Фармакологія: кримінальний бізнес №1 - Політика - dt.ua

Фармакологія: кримінальний бізнес №1

20 травня, 2011, 15:26 Роздрукувати Випуск №18, 20 травня-27 травня

Український фармакологічний ринок стоїть на порозі чергового переділу і чергового розпилювання.

Український фармакологічний ринок стоїть на порозі чергового переділу і чергового розпилювання. Одна з найбільш прибуткових галузей економіки, яка швидко зростає, є при цьому також однією з найбільш тіньових і криміналізованих сфер бізнесу. За даними джерела DT.UA, однією з причин того, що міністр охорони здоров’я Ілля Ємець поклав на стіл президента заяву про відставку, стала боротьба за контроль фармринку. Також, як повідомляють наші джерела, Кабінет міністрів розглядає питання скасування пільг із оподаткування при імпорті лікарських засобів. Як вплинуть плани уряду на фармацевтику? Чи буде реально розширено базу оподаткування і ліквідовано ухиляння від сплати податків, чи все обмежиться розподілом фінансових потоків і призначенням нових «наглядових»? І, нарешті, чи почне держава реально вирішувати проблему здоров’я нації, чи весь галас знову зведеться до підрахунків отриманого прибутку?

Відставка міністра охорони здоров’я І.Ємця була несподіваною. «Чудовий фахівець», як помітив В.Янукович на Комітеті економічних реформ, не подав у парламент законопроектів про реформу охорони здоров’я, не має порозуміння з регіонами, гальмує експерименти в регіонах, не розробив карти госпітальних округів і навіть не тямить у питанні «повноцінного інституту сімейних лікарів».

З одного боку, конструктивна критика президента потішила. Нарешті міністра охорони здоров’я зняли не після чергової перевірки КРУ і порушення кримінальних справ, а за конкретні недоліки в роботі. На тлі адміністративних і організаційних талантів решти складу уряду Миколи Азарова Ємець, звісно, мав трохи дивний вигляд. Реформу, запропоновану Іриною Акімовою, Ілля Ємець не прийняв, але і своєї, цільної, не запропонував. А Віктору Януковичу потрібно продемонструвати швидкий і відчутний результат у цій сфері. Тому, очевидно, нове призначення на посаду міністра охорони здоров’я не буде забарвлене яскравою особистістю, а, швидше за все, сірою, але надійною слухняністю. Але поширюватиметься вона не тільки на покірливе втілення реформ, підготовлених консультантами адміністрації президента.

«Реформатора»-невдаху Ємця прибрали саме напередодні проведення тендерів і держзакупівель ліків та медобладнання, що їх міністр мав намір проводити під своїм особистим контролем. За даними джерела DT.UA, міністр не знайшов спільної мови із Тетяною Бахтєєвою, яка представляє інтереси ряду фармацевтичних груп, та заступником голови адміністрації президента Іриною Акімовою, а також зіпсував стосунки з самим М.Азаровим. Зокрема безпосереднім приводом до відставки джерело називає намір Ємця призначит своїх людей керівниками Державної інспекції з контролю за ліками та в держпідприємство МОЗ «Державний експертний центр». Ці дві структури — ключові інструменти державного контролю фармацевтичного ринку. Проте в цю сферу міністра не пустили — мабуть, мали підстави. Держінспекцію очолив Ю.Соловйов. Кого саме хотів призначити на ці структури міністр, ми не знаємо, — за чутками, він симпатизував кандидатам, запропонованим бізнесменом Борисом Литовським. Ілля Миколайович на дзвінки не відповідає. Незаперечно одне: відставка Ємця свідчить, що фармакологічний ринок живе за своїми правилами та поняттями, і, щоб впливати на нього, недостатньо мати навіть статус міністра.

У 2010 році сума тільки офіційних аптечних продажів становила 2,5 млрд. дол. У грошовому вираженні ринок зріс приблизно на 18%, порівняно з 2009 роком. За перші два місяці 2011-го обсяги продажів ліків в аптеках зросли ще на 15%, порівняно з 2010-м, і, на думку експертів ринку, у 2011 р. можуть наблизитися до 24 млрд. гривень.

Не вперше за останні роки в українському уряді виношуються плани ліквідації податкових пільг при імпорті лікарської продукції, і для такого рішення держава має вагомі передумови. У 2010 році голова Рахункової палати В. Симоненко оприлюднив результати перевірки фармацевтичної галузі за 2007—2009 рр. При обороті у 121 млрд. гривень галузь заплатила всього 1,5 мільярда податків. При цьому пільги для виробників і постачальників фармакологічної продукції за три роки становили суму близько 20 млрд. гривень, що в кілька разів перевищує обсяг лікарських засобів для державної охорони здоров’я за зазначений період. Надання пільг жодним чином не диференціюється: ПДВ знято не тільки з життєво важливих препаратів масового попиту, а й із засобів для схуднення, стимулювання чоловічої потенції, усіляких лікарських сиропів та настоянок із дуже сумнівними лікувальними властивостями. Проте 2010-го Кабмін чомусь не зважився проаналізувати стан справ у фармгалузі й ухвалити якесь рішення на основі даних Рахункової палати.

У грудні 2011 року Державна митна служба ініціювала вилучення зі списку лікарських препаратів МОЗ та одержувачів пільг горезвісні біологічно активні добавки. БАДів, які не мають бодай якогось помітного лікувального ефекту і, у кращому разі, не впливають на здоров’я пацієнтів, а в гіршому — становлять для нього загрозу, у 2010-му аптеки продали на суму 677 млн. гривень за 36 мільйонів упаковок. Плюс велетенська неврахована кількість БАДів розповсюджується через мережевий маркетинг. Тепер за ці так звані речовини держава принаймні планує отримувати податки.

До речі, вилучення зі списку одержувачів пільг не призвело до зниження попиту на БАДи в довірливого населення: продажі БАДів у першому кварталі 2011-го зросли на 11,5%.

Окрилена успіхом і зростанням податкових надходжень, Держмитниця висунула проект скасування ПДВ для всіх імпортерів лікарських засобів, який надійшов у розпорядження DT.UA. За результатами перевірки митниця встановила одну зі схем ухиляння від сплати податків, яку широко застосовують фармакологічні компанії, — завищення митної вартості імпортованих ліків. Оскільки в Україні імпорт ліків відбувається без сплати ПДВ, а величина торгової націнки регламентована й не може перевищувати 10%, імпортери перепродують товар через мережу підконтрольних офшорних компаній і підвищують його ціну за рахунок участі посередників. За результатами 2009—2010 років, митна вартість ліків, звільнених від ПДВ, перевищує фактурну на 1,5 млрд. гривень. Але це далеко не повний перелік збитків держави. Після ввезення ці ліки нерідко закуповує сама держава за роздутими цінами, занижується податок на прибуток, легально виводиться за кордон валютна виручка, незаконно підвищуються роздрібні ціни. Організаторами схеми у 2009—2010 роках було 21 підприємство — провідні структури фармацевтичної галузі.

За даними Держмитниці, для виконання договору з МОЗ про закупівлю ліків на суму 11,7 млн. гривень ЗАТ «Ганза» у вересні 2010 року імпортувало лікарський засіб «Програф» у капсулах фактурною вартістю 6,4 дол. за один міліграм. Тоді ж ТОВ «Аптека Біокон» імпортувала цей самий засіб за фактурною вартістю у 40—50 разів нижчою — від 0,13 до 0,15 дол./мг. Для митного оформлення «Ганза» надала контракт купівлі-продажу з громадянином Панами, а виручку було перераховано безпосередньо в Латвійську республіку.

Як писало раніше DT.UA та інші ЗМІ, «Ганза» належить Петру Багрію і Михайлу Кучірку. До цієї компанії особливо був прихильний попередній міністр охорони здоров’я Зіновій Митник, і вона вигравала державні тендери навіть на таких невигідних для держави умовах. А сам Митник користувався до своєї відставки особистою підтримкою М.Азарова. «Ганза» продовжує відігравати активну роль на ринку держзакупівель і тепер, причому працює без жодних перешкод.

Голова Держмитниці Ігор Калетнік, при якому 2010 року кілька комерційних структур успішно поділили між собою весь ринок імпорту товарів широкого вжитку, очевидно, був би не проти «централізувати» і фармринок. Хто контролює імпорт ліків, той контролює і весь фармринок, — у 2010-му імпортні ліки заполонили 67% ринку.

Заплановане запровадження ПДВ на імпортні ліки буде, безперечно, компенсоване роздрібними цінами і ляже на плечі споживачів. Зазначений захід прискорить і так чималу цінову інфляцію в цій сфері. Наразившись на проблеми в роботі з українськими фіскальними органами, концерн «Байєр», за даними DT.UA, підвищив вартість своїх ліків, які поставляються на український ринок, у 2,5 разу. Очевидно, уряд не компенсуватиме незаможним громадянам зростання цін на ліки, тому в соціальному плані скасування ПДВ матиме для суспільства дуже сумні наслідки. Тим часом не можна не відзначити, що ця пільга, як і решта податкових пільг, які існують в Україні, виконує насамперед роль лазівки для ухиляння від податків і великої корупційної схеми. Тому ліквідація цієї схеми стане для держави логічним кроком, який можна було б назвати безумовно позитивним, аби не зростання роздрібних цін.

Утім, стримують Кабмін від скасування ПДВ на ліки зовсім не докори сумління перед пенсіонерами та незаможними, а потужне лобі вітчизняних імпортерів, для яких пільга з ПДВ — супервигідна схема.

Слід зазначити, що жорсткість держрегулювання імпорту і посилення митниці як контрольної структури знайшли підтримку у голови комітету ВР з питань охорони здоров’я Т.Бахтєєвої. У квітні Бахтєєва подала звернення комітету на ім’я Калетніка, в якому оприлюднила критичні дані щодо діяльності контрольних структур МОЗ і звернулася до митниці з проханням вплинути на ситуацію, таким чином давши додатковий формальний привід Калетніку для втручання. Бахтєєва відзначила недостатній контроль державних органів, і зокрема митниці, за ввезенням ліків. Вона посилалася на дані Державної служби щодо лікарських препаратів і контролю за наркотиками, які засвідчують зростання кількості фальсифікованих і субстандартних (що не відповідають рецептурі виготовлення) ліків. У 2010 році було викрито п’ятьох виробників ліків, котрі випускали фальсифіковані препарати, і 10 виробників субстандартних препаратів.

DT.UA попросило учасників ринку — керівних працівників контрольних органів і працівників фармакологічних компаній — дати неформальну оцінку цієї тенденції.

Експерти одностайно заявляють: виявлені порушення і фальсифікат становлять мізерну частину реальних порушень та фальсифікацій.

У проблемі контролю за ліками скасування пільг із ПДВ — тільки мала деталь, епізод. Розширити базу оподаткування і значно збільшити доходи бюджету це не допоможе, оскільки на ринку існують далеко більш незаконні та корупційні схеми роботи.

Проблемою номер один фармгалузі є широкомасштабне нелегальне виробництво медикаментів. За даними Держлікінспекції, в Україні існує 140 підприємств, які випускають ліки. Міжнародну сертифікацію виробництва за стандартом GMP мають тільки 14 з них — і тільки для окремих ділянок роботи. Тут важливо зазначити, що вимоги належної виробничої практики GMP, встановлені відповідно до директив ЄС, Всесвітньої організації охорони здоров’я та постанови Кабміну від 28 жовтня 2004 року «Деякі заходи для забезпечення якості лікарських засобів», набрали чинності з 1 січня 2009 року та імплементовані наказом Держлікінспекції від 21 вересня 2010 року. Держава цей основний міжнародний стандарт якості виробництва і збуту ліків має намір зробити обов’язковим. Тепер тільки великі підприємства відповідають стандартам GMP. Невеликі підприємства цим стандартам не відповідають. Будівництво субстанційного заводу потребує величезних площ, дорогого обладнання для хімічного синтезу, закупівлі ліцензій і технологій, дотримання екологічних норм. Невеликі фармпідприємства розміщуються поруч із ринком збуту і обладнуються таблетувальною або ампульною лінією, фасувальним устаткуванням. При цьому працює на використанні субстанцій із закордонних підприємств, переважно з Індії та Китаю, причому закуповуються дешеві компоненти невисокої якості. Не завжди витримується рецептура і технологія виробництва. Якщо якусь серію неякісних ліків Держлікінспекція виявляє, то, крім сміхотворного штрафу, виробникові нічого не загрожує, та й то, якщо інспектор вирішить проявити принциповість. Але навіть фізично перевірити й піддати огляду інспекція може тільки мізерну кількість лікарських серій.

Проблемою номер два фармгалузі є тотальна корупція органів прокуратури, податкової служби і Служби безпеки, до компетенції яких входить контроль за виробництвом і збутом ліків. Органи правопорядку по суті перетворилися на офіційні «криші», які дозволяють і навіть змушують фармацевтичні підприємства працювати «вчорну». Один зі співробітників СБУ зазначив тижневику: «Всі, я підкреслюю, всі фармкорпорації мають підприємства, які працюють у дві зміни, — але під легальне оподаткування потрапляє продукція тільки однієї зміни. Не буде перебільшенням сказати, що податкова збирає не більш як 40—50% податків з фармакологів. В умовах нелегальної роботи, крім ліків, які відповідають стандартам, виробляється також і справжній фальсифікат, і субстандарт дуже різної якості. Всі контролюючі органи у схемі, а поодинокі викриття та розкриті злочини у фармгалузі — це просто результати війн правоохоронців за свою частку у прибутках тіньового бізнесу, що їх швидко гасять валізи грошей чи дзвінки згори». Опосередковано ці слова підтверджують разючі результати роботи Держлікінспекції за 2010 рік. У 12 виробників анульовано ліцензії, а діяльність 41 виробника призупинено у зв’язку з наявністю критичних порушень, які можуть зашкодити здоров’ю людини. Тільки в Києві в 2010-му було вилучено з обігу 197 тисяч упаковок неякісних ліків, а всього Держлікінспекція в Україні вилучила і знищила 2,6 млн. упаковок неякісних ліків! Якщо 2010-го було виявлено 145 серій 816 найменувань неякісних, фальсифікованих і незареєстрованих ліків, — то лише за перші п’ять місяців 2011-го виявлено і заробонено 465 серій 410 найменувань. Таким чином, порушення при виробництві та обігу ліків носять масовий і недостатньо контрольований державою характер. Адже очевидно, що Держлікінспекція виявила лише невелику частину порушень, а фальсифікація здійснюється у промислових масштабах, і навіть масові перевірки поки що не можуть її зупинити. І найважливіше — немає статистики, скільки неякісних ліків устигли купити і використати споживачі! І до кого їм пред’являти позови про заподіяння шкоди здоров’ю? Як покарано виробників фальсифікату? У 2010-му їм нараховано штрафів на суму 796 тис. грн. Принциповий момент: приписи інспекції — це не кримінальні справи, а отже коріння проблеми тільки розростається, і поточного року порушення поставлять новий рекорд.

Проблема номер три — відсутність у державі навіть будь-яких формальних санкцій до фальсифікаторів ліків. Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення випуск неякісних ліків карається лише штрафом від одного до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за торгівлю ними — від трьох до 88 неоподатковуваних мінімумів. Максимальний збиток недобросовісних фармацевтів у разі штрафу становить п’ять тисяч гривень. Кримінальної відповідальності за виробництво і збут неякісних ліків, хоч як дико це звучить для держави, яка претендує на євроінтеграцію, не передбачено взагалі. Проте за наявності політичної волі з недобросовісними ділками цілком можна було б розібратися й у рамках чинного законодавства. Але такої волі немає. Жодного, підкреслюємо, жодного керівника підприємства, яке прямо звинувачене у фальсифікації та випуску неякісних ліків, жодного власника підприємства, який ухиляється від сплати податків за результатами перевірок Держлікінспекції, ДМС, СБУ, МВС, ГПУ, КРУ, ДПС, тобто дуже не дешевих для платника податків «контролерів», не притягнуто до кримінальної відповідальності! Зеро. Таким чином усі численні порушення фармакологічної галузі просто конвертуються у відкупні від наших доблесних правоохоронців. Дійшло до абсурду: керівництво, наприклад, того ж таки ЗАТ «Ганза», продовжує успішно працювати з Мінздоров’ям, і жодних претензій до нього немає, попри викривальні дані Держмитниці. Тоді як половина членів тендерного комітету Мінздоров’я часів Тимошенко сидить під слідством у СІЗО, а половина ходить на допити. Ці люди, на думку слідчих, діяли в інтересах комерційних компаній, керівництву яких СІЗО, зрозуміло, не загрожує. А З.Митник, який курирував роботу тендерного комітету, попри відставку з посади міністра, користувався і користується повною довірою прем’єр-міністра, і жодного інтересу в слідства не викликає...

Проблема номер чотири фармгалузі — поруч із нелегальним виробництвом існує система збуту фальсифікату і субстандартних ліків. І от парадокс — мережа реалізації ліків зростає не баченими раніше темпами! Держлікінспекція висловила офіційне занепокоєння тим фактом, що в
2010 році різко зросла кількість аптек і аптечних складів, а кількість заявок на відкриття аптек зросла втричі. Такої динаміки не було з початку 90-х років. Принципове значення має те, що структура фармринку розвивається в цілковитій невідповідності практиці всіх європейських держав. У більшості країн ЄС законодавчо заборонено діяльність аптечних мереж. В Україні продажем ліків займаються 542 оптові компанії! Хіба ж можливо проконтролювати умови збереження та сертифікацію ліків на такій величезній кількості підприємств? Тим паче що більшість цих оптових компаній належать п’яти-шести провідним фінансово-промисловим групам і існують для прикриття незаконної діяльності та мінімізація ризиків? Підприємець-провізор у Європі, як правило, може володіти однією — максимум двома аптеками. А в тих небагатьох країнах, де мережі дозволено, вони діють з дуже жорсткими обмеженнями. У 22 тисячах українських аптек більшість персоналу — це найманий за дуже маленьку зарплату персонал, який виконує все, що скаже хазяїн, і покриває будь-яке порушення.

Проблема номер п’ять — створення та підтримка державою індустрії споживання безрецептурних ліків. Більш як 80% ліків в Україні відпускаються без рецепта лікаря! За оцінками західних фармкомпаній, понад 60% українців вважають за краще обходитися без будь-яких лікарських консультацій. Тоді як на Заході безрецептурні ліки у структурі споживання становлять не більше 20% і до консультації лікаря вдаються майже всі. Телебачення створює й підтримує образ таблетки як швидкого й неклопітного засобу вирішення щонайсерйозніших проблем здоров’я. У першому кварталі 2011 року обсяг інвестицій у рекламу ліків становив 756 млн. гривень, і за підсумками 2011 року в рекламу ліків в Україні буде вкладено понад три мільярди гривень! Щасливі актори, які за 30 секунд ролика демонструють глядачам райське полегшення після вживання ліків, викликають у більшості співвітчизників просто безмежну віру. Хоча просте зачитування показань до застосування і протипоказань найбільш популярних в українців засобів, які впливають на систему травлення та метаболізм, таких як мезим, імодіум, есенціале та інших, забере кілька хвилин. Понад те, в інструкціях до цих ліків завжди є застереження про обов’язкову консультацію в лікаря, але наші люди читати інструкції не звикли. Саме тому в більшості країн Європи діє законодавча заборона на рекламу ліків. Широко відомий парацетамол, який належить до найпопулярніших в Україні ліків, що рекламуються як засоби від високої температури при захворюваннях, викликаних чим завгодно, згідно зі статистикою органів охорони здоров’я США, є однією з основних причин смерті пацієнтів унаслідок протипоказань до вживання. На жаль, чимало українців не усвідомлюють, що більшість розрекламованих ліків — хімічні препарати, які сильно діють на різні органи людини. І якщо людина не має професійної освіти, трагічні наслідки для хворого може мати вживання і аспірину, і засобів від нежитю. Тим часом ЗМІ створюють масовий психоз і стимулюють уживання навіть дуже сумнівних і специфічних ліків на кшталт таміфлю. Резюме щодо якості українських ліків: за даними аналітичного видання «Аптека», більш як половину препаратів з Топ-20, що їх уживають в Україні, не зареєстровано в країнах Європи та Америки.

Коротко резюмуємо: купівля та вживання ліків — це завжди ризик. Купівля та вживання ліків в Україні — великий ризик. Починати реформу фармакологічної галузі зі скасування пільг із ПДВ на імпортні ліки в теперішніх умовах означає аж ніяк не посилення державного контролю за галуззю, а штопання дірки в бюджеті. Але якою ціною? Не можна виключити, що в ситуації повної безконтрольності внутрішнього ринку скасування пільг з ПДВ може призвести до подальшій тінізації. Сподіватимемося, що держава колись почне займатися фармакологічною галуззю комплексно. Для її вирішення, шановний Вікторе Федоровичу, ніяких таких особливих законів не потрібно. Потрібне насамперед щире бажання заборонити вбивати й труїти людей за гроші, наживатися на чужому горі. Потрібне бажання створити здорову націю. Потрібне бажання будувати державу не на валізах «бабла» й трансферах у банки від «наглядачів» за кожною держструктурою, а виходячи з необхідності вирішення реальних проблем, які нині може вирішити лише президент, а не окремий міністр. І ще, Вікторе Федоровичу, хочеться вам побажати, щоб ті люди, які пишуть вам у доповідь, ніби головними проблемами реформи охорони здоров’я є «взаємодія з регіонами» та інститут сімейних лікарів, а не корупція, тотальне розкрадання на держзакупівлях, «дахування» держструктурами фальсифікату, — ніколи б не лікували ні вас, ні ваших близьких. Бо тоді ви перетворитеся на таку саму жертву вітчизняної охорони здоров’я, як і всі мільйони ваших співгромадян, котрі споживають послуги фармацевтичного лобі та державної медичної мафії...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво