Джованні ді Стазі: Стіни, що розділяють європейців, мають бути зруйновані

Поділитися
Руху і зміцненню демократії на місцевому рівні Рада Європи завжди надавала великого значення. За ...

Руху і зміцненню демократії на місцевому рівні Рада Європи завжди надавала великого значення. За роки її існування цей напрям роботи набував різних інституційних форм і в нинішньому вигляді сформувався порівняно недавно. 1985 року ухвалено Європейську хартію місцевого самоврядування, в якій підкреслюється: справді демократичні перетворення місцевих органів влади мають важливе значення для здійснення демократії в цілому. Хартія — це модель законодавчого реформування у країнах нової демократії, і її положення повинні бути закріплені в національних конституціях усіх країн-підписантів.

1994 року створено конгрес місцевого і регіонального управління, що замінив колишню постійну конференцію місцевої та регіональної влади Європи. Виконуючи роль форуму для дискусій і обміну досвідом представників місцевих органів влади всіх (за винятком Білорусі, яка поки що тільки кандидат на вступ у РЄ) європейських країн, а також здійснюючи моніторинг виконання положень хартії в окремих країнах, конгрес, поряд із Парламентською Асамблеєю й Радою міністрів, є однією з системоутворюючих колон Ради Європи.

Україна — член конгресу з 1996 року, практично з часу свого вступу в РЄ. Хартію ратифікувала 1997 року. Із багатьох аспектів роботу українських органів самоврядування на місцевому рівні визнано успішною, проте країні бракує законодавчого закріплення за цими органами їхньої чітко виписаної ролі в системі всієї державної влади. Обговорення необхідності реформування українського законодавства відповідно до положень хартії і стало метою візиту до Києва президента конгресу місцевої та регіональної влади Джованні ді СТАЗІ, який дав інтерв’ю «ДТ» по завершенні переговорів.

— Пане президенте, як би ви визначили роль конгресу місцевої та регіональної влади Ради Європи в нинішніх умовах?

— Найважливіші рішення, гадаю, було прийнято у травні нинішнього року на Варшавському саміті глав держав — членів РЄ, що визначив майбутнє Європи і майбутнє демократії в ній. Звісно, говорити про Європу потрібно не просто як про частину материка, а як про єдиний європейський простір. І тут необхідно особливо підкреслити: саме Рада Європи представляє весь європейський простір, тоді як Європейський Союз — лише його частину. Дуже важливу, але тільки частину. Виходячи з цього, у Варшаві глави держав ухвалили рішення дати панові Юнкеру (прем’єр-міністру Люксембургу, чиє головування в ЄС закінчилося 1 липня. — О.П.) особливе завдання — підготувати доповідь про майбутнє Європи, про роль РЄ і її відносини з Євросоюзом та іншими організаціями. Це щось нове й дуже важливе.

Інший аспект — наша велика стурбованість майбутнім демократії в Європі. І тут, гадаю, дуже багато важить визнання главами держав того факту, що саме на місцевому рівні ми можемо спонукати людей брати участь у демократичних структурах. Визнано те, що ми так наполегливо підкреслювали: без демократії на місцевому рівні взагалі не може бути демократії. На Варшавському саміті було вирішено створити центр експертизи з метою надання допомоги нижчим органам влади, які прагнуть до реформування. Ми маємо сприяти передачі більшої влади місцевим і регіональним органам управління.

З іншого боку, після саміту у Варшаві ми можемо відзначити, що місцевий, територіальний вимір не є відособленим. Це один із опорних стовпів Ради Європи. У такий спосіб визначається нова роль конгресу в сучасних умовах.

— Чи маєте ви в Україні підтримку такого бачення майбутнього Європи?

— На мою думку, у вашій країні нині відбуваються дуже важливі процеси. Коли в січні, відразу після помаранчевої революції, Президент Ющенко відвідав Страсбург, я мав можливість розпочати з ним діалог про необхідність децентралізації державної влади в Україні. Він сказав, що для нього дуже важливо реформувати існуючі інституції й передати владу регіонам та громадам. Пізніше, у лютому, на конференції міністрів із місцевого й регіонального управління в Будапешті з віце-прем’єр-міністром Романом Безсмертним ми домовилися про нинішній візит. Зараз на зустрічах із паном Безсмертним, першим заступником держсекретаря Іваном Васюником, іншими представниками української влади ми вирішили діяти далі на підставі особливої дорожньої карти. Українські представники пообіцяли подати в конгрес проекти основних документів із реформування. Ми їх вивчимо й підготуємо свої коментарі, які стануть гарантією того, що ці реформи цілком відповідатимуть вимогам Ради Європи. Потім проведемо зустрічі з представниками Президента, уряду, парламенту, місцевої влади й виробимо остаточну спільну позицію. Якщо ми досягнемо успіху в демократичному реформуванні України — а я сподіваюся, нам це вдасться, — у жовтні проведемо в Києві велику конференцію, на якій оголосимо про початок підготовчої роботи й ознайомимо з графіком цих реформ. Якщо кожен діятиме як годиться, в Україні з’явиться сильна демократична структура.

— У Київ ви приїхали після візиту до Косово, де Рада Європи розпочинає спільну з Європейським Союзом роботу з забезпечення стабільності та процвітання в цьому регіоні. Що це за програма?

— Ситуація в Косово дуже складна, там не може бути легких рішень. Звісно, однією з найважливіших умов розв’язання проблеми є створення там ефективних інституцій. Але потрібно і щось більше. Ми мусимо усвідомити: без економічного розвитку немає майбутнього. З цього погляду, ми не можемо чекати, коли ця й інші частини Європи приєднаються до Європейського Союзу. Необхідно починати вирішувати зазначені проблеми вже сьогодні. Тому в Косово ми говорили не лише про демократію, зміцнення якої є нашим першочерговим завданням. Ми говорили також про нові проекти, які запускаємо в Європі. Ідея полягає в тісній економічній співпраці на регіональному рівні. Наприклад, район Німеччини, Італії, Іспанії починає співпрацювати з Косово або з районом України. Це дозволяє обмінюватися передовими напрацюваннями та стимулювати економічну активність там, де це необхідно. Адже якщо люди не поліпшать умов свого життя, їм не припадуть до смаку нові демократичні перетворення.

— А як усе це співвідноситься з нашими проблемами візового режиму?

— Ми маємо їх розв’язати. Якщо хочемо бути європейцями, хочемо бути відкритими, ми повинні йти вперед, намацуючи перепони. А намацавши, треба починати їх руйнувати. Це не перший мій візит до Києва, і в минулому я вже зіштовхувався з незручностями, викликаними необхідністю отримання візи. Нині, завдяки вашому Президентові, ми цих проблем позбавлені. Правда, поки що тільки в односторонньому порядку. Але, гадаю, ми на правильному шляху.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі