого на посаду постпреда Президента активно обговорюється в Криму, сказав «ДТ», що «ніхто йому таких пропозицій не робив. Нехай усі заспокояться».

І головна інтрига, яка випливає з позиції, зайнятої меджлісом у питанні зміни виконавчої влади автономії, і передусім — прем’єра. Коротко її можна сформулювати так: якщо немає гідної заміни, то навіщо змінювати? «Сенченко, Шкляр, Пробий-Голова, Бордюгов, Невірко, Франчук, Горбатов… Якщо вони прийдуть зараз, хіба нам стане краще?» — запитував Джемілєв у членів меджлісу. (Тут і далі цитування з засідання меджлісу — «Півострів». — Авт.). Були й інші пропозиції. «Корупційний, бандитський, шовіністичний, ворожий уряд треба, зібравшись багатотисячним мітингом, знести буквально з їхніх крісел. Треба показати, що може меджліс і потім знімати дивіденди», — закликав Айдер Мустафаєв. «Якщо меджліс може зібрати 20-тисячний мітинг, у чому я анітрохи не сумніваюся, то давайте знесемо цю владу! Якщо немає часу й бажання, то не заважайте це робити нам. Це наша проблема», — наполягав Надир Бекіров.

Проте більшість (за поіменного голосування) підтримала позицію Джемілєва, а революційно настроєним колегам рекомендували не брати участь у публічних акціях із іншими політичними силами, якщо на те немає рішення меджлісу чи його президії.

Тому не дивно, що зустріч Джемілєва й Чубарова з президентом їхні опоненти розцінили як спробу допомогти Куніцину зберегтися при владі. Лідер меджлісу в інтерв’ю «ДТ» категорично заперечує, що про це йшлося: «Ми не збиралися когось захищати чи обвинувачувати. Ми прямо запитали — як ви бачите механізм зміни керівництва. Ющенко заявив, що твердо дотримується тієї думки, що треба діяти відповідно до чинного законодавства й положень Конституції Криму. Тобто, для зміни голови уряду треба, щоб парламент йому висловив недовіру, наслідком якої буде відставка, а президент може лише узгодити запропоновану ВР кандидатуру. Тоді я запитав, чи можливі певні силові методи, і він (Ющенко. — Авт.) сказав, що це виключено». Під силовими методами, уточнив Мустафа Джемілєв, він мав на увазі переслідування з боку правоохоронних органів, «виходячи з того, що, як казав товариш Сталін, цілком невинних людей не буває».

Отже, що в результаті? За великим рахунком — нічого, бо конкретні рішення не приймалися. А з огляду на те, що після зустрічі з керівництвом меджлісу (і ради представників кримськотатарського народу при Президенті, до речі) жодного офіційного повідомлення не з’явилося, виникає запитання: це взагалі-то була душевна розмова з політичними партнерами, що не підлягає розголошенню, чи офіційна зустріч, унаслідок якої певним відомствам або держорганам було дано певні доручення? (Треба сказати, що чомусь про зустрічі В.Ющенка з політичними діячами автономії, зокрема й керівництвом — Б.Дейчем, С.Куніциним, жодного разу прес-служба Президента не повідомляла, а це породжує чимало чуток і лихослів’я з приводу підкилимності й несамостійності кадрової політики нового глави держави. Остання з чуток: два дні тому О.Зінченко запропонував С.Куніцину добровільно подати у відставку з перспективою продовження кар’єри на дипломатичній ниві.)

Утім, реалії такі, що очікувати якусь конкретику від Президента з приводу вирішення проблем репатріантів було б наївно. І не тому, що в країні є й інші. Ризикну припустити, В.Ющенко до цього просто не готовий. Навіть попри те, що використання дорогих кримських земель — уже проблема загальнодержавного значення. Одними зусиллями Генпрокуратури, котра обіцяла вустами С.Піскуна повернути народові розграбовані минулою владою землі, тут не обійтися. Десятки вже відкритих кримінальних справ ще потрібно розслідувати й довести до суду, а на скільки розтягнеться цей процес — ніхто не ризикне прогнозувати, особливо в тих випадках, коли йдеться вже про оформлені права власності на незаконно приватизовані об’єкти й відчужені земельні ділянки. При цьому слід врахувати — більшість несправедливих рішень кримської влади готувалися в Києві. Приміром, виведення 356 гектарів, призначених для шести фіктивних фірм, із заповідника прямо випливає з указу президента Л.Кучми про встановлення нових меж цього заповідника. За інформацією з прокуратури АРК, зараз ГПУ готує пропозиції Президентові про скасування цього указу. Отож швидко слово мовиться... До того ж розраховувати на повернуті землі для будівництва житла чи курортного бізнесу репатріантам не варто — адже вони здебільшого заповідні!

Минулого тижня деякі регіональні меджліси вирішили самі знайти пустинні землі на узбережжі. За дорученням спікера кілька членів президії в супроводі преси відвідали... військові частини. Одна — у Партеніті, уже залишена будбатом, друга — начебто б діюча в селі Семидвір’я біля підніжжя Дімерджі. Так, у Міноборони землі в Криму чимало, але, знов-таки, питання про передачу її чи то республіці, чи то місцевим радам — питання загальнодержавного порядку й вирішиться (якщо за законом) не за один місяць. До того ж такі «крапкові» підходи проблему в цілому не розв’яжуть, передусім тому, що ніхто комплексно, з ув’язкою з усіма кримськими особливостями, її не вивчав. Хоча пропозиції з Криму звучали й раніше: реформувати представництво президента, аби замість тонн звітів і оглядів, у Київ ішли аналітичні розробки з розвитку Криму, інтеграції репатріантів, створити постійну робочу групу тощо. Але поки що в представництві немає навіть нового постпреда. Президент ніяк не вирішить, хто з претендентів достойніший, чи ця конституційно закріплена структура йому не потрібна?

Цілком природно було б, кажуть деякі політики, якби кадровим змінам в Криму, які поки ще обмежуються призначенням прокурора автономії, передувало вивчення ситуації на місці спеціально створеною робочою групою. А поки поінформованість Президента про кримські справи, схоже, обмежена доповідями генпрокурора й тих, хто може чи зумів отримати до нього доступ із метою пролобіювати свій інтерес.

Нетерпіння кримських татар можна зрозуміти: здебільшого вони голосували за Ющенка й татарські намети також стояли на Майдані, в усіх своїх передвиборних виступах нинішній Президент обіцяв навести порядок із землею в Криму, 70 відсотків кримських татар до депортації жили саме на узбережжі, але досі не можуть туди повернутися. Попереду — курортний сезон, але, схоже, і цього разу на ньому зароблятимуть московські, пітерські, донецькі, дніпропетровські й київські бізнесмени, а кримськотатарським підприємцям залишиться дещиця. Попереду — 18 травня, день депортації, і репатріанти знову казатимуть, що їхні права нехтуються, тепер уже — і новою владою?

Отож хошь кельдинъиз, Віктор-бей, ласкаво просимо до Криму.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво