Чи залишиться Крим літньою політичною столицею?

Поділитися
Намагаюся уявити собі перший приїзд у Крим нового президента України — і не виходить. Просто важк...

Намагаюся уявити собі перший приїзд у Крим нового президента України — і не виходить. Просто важко повірити, що траса Сімферополь — Ялта — Севастополь не буде блокована на кілька годин, щоб окрім глави держави проїхали ще й супровідні і супутні особи. Що пришляхові ресторанчики не закриватимуть «із метою безпеки» на півдня, а торговців ялтинською цибулею та південними фруктами й горіхами — виганятимуть з узбіччя траси. Що аеропорти Сімферополя та Севастополя не прийматимуть ескадрильї чартерів із Києва та Москви, а елітні здравниці в розпал сезону замість прибуткових відпочиваючих не будуть загачені командировочними топ-чиновниками: про всяк випадок, раптом пощастить знадобитися Самому. І не тому, що день народження у президента України — 23 лютого, а не в середині серпня, і його краще відзначати на гірськолижному, а не південнобережному курорті країни. А тому що президент — інший.

Ні, з фантазією в мене все гаразд. Тим більше, є прецедент — Михайло Горбачов і його демонстративні кроки по боротьбі з пільгами та привілеями для можновладців. Однак усі ці широкі жести — віддати дітям або трудящим елітні дачі чи санаторії четвертого управління МОЗу, котре обслуговує винятково високопоставлених слуг народу, останніми сприйняті не були. Тому незабаром усе поправили.

З радянських часів кримське керівництво — на особливому рахунку, позаяк для начальників обдарованих півострів був крутим трампліном — прямо на Москву, минаючи Київ. Зустрічі й проводи перших осіб партії та держави, не тільки Союзу, а й дружніх країн, забезпечення їхнього відпочинку, виконання побажань і примх, неформальність обстановки, допуск до дружніх застіль, полювання, риболовля. Словом, сонце, море і вино з усіма наслідками. У десятиріччя правління Леоніда Кучми мало що змінилося. Більше того, з огляду на чимало не раз описаних обставин норовлива в минулому автономія в останні роки перетворилася на своєрідний заказник президента, котрий вирішував тут усе — від зміни кадрів до розпорядження майном. За прихильність Києва місцеві керівні товариші платили не скуплячись. Тільки за часів спікерства Л.Грача близько сотні кримських здравниць із тисячами гектарів землі на додачу були передані центральними міністерствами відомствам, а вірніше — у вотчину їхньому керівництву. Не кажучи вже про нагальну приватизацію здравниць і щедре нарізання землі для можновладців і споріднених із ними бізнес-структур напередодні нинішніх виборів, про що «ДТ» неодноразово повідомляло.

Що з усією цією спадщиною збирається робити новий президент — невідомо. Про «Криворіжсталь» чули не раз, а от як наводитимуть порядок у нахабно розграбованому й бездарно використовуваному південнобережному краю — поки незрозуміло. До речі, у Криму вельми цікавляться — хто буде новим главою ДУСі і що взагалі збирається робити нова влада з цим монстром, котрий обріс держпідприємствами із широкими приватизаційними повноваженнями? А ще запитують: чи не відновить генпрокурор Піскун кримінальні справи щодо земельних зловживань, за якими до кримінальної відповідальності притягували шість південнобережних мерів і дюжину начальників трохи дрібніших. Декого навіть арештували, але з приходом Г.Васильєва всі гучні справи потихеньку закрили. Тепер от чутки пішли, що ялтинський голова С.Брайко нібито добровільно збирається у відставку, але він відразу їх спростував.

Своє «не дочекаєтеся» ледь не через день заявляє і кримський прем’єр С.Куніцин. Причому можливу власну відставку він розцінює однозначно як зведення рахунків із політичних мотивів і, явно для підстраховки, погоджує зі зміною глави парламенту. «Це наша спільна позиція з Дейчем. Ті, хто сподівається на те, що ми встанемо і підемо, нехай не сподіваються. Ми цього з ним не збираємося робити, бо, на відміну від глав держадміністрацій, котрих затверджує Президент, в АРК голова парламенту і прем’єр обираються і затверджуються парламентом Криму», — досить емоційно сказав днями журналістам Куніцин. Але від хвилювання він навряд чи міг забути, що за Конституцією і призначення Верховною Радою Криму глави Радміну, і його відставка можливі лише за узгодження з Президентом, а уряд автономії ще й підконтрольний і підзвітний Кабміну.

Тому в останні дні минулого року Сергій Куніцин як лідер місцевої організації НДП ініціював створення політичної коаліції «Народний вибір Криму», котрий, нагадаю, здебільшого проголосував за Януковича. Втім, прізвище кандидата у заяві Куніцина про створення коаліції не було присутнє, вказувалося за що, а не за кого був «народний вибір Криму»: за статус російської мови, подвійне громадянство, соціально-орієнтовану економіку, економічну автономію, за самостійну геополітичну стратегію розвитку Криму. Що мається на увазі під останнім — поки загадка. Як і те, чому запланований на 15 січня установчий з’їзд відклали на лютий, хоча, як запевняє прем’єр, жоден із політичних партнерів, які раніше дали згоду на участь — а всі вони колишні члени коаліції «Крим за Януковича» — свій намір не змінив. Можна припустити, що прем’єр і його соратники вирішили таки дочекатися перших кроків нової влади. А у разі чого — зайняти кругову оборону і силою коаліції перемогти в Криму на майбутніх виборах. Заради цього Куніцин навіть не виключає союзу... з кримськими комуністами, із лідером яких у прем’єра дуже непрості стосунки: «Можливості переговорів і взаємодії з ними ми не виключаємо. Нічого в житті постійного немає, головне — принципами не торгувати», — пояснив очманілим від новини журналістам глава уряду.

Поки спікер Борис Дейч відпочиває у відпустці, а Сергій Куніцин «роз’їжджається» в шпагаті — однією ногою все ще у владі, а другою — вже в опозиції, — кримська преса змагається в кадрових розстановках. Причому обговорюють лише прем’єрську посаду. Найбільш імовірними називають кандидатури керівника кримського штабу переможця — Валерія Пробий-голову, начальника кримського головкому НБУ Анатолія Бордюгова, кримського депутата Андрія Сенченка, нинішнього віце-прем’єра — лідера місцевих аграріїв Анатолія Корнійчука. А бажаючих, кажуть, у п’ять разів більше.

Однак, як бачиться, найближчим часом ніяких кадрових перетрясок Крим не очікує. Хіба що представник Президента з’явиться (Олександр Діденко, котрий обіймав цю посаду, недавно був призначений Л.Кучмою заступником міністра економіки) і глави районних адміністрацій. «Заводити» кадровими чистками Крим, котрий досить спокійно пережив поразку Януковича, була б нерозумно. До того ж, як кажуть деякі ющенківці, те, що було накручено в економіці півострову в останні місяці, цей же уряд і повинен розгребти. Хоча б до весни.

Однак зрозуміло, що без ретельної інвентаризації землі та власності автономії, усунення зловживань ніякі зрушення на краще тут неможливі в жодній сфері, включаючи найболючішу — міжнаціональну. По-друге, новому Президенту, котрий старанно обминав під час передвиборної кампанії тему статусу і повноважень автономії, доведеться чітко позначити свою позицію. Щоправда, в одному телеінтерв’ю Віктор Ющенко коротко зауважив, що сам він проти існування в складі України якихось автономних утворень. Однак варто нагадати, що дотримання прав Автономної Республіки Крим — одне із зобов’язань, яке Україна взяла на себе при вступі до Ради Європи.

І ще один досить важливий для нового Президента момент. Залишиться за Ющенка Крим літньою політичною столицею чи вона тепер переміститься в карпатські гори? В останні роки Лівадійський палац і дача «Заря» у Форосі стали традиційним місцем усіляких самітів й інших міжнародних зустрічей, включаючи особливо любимі Леонідом Кучмою «зустрічі без краваток». До речі, ця близькість до великої політики (навіть на рівні протокольних заходів) дозволяла кримській владній еліті почуватися особливою й автоматично посилювала бажання постійно перебувати в орбіті Президента країни.

Дивно, однак займаючи посаду прем’єр-міністра, Віктор Ющенко жодного разу не відвідав Крим із робочим візитом. Неофіційно ходив у гори і милувався печерами. Можливо, це пояснюється тим, що Крим, як уже згадувалося, був фактично підконтрольний лише одній людині. Однак зараз те, як Віктор Ющенко відкриє для себе Крим, для багатьох може бути відповіддю — чи всієї України він президент.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі