Голова Конституційного суду чекає новий закон про відповідальність за незаконне збагачення

Після рішення Конституційного суду про скасування статті про відповідальність за незаконне збагачення, яке сколихнуло суспільство, Конституційний суд висловив думку, що скасування цієї статті не скасовує саму ідею залучення до відповідальності за такі дії.

Як відомо, реакція на рішення суду була несподівано осудливою: українці розцінили її як спробу дати можливість правопорушникам у цій сфері піти від відповідальності. Ряд громадських організацій опублікували на сайті Transparency International Ukraine заяву, в якій говориться, що, визнавши статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення неконституційною, Конституційний суд України фактично прийняв рішення про амністію всіх посадових осіб із сумнівним станом. Свою оцінку рішенню КС дали і в Євросоюзі.

У той же час глава держави - президент Петро Порошенко в екстреному порядку вніс до парламенту законопроект про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.Він зареєстрований у Верховній Раді. Документ отримав номер №10110 і визначений президентом як невідкладний.

Вже з'явилися перші критики президентського законопроекту: У Центрі протидії корупції вважають, що у разі прийняття запропонованого Порошенко закону факт злочину буде неможливо довести в суді.

На тлі всього цього голова Конституційного суду України Станіслав Шевчук сказав, що він сказав, що Конституційний суд виступає за якнайшвидше прийняття нового закону, що регулює норму про незаконне збагачення, і зазначає, що він повинен базуватися на двох ключових моментах, яких не було в попередній нормі, передає Інтерфакс.

Журналістам у четвер, 28 лютого, у Києві С. Шевчук сказав, що Конституційний суд при прийнятті цього рішення не висловлювався категорично, а лише вказав на те, що норма, яка була сформульована, не відповідає Конституції, і ключовий момент, який має бути дотриманий, – це принцип презумпції невинності.

За його словами, для того, щоб врегулювати ситуацію, що Верховній Раді необхідно якомога швидше прийняти новий закон.

"Я знаю, що вже поданий проект, і є попередні проекти, які дозволяють виписати склад злочину про незаконне збагачення, за умови дотримання Конституції. Зараз це, як я розумію, необхідно зробити депутатам", - сказав С. Шевчук.

Коментуючи подачу президентом законопроекту, який регулює норму КК про незаконне збагачення, і конкретизуючи, яким чином повинна бути сформульована стаття КК, щоб вона відповідала Конституції, глава КС сказав: "Я можу просто назвати два основні моменти, на мій погляд: незаконність збагачення має доводити держава, і це повинно базуватися на доказах – не можна притягнути людину до відповідальності за відсутності доказів".

При цьому він уточнив, що суд не відміняв норми про незаконне збагачення як такої, і не скасовував саму ідею залучення до відповідальності за такі дії.

Разом з тим С. Шевчук пояснив, що після оприлюднення рішення КС про неконституційність ця норма втрачає дію.

Коментуючи рішення Конституційного суду, глава МЗС Павло Клімкін уточнив, що воно ніяк не впливає на безвізовий режим, що раніше стурбувало суспільство. Проте міністр зазначив, що це питання має бути врегульоване, інакше спровокує серйозну кризу довіри до України.

Нагадаємо, 26 лютого українські ЗМІ повідомили, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення. КСУ визнав статтю 368-2 неконституційною і такою, що суперечить принципу презумпції невинності. Рішення було винесено на закритому засіданні Великої палати КСУ. Суддя КСУ Сергій Головатий не підтримав рішення.

Антикорупційна ініціатива EUACI зробила аналіз скасованої статті про незаконне збагачення і заявила, що аргументація Конституційного Суду про скасування закону сумнівна.

Через скасування закону Національне антикорупційне бюро буде змушене закрити всі кримінальну провадження щодо посадових осіб, підозрюваних і звинувачених у незаконному збагаченні, а таких 65. Повідомлення про підозру за ст. 368-2 вручені екс-керівнику ДФС Мирославу Продану першому заступнику голови СБУ Павлу Демчині, міністру інфраструктури Володимиру Омеляну, екс-співробітнику ГПУ Дмитру Сусу, екс-прокурору сил АТО Костянтину Кулику, голові Держаудиту Лідії Гавриловій. Також зареєстровано кримінальні провадження щодо народних депутатів Вадима Рабіновича, Олега Ляшка, Євгена Дейдея, Максима Полякова та інших політиків і посадових осіб.

Ст. 368-2 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 2 до 10 років з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади на строк до трьох років.