Договір дорожчий за гроші чи все-таки в рамках тарифу? - Політика - dt.ua

Договір дорожчий за гроші чи все-таки в рамках тарифу?

28 квітня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №17, 28 квітня-12 травня

Результати недавніх виборів на Запоріжжі вкотре підтвердили просту істину, що дилетантство в політиці, як, власне, і в будь-якій іншій сфері діяльності, ставить під великий сумнів шанси на успіх...

Результати недавніх виборів на Запоріжжі вкотре підтвердили просту істину, що дилетантство в політиці, як, власне, і в будь-якій іншій сфері діяльності, ставить під великий сумнів шанси на успіх. У цьому змогла переконатися переважна більшість партій та блоків, які мусять задовольнятися роллю аутсайдерів. Утім, і ті, хто подолав тривідсотковий бар’єр, і лідери виборчих перегонів, судячи з усього, теж опинилися в дуже неоднозначній ситуації. Про це, зокрема, наочно свідчать процеси в місцевих радах, пов’язані з формуванням керівництва представницьких органів територіальних громад.

Якщо, наприклад, у Запорізькому, Розовському, Акімовському, Веселовському, Приазовському районах Партії регіонів вдалося отримати «контрольні пакети» у радах, то цілком закономірно, що посади голів дісталися її представникам. Не дивно, що Чернігівську й Токмацьку райради теж очолили «регіонали», оскільки в їхньому активі опинилася половина депутатських мандатів. Проте в Бердянському районі ПР одержала лише 16 із 45 мандатів у місцевому «парламенті» — на один менше, ніж представники помаранчевого блоку (СПУ, НСНУ, БЮТ і ПРП). Однак на посаду голови райради 38 голосами проти семи обрано «регіонала», що явно вказує на ознаки місцевого «порозуміння» формально протиборчих політичних сил.

І все-таки основною інтригою поствиборних баталій у Запоріжжі продовжує залишатися питання, представникові якої партії дістанеться крісло голови обласної ради. Частково це обумовлено тим, що остаточні результати виборів в обласний «парламент» чекала свого оприлюднення півтора тижня. Зате, як виявилося, неквапливість облвиборкому була цілком виправдана, оскільки ніхто з 41 суб’єкта виборчого процесу не висловив претензій до оголошених результатів виборів. На відміну, до речі, від виборів у Запорізьку міськраду, в результаті яких корпоративно засумнівалися місцеві організації Народного блоку Литвина, Партії захисників Вітчизни і НСНУ. Дійшло до судових розглядів, тому персональний склад міської ради запорожцям, у кращому разі, стане відомий лише після травневих свят. Правда, і про працездатність Запорізької обласної ради п’ятого скликання теж наразі говорити вочевидь передчасно.

Новий склад обласної ради сформували вісім політичних сил. Із 120 депутатських мандатів 60 дісталися представникам Партії регіонів, 14 — Блоку Юлії Тимошенко, 13 — Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція», 8 — Народному союзу «Наша Україна». По 7 — в активі Компартії та опозиційного блоку «Не так!». Народний блок Литвина і партія «Віче» одержали, відповідно, 6 і 5 місць.

Задовго до запланованої на 21 квітня першої сесії п’ятого скликання глава обладміністрації Євген Червоненко, який став депутатом облради за списком НСНУ, заявив, що не претендуватиме на посаду голови обласної ради. На його думку, найкращою кандидатурою є Володимир Березовський, який очолював раду попереднього скликання. Таке висловлювання навряд чи можна вважати вдалим тактичним ходом. Оскільки конфлікт Червоненка з місцевими «регіоналами», що позначився з самого початку, не тільки не вщухає, а навпаки — дедалі більше поглиблюється, є всі підстави вважати: кандидат, якого підтримує він, уже може розраховувати, як мінімум, на 60 «чорних куль». До того ж, за неофіційною інформацією, обласна організація Партії регіонів має намір делегувати свого претендента на цю посаду. Спочатку ним нібито мав стати начальник обласного КРУ Олександр Клепаков, який очолював бюджетну комісію ради попереднього скликання. Потім почали говорити про іншу кандидатуру — Олександра Нефедова. Дані про нього як про дебютанта депутатського корпусу поки що обмежуються посадою — він директор ТОВ «Біант», підприємства, яке не може похвалитися широкою популярністю у світі бізнесу. Хоча є одна цікава особливість: посаду заступника директора зі збуту в цій фірмі обіймає 30-річний Роман Петров — син лідера запорізьких «регіоналів» Бориса Петрова, який теж став депутатом облради за списком ПР.

Одне слово, судячи з усього, перша сесія явно обіцяла бути ненудною. Проте навряд чи хтось міг припустити, що винесені на неї два питання (про визнання депутатських повноважень і про обрання голови ради) так і залишаться невирішеними до кінця, хоча їх розгляд затягнеться на вісім годин.

Вигляд депутатів-«регіоналів», які в біло-блакитних шарфиках пройшли шеренгою, не дозволяв сумніватися, що партійні позиції вони відстоюватимуть рішуче і безкомпромісно. Правда, наприкінці засідання деякі обранці все-таки зняли з шиї елементи політичної атрибутики, а окремі взагалі воліли потупити очі і вдати, що до подій у залі вони не причетні.

З перших хвилин засідання суперечка спалахнула навколо питання про те, як вести підрахунок голосів. «Регіонали» висловили недовіру електронній системі, наполягаючи на «доброму перевіреному дідівському методі», тобто запропонували голосувати тимчасовими посвідченнями. Спочатку їх не підтримали, але після тривалої перепалки, перерви і переголосування більшість усе ж таки дала відставку електроніці.

Наступний етап дебатів був присвячений кількісному складу лічильної комісії. Пропозицію голови облвиборчкому сформувати її з восьми депутатів представники Партії регіонів вважали неприйнятною. На їхню думку, у комісії мало бути 18 членів: половина — від ПР, по два — від блоків Тимошенко і Вітренко й по одному — від представників решти партій та блоків. У ході тривалої дискусії «регіоналам» усе-таки вдалося отримати гору. В роботі сесії знову оголосили перерву для проведення першого засідання лічильної комісії та виборів її голови, заступника і секретаря.

А тим часом у кулуарах жваво обговорювалися дві дуже нехороші новини. Про те, що на майбутніх виборах голови облради за голос на користь одного з кандидатів встановлено таксу – 20 тис. грн. Як доказ мав стати фотознімок бюлетеня з відповідною позначкою, що його депутат має пред’явити замовникам. Зрозуміло, якихось офіційних підтверджень ці чутки не отримали. Проте, здається, все-таки не випадково один із депутатів від «Нашої України» запропонував заборонити входити в кабіну для голосування з мобільними телефонами, фото- й відеоапаратурою. Депутати з цим погодилися, хоча така вимога — не більш ніж декларація. Оскільки зрозуміло, що ніхто обшуків не робитиме.

З оголошенням протоколу лічильної комісії перебіг засідання помітно пожвавився. Переважною більшістю голосів було затверджено порядок денний і підтверджено повноваження нового депутатського корпусу. Але з переходом до другого питання робота сесії знову зайшла у безвихідь. Представники Партії регіонів категорично виступили проти запропонованої процедури обрання голови облради, не переймаючись якимись виразними мотиваціями. Вимагали тільки одного: переробити проект під час чергової перерви. Ситуація в залі загострилася, на адресу «регіоналів» посипалися обвинувачення в тому, що вони «муштрують своїх депутатів», перетворюючи засідання на цирк. Стали надходити пропозиції припинити роботу сесії, заклики залишити зал на знак протесту. І все-таки депутатам вдалося уникнути крайніх заходів.

Після чергової перерви присутні в залі з великим подивом довідалися, що представники ПР згодні взяти за основу запропонований порядок обрання голови облради, наполягаючи лише на трьох поправках. По-перше, підрахунок бюлетенів має вестися в окремому приміщенні, а не на очах у всіх депутатів та запрошених. По-друге, голова виборчкому не повинен запрошувати депутатів отримувати бюлетені для голосування. Нарешті, раніше встановлену кабіну для голосування слід перенести зі сцени сесійного залу в окреме приміщення. Мовляв, такі заходи мають повною мірою забезпечити процедуру таємного волевиявлення. Заперечення ж опонентів, навпаки, зводилися до того, що зазначені корективи ставлять за мету провести вибори у світлі партійної директиви, а не особистої думки депутатів.

Вирішити нові суперечності могло відкрите (а отже, цілком контрольоване) голосування, на якому вперто наполягали «регіонали». Проте голова облвиборчкому Валентин Бондарчук відмовився винести запропоновані поправки на голосування, пославшись на те, що вони суперечать чинному законодавству. На жаль, на цьому роботу сесії довелося перервати на невизначений термін, оскільки голова виборчкому був терміново госпіталізований із діагнозом гіпертонічний криз.

Відлуння незавершеної сесії прозвучало через чотири дні в наданій засобам масової інформації заяві ради Запорізького відділення Партії регіонів. Суть її зводиться до обвинувачення голови ОДА в адміністративному тиску на депутатів обласної ради та порушенні правил депутатської етики. Наступного дня в заяві у відповідь Є.Червоненка підкреслюється: кабіну для голосування вперше було встановлено на сцені залу засідань, що «цілком виключало можливість кулуарного тиску на депутатів із чийогось боку».

— Відкритість цього процесу і є найкращою гарантією його чесності, — вважає Є.Червоненко. — І якщо депутати від Партії регіонів готові, як вони стверджують, працювати конструктивно й цивілізовано, то важко пояснити їхній шалений опір волі інших депутатів. Домовлятися можна й потрібно. Предметом домовленостей можуть бути не лише стратегія і тактика соціально-економічного розвитку області, а й кадрова політика. Єдине, що, на мій погляд, неприйнятне, — це рішення, що ґрунтуються на суто партійних позиціях. Сьогодні основне не «революційна» чи «контрреволюційна» доцільність, а професіоналізм, патріотизм і порядність.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво