Дірява парасолька в небі Балтії

Катастрофа російського винищувача Cу-27 біля литовського села Йотішкес знову дала привід Вільнюсу поставити перед своїми західними партнерами питання про безпеку. І не лише повітряного простору країни. «Те, що сталося, є очевидною загрозою безпеці Литви, а також безпеці Європейського Союзу і НАТО», — заявив міністр оборони Литви Гедімінас Кіркілас. Проте це лише один бік проблеми, оскільки інцидент із винищувачем знову загострив відносини Москви й Вільнюса, розтривоживши старі примари...

Тож, що сталося 15 вересня? Згідно з офіційною версією російської сторони, події розгорталися таким чином. Винищувач Су-27 у складі ескадрильї летів над нейтральними водами Балтійського моря з Санкт-Петербурга в Калінінградську область. Та раптом в навігаційній системі літака стався збій. У результаті льотчик — майор Валерій Троянов — відстав від групи, втратив орієнтацію і випадково перетнув кордон Литви. Після того, як пальне вичерпалося, пілот катапультувався, а літак розбився в безлюдній місцевості в 55 кілометрах північніше Каунаса. Наступного дня після аварії Москва принесла свої вибачення Вільнюсу. І, вимагаючи повернути майора й літак, пообіцяла компенсувати збитки.

У контексті литовсько-російських відносин, де відсутня довіра до партнера, зате надто багато взаємної підозри, у Вільнюсі у версію Москви не надто повірили. Хоча литовська влада й не заперечувала саму можливість збою апаратури, все-таки вона підозрювала, що льотчик зумисне залетів на територію країни для розвідки: імітуючи поломку навігаційної системи, Су-27 активізує засоби ППО, щоб літаки дальньої розвідки могли визначити частоти, на яких працюють радари радіолокаційних станцій. Як відзначали у своїх неофіційних коментарях у пресі литовські військові, «немає жодних сумнівів, що літак прилетів на розвідку. Випадковістю є лише те, що в результаті він розбився».

Насправді версія про розвідувальну місію Су-27 виглядає не такою вже й фантастичною. В зовнішній політиці Росії вже тривалий час існує практика порушення повітряного простору третіх країн російськими військовими літаками. Це робиться для того, щоб перевірити ефективність сил ППО, а також реакцію політичного керівництва держави на подібні інциденти. Дотепер російські літаки неодноразово «помилково» залітають, наприклад, то в небо Фінляндії, то Грузії. Слід сказати, що до березня 2004 року, коли небо трьох країн Балтії стали патрулювати літаки НАТО, росіяни часто порушували й повітряні кордони Литви.

У пошуках істини, попри протести росіян, затриманого російського льотчика відразу ж почала допитувати литовська прокуратура. У свою чергу Москва обвинувачує Вільнюс у затягуванні процедури повернення пілота й літака. Інцидент став серйозно загострювати двосторонні відносини: на знак протесту проти дій литовської влади Росія відмовилася від участі в запланованих переговорах з торговельно-економічних питань. Конфлікт між Вільнюсом і Москвою погіршило й те, що на місці падіння літака були знайдені чотири ракети класу «повітря—повітря», а також два кілограми збагаченого урану, який використовувався в боєголовках для збільшення пробивної потужності ракети...

Остаточно розставити всі крапки над «і» у цій історії мала розшифровка чорного ящика Су-27, до якої литовці приступили за допомогою українських експертів наприкінці минулого тижня. Та, зауважимо, деякі литовські військові сумнівалися в результатах розшифровки записів. «Якщо літак навмисне порушив кордон Литви, то дані чорного ящика будуть сфальсифіковані», — казали вони.

Утім, ситуація стала більш зрозумілою ще до завершення опрацювання цих записів. Міністр оборони Литви, базуючись на даних, зібраних міжвідомчою комісією з розслідування причин інциденту, заявив, що катастрофа російського винищувача не була провокацією. Він також повідомив, що версію про провокацію можна виключити майже напевно, оскільки немає фактів, що її підтверджують, а Су-27 справді міг розбитися через несправність систем навігації і помилок пілота. До того ж, наприкінці минулого тижня заступник генерального прокурора Литви Гінтарас Ясайтіс висловив припущення, що справу стосовно Валерія Троянова, скоріш за все закриють, а самого його відпустять на волю. Втім, не забувають звернути увагу представники офіційного Вільнюса, наразі жодну версію ще не відхилено.

Та хоч як завершилася б історія з Су-27, який розбився, очевидним уже сьогодні є те, що вона продемонструвала низку серйозних проблем у протиповітряній обороні Литви і... Північноатлантичного альянсу. Як зауважив прес-аташе Організації Північноатлантичного договору Джеймс Аппатурай, «систему ППО НАТО створено на підставі індивідуальних систем і внесків країн-членів, які доповнюють і поєднують колективні сили альянсу».

Нагадаємо, що після того, як Литва, Латвія й Естонія стали членами трансатлантичної організації, на авіабазі ВПС Литви під Шяуляєм постійно знаходяться чотири-п’ять винищувачів держав НАТО, які за принципом ротації патрулюють повітряний простір усіх трьох держав Балтії. Проте ця «парасолька» виявилася дірявою. Інцидент із Су-27 продемонстрував недоліки оборонного співробітництва Балтії в цілому й оснащеності ППО Литви зокрема: пілот російського винищувача, який втратив орієнтацію, не тільки непоміченим влетів у повітряний простір Литви, а його тривалий час узагалі не вловлювали радари литовської армії. А натовські перехоплювачі піднялися в повітря лише тоді, коли літак уже розбився.

Нині кожна зі сторін обвинувачує в події одна одну. Так, військові НАТО відхиляють претензії в надто повільній реакції на порушення кордону. Газета Lietuvos zinios цитує представника німецького контингенту майора Карла Хейнцсмуда: «Щойно ми отримали попереджувальний сигнал, наші літаки в повітря піднялися через вісім хвилин. Отже, ми зробили все від нас залежне. Проблема в тому, що радари не побачили й не впізнали російський літак. Це помилка радарів, а не німців, які не могли про це знати». (Утім, німців уже найближчим часом змінять американські льотчики.)

Литовці, у свою чергу, кажуть про застаріле радіолокаційне устаткування, поставлене американцями, і повністю відхиляють припущення, що диспетчери, мовляв, були не на робочому місці, а в кафе. Безумовно, проведене розслідування дасть відповідь на запитання, чому так сталося. (При цьому міністр оборони звільнив із посади командувача ВПС Литви полковника Йонаса Марцінкуса. Щоправда, формулювання дуже цікаве: він позбавлений посади, оскільки був позбавлений права працювати із секретними документами. Литовські ЗМІ припускають, що це рішення пов’язане з тим, що колишній командувач ВПС у ході розмови з представниками російських збройних сил міг повідомити, що при катастрофі винищувача пізнавальна система «свій-чужий» не була знищена.) У будь-якому випадку інцидент із Су-27 порушив питання про підвищення рівня безпеки трьох країн Балтії.