Джентльменський набір

Поділитися
«Якщо не вдається виграти за правилами, англійські джентльмени змінюють правила», — це іронічне зауваження Гарольда Ласкі українські політики перетворили чи не на головний принцип своєї діяльності.

«Якщо не вдається виграти за правилами, англійські джентльмени змінюють правила», — це іронічне зауваження Гарольда Ласкі українські політики перетворили чи не на головний принцип своєї діяльності. Той факт, що правила виборів — не лише президентських, а й парламентських і навіть місцевих — щоразу пишуться наново і часто вже під час кампанії, якнайкраще характеризує звички вітчизняних джентльменів і леді від політики.

Нинішнього року депутати, щоправда, встигли змінити закон ДО офіційного старту змагання за вищу державну посаду. Але президент, звернувшись до Конституційного суду, продемонстрував «вірність традиції». Судді вирішили не загострювати ситуацію й визнали неконституційними лише окремі положення закону (а не весь документ у цілому, як побоювалися юристи БЮТ і ПР). Проте двозначності уникнути все одно не вдалося. Адже формально забраковані КС правила продовжують діяти аж до того моменту, доки корективи в них не внесуть самі парламентарії. А в діях народних обранців останнім часом, як на зло, особливої злагодженості не спостерігається. І є ризик, що поправки будуть просто провалені. Із суто кон’юнктурних причин.

До чого це може призвести — думки юристів розходяться. Одні стверджують, що нічого страшного — на забраковані суддями норми можна буде просто заплющити очі. Інші — що результати виборів, проведених за «некоректним» законом, завжди можна буде оскаржити. Якщо результати ці не влаштовуватимуть якусь впливову сторону. А в те, що результати влаштують всіх, не вірить, схоже, ніхто. Тому команди юристів, мобілізовані кандидатами, гарячково шукають вихід. І балують публіку досить екзотичними пропозиціями.

Скажімо, Віктор Швець, Андрій Кожемякін та ще троє перевірених у боях прем’єрських соратників уже зареєстрували законопроект під номером 5323, який додає одне-єдине речення у статтю 74 закону про Конституційний суд. Але яке! Якщо поправку буде проголосовано, то судді отримають право (або навіть обов’язок) визначати, «які правові норми повинні застосовуватися з дня ухвалення рішення про неконституційність відповідного правового акта». Дізнавшись про те, що ініціатива «біло-сердечних» нардепів зацікавила пресу, бютівці продемонстрували щирий подив. Мовляв, що тут такого, просто хочемо перестрахуватися на той випадок, якщо в депутатів не дійдуть руки до закону про вибори. Щоб не було зайвих запитань, КС пояснить, які норми діють, а які — ні.

Звісно, скромність прикрашає не тільки справжніх леді, а й істинних джентльменів. Але в даному разі вона видається надмірною. Адже, по суті, Швець із Кожемякіним пропонують справжню конституційну революцію, не лише розширюючи компетенцію суддів, а й наділяючи їх абсолютно новими повноваженнями — правом ВСТАНОВЛЮВАТИ правові норми. Причому норми, які мають силу закону. Конституція, нагадаємо, такі функції відводить лише Верховній Раді.

Наслідки такого рішення виходять далеко за межі «наведення ладу у виборчому законодавстві», як скромно пояснюють свою ініціативу автори проекту №5323. Скажімо, якщо КС визнає неконституційною процедуру прийняття поправок до Основного Закону у 2004 році і скасує політичну реформу, саме судді визначатимуть, які норми діють замість скасованих. Звісно, вибір у них буде обмежений — із тих статей, котрі були вписані в конституцію або 1996-го, або 2004-го. Але навіть у такому разі, погодьтеся, комбінації можуть бути досить різні — від м’якої парламентської демократії до не надто освіченого авторитаризму. По суті, на Жилянській писатимуть текст нової Конституції, який відрізнятиметься від обох «попередніх» її редакцій. І що особливо привабливо для авторів — кінцевий продукт навіть не потрібно буде затверджувати у Верховній Раді, дослухаючись побажань впливових фракцій.

Чим не розв’язання теореми, над якою так довго і безуспішно сушить голову Віктор Ющенко та його канцелярія? Максимум, до чого додумалися на Банковій, — це референдум. Народ у нас, звісно, «за» — прем’єр же не дарма запитувала, хто, мовляв, вирішив, що співвітчизники не хочуть диктатури... Але в тому-то й річ, що всенародне голосування в такому разі теж повинен оголошувати парламент. А тут — жодних публічних дискусій і голосувань, просто рішення 18 осіб у мантіях. Які звикли чуйно дослухатися до думки чинного президента. Звісно, Віктор Андрійович диво-рецептом скористатися навряд чи встигне. Зате Юлія Володимирівна... Якщо, звісно, переможе на виборах... А то є поки що одна заковика — судячи з опитувань, лідирує в перегонах не вона, а Віктор Федорович. Йому давати в руки такий гострий інструмент бютівцям, скажемо прямо, не з руки. Тому, напевно, і скромничають, притримуючи проект №5323 до пори до часу...

Тим більше що в «джентльменському наборі» бютівців є й інші ініціативи. У тому числі й узгоджені з Банковою. Так-так, не дивуйтеся, — якщо кандидати між собою майже не розмовляють, це не заважає домовлятися їхнім командам. Особливо тоді, коли інтереси спільні або — як мінімум — тимчасово збігаються. У даному разі на руку Ющенку грає невпевненість штабу Тимошенко в успіху їхнього кандидата 17 січня. Саме тому бютівці нібито погодилися підтримати президентські поправки до закону про вибори. Ті самі, що імплементують рішення КС про визнання неконституційними окремих пунктів у чинних правилах.

Втім, добро Ющенку тимошенківці дали за кількох умов. Одна з яких — нова процедура призначення другого туру. Коли за точку відліку береться не рішення ЦВК про результати голосування в першому турі, а рішення... останнього суду, в якому ці результати можуть бути оскаржені. Знаючи, хто в Україні має особливий вплив на судову систему, не важко припустити, що цей пункт за необхідності дозволить їм відтягувати вирішальне голосування мало не до літа. Або не відтягувати — якщо такої потреби не буде. На Банковій начебто не заперечують. Чим більше бютівці зволікатимуть із «фіналом», тим довше виконуватиме свої обов’язки нинішній президент. Адже його повноваження спливають тільки тоді, коли присягу приймає наступний глава держави. А поки суд та діло — може, найде осяяння, як залишити Віктора Андрійовича на другий термін. Про це Юлії Володимирівні, звісно, не кажуть. Рано ще. Справжні кавалери намагаються дам наперед не засмучувати...

Втім, у команді леді про плани вчорашніх соратників здогадуються. Але ставляться до них... як би це м’якше сказати... поблажливо. На Турівській упевнені, що занадто добре знають Ющенка. І, звісно, пам’ятають сакраментальну фразу Костянтина Меліхана, що «справжній джентльмен ніколи не залишить даму, а зробить так, щоб вона залишила його». За розрахунками тимошенківців, 17 січня президент із виборчих перегонів однозначно випаде. І «відіграти назад» уже не зможе. А закон на той час уже набере чинності. Тут головне — не злякати удачу. Може, тому бютівці так нервують, коли в них запитують про долю президентських поправок? І жваво цікавляться, звідки журналісти дізналися про те, що вони змогли домовитися з Банковою.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі