БУДІВНИКАМ ВІРТУАЛЬНИХ СВІТІВ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ СТВОРЕННЯ ВІРТУАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ І ВИКОРИСТАННЯ ЇХ У ПЕРЕДВИБОРНІЙ БОРОТЬБІ - Політика - dt.ua

БУДІВНИКАМ ВІРТУАЛЬНИХ СВІТІВ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ СТВОРЕННЯ ВІРТУАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ І ВИКОРИСТАННЯ ЇХ У ПЕРЕДВИБОРНІЙ БОРОТЬБІ

21 грудня, 2001, 00:00 Роздрукувати Випуск №50, 21 грудня-28 грудня

Віртуальний об’єкт виникає в результаті роботи політтехнолога або спін-доктора, оскільки саме во...

Віртуальний об’єкт виникає в результаті роботи політтехнолога або спін-доктора, оскільки саме вони покликані несуттєві характеристики події зробити суттєвими, або, навпаки, суттєві, але невигідні для даного об’єкта характеристики оголосити несуттєвими. Нам залишається лише погоджуватися зі спеціалістами, оскільки масова свідомість не володіє ні часом, ні бажанням самостійно розбиратися у всьому різноманітті явищ.

Віртуальний об’єкт:

Суттєве Несуттєве

Несуттєве Суттєве

Термін «спін» англійці виводять із крикету, американці — з бейсболу, а нам як колишній ядерній державі ближче... ядерна фізика: ми в школі вчили, що частка має спін, тобто обертання. Спін-доктор розвертає підопічного політика чи партію так, щоб він зайняв вигіднішу для свого висвітлення в інформаційному просторі позицію.

Віртуальні об’єкти супроводжують нас із дитинства до старості. Наведемо приклади рідних і близьких нам віртуальних об’єктів. Віктор Ющенко вирушає до Америки. Але головним предметом обговорення потім стає суто віртуальна реальність: віддавав він високим посадовцям там лист чи ні. Інтернет-видання присвячують цьому свої опитування. Точиться бурхлива дискусія, котра нав’язується масовій свідомості. Але самого об’єкта немає, оскільки взагалі ніхто вірогідно не знає, чи був сам цей факт. Та ж ситуація стосується і потискування руки майору Мельниченку. Одна сторона кричить «потискував», інша — «йшов повз нього, спіткнувся, отямився, рука в гіпсі...» Це проющенківський приклад. Тепер наведемо анти. Небезвідомий С.Конєв, який став тепер носієм альтернативної інформації про Рухи, розкрив у «Киевском телеграфе» історію збирання підписів на підтримку уряду Ющенка. Пам’ятаєте барикаду перед трибуною, покликану уособлювати всенародну підтримку. Отож виявилося, що це був теж суто віртуальний об’єкт. Рух Удовенка заповнив свої ящики власною рекламною продукцією, трохи присипавши їх згори невеликою кількістю справжніх листів із підписами. ПРП і Рух-2 просто відксерили наявні листи в потрібній кількості і теж заповнили ними свої ящики. Віртуальний об’єкт знайшов матеріалізацію. Це, до речі, є одним із правил роботи з віртуальними об’єктами, котрі слід час від часу матеріалізувати, наближаючи до землі. Матеріалізований віртуальний об’єкт став називатися всенародною підтримкою і міг йти на наступний виток віртуалізації. Тобто йде процес постійної зміни віртуалізації матеріалізацією:

Віртуалізація Матеріалізація

Віртуалізація…

Віртуальні за всіма параметрами політичні блоки також важчають за рахунок матеріалізації їх на прізвищі найбільш розкрученої особистості. Звідси блок Ющенка або Тимошенко, Мороза або Вітренко. Блок віртуальний, у ньому немає «м’яса», а людина може реагувати на щось зрозуміле і неабстрактне, тому віртуальний об’єкт і підлягає матеріалізації. Горький якось виправляв письменника-початківця і додав до фрази «п’ятак упав» усього лише два слова: «п’ятак упав, брязкаючи і підстрибуючи». Ця матеріалізація відразу робить об’єкт рідним і зрозумілим. Тепер читач чітко собі уявить, що цей п’ятак упав, брязкаючи і підстрибуючи…

Віртуальні об’єкти не тільки легше створювати, аніж справжні, із ними ще й легше боротися, оскільки вони відкриті для будь-яких трансформацій. Оскільки вся отримувана нами інформація йде єдиним потоком («за» і «проти» об’єкта), то в цей потік уплітають потрібні повідомлення. Виникає спонсор комунікації, зацікавлений у тому, щоб його повідомлення досягло потрібної аудиторії. Природно, що повідомлення, яке має спонсора (а спонсорство необов’язково виражається лише в грошах), матиме кращі умови для поширення.

Спонсор комунікації може боротися з чужим віртуальним об’єктом, а може підтримувати свій власний віртуальний об’єкт. Згадаймо «канівську четвірку», із якою боролися так, як сьогодні борються з новими блоками, постійним підкресленням того, що вони ніяк не можуть ні про що домовитися. У віртуальний об’єкт сьогоднішнього партійного блоку постійно уводиться віртуальний негатив: а) акцент на розбіжностях, б) акцент на наближеності до влади, в) акцент на корумпованості. Ми увесь час отримуємо гримучу суміш правди і домислів, які виступають у ролі правди. При цьому масова свідомість просто не здатна відокремити зерно від полови.

Віртуальні об’єкти взагалі добре модифікуються віртуальними ж характеристиками. Згадаймо плакат ТКАЧЕНКО ЗМОЖЕ. На нього «вороги» відразу ж доклеїли свою віртуалізацію ЯКЩО ВІАГРА ДОПОМОЖЕ. Тим самим уводилася віртуалізація «вік» як негативна характеристика для даного кандидата. Або інший приклад, де віртуальний об’єкт вдавалося матеріалізовувати на постійній основі. Так, на виборах Ю.Єханурова його команда будувала віртуальний дім, але немов у реальності, щотижня додаючи по поверху на своїх рекламних плакатах. Новий тиждень — на плакатах з’являється додатковий поверх. Це створює відчуття справжньої реальності, хоча перед нами знову суто віртуальний об’єкт.

Більше того, дуже часто нам пропонуються цілком віртуальні об’єкти як вирішення явно реальних проблем. Вмикаю телевізор і чую: зірвано вибори в Примор’ї. У відповідь звучить суто віртуальне рішення: створено комісію. І якщо подумати, то дуже часто ми отримуємо у відповідь саме подібний віртуальний об’єкт: на загибель шахтарів або знеструмлену лікарню створюють комісію. У випадку збитого українською ракетою російського літака ми чули цілий сонм віртуалізацій, які говорили, що це неможливо навіть теоретично. Здавалося, от-от із вуст міністра зірветься, що й ракет таких ми не бачили з 1917 року. До речі, військовим потім сподобалася така жартівлива інтерпретація пригоди: «російський пасажирський літак збив українську ракету, яка мирно летіла». Це являє приклад того, що американські специ з психологічних операцій називають «perception management», тобто менеджмент сприйняття, який веде до того, що при збереженні тих же об’єктів ми починаємо бачити їх інакше. Отже, відразу змінюється наше ставлення до них. Власне кажучи, таким же менеджментом сприйняття були перебудова і гласність, які поміняли контекст навколо основних об’єктів радянського часу з позитивного на негативний. «Ленін, партія, комсомол» з об’єкта шанування стали об’єктом паплюження. І ті, хто до цього молитовно підносив руки, побачивши їх, примушуючи нас робити те ж саме, стали тепер змушувати нас робити геть протилежне. Подібне завдання зміни контексту стоїть й у виборчих технологіях: при збереженні самого об’єкту поміняти навколо нього контекст (для свого об’єкту — на позитивний, для об’єкту опонента — на негативний).

Передвиборна ситуація розвивається у певному наборі дій, які, на наш погляд, можна задати таким чином:

— виборець отримує більший обсяг даних в інформаційному просторі, аніж у результаті особистісного спілкування (цей феномен відзначався ще за часів обрання Ніксона, коли вперше було чітко визначено, що виборець не матиме особистого контакту з кандидатом, а лише реагуватиме на телевізійний імідж);

— реальні події стають значимими також за допомогою висвітлення їх у ЗМІ; більше того, виник навіть термін «псевдоподія», котра відбиває створення штучної події, необхідної з точки ведення виборчої кампанії;

— інформаційний простір «диктує» виборчій кампанії характеристики, найбільш вигідні з точки зору висвітлення (для американської традиції це акцент на «перегонах» між кандидатами замість акценту на проблемах. Це пов’язано також і з тим, що телебачення як основний канал слабо пристосоване для передачі думок, для чого існують газети).

Всі ці характеристики «виштовхують» передвиборну ситуацію в суто інформаційне поле, а це створює елемент сприяння для застосування різноманітних інформаційно-комунікативних технологій. При цьому хоч як би ми супили брови в їхній бік, ніколи не зможемо зупинити ефективнішу технологію, якщо вона продемонструє свої можливості. Вона все одно прийде в країну. Причому виборчі технології з’являться швидше від будь-яких інших.

По суті всякий об’єкт завжди має вигідні/невигідні характеристики, котрі доходять у перебільшеному варіанті до «скелета в шафі». Спін-доктор розвертає об’єкт в інформаційному полі за принципом хатинки на курячих лапках: «Стань до лісу задом, до мене передом».

Слід також визнати, що «об’єкт» виборчих технологій у принципі не здатний створити за період виборчої боротьби (у випадку українського законодавства це — 90 днів) результат у реальному просторі, зате він цілком здатний створити результат у просторі інформаційному.

Частково це також пов’язано знову ж із українськими особливостями, де партії діляться на два типи: із минулим (тут єдиний варіант — Компартія) і без минулого (решта). Партія з минулим отримує винятково негативне висвітлення в теленовинах, реальне висвітлення (позитивне або нейтральне) мають партії без минулого. Партії без минулого кращим середовищем для свого перебування вважають телебачення, тож назвемо їх також телевізійними. Вони орієнтовані на нього, отримують свої результати звідти, тому медіа-залежність для них є прогресуючою.

Кампанія спрямована на зміну інформаційного контексту навколо об’єкту, котрий в рамках психологічних операцій, проведених військовими (що, по суті, є однотипним завданням), іменується як perception management. Приклад: поганий/хороший Лазаренко або Тимошенко, погані/хороші блок «За єдину Україну» або СДПУ(о). Один потік інформації створює негативний контекст, інший — позитивний. Віртуальний об’єкт «насичується» негативом або позитивом, обростаючи плоттю. Тепер уже є що обговорювати. До цього нічого, окрім голих декларацій, не було. Але декларації чує лише президія, для нас, людей із тролейбуса, потрібно інше, щось цілком конкретне і зрозуміле. Добре в цьому плані виглядає або щось дуже страшне, або щось дуже миле: політична Баба-Яга або політична Снігуронька.

Частково дана потреба у встановленні «ворогів» або «героїв» пов’язана із самою кампанією, оскільки перемагати повинні герої, існування яких неможливе без відповідних їм за значимістю ворогів. «Вороги» повинні заважати «героям» перемагати. «Герої» повинні демонструвати даремність зусиль «ворогів». Для українських виборів таким полем прояву «ворог/герой» частотно є економіка України, оскільки кожний «ворог» прагне її зруйнувати, покласти у власну кишеню, а кожний «герой» має цьому перешкодити. При цьому з двох боків породжується однотипна риторика, оскільки «ворог» і «герой» міняються місцями.

Кампанія може бути спрямована на активацію виходу на виборчі дільниці певного сегменту аудиторії чи, навпаки, до припинення такого виходу. Прикладом першого порядку — є частотні заходи щодо виходу на голосування молоді. Прикладом другого порядку — поширення слухової інформації: немає сенсу йти голосувати, перемогу все одно припишуть. До речі, це також ще один інформаційний феномен кампанії — бажання людини виявитися в числі більшості. Відомо, що кількість людей, котрі говорять, що вони проголосували за переможця, завжди більша від реального числа таких людей.

Виборча кампанія, мов скелети із шафи, дістає також звичний набір «страшилок». Це віртуалізації іншого рівня, котрі розкривають неможливість виборів в окремо взятій країні. Найулюбленіші серед них такі: адмінресурс і російські іміджмейкери. До речі, такою ж віртуалізацією є запроваджувана у свідомість ідея: немає чого йти на вибори, мій кандидат не переможе, усе підтасують. Така віртуалізація перекриває дорогу тим, хто хоче проголосувати не за лідера перегонів.

Все перелічене створює серйозну небезпеку як для переходу на суто маніпулятивні стратегії, так і для неадекватного вирішення проблем, що стоять перед виборчою кампанією.

Повітряні замки будуються швидше і веселіше за справжні. Будівники повітряних замків знають — у них ніхто не житиме. І простояти вони повинні не до осінніх холодів, а лише до першого весняного сонечка — 31 березня.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №44, 17 листопада-23 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво