Новини світу - Чи виживе лібералізм, який був найкращою ідеєю останніх 400 років? - Політична ситуація в Україні. Новини, огляди, аналітика, ексклюзиви. - dt.ua

Чи виживе лібералізм, який був найкращою ідеєю останніх 400 років? - The Economist

27 лютого, 00:00 Роздрукувати

Все буде залежати від здатності лібералів проводити реформи.

Лібералізм як ідея ще має шанс вижити. © ERA Institute

 Впродовж останніх чотирьох століть лібералізм був настільки успішним, що він витіснив своїх опонентів з поля битви. Тепер же він розпадається, знищений сумішшю з самовпевненості і внутрішніх протиріч.

Так стверджує професор політології Університету Нотр-Дама Патрік Дінін у своїй книзі "Чому лібералізм провалився", пише The Economist. Експерт зауважує, що ознаки заходу лібералізму можна побачити скрізь, а особливо в Америці. Основоположні принципи були зруйновані. Рівність можливостей призвела до появи нової меритократичної аристократії, яка демонструє ту ж замкненість, що і стара аристократія, але без відчуття дворянської належності. Демократія скотилася до театру абсурду. А технологічний прорив ще більше скорочує простір функціонування для безглуздої працьовитості.

"Розрив між уявленнями лібералізму про самого себе і живою реальністю громадян тепер настільки широкий, що з брехнею більше ніхто не мириться", - переконаний Дінін.

І кращим доказом цього, на думку політолога, служать тисяча приватних літаків, які привезли своїх заможних пасажирів в Давос для обговорення питання про "створення спільного майбутнього в роздробленому світі".

Дінін використовує термін "лібералізм" у його філософському, а не загально зрозумілому значенні. Експерт звертається до традиції політичної теорії, яка бере свій початок з ідей Томаса Гоббса і Джона Лока, а не до набору невиразних лівих підходів, про які думають американці, коли чують це слово.

Більшість політичних теоретиків переконані, що лібералізм розділився на два незалежні напрямки: класичний лібералізм, ґрунтується на вільному ринку, і "лівий" лібералізм, який зосереджений на правах людини. Але Дінін переконаний, що в своїй основі вони об'єднані. Він вірить, що лібералізм досі лишається правлячою філософією, яка диктує порядок всього: від судових рішень до корпоративної поведінки. Теорія втілена в практиці.

Об'єднуючим фактором лишається особисте самовираження. І класичні, і "ліві" ліберали розглядають людей як носіїв прав, яким потрібно дати якомога більше простору для втілення своїх мрій. І мета уряду - захистити ці права. Легітимність такої системи ґрунтується на спільній вірі в "соціальний контракт". Але тут з'являється і парадокс. Тому що ліберальний дух механічно знищує успадковані звичаї і місцеві традиції. Часом це відбувається заради ефективності ринку, а часом заради індивідуальних прав. Він створює більше простору для втручання держави як правоохоронця і творця ринку. Ідеальним зображенням сучасного лібералізму The Economist називає "Левіафана" Гоббса, який складається з тисяч індивідів, проти яких виступає всемогутній суверен.

Видання вважає, що Дінін допускає дві фатальні помилки. Перша з них у самому визначенні лібералізму. Американський вчений Джек Гекстер вважає, що його колег-істориків можна поділити на два табори: ті, хто все класифікують, і ті, хто вдається до узагальнень. Дінін з другого табору. Він стверджує, що суть лібералізму в тому, щоб звільнити особистість від обмежень.

Насправді ж лібералізм включає широкий спектр інтелектуальних традицій, які забезпечують різні відповіді на питання про те, як розподіляються права і зобов'язання, самовираження і соціальні зв'язки. Навіть класичні ліберали, які наполягали на усуненні будь-яких обмежень свободи особистості, мучилися над численними дрібними деталями системи. У середині Вікторіанської доби прихильники ідеї продемонстрували вправність у будівництві інститутів: від добровольчих організацій до спільних акціонерних товариств, - які заповнили простір між державою і суспільством. Пізніше ліберали експериментували з цілою низкою ідей: від децентралізації влади до створення національних систем освіти.

Читайте також: "Ліберали" проти "автократів"

Зосередженість Дініна на суті лібералізму приводить його до другої помилки: він не може визнати здатність ідеї реформувати себе, щоб впоратися з внутрішніми проблемами. В другій половині 19-го століття Америка страждала від проблем, які відроджуються сьогодні, зокрема з'являється "автократія бізнесу", великі компанії стають все більш впливовими, політики - корумпованими, а в цей час з'являється відчуття, що суспільство поділене на тих, хто програв і переміг. Але в минулому широкий спектр реформ допоміг вирішити всі ці проблеми. Теодор Рузвельт взявся за трести. Прогресивісти очистили уряд від корупції. Університетські реформатори модернізували навчальні плани і створили сходинки можливостей. Лібералізм не помер, а реформував себе.

The Economist зауважує, що Дінін має рацію, коли вказує на погані успіхи лібералізму впродовж останніх років. Він також має право стверджувати, що світу варто повчитися у домодерних уявлень про свободу як самоповагу. Найбільший ворог лібералізму - не розпилення, а старомодна жадоба, притаманна деяким елітам в Давосі. Але, на думку видання, не правильно говорити про те, що єдина можливість народу звільнитися від суперечностей лібералізму - це "визволитися від лібералізму взагалі".

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі професор політології Прінстонського університету Ян-Вернер Мюллер застерігав, що ліберали роблять грубу помилку, коли недооцінюють популістів. Не варто думати, що популісти не зможуть замінити більш компетентних людей в уряді. До того ж, на думку Мюллера, жоден популіст не може перемогти без підтримки когось з істеблішменту. Тож успіхи таких політиків - це також вина і традиційних еліт.

 

За матеріалами: DT.UA /
Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
Випуск №20, 26 травня-1 червня Архів номерів | Зміст номеру < >