Основні моменти української політики 2019 від Дзеркало тижня. Україна - Політика - dt.ua

Головні політичні матеріали року: згадати найважливіше із "Дзеркало тижня. Україна"

31 грудня, 2019, 12:00 Роздрукувати

Що нам приніс рік, що минає.

© Василь Артюшенко, DT.UA

Рік 2019 був буремним та емоційним, повним несподіванок та поворотів, підкилимних ігор та резонансних розслідувань. Кожен місяць приносив нам нове відкриття, і часто із знаком мінус. Ми зібрали ТОП-12 матеріалів про українську політику та "всіх-всіх-всіх". 

Квартал "чорних лебедів", Юлія Мостова

Вибори президента були найгучнішою політичною подією 2019 року в Україні, а виборча кампанія бурлескною. Новий президент був і загадкою, і несподіванкою, і взагалі "коробочкою із сюрпризом"

Дивлячись на нового хазяїна Банкової, одні бачать Голобородька, інші — Коломойського, дехто навіть Авакова, але не Зеленського. А він є…

У Богдана й Зеленського є своя історія стосунків. Вона давня, автономна й досить довірлива, що вкрай важливо для новообраного президента. По-друге, пам'ятаєте, у президента Єльцина був прес-секретар Костіков, якого називали перекладачем із п'яної на російську? Отож для Зеленського Богдан не "смотрящий", а перекладач із кулуарної на неофітську.

Тест на сумісність, Юлія Мостова, Тетяна Силіна, Володимир Кравченко, Інна Ведернікова

Донбас ось уже п'ять із половиною років як залишається вирваним із "сім'ї", тобто поза межами загальноукраїнського життя, медіапростору та суспільного настрою. Він наче поруч, але водночас і десь поза межами досяжності… Чи хоче повертатись Донбас з-поза лінії розмежування назад в українські реалії?

57,8% жителів ДНР/ЛНР назвали себе громадянами України, очевидно, зберігаючи на поличці паспорт із тризубом. Однак поруч із ними живуть 41,6% тих, хто розпрощався з Україною не тільки в душі, а й офіційно…

Далі — важче. За даними опитування, 80,8% жителів окупованих територій ніколи не думали про те, щоб виїхати з ДНР/ЛНР.

…У цілому про Володимира Зеленського дуже хорошої або хорошої думки — 19%. А швидше поганої або дуже поганої — 78,9%. Цікаво, що ці показники збігаються з оцінкою ставлення до ще одного українського президента — Віктора Януковича…

Кінець епохи "Кернесансу"?, Сергій Жуков

Геннадій Кернес, який восени 2015 став мером Харкова вдруге, пережив на посаді уже трьох президентів і кардинальні зміни в країні. Він фактично керує містом майже 13 років, але нещодавні вибори до парламенту сигналізують про зміни…

Більшість проголосувала не за тих, за кого агітував мер. І навіть не за тих, хто роками працював на окрузі або ж банально "засівав" його "гречкою" у передвиборні місяці.

…Кілька джерел підтвердили наявність у голови ОДА Юлії Світличної інтересу до крісла мера міста й бажання заручитися підтримкою бренду "Слуги народу". Допомогти в цьому їй може міністр внутрішніх справ Арсен Аваков…

Тест на Коломойського, Тетяна Силіна, Юлiя Самаєва

Володимир Зеленський та олігарх Ігор Коломойський знайомі давно та по-бізнесовому тісно. Однак і досі не ясно, чи є Зеленський театральною лялькою в руках режисера-Коломойського, і чи буде захищати свого давнього партнера….

…Коломойський перебуває під слідством ФБР за участі прокуратури США в північному окрузі штату Огайо. Джерела The Daily Beast стверджують, що розслідування триває давно й має широкомасштабний характер, а слідчі ретельно вивчають можливі фінансові махінації Ігоря Коломойського…

Де ж безпечніше для Ігоря Валерійовича сховатися від пильної уваги американської Феміди, якщо та, зрештою, вирішить закликати його до відповідальності? Яка з країн БЕНІлюксу — Ізраїль, Кіпр чи Україна, паспортами яких публічно вихвалявся Коломойський, може захистити його "від жебрацької долі та арештантської неволі" надійніше?

 

Еволюція гідності, Леся Литвинова

В 2014 році ми були певні, що змінились раз і назавжди, однак через п'ять років у це вже не так сильно віриться. Суспільство змінилось, але й система теж

Ми незручні будь-якій владі. Чи цій, чи минулій, чи тій, яка буде потім. Тому що не сидимо в затишних кріслах перед телевізором і не живемо від роботи до відпустки. Тому що сфера наших інтересів не обмежується ціною на ковбасу й скандалами з особистого життя поп-зірок. Тому що ми навчилися думати. І стежити за руками. І протестувати не на кухні за чашкою чаю, а на майданах. …. Тому що на певному етапі ми всі дозволили собі померти, якщо буде потрібно...

Мені хочеться сказати, що нас багато. Але це неправда. Нас настільки мало, що ми майже всі знаємо один одного в обличчя…

І знаєте що? Ніхто не вийде на протести. Окрім тієї самої пари сотень людей. Що знають один одного в обличчя. Ну, може, ще пара політичних сил приєднається помахати прапорами й нагадати про себе. І все. Решта прикрашатимуть ялинки, готуватимуться до зимових свят і нарізатимуть олів'є. А це означає, що від сьогоднішнього дня з усіма вами теж можна так. З кожним. Без суду й слідства.

Солодке, гірке, зелене , Олександр Макаров

Поразка Петра Порошенка на президентських виборах не була промахом одного дня, і тим більше підставою з боку Кремля. Експрезидент та його команда йшли до такого результату довго та впевнено, ігноруючи усі сигнальні маяки.

Люди цього не розуміли, але бачили, що вся влада, з президентом, урядом та парламентом, при цьому має непоганий вигляд, загалом задоволена життям і потихеньку обростає м'ясом… Тоді як переважна більшість народу виживала, влада й президент, який її уособлює, — жили.

Звісно, він, очевидно, досі жалкує, що не відібрав "плюси" й не нагнув по-серйозному решту олігархів із їхніми телеканалами, що не пересадив (як Савченко) особливо буйних чи не вислав (як Саакашвілі). Але ж це було нереально, оскільки Володимир Володимирович не царствує сам по собі в оточенні кооперативу "Озеро", а Соловйов із Кисельовим — лише вишеньки на торті, ім'я якому — ФСБ.

Вибираючи між солодким і гірким, українці поставили на зелене. Перемога Зеленського — це найбільш антиросійська подія, яка в результаті виборів могла відбутися…

Зіграти без фальшу, Володимир Горбулін

Росія все більше прагне вистрибнути з пут санкцій та обмежень, і що сумно, часом це їй вдається. Захід, як завжди, "глибоко стурбований", та не помічає зусиль "білого ведмедя" наростити військовий потенціал. Просто тоді мішенню може стати не лише Україна.

Історія в Азовському морі — це, швидше, попереджувальний постріл. А ще — додаткова психологічна настройка російських військових, яка прищеплює готовність стріляти по українцях на ураження.

Путін не може не розуміти, чим йому загрожує справжня, велика війна. Якщо він побачить можливість загострити, він постарається нею скористатися

Є чинники, здатні підштовхнути Путіна до активніших дій. Схоже, Лукашенко не цілком упевнений у власних силових структурах (КДБ, армії), у зв'язку з чим періодично проводить там кадрові ротації. Не виключено, що ці дії порушують відповідні російські заготовки, і Москві довелося задіяти нові схеми…

Отрута від усього, Сергій Рахманін

Вибори для українців – це завжди окрема атракція, шоу та квест в одному. Іноді їхній результат очевидний, а іноді інтрига залишається до останнього. Вибори в Україні це не процес, і точно не логічний.

На період виборів критичне мислення в багатьох вимикається, як світло в дитячій після дев'ятої вечора. Особисте право кожного — проголосувати за велінням серця. Якщо мозок із якоїсь причини не велить нічого.

Роблячи вибір, громадянин хоче привести до влади того, кого наділяє здібностями лідера. А вибір лідера ірраціональний. Логіка тут інколи… Ні, майже завжди відключається.

Найяскравішою "розмальовкою" став образ Зеленського. Його злет — уособлення ненависті, яку відчуває значна частина населення до політичного класу.

Подписание Томоса
president.gov.ua
 

Кирило Говорун. Помилка патріарха, Ірина Ведернікова

Отець Кирило Говорун — архімандрит, професор університету Лойола-Мерімаунт у Лос-Анджелесі, учень патріарха Російської православної церкви Кирила, який здійснив його рукопокладення. При цьому він же був праворуч від Вселенського патріарха Варфоломія в час перемовин щодо отриманням Православною церквою України Томосу про автокефалію.

Нашому автокефальному руху понад сто років. Він розпочинався на початку ХХ століття як частина процесу побудови нації. Тоді це був дуже потужний соціальний рух. Він осмислював себе в термінології, характерній для марксизму. Нижчий клас (робітники та селяни) хотіли автокефалії й шукали визволення від буржуазії, яка асоціювалася в них із Росією та російською церквою.

Нинішній автокефальний рух продовжив собою процес побудови нації. … З іншого боку, автокефалія стала відповіддю на російську агресію проти України.

УПЦ Московського патріархату сама пішла з цього майданчика. Її ніхто звідси не проганяв. Для того, щоб залишитися, вона мусила дотриматися лише однієї умови: визнати й прийняти нову реальність України. І тоді для неї було б місце в Україні

Мародери країни відрубаних рук..., Дмитро Менделєєв

Розслідування про розкрадання в оборонній сфері стало вибухом на початку 2019 року. Журналістам закидали замовність матеріалу, але це просто є гіркою правдою …

Годинниковий механізм корупційного скандалу запустив сам Петро Олексійович іще на початку вересня 2014 року… керівництво країни дало вказівку притягнути до відповідальності не організаторів схеми, а журналістів, які розкрили цю схему.

Пальму першості в цьому гнійнику корупції та крадіжок мають тримати державні менеджери оборонної промисловості, які нічого й нікуди не поставляли, а організували за допомогою фіктивних фірм і підприємців банальні крадіжки коштів державного бюджету

Геть від Києва?, Сергій Рахманін, Володимир Кравченко

Єдність країни – запорука її майбутнього. Іноді окремі сусіди закидають нам "настрої до автономізації" не лише зі сходу, а й із заходу. Більше того, через цей матеріал СБУ навіть влаштувало перевірку КМІС "у зв'язку з питанням про ймовірне приєднання Галичини до іншої держави чи її відокремлення від України".

У відповіді на запитання "На вашу думку, з якою метою жителі вашої області отримують другий паспорт?" звертає на себе увагу те, що трохи побільшало й тих, хто вважає, що другий паспорт "це перший крок на шляху до приєднання регіону до Румунії", — з 11,6 до 15%.

За п'ять років поменшало прибічників приєднання Галичини до економічно благополучної Польщі: 2014-го їх було 2,8%, а 2019-го — тільки 1,5%.

Через п'ять років саме серед жителів Закарпатської області виявилося найменше стійких унітарників — усього 26%. Їх кількість за ці роки зменшилася більш ніж у три з половиною рази (з 91,5%).

Неблага звістка, Катерина Щоткіна

Якщо хтось сподівався, що зміна президента зупинить розвиток автокефальної української церкви, він помилився. Тим не менше поїздка українського президента Володимира Зеленського до Стамбула і зустріч із Вселенським патріархом Варфоломієм викликала двоякі почуття.

Нова угода з президентом Зеленським бодай одним рядком мала б згадувати про колишні домовленості. Але підписатися під тим, під чим ставив підпис Порошенко? Цього нинішній президент України стерпіти не зміг би. Навіть якби від цього залежали всі льодовики планети.

Але ПЦУ для Вселенського патріарха — питання іміджу. … Якщо православний світ не визнає автокефалію ПЦУ, дану Константинополем, то виявиться, що failed не тільки Томос і ПЦУ. А й Фанар.

За матеріалами: DT.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Зміст номеру < >