Екс-глава МЗС Чехії стурбований можливим зняттям санкцій з Росії

Поділитися
Екс-глава МЗС Чехії стурбований можливим зняттям санкцій з Росії Зняття санкцій з Росії, які були введені після анексії РФ Криму, що може статися, якщо західні політики вирішать, що Кремль виконав Мінські угоди, які не мають відношення до окупації півострова
Шварценберг побоюється, що питання анексії Криму зникне з міжнародної дискусії.

Екс-глава МЗС Чехії, лідер опозиційної правоцентристської партії TOP 09 Карел Шварценберг заявив, що питання Криму в міжнародній політиці відійшло на другий план, і є небезпека того, що санкції з Росії можуть зняти, якщо західні політики вирішать, що РФ виконала умови Мінських домовленостей.

"Мене дуже турбує, що говориться про те, що санкції щодо Росії будуть зняті, якщо будуть дотримані мінські угоди. Тобто ніхто вже про Крим не турбується, і мені це просто ясно. Не впевнений, що блокування Криму зможе порушити цю тему до високого міжнародного рівня. Потрібно серйозно замислитися про те, які б могли бути зроблені кроки, щоб питання Криму залишилося в міжнародній дискусії. Але зараз маю дуже гидке відчуття, що всі вже сказали, що з Кримом вже нічого не поробиш, то не будемо вже це і чіпати. Це є дуже небезпечна позиція. Бо постійно наголошується, що мінська угода є умовою зняття санкцій, хоча запроваджувалися вони через окупацію Криму", - сказав Шварценберг.

Раніше ЗМІ повідомляли, що в разі виборів у "ДНР" і "ЛНР" ЄС і США можуть ввести нові санкції проти Росії.

"Донецьк і Луганськ не виявили прагнення до компромісу, оголосивши про проведення виборів до дати, відмінні від решти України, і не продемонструвавши готовність організувати їх у відповідності з українським законодавством", - сказав один із західних дипломатичних джерел.

Крім того, 2 вересня ЄС погодив продовження несекторальных санкцій проти РФ до березня 2016 року, а президент Європарламенту Мартін Шульц закликав зберігати "критичний тиск" на Росію за допомогою санкцій.

Що стосується України, то 29 липня разом з Грузією, Чорногорією, Албанією, Ісландією, Ліхтенштейном і Норвегією вона приєдналася до продовженим санкцій ЄС проти Росії з Криму, а 2 вересня РНБО розширив санкційний список юр - і фізосіб РФ.

22 червня Євросоюз продовжив санкції проти Росії на півроку. Формальне рішення про це було автоматично, без обговорення, прийнято Радою міністрів закордонних справ ЄС. На грудневому саміті Євросоюз знову повернеться до питання санкцій.

Проте кожна країна виходить зі своїх інтересів щодо питань продовження санкцій.

У зв'язку з цим "Дзеркало тижня. Україна" розпочинає проект "Викрадення Європи", присвячений дослідженню питань, з чого виходить та чи інша країна ЄС, формуючи своє ставлення до подій в Україні і оцінку дій Росії проти нашої країни.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі