Бюджетний хабар - Політика - dt.ua

Бюджетний хабар

17 червня, 2011, 14:59 Роздрукувати Випуск №22, 17 червня-24 червня

У вівторок Верховна Рада ухвалила зміни до Закону «Про державний бюджет».

У вівторок Верховна Рада ухвалила зміни до Закону «Про державний бюджет». Методи ухвалення та розподілу більш як 10 млрд. грн. досить цікаві: за скороченою процедурою, двохвилинний виступ міністра фінансів, двоє — «за» і двоє — «проти». Отак, по-тихому, розподілили державні кошти.

Розпочну з дохідної частини бюджету. За рахунок чого планується збільшити її до 14 млрд. грн., і чи є це результатом зростання економіки України?

Ключових напрямків, які сьогодні забезпечують дохідну частину бюджету, — чотири: збільшення надходжень від ПДВ по імпортних товарах; збільшення ПДВ від товарів, вироблених в Україні; збільшення податку на прибуток і додаткові надходження в сумі понад 2 млрд. грн. від запровадження мита на зернові культури.

За рахунок чого відбулося це збільшення? Надходження від ПДВ по імпортованій продукції наразі зростають переважно через підвищення цін на енергоносії — нафту і газ, що, безумовно, призводить до збільшення цього податку. ПДВ з продукції, виробленої в Україні, і податок на прибуток збільшаться за рахунок зростання цін виробників продукції, але аж ніяк не завдяки зростанню економіки, як у нас уже звикли декларувати. Адже якщо подивитися на минулорічний індекс цін товаровиробників у розмірі 118,7, а на цей рік заплановано 117,9, то виходить, що фактично левова частка цих доходів збільшується через зростання цін на продукцію. Те саме стосується і податку на прибуток. Зрозуміло, що зі зростанням цін виробників номінальна величина прибутку зростає, але це не означає, що збільшуються реальні прибутки, бо тут присутня ще й інфляційна складова. Що ж до мита на зерно, то це не що інше, як непряме оподаткування сільського господарства. Багато говорять, що це боротьба з так званими зернотрейдерами, але тут немає нічого спільного з боротьбою. Адже реально на розмір цього мита зернотрейдери зменшують закупівельні ціни в сільгоспвиробників. Тому фактичні втрати сільгоспвиробників становитимуть не 2,1 млрд. грн., а ще більше, бо навіть на це мито зерно­трейдери закладуть свою «маржу».

Багато йдеться сьогодні про зростання економіки та її відновлення. Можу констатувати, що стосовно металургійної галузі це відповідає дійсності, бо на металопродукцію є хороша кон’юнк­тура на світових ринках. Зростає і хімічна промисловість. Про зростання в інших галузях не йдеться, бо якщо воно подекуди і спостерігається, то виключно через збільшення цін виробників.

Ключовий чинник, який відображає стан економіки, — роздрібний товарообіг. Згідно з даними, наведеними в пояснювальній записці до закону про держбюджет, роздрібний товарообіг за чотири місяці цього року зріс трохи більше як на 12% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Та якщо врахувати інфляцію минулого року в розмірі 9,1% (за статистичними даними) та інфляцію цьогорічну, яка за чотири місяці зросла більш як на 5%, то можемо побачити: роздрібний товарообіг у реальних цінах упав порівняно з минулим роком як мінімум на 2%. Хочу наголосити: якщо в США роздрібний товарообіг падає на 0,1 пункту — це вже катастрофа для всієї світової економіки.

З огляду на викладене говорити про відновлення української економіки післякризового періоду не доводиться. Фактично зростання спричинили розігрів світової економіки в напрямку металургії та хімії, збільшення цін виробників та незначне поліпшення динаміки виробництва іншої продукції.

Хочу зазначити, що державний бюджет може бути спрямований або на посилення соціального захисту населення, або на розігрів економіки, або на поєднання першого і другого. На жаль, навіть з ухваленими змінами цей бюджет має величезні проблеми.

По-перше. Оскільки указом президента, постановою Кабінету міністрів і законом, який ухвалила Верховна Рада, встановлено 20-відсоткову надбавку для працівників бюджетної сфери, то змінами до бюджету ми мали б компенсувати місцевим бюджетам їхні видатки на ці надбавки. Проте з 11,5 млрд. грн. розписаних видатків субвенція місцевим бюджетам на ці цілі становить лише 1,7 млрд. грн. Хочу наголосити, що цих грошей вистачить максимум на три-чотири місяці. Надалі, тобто вже восени, в місцевих бюджетах виникне дефіцит.

По-друге. Вже зрозуміло, що в наступному кварталі ціна на газ становитиме щонайменше 350 дол. за тисячу кубометрів, у четвертому — не менш як 400 дол., але житлово-комунальним тарифам поки що наказано стояти на місці. Таким чином, розрив між реальними тарифами і собівартістю послуг буде достатньо великий. Однак на його покриття у вигляді субвенцій місцевим бюджетам жодної копійки у змінах до держбюджету не передбачено. Через це житлово-комунальна сфера знову не платитиме за газ та електроенергію, заборгує підприємствам, і знову ми списуватимемо борги деяким приватним структурам, знову залишатимемося залежними від центрального бюджету.

Куди ж спрямовуються ключові доходи, отримані згідно з ухваленими змінами до держ­бюджету?

1,6 млрд. грн. знову повертаються у Київ.

На вуглевидобувну промисловість виділяється додатково 1,5 млрд. грн.

Третє за значущістю місце посідає, як уже йшлося вище, субвенція місцевим бюджетам для компенсації 20-відсоткової надбавки працівникам бюджетної сфери. А загалом видатки за всіма міністерствами і всім центральним апаратом становлять 2,4 млрд. грн. плюс додатково 800 млн. на центральні апарати всіх міністерств і відомств для забезпечення 20-відсоткової надбавки.

У бюджеті на цей рік видатки на Державне управління справами порівняно з минулим роком було істотно збільшено. Але, що цікаво, у змінах передбачені й додаткові 70 млн. грн., у тому числі на добудову Маріїнського палацу — 35 млн. грн., на реконструкцію різних баз відпочинку та утримання резиденції — ще енна сума.

Генпрокуратурі при ухваленні держбюджету-2011 видатки також збільшили майже на 1 млрд. грн., а в змінах знову додають — іще 70 млн. грн.

По 200 млн. грн. (і навіть більше) виділили і Міністерству надзвичайних ситуацій, і МВС, і СБУ, тобто істотно збільшено видатки на силові структури.

Досить дивно виглядає й
1 млрд. грн. субвенцій нібито на соціально-економічний розвиток територій за так званим формульним підходом, і 1,7 млрд. грн. на соціально-економічний розвиток залишаються у розпорядженні Мінфіну, який у ручному режимі розподілятиме ці кошти.

Прямо, без будь-якого приховування, у змінах до держбюджету профінансовано окремі територіальні округи. Наприклад, на Новоград-Волинський виборчий округ, на кожен район і місто на соціально-економічний розвиток виділяється по 5 млн. грн. І такий розподіл коштів цілком зрозумілий, бо злі язики стверджують, що в цьому окрузі збирається балотуватися нині чинний голова Верховної Ради. Так само можна розглядати й 54 млн. грн. на реконструкцію парку відпочинку в Донецьку. І значні видатки на Ірпінь, де, як подейкують, має намір висуватися один із заступників голови комітету з питань бюд­жету ВР. І додаткові видатки на Бердянськ (що виділяються окремим прямим рішенням), до якого має безпосередній стосунок керівник комітету.

Важливо зазначити, що 2,1 млрд. грн., як уже згадувалося, у сільського господарства забирають, але на розвиток сіл, поліпшення земель жодної копійки з доходів, які задекларовані у змінах до бюджету, не спрямовується. Хоча, коли запроваджували мито, йшлося про те, що ці гроші переспрямують на розвиток сільської інфраструктури та сільського господарства.

Ухвалені зміни до держбюд­жету довели — передвиборна кампанія 2012 року за мажоритарними округами вже стартувала.

Отже, судячи з усього, ключовим діячам багатьох фракцій у Верховній Раді дано хабар у вигляді фінансування їхнього округу. Вони особисто або їхні представники розподілятимуть ці гроші по об’єктах. Отак досить швидко, без зайвого галасу та обговорення, поділили 11,5 млрд. грн. видаткової частини державного бюджету України.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво