Давос посткризовий - Політика - dt.ua

Давос посткризовий

29 січня, 2010, 17:07 Роздрукувати Випуск №3, 29 січня-4 лютого

Кінець січня, швейцарські Альпи, Давос. Традиційно тут у цей час щороку проходить Усесвітній економічний форум...

Кінець січня, швейцарські Альпи, Давос. Традиційно тут у цей час щороку проходить Усесвітній економічний форум. Єдиний у світі такого високого рівня неформальний саміт збирає на кілька днів під одним дахом політичних зірок і бізнес-лідерів. Тут дуже мало випадкових людей, ще менше невідомих осіб і прізвищ. Усе як зазвичай? Не зовсім. Цього року ВЕФ святкує черговий ювілей — 40-річчя. Але свята не планується. Давос-2010 не радісний і не викликає захоплення, як завжди. Він серйозний і стриманий, оскільки форум — посткризовий. А чи посткризовий?

Професор Нью-Йоркського університету Нуріель Рубіні, який передбачив світову кризу за рік до її початку, дуже обережний у прогнозуванні економічного зростання. «Найближчі перспективи розвинених економік дуже слабкі», — заявив він у перший день Давоського форуму. На його думку, масштабні вливання бюджетних грошей в економіку допомогли розпочати процес відновлення, але уже в другій половині поточного року ефект від такої допомоги практично зникне. Рубіні каже про економічне падіння в США, Японії та Європі.

Сам Клаус Шваб, легендарний засновник Економічного форуму в Давосі, зауважив, що нинішнє зібрання світової еліти відрізнятиметься від попередніх самітів: «на зміну святу прийшов час серйозних роздумів». У своїй статті, опублікованій напередодні в кількох провідних виданнях, Шваб звернув увагу на зміщення акцентів у мінливому світі: від «глобалізації можливостей» до «глобалізації проблем». Він вважає, що саме 2010 рік стане переломним моментом у світовій історії, оскільки «майбутнє вимагає від нас переосмислення цінностей, перебудови систем і перетворення інститутів». Думку цю втілено в девізі нинішнього форуму, і звучить вона дуже символічно, вкладаючись у три R: Improve the State of the World: Rethink, Redesign, Rebuild (Поліпшити стан планети: переосмислити, перетворити, перебудувати).

Навіть статистика цьогорічного саміту істотно відрізняється від торішньої. У 2009-му він був швидше політичним, ніж економічним: провідні банкіри і фінансисти світу, пригнічені кризою та крахом банку Lehman Brothers, Давос своєю присутністю не потішили. А президентів і прем’єрів зібралося тоді більш як сорок.

Сьогодні картина змінилася. Провідних політиків світу прибуло вдвічі менше, зате присутня переважна більшість топ-банкірів. Усього ж на Давоському форумі-2010 2,5 тисячі учасників (більшість із них — постійні члени ВЕФ): глави найбільших компаній світу, лідери фінансових інституцій та міжнародних організацій, відомі вчені, громадські і релігійні діячі, письменники, актори, композитори. Прибули також політичні лідери Франції, Іспанії, Бразилії, Польщі, ПАР, Мексики, Ізраїлю, Азербайджану, Колумбії, Словенії та ряду інших країн. Всі вони обговорюватимуть проблеми і виклики сучасного глобального світу. Традиція зібрання не змінилася.

Відкриваючи нинішній форум, президент Франції Ніколя Саркозі продовжив тональність торішнього саміту, викриваючи недоліки надмірного капіталізму і закликаючи до більш жорсткого фінансового регулювання. Заздалегідь було відомо, що фінансові акули мають намір поборотися в Давосі з регуляторами, відстояти своє бачення і права бізнесу. Причиною цього послужила оприлюднена тижнем раніше ініціатива президента США Барака Обами про обмеження розмірів, ризиків та діяльності банківських установ — іншими словами, прямий заклик до регуляторів ринку діяти більш жорстко. Обама впевнено пообіцяв, що «ніколи більше американські платники податків не стануть заручниками банків, які занадто великі, щоб зруйнуватися (toо big to fail)».

Уже в перші дні саміту всі економічні сесії та панелі плюс кулуарні пересуди і численні інтерв’ю звелися до обговорення ініціативи Обами. Перший, хто підтримав президента американського, був президент французький. Саркозі підкреслив, що в питанні обмеження банківського бізнесу країнам «великої двадцятки» слід виробити спільну позицію. Відомо, що про запровадження 50-відсоткового податку на «позамежні» бонуси раніше висловлювалися уряди Франції, Німеччини, Великобританії.

В ідей Обами миттєво з’явилися як прибічники, так і противники. Наприклад, фінансист Джордж Сорос підтримав ініціативу лише в частині обмеження інвестиційної діяльності комерційних банків. А запровадження податку на залучення короткострокових кредитів вважає передчасним заходом, оскільки для компенсації втрат від кризи банки сьогодні потребують максимального прибутку. Професор Рубіні також у цілому згоден із пропозиціями Обами, але вважає їх недостатніми. І радить розділити банківський бізнес на інвестиційний і комерційний. Схвально відгукнувся про запропоновану реформу глава Європейського центробанку Жан-Клод Тріше, зауваживши, що такої самої позиції дотримуються в Європі, але з її впровадженням поки що зачекають.

Водночас керівники великих фінансових та бізнес-структур не згодні віддавати себе на поталу регуляторам. Вони попереджають, що невиправдано жорсткі регуляторні заходи можуть зупинити незначне економічне зростання, яке намітилося в останні місяці. Найпереконливішим опонентом Обами став президент британського банку Barclays Роберт Даймонд — саме тому, що його банк пережив кризу, покладаючись виключно на власні ресурси. У Давосі Даймонд казав про те, що перекладати провину за кризу на банки було б несправедливо, оскільки «інтегровані великі банки лише стали відповіддю на вимоги ринку», а їхній поділ і дроблення жодним чином не посилить безпеки світової фінансової системи, а лише негативно позначиться на світовій торгівлі.

Ще одне болюче питання порядку денного розтривожило на форумі членів Євросоюзу. Той-таки професор Рубіні заявив, що наближається розвал єврозони. Не секрет, що підставою для таких прогнозів послужив поганий стан економіки Греції, бюджетний дефіцит якої перевищив 12% ВВП, а це вчетверо більше, ніж допустимі в єврозоні 3%.

На це Жан-Клод Тріше обурено відповів, що будь-які розмови про вихід країн із зони євро — не більш ніж «абсурд». На думку ж Рубіні, рано чи пізно в зоні єдиної європейської валюти з’являться сильний центр і слабкі маргіналії. Останні якраз і можуть відмовитися від єдиної валюти, якщо її тягар стане непосильним для національних економік. Але головну загрозу для Європи він бачить не в Греції. Тривогу вселяє благополучна на перший погляд Іспанія. Будучи четвертою за обсягом економікою Європи, не маючи сильної банківської системи, вона побила всі рекорди за рівнем безробіття — 19%. Давос швидко підхопив «діагноз» від Рубіні: «Банкрутство Греції стало б для зони євро проблемою, банкрутство Іспанії — катастрофою».

Водночас для економік, що розвиваються, за круглими столами Давоського форуму пролунали більш оптимістичні прогнози. Засновник одного з найуспішніших інвестиційних фондів Carlyle Group Девід Рубінштейн вважає, що сьогодні «найпривабливіше» місце для інвестицій — країни, що розвиваються, оскільки вони виходять із кризи набагато швидше. Як приклад він назвав Індію, Китай, Туреччину, Південну Корею, Бразилію.

Насамкінець — про Україну на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. На жаль, слів усього кілька, та й то не радісних... Цього року Україна знову не бере участі в роботі зібрання. Ні перших осіб країни, ні офіційної делегації, ні виступів на тематичних сесіях лідерів українського бізнесу або наших учених. Єдиний захід, який уже шостий рік нагадує в Давосі про Україну, — це ланчі/обіди від бізнесмена Пінчука, куди запрошують реальних і потенційних інвесторів із числа учасників Давоського форуму і привозять з України велику компанію політико-концертного бомонду. На жаль, будь-якого стосунку до порядку денного самого форуму ці ланчі не мають.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво