С14 виграла суд у Громадського, яке назвало організацію неонацистами - Політика - dt.ua

Громадське програло в суді радикальній організації З 14, яку назвало "неонацистами"

7 серпня, 2019, 04:16 Роздрукувати

Громадське вважає, що суд ухвалив помилкове рішення і буде його оскаржувати

Громадське оскаржить рішення суду

Праворадикальна організація "С14" виграла позов проти Громадського за публікацію, в якій С14 характеризується як "неонацистська" організація.

Господарський суд Києва задовольнив позов праворадикальної організації С14 проти Громадського через публікацію, в якій С14 характеризується як "неонацистська організація. Рішення по справі винесла суддя Юлія Картавцева.

Вона зазначила, що інформація, поширена Громадським "шкодить репутації" С14 і зобов'язала Громадське спростувати інформацію шляхом публікації рішення суду та стягнути на користь С14 3,5 тис. грн. ($ 136) судового збору.

Громадське повідомило, що оскаржить рішення.

"Рішення є помилковим і незаконним, воно вводить кричущу тенденцію, яка придушує свободу слова. Ми будемо його оскаржувати", — зазначила адвокат Громадського Оксана Чайковська.

"Ми здивовані таким рішенням, воно не тільки суперечить судовій логіці, але і є небезпечним прецедентом для інших ЗМІ та свободи слова в цілому. Громадське несе відповідальність за свої матеріали, посилаючись на закони, експертні думки і практику, що склалася тому, звичайно, ми будемо оскаржувати це рішення у всіх інстанціях, ми переконані у своїй правоті і професіоналізмі", - говорить головний редактор Громадського Ангеліна Карякіна.

С14 відмовилися коментувати рішення суду Громадському.

"Позиція С14 в тому, що вони не є по своїй діяльності, за характером своєї діяльності неонацистською групою. Вони націоналістична група, але ні в якому разі не є неонацистською", — заявляв адвокат організації С14 Віктор Мороз на попередніх судових засіданнях. За його словами те, як Громадське назвало організацію, — шкодить діловій репутації С14.

Громадське відстоює позицію про те, що не допустило ніяких порушень, характеризуючи організацію "неонацистською".

Громадське посилається на характеристику громадської організації С14 в статтях Reuters, The Washington Post, та й державних органів — наприклад, парламенту Великої Британії. Відповідну оцінку дають експерти, які вивчають праворадикальні рухи, вважає Громадське, посилаючись на політолога і дослідника радикальних рухів Антона Шеховцова, а також німецького політолога Андреаса Умланда - суперечливого дослідника, який виступає противником декомунізації і героїзації Степана Бандери, але, в той же час, визнає агресію Кремля по відношенню до України.

Як відомо, організація С14 подала в суд проти Громадського "про захист честі, гідності та ділової репутації" в липні 2018-го. Причиною став твіт англомовної служби Громадського. У замітці від 4 травня 2018 року, коли представники С14 силою привели бразильського бойовика Рафаеля Лусваргі в СБУ, організацію охарактеризували як "неонацистську". Саме цей привід зробив можливим засудження бойовика, який отримав 13 років в'язниці за те, що воював на стороні терористів.

Однак не всі прийняли сторону Громадського. Зокрема, журналіст Юрій Луканов написав на сторінці Незалежної журналістської спільноти в Facebook:

"Думаю, що журналістам, і не тільки журналістам, треба відмовлятися вішати ярлики. Бо занадто вони легко наклеюються на тих, хто не подобається. Якими б не були наші опоненти, але обзивати всіх підряд нацистами і фашистами - це справа хибна".

Читайте також: ГПУ спрямувала до суду обвинувальний акт щодо російського неонациста Мільчакова

В Європейському парламенті ухвалили резолюцію щодо стурбованості зростаючою нормалізацією фашизму, расизму та ксенофобії і закликали держави-члени ЄС заборонити неофашистські та неонацистські групи, розповіли у прес-службі законодавчого органу ЄС.

За резолюцію проголосували 355 депутатів, проти 90 і 39 утрималися. Євродепутати вважають, що відсутність серйозних дій у відношенні цих груп призвела до нинішньої ксенофобської хвилі в Європі. У тексті згадується напад, в результаті якого загинуло 77 осіб в Норвегії в 2011 році, вбивство британського депутата Джо Коксу в 2016 році і недавній напад в Італії на євродепутата Елеонору Форенца.

"Це також відноситься до кількох інцидентів з участю фашистів у Польщі, Греції, Італії, Німеччині, Франції, Іспанії, Латвії та країнах Північної Європи", - йдеться в заяві.

Депутати Європарламенту стверджують, що безкарність, якою користуються праві організації у деяких державах-членах є однією з причин зростання насильницьких дій, які зачіпають суспільство в цілому і націлених на конкретні меншини, такі як чорношкірі європейці/люди африканського походження, євреї, мусульмани, роми, негромадяни ЄС, люди ЛГБТ і люди з інвалідністю.

 

За матеріалами: DT.UA / Громадське телебачення /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >