Ханне Северинсен: Ваша виборча система сприяє створенню не партій, а компаній з комерційних інтересів

Поділитися
У середині січня Ханне Северинсен востаннє приїхала в Україну як офіційна особа — співдоповідач моніторингового комітету з дотримання Україною вимог Парламентської асамблеї Ради Європи.

У середині січня Ханне Северинсен востаннє приїхала в Україну як офіційна особа — співдоповідач моніторингового комітету з дотримання Україною вимог Парламентської асамблеї Ради Європи. Дострокові вибори в Данії скоротили термін її повноважень не тільки в датському парламенті, а й у ПАРЄ. Тепер розпочате нею разом із Ренате Вольвенд продовжуватимуть інші європейські парламентарі. А сама пані Северинсен зосередиться на науковій і громадській діяльності, не втрачаючи тісного зв’язку з Україною.

Упродовж дванадцяти років наша «страсбурзька нянька» робила все, щоб Україна відповідала принципам демократії. І в найскрутніші часи відстоювала цю позицію, захищаючи не тільки свободу слова в Україні, а й основні права людини. За це її послідовно не любили в українських коридорах влади. І, не соромлячись у висловлюваннях, дорікали в некомпетентності, заангажованості і тенденційності.

Можливо, Ханне Северинсен справді була упереджена. Але її упередженість — демократична Україна. І в тому, що в нашій країні поступово паростки демократії не просто прищеплюються, а й дають плоди, велика заслуга цієї датчанки.

— Пані Северинсен, офіційну позицію моніторингового комітету буде оприлюднено наприкінці нинішнього — на початку цього року. А яка ваша особиста оцінка того, що відбулося за час вашого моніторингу в Україні? Що для вас є найважливішим із досягнених результатів?

— Найважливішим, мабуть, я вважаю той факт, що нам вдалося домогтися кришталевої ясності стосовно того, що і як необхідно зробити в Україні, аби стандарти європейської демократії не залишалися для вашої країни порожнім звуком.

— Кришталевої ясності для кого — для експертів чи для політиків?

— В тому й справа, що для політиків. Те законодавство, яке справді відповідає європейським стандартам, в Україні існує тільки у вигляді законопроектів. Причому в такому вигляді, треба сказати, вже досить довго. І причина, яка спонукала нас відвідати Україну саме зараз, полягає в тому, що наразі є всі необхідні передумови для їх прийняття — новий парламент, коаліція, уряд, всі необхідні комітети. Немає тільки бажання прислухатися до думки експертів, які здатні чітко спрогнозувати наслідки кожного конкретного рішення. Хоча під час особистих контактів ключові представники як влади, так і опозиції запевняли нас у тому, що ці законопроекти обов’язково будуть прийняті.

От тільки коли — невідомо. В Україні нам увесь час доводиться чути, що цей законопроект, звісно ж, приймати потрібно, але не зараз, а трохи пізніше. Наприклад, після прийняття іншого закону. А той можна приймати тільки після чогось ще. У вас постійно когось або чогось чекають. Однак мене не покидає надія, що саме зараз це замкнуте порочне коло вдасться розірвати. І починати потрібно з прийняття нового виборчого законодавства. Українським законодавцям потрібно врегулювати дуже багато проблем — принцип формування вибор­чих списків, реєстр виборців, механізм голосування при перетинанні кордону і багато чого іншого. І робити це потрібно саме зараз, після виборів, а не безпосередньо перед ними.

Дуже багато питань до вашої виборчої системи загалом. Свого часу перехід від мажоритарної системи до пропорційної здавався досить виправданим, але я ніколи не могла припустити, що в Україні виникне така пропорційна система: при ній виборець не матиме жодного впливу на партійний список і змушений буде голосувати за тих людей, за яких за будь-якої іншої системи ніколи не проголосував би. У багатьох європейських країнах діє пропорційна система, але скрізь виборці мають механізми впливу на склад списку. І це стимулює конкуренцію не тільки між партіями, а й усередині них. Конкуренцію чесну, відкриту, результати якої здатні оцінити виборці. А так сталося, що вибори пройшли більш-менш демократично, але нікого не задовольнили їхні результати. Адже система, яка існує у вас, сприяє не створенню політичних партій, а створенню компаній за комерційними інтересами.

— Що було у вашій роботі найскладнішим, а що — найприємнішим, що зараз викликає у вас найбільший оптимізм, а що — побоювання?

— Найскладніше було спостерігати, як щоразу більше влади зосереджується в руках президента Кучми, і бачити, як дедалі більше політиків змирюються з такою системою, починають сприймати як належне те, що вся влада в його руках, а іншим можна розраховувати максимум на входження до вузького кола наближених. Природно, у виборців не було жодної реальної можливості змінити цю ситуацію. Мені закарбувалися в пам’яті результати одного з опитувань громадської думки 2004 року, у процесі якого на запитання «Хто отримає найбільше голосів?» більшість відповіла «Ющенко». А на запитання, хто стане наступним президентом, не менше переконлива більшість відповіла «Янукович».

І те, що цю систему вдалося мирним шляхом зламати під час помаранчевої революції, назавжди залишиться для мене найфантастичнішим спогадом. Те, що люди раптом несподівано стали на захист своїх прав і при цьому ще відчули гордість за те, що вони — українці, за те, що вони — європейці, для багатьох виявилося великою несподіванкою. Для вас, я добре розумію, непередбаченим виявилося те, що відбувалося після помаранчевої революції. Але нам не раз доводилося бачити такий розвиток подій і в інших країнах. У тій ж Литві, наприклад, Ландсбергіса спочатку підносили як національного героя, потім — як національну ганьбу, а в результаті він раптом виявився звичайною людиною. Святих у політиці не буває. Всі, хто йде в політику, йдуть туди задля боротьби за владу. Просто не можна дозволяти їм занадто сильно захоплюватися цим. Два роки, що минули після набрання чинності поправок до Конституції, витрачено тільки на цю боротьбу і практично втрачено для країни — це все-таки забагато. Зараз потрібно шукати політичне рішення, що забезпечує якнайшвидший вихід із цієї конституційної безвиході. І робити це шляхом референдуму — не дуже вдала ідея.

Адже основним політичним силам потрібно буде домовитися між собою, в яку гру і за якими правилами вони гратимуть, а потім беззастережно дотримуватися цих правил. Особливого бажання це робити з їхнього боку не видно. Проте той факт, що за останній час влада вже тричі переходила з рук у руки, причому винятково мирним шляхом, і кожна сила може виявитися як при владі, так і в опозиції, виявляється найпереконливішим аргументом.

З іншого боку, надто незначна більшість, яка забезпечує становище правлячої коаліції в парламенті, створює дуже серйозні ризики. Власне, така ситуація виникає й в інших європейських країнах. Просто там немає загрози того, що хвороба одного з депутатів може паралізувати роботу всього парламенту, тому що для вирішення цієї проблеми в різних країнах розроблено різноманітні механізми. Абсолютно прозорі, абсолютно законні та демократичні. І які базуються, звичайно, на довірі один до одного.

— Про Раду Європи у нас найчастіше згадують у зв’язку з моніторингом і тепер ще — із Європейською хартією мов. Як ви думаєте, чи може ситуація з російською мовою стати перешкодою для припинення моніторингу?

— Я мушу зазначити, що завжди намагалася уникати категоричних висловлювань з цього приводу, тому що це питання занадто болюче сприймається і надто заполітизоване. Звичайно, певні права для російської мови мають бути передбачені, але ж саме українська мова придушувалася століттями. Спроби зрівняти офіційні статуси російської й української мов можуть призвести практично до витіснення останньої. Очевидно, що дуже бажано знайти таке вирішення проблеми, яке задовольнило б і україномовне, і російськомовне населення країни. Проте жодних підстав для продовження моніторингу через це я не бачу.

— Україну часто називають чемпіоном за тривалістю моніторингу. Наскільки я знаю, це не зовсім відповідає дійсності. А от за кількістю підготовлених щодо цієї проблеми доповідей наша країна в РЄ є абсолютним рекордсменом, чи не так?

— Справді, Молдову РЄ моніторить навіть довше, ніж Україну. А щодо доповідей, то звичайні планові доповіді нам увесь час доводилося доповнювати тематичними — адже у вашій країні постійно відбувалися якісь абсолютно нетривіальні події!

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі