Закон про освіту - Члени ПАРЄ розкритикували український закон про освіту - Політична ситуація в Україні. Новини, огляди, аналітика, ексклюзиви. - dt.ua

Члени ПАРЄ розкритикували український закон про освіту

12 жовтня, 2017, 12:54 Роздрукувати

Ряд політиків зажадали скасування нового закону в цілому.

Румунський депутат спробував переконати членів ПАРЄ в тому, що потреба переходу на українську мову є надуманою

Члени Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), серед яких лідирують представники Румунії, під час сьогоднішніх дебатів розкритикували український закон про освіту.

Так, румунський депутат Віорел Річард Бадя назвав новий закон України безпрецедентним, передає кореспондент "Європейської правди".

"Я займаюся румунською меншістю 25 років, але те, що відбувається зараз, безпрецедентно", - заявив Бадя.

Він також спробував переконати депутатів у тому, що потреба переходу на українську мову є надуманою: "Багато років тому тодішній румунський президент зустрівся з Кучмою. І тоді український президент не говорив по-українськи, бо не знав мови... Так про що ми говоримо?".

У свою чергу молдавський депутат Влад Батрінча заявив про те, що в Україні відбувається "дикий печерний націоналізм" і ПАРЄ повинна вимагати скасування закону про освіту.

Видання відзначає, що ряд політиків зажадали скасування нового закону в цілому.

Представники української делегації в ПАРЄ наголосили, що знання державної мови є обов'язковим для подальшої інтеграції в суспільство.

"Тільки по дві години на тиждень виділялося на українську. Як результат, учні угорських і румунських шкіл не могли здати іспити у вузах", - пояснив глава української делегації Володимир Ар'єв.

Тим часом депутат від Естонії Андрес Херкель заявив про нереалістичність трирічного періоду для перебудови системи освіти в Україні, передає УНІАН.

Він зазначив, що Україна повинна дотримуватися всіх зобов'язань щодо захисту прав національних меншин. У той же час Херкель підкреслив, що знання державної мови підтримує інтеграцію суспільства.

"Абсолютно очевидно і виправдано для будь-якої, без сумніву, держави підтримувати свою державну мову. З іншого боку, Консультативний комітет Рамкової конвенції заявив про те, що мова є ключовим компонентом індивідуальної та групової ідентичності, тому треба зберігати мови. Є ще принцип недискримінації ", - заявив доповідач.

До того ж, на його думку, трьох років буде недостатньо для такого складного процесу перебудови освіти в Україні.

Читайте також: Представники болгарської меншини в Україні підтримали закон про освіту

Як повідомив раніше постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба, експерти Ради Європи позитивно оцінили реформу освіти в Україні.

Раніше Болгарія, Греція, Румунія та Угорщина закликали Україну не вводити в дію положення закону про освіту щодо мови навчання. Вони виступили проти навчання в українських школах тільки державною мовою, а також звернулися до Ради Європи та ОБСЄ через цей закон.

Закон "Про освіту" набув чинності 28 вересня. Згідно із статтею 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. З 5-го класу діти почнуть вчитися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. 

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін направив закон "Про освіту" на експертизу у Венеціанську комісію.

Детальніше про мовні норми закону "Про освіту" та реакцію на цей закон деяких країн читайте в матеріалі Василя Балушка "Донбас" і "Крим" на заході України?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

За матеріалами: DT.UA / Європейська правда / УНІАН /
Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №23, 16 червня-22 червня Архів номерів | Зміст номеру < >