Євген Червоненко: one way ticket? - Політика - dt.ua

Євген Червоненко: one way ticket?

16 грудня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №49, 16 грудня-23 грудня

Чергового голову обладміністрації в Запоріжжі дочекалися під вечір у понеділок. На нове місце роботи Євген Червоненко прибув як звичайний пасажир звичайного київського авіарейсу...

Чергового голову обладміністрації в Запоріжжі дочекалися під вечір у понеділок. На нове місце роботи Євген Червоненко прибув як звичайний пасажир звичайного київського авіарейсу. За його словами — без зворотного квитка, отже, надовго. Правда, при цьому Червоненко уточнив: термін перебування на цій посаді залежить від запоріжців, і він не має наміру чекати, доки йому випишуть зворотний квиток, давши зрозуміти, що готовий добровільно залишити посаду в разі виникнення непорозуміння.

Якщо не піддавати сумніву щирість сказаного, мимоволі напрошується висновок — новому керівникові області було б цілком доречно, прийнявши хліб-сіль, квіти й привітання, попрямувати прямісінько з аеропорту на залізничний вокзал, аби встигнути до відправки київського поїзда. Оскільки заявлена Є.Червоненком головна місія на посаді голови ОДА, попри всю її шляхетність, видається надто вже нереальною: «Я хочу, щоб у цій області — другій за обсягом донорських внесків в економіку України — навчилися слухати й чути одне одного». Для цього він має намір посадити за один стіл представників місцевої бізнес-еліти для «чесної розмови». Такі переговори цілком імовірні. Правда, це зовсім не означає, що вони вийдуть чесними, навіть коли їх учасники приймуть пропозицію про узгоджені дії на благо регіону. Адже такі декларації лунали неодноразово, але, на жаль, так і не вийшли за рамки протоколів намірів.

Офіційна версія відставки Юрія Артеменка, попереднього голови обладміністрації (десятого за останні 14 років), залишається нез’ясованою й досі. Звісно, якщо не брати до уваги заяву самого екс-глави області, нібито йому запропоновано вищу посаду в столиці. Та, оскільки з 8 листопада Артеменко так і не обзавівся портфелем у Києві, непрямим підтвердженням його, м’яко кажучи, дуже скромних досягнень на державній ниві може бути репліка секретаря Радбезу Анатолія Кінаха, що для керівництва областю потрібен «серйозний досвід роботи». І хоча, говорячи про Артеменка, Кінах підкреслив, що поважає його, однак «хороша людина — це не професія».

Вакансія, зрозуміло, породила безліч чуток про можливих претендентів на головне запорізьке крісло — з числа як місцевих, так і приїжджих кандидатур. Казали, що його був не проти зайняти колишній міський голова Маріуполя, а нині — нардеп-нашоукраїнець Михайло Поживанов. І начебто було навіть відповідне подання про призначення. Проте остаточне рішення з невідомих причин зволікалося, тому в претендента нібито здали нерви, і він надто різко прокоментував причину вбивства Степана Сенчука, підкресливши: в Україні гасло «Бандитам — тюрми» не працює, більше того, «президент дозволяє собі сідати за стіл із цими людьми як із добропорядними бізнесменами». І хоча наступного дня Поживанов зробив уточнення, пославшись на те, що журналісти «перекинули з ніг на голову» його висловлювання, тоді як він «не мав на увазі особистості, а обвинувачував безпосередньо систему, яка існує багато років, і її потрібно терміново ламати, бо плоди ми пожинаємо й сьогодні», — очікуване призначення не відбулося.

Зрозуміло, не обійшлося без коментарів стосовно майбутнього керівника області і з боку представників регіональної еліти. Мабуть, уже традиційно невлад висловився міський голова Запоріжжя Євген Карташов: «Новим губернатором Запорізької області повинен стати запоріжець. У нас багато кваліфікованих фахівців, які могли б очолити область». Про всяк випадок він уточнив: «Керівництво міста завжди відкрите для співпраці, і я готовий працювати з будь-ким на благо запоріжців». Чого аж ніяк не продемонстрували керівники постійних комісій і фракцій обласної ради. Зібравшись на екстрену нараду, вони наполягали на скликанні позачергової сесії, яка, на їхню думку, має запропонувати кандидатуру голови обладміністрації. Після бурхливих дебатів вирішили з сесією все-таки зачекати, однак направили до Києва делегацію, уповноважену вести переговори з кадрового питання. Намір, як і слід було очікувати, виявився безрезультатним. Десь напівдорозі до столиці вояжерам зателефонували з Банкової, порадивши не палити даремно бензин і ясно давши зрозуміти, що обійдуться без їхніх порад. Тим-то й обмежилися, повернувшись додому ні з чим.

— Моє глибоке переконання: призначення будь-якої людини на посаду губернатора області, яка перебуває в дуже тяжкій економічній і соціальній кризі, без урахування думки облради, а отже й думки жителів Запорізької області, можна розцінювати як черговий ляпас Києва. Так не робив навіть Кучма! — не втримався від оцінки того, що сталося, запорізький нардеп Олександр Пеклушенко.

За великим рахунком, цю думку складно заперечити. Бодай за суто формальними ознаками. Щонайменше, дивує, що протягом місяця керівництво одного з провідних регіонів країни перебувало в підвішеному стані. Не менш дивна й та обставина, що традиційне офіційне представлення нового голови обладміністрації має відбутися лише наступного тижня. За словами Є.Червоненка, це зробить президент під час очікуваного візиту в Запоріжжя. Цілком імовірно, так воно й буде, оскільки дорогу до аеропорту вкотре ремонтують ударними темпами...

Під час своєї першої прес-конференції на посаді голови ОДА Є.Червоненко заявив, що вдячний президентові за призначення та що в Запоріжжя він їхав, точніше — летів, із великою радістю. В це нескладно повірити, оскільки з часу втрати міністерської посади настрій у Червоненка був зовсім не мажорний. Як він висловився в одному з інтерв’ю, «живу в стані, коли не хочу втратити віру в те, за що я боровся останніх п’ять років». А тема розмежування влади та бізнесу, на його думку, «стала приводом для знищення більш-менш дієздатних людей, котрі брали участь у революції».

Можливо, нове призначення допоможе Червоненку якщо й не забути, то бодай притлумити недавні кривди, заподіяні соратниками. Їхніх імен він не оголошує, відзначивши лише, що «…деякі люди в партії завдали йому ударів у спину».

Одним із першочергових завдань Є.Червоненко вважає створення ради при голові обладміністрації з керівників підприємств і політичних лідерів. Основне завдання цього органу — підвищення рівня життя запоріжців. Із цією ж таки метою він має намір домагатися перегляду постанови Кабміну від 21 червня 2005 року, якою область переведено з позакатегорійних у першу групу. Для регіонального бюджету це означає втрату приблизно 18 млн. грн. і зниження зарплат працівників бюджетної сфери. На посаді міністра Червоненко був проти такого рішення, а тепер готовий «лягти поперек Кабміну» для поновлення позакатегорійного статусу області. Також він виступає за зниження тарифів на електроенергію для металургійних підприємств і налаштований вести переговори з росіянами, аби пом’якшити для області удар від майбутнього підвищення ціни на газ. У цілому ж Є.Червоненко бачить себе на новій посаді не так політиком, як менеджером. Принаймні він не має наміру займатися передвиборною агітацією й не бажає «влаштовувати бойню між різними кольорами прапорів».

Сферу політичних інтересів Є.Червоненко залишає за своїм попередником Ю.Артеменком, який, як і раніше, очолює обласну організацію НСНУ. Таке рішення цілком розумне, оскільки справи в запорізьких нашоукраїнців далеко не найкращі. Після серії гучних скандалів партійні ряди залишили понад 300 членів запорізької міської організації на чолі з головою, а недавно колишній член політради НСНУ Анатолій Береза заявив про рішення вступити в Соцпартію. Із урахуванням цього, запорізькі результати майбутніх виборів для провладної партії можуть бути дуже невтішними. Тому цілком зрозуміле небажання нового глави області відповідати за чужі прорахунки. Навіть попри те, що його попередник задоволений призначенням Червоненка. Принаймні на словах, щирість яких, відверто кажучи, сумнівна. Адже не випадково перший заступник голови ОДА Анатолій Головко, який, як і Ю.Артеменко, вважається креатурою Костянтина Григоришина, категорично відмовився працювати на колишній посаді. І хоча під час прес-конференції Червоненко прийняв від Артеменка, хоч і декоративну, але все-таки булаву, яка, як відомо, символізує владу, по закінченні заходу подарунок він залишив на столі. Чи то забув, чи вирішив, що непотрібна...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво