БРИЗки боєздатності - Політика - dt.ua

БРИЗки боєздатності

3 липня, 2009, 16:09 Роздрукувати Випуск №25, 3 липня-10 липня

Повідомлення про скасування українсько-американських навчань «Сі бриз-2009» пройшло практично непомітно...

Повідомлення про скасування українсько-американських навчань «Сі бриз-2009» пройшло практично непомітно. Можливо, вся річ у глобальній економічній кризі, що, як пишуть, терзає все людство. Або в підступах ворогів. Але складається враження, що апатія з приводу зриву військово-морських навчань в Україні, яких тут і так відбувається не густо, пояснюється простіше й драматичніше. Українська влада і суспільство до такої міри захоплені інфантильними процесами переперерозподілу власності, що їм не до будівництва армії та флоту.

«А город подумал…»

За інформацією ЗМІ, 17 червня Європейське командування збройних сил США і командування 6-го флоту США в Європі надіслали офіційне повідомлення ВМС України про те, що українсько-американські навчання «Сі бриз-2009» із запрошенням інших країн нинішнього року не відбудуться. Основною причиною такого рішення стало те, що Верховна Рада не вирішила питання допуску іноземних військових формувань на територію України для проведення навчань, а всі терміни, які були пов’язані з підготовкою таких навчань, минули.

Як планувалося, під час навчань «Сі Бриз-2009» підрозділи українського флоту та інших видів ЗСУ мали відпрацювати зі своїми іноземними колегами питання проведення антипіратської операції, а український спецназ спільно зі спеціалістами інших країн — провести тренування з визволення суден та їх екіпажів, захоплених піратами. «Екіпажі ж кораблів мали провести тренування зі спільного маневрування, зі зв’язку, поповнення запасів у морі, передачі вантажів на ходу, патрулювання і перехоплення підозрілих суден. Планувалися також навчання з порятунку людей і суден, які зазнали лиха, ракетно-артилерійські стрільби та інші бойові вправи», — повідомив прес-секретар командуючого ВМС України Во­лодимир Бова. За його словами, «внаслідок скасування навчань «Сі Бриз-2009» можливість набути досвіду втратив не лише військовий флот, а й втратили льотчики армійської авіації Су­хопутних військ і Повітряних сил ЗСУ України, підрозділи аеромобільних військ». Раніше командування ВМС ЗСУ повідомляло, що в навчаннях «Сі Бриз-2009» мали взяти участь 14 кораблів, катерів і допоміжних суден ВМС та три кораблі Держприкордонслужби України.

Із боку США прозвучала досить жорстка оцінка того, що відбувається. «Відсутність дозвільних законодавчих рішень є великим кроком назад у справі поліпшення військових можливостей України та її інтеграції в міжнародні оборонні структури, такі як миротворчі місії ООН. Ми продовжуватимемо роботу з нашими українськими партнерами у сфері військових навчань та реформ, однак розглядаємо скасування «Сі бризу» і потенційне скасування спільних військових навчань у майбутньому як серйозний регрес для України», — прокоментував ситуацію Тимчасовий Повірений у справах США в Україні Джеймс Петіт.

У неофіційних розмовах представники НАТО досить чітко заявляють, що Україна тільки підтвердила своє реноме непередбачуваності на міжнародній арені. «Це, безперечно, впливатиме на ставлення західних партнерів до України у питаннях проведення військових навчань. Можливо, розвиватиметься тенденція до зниження військових контактів із Україною саме у сфері проведення спільних навчань», — кажуть представники альянсу. При цьому вони радять змінити процедуру ухвалення рішень у Верховній Раді з питання міжнародних навчань. «Можливо, потрібно проводити голосування з таких питань на рік раніше — тобто у 2009 р. голосувати за 2010 р.», — радять брюссельські чиновники.

Реакція в Україні на скасування «Сі бризу» була дуже спокійною. Відомі маргінали, в яких саме поняття українського флоту викликає нервовий подив, задоволено відрапортували про перемогу над «натовською агресією». Їх зрозуміти можна. Можна навіть позаздрити, що живуть вони в такій країні, в якій дозволяється відкрито говорити й робити все для розвалу держави, а та тільки зніяковіло опускає очі. Одна пам’ятна фраза Наталі Вітренко «А навіщо Україні флот?» каже більше, ніж пов­не зібрання творів В.І.Леніна. По­оди­нокі голоси з парламенту й РНБО в особі Анатолія Грицен­ка та Володи­мира Огризка, які прогнозували винятково деструктивний вплив скасування «Сі бриз-2009» на міжнародний імідж України і боєздатність Збройних сил, ситуацію змінити не змогли. Серед обивателів особливих переживань із цього приводу взагалі не спостерігалося.

У зв’язку з цим постає запитання: а може, ці навчання справді не потрібні? Чи навіть небезпечні, як запевняють брати наші ліві? Не може ж ось так просто помилятися більшість всенародно обраного парламенту, а разом із ним — і відповідний електорат. Мали ж бути причина і мотиви, які примусили українських депутатів не допустити «Сі Бриз-2009».

Горе з розуму

Насправді знайти позитив від скасування «Сі бриз-2009» дуже легко. «Україна таким чином уникне роздратування з боку Росії» — залізний аргумент противників цих навчань. Хоча таке пояснення звучить трохи натягнуто. Особливо на тлі останніх повідомлень про поновлення військового співробітництва Росії і НАТО, участь ВМФ РФ у навчаннях НАТО «Фрукус-2009» і візити натовських кораблів у російські військово-морські бази. Чим може бути незадоволена Росія, якщо сама регулярно брала участь у «Сі бризах»? Адже, коли великий протичовновий корабель Північного флоту ВМФ РФ «Североморск» спільно з кораблями США, Франції та Великобританії відпрацьовує елементи бойової підготовки, — він же не перетворюється на «натовського прихвосня»? Радше, російські моряки виконують свої прямі професійні обов’язки і не думають про «натовський чобіт», який може їх раптово затоптати. А ось українські моряки, за логікою противників «Сі бризу», шліфувати бойову підготовку з «підступними натовцями» не повинні. Певно, морально ще не готові.

На цьому позитив (мається на увазі, для України) від скасування «Сі бриз-2009» закінчується. Далі йде розлогий перелік негативу, який переважно стосується зриву цілого комплексу заходів бойової підготовки українських військових моряків, льотчиків, десантників. При цьому не за бюджетні гроші. Але здається, це не вражає й не цікавить вітчизняний політичний бомонд. Правда, таку байдужість можна назвати й інакше. Наприклад, антидержавна діяльність. Занадто жорстко? Не думаю. І ось чому.

Ще в березні ц.р. заступник командуючого Повітряними силами ЗСУ Василь Никифоров заявив, що на закупівлю авіаційного пального в держбюджеті України закладено 39 млн. грн., на які можна купити 3 тис. тонн пально-мастильних матеріалів. За розрахунками, цього вистачить, щоб забезпечити середнє налітання на одного льотчика зі складу Об’єднаних сил швидкого реагування в межах восьми годин (!), тоді як необхідне налітання — 120 годин. У зв’язку з цим начальник авіації запропонував спрямувати наявні кошти виключно на підготовку льотчиків винищувальної авіації ППО країни, шести екіпажів транспортної авіації, що виконуватимуть завдання в рамках угоди «Відкрите небо», на обльоти засобів радіотехнічного забезпечення, перевезення вищого керівного складу МО і підготовку екіпажів літаючого госпіталю Ан-26 «Віта». Фактично, уже в березні командування Повітряних сил прогнозувало повний зрив бойової підготовки в авіаційних частинах.

Тоді ж, у березні, начальник управління Аеромобільних військ Сергій Лісовий відкрито заявив, що нинішнє бюджетне фінансування ставить аеромобільні війська на межу знищення. «Цього року у зв’язку з тим, що в бюджеті виділено значно менше коштів, немає грошей на закупівлю пального. І якщо торік найважливіший елемент бойової підготовки — парашутні стрибки — було виконано на 101%, то нинішнього року — практично нічого. Якщо терміново не надійдуть гроші на цей предмет бойової підготовки, аеромобільні війська самоліквідуються. Складається катастрофічне становище і з закупівлею нових парашутів. На 8000 українських десантників залишилося всього 1507 комплектів», — відчайдушно апелював до здорового глузду українських державних діячів головний десантник країни.

Наприкінці травня, спостерігаючи за висадкою морського й повітряного десантів у Криму в районі озера Донузлав, начальник Генштабу ЗСУ Сергій Кириченко заявив журналістам, що фінансування бойової підготовки української армії знижено вшестеро, порівняно з минулим роком. Ці ж слова С.Кириченко повторив під час зустрічі з президентом Віктором Ющенком на початку червня. «Фактичний стан фінансування української армії — критичний і може істотно позначитися на її обороноздатності. Бюджет поточного року не дає можливості підвищити боєздатність, і тому вона залишається на торішньому рівні. Керівництво армії робить усе для того, аби Збройні сили не втратити здатності виконувати завдання за призначенням, хоча із вкрай недостатнім фінансуванням це досить складне завдання», — резюмував генерал армії.

Навіть ці уривчасті заяви воєначальників дають достатнє уявлення про ситуацію, в якій опинилася українська армія через наших доблесних політиків. Забезпечивши фінансування Збройних сил на рівні 0,8% ВВП і знищивши тим самим будь-яку можливість підтримувати на належному рівні боєздатність, вони сміливо кинулися на боротьбу з міжнародними навчаннями, які можуть «роздратувати Росію».

Тим часом проведення «Сі бриз-2009» могло трохи поліпшити сумну ситуацію з бойовою підготовкою у військах. За словами першого заступника командуючого ВМС України Віктора Максимова, під час навчань 14 кораблів, катерів і допоміжних суден ВМС мали пройти сім тисяч морських миль, збільшивши наплаваність кожного корабля на вісім діб. Морська піхота мала відпрацювати спільні дії з десантними кораблями із завантаження бойової техніки і висадки її на плав. Кожен бронетранспортер під час навчань мав пройти полігонами близько тисячі кілометрів, а кожен автомобіль — близько двох тисяч. Екіпажі семи вертольотів і трьох літаків авіації Військово-морських сил, Сухопутних військ та Повітряних сил Збройних сил України могли збільшити на чотири години середнє налітання для кожного літального апарата. Підрозділи морської піхоти й аеромобільних військ могли виконати близько 500 стрибків із парашутом. Погодьтеся, в умовах повної відсутності бюджетного фінансування такий внесок у програми бойової підготовки міг би допомогти армії протриматися на плаву до «кращих часів після президентських виборів».

Є ще один винятково шкідливий результат скасування «Сі бриз-2009». У рамках цих навчань мав відбутися завершальний етап держвипробувань військово-транспортного літака Ан-70. За словами джерел у військовому відомстві, під час маневрів із борта літака передбачалося виконати понад 400 стрибків із парашутом. Окрім того, планувалося продемонструвати ефективність Ан-70 потенційним покупцям із іноземних держав, що не зайве на тлі відомих ускладнень із європейським А-400М. Кому стало добре від зриву завершення випробувань Ан-70? Та практично всім: росіянам, які вже кілька років водять Україну за ніс із цим літаком; європейцям, які бачать в Ан-70 конкурента своєму А-400М; китайцям, які завершують створення аналогічного літака; американцям, що прагнуть заповнити ринок своїми С-130. Погано стало тільки Україні.

Взагалі, як ідеться у відомому анекдоті «Де ж логіка?», позиція українсько­го політикуму стосовно «Сі Бриз-2009» лише підтвердила тенденцію останніх років. Армія, оборона, безпека — це не ті питання, якими цікаво займатися нашим нестямним держдіячам. Ці поняття давно випали з обойми українських цінностей вітчизняної влади.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво