Беззахисні захисники

Напередодні Дня захисника Вітчизни хотілося б нагадати: в Україні все ще є Збройні сили, в яких усе ще служать військовослужбовці, котрі терпляче чекають, що можновладці повернуться до них усе ж таки обличчям і хоч якось спробують вирішити проблему житла в армії. А в тому, що ця проблема досягла загрозливого масштабу державного рівня, не сумнівається ніхто, оскільки майже кожен четвертий військовий — безхатько.

Спробую висвітлити деякі управлінські рішення, які ухвалювалися під «патронатом» поки ще чинного Верховного головнокомандувача.

Всьому описаному передувала грандіозна подія: Україна здобула право на проведення Євро-2012. Природно, небайдужий до футболу Віктор Ющенко видає в жовтні 2007 року указ №1005, яким зобов’язує Кабінет міністрів на умовах адекватної компенсації передати Одесі, Дніпропетровську і Львову три об’єкти, що перебувають у користуванні військового відомства. Словосполучення «адекватна компенсація» у проекті указу, підготовленому Іваном Васюником, не було, на цьому наполіг Анатолій Гриценко, тодішній міністр оборони, який не погоджувався віддавати військове майно «за так», навіть під прапором Євро-2012. Не дискутуватиму з приводу конституційних повноважень, які дозволяють президенту видавати такі документи. Дозволю собі тільки описати, що вийшло в результаті реалізації «благих» намірів, і тільки щодо одного об’єкта — військового містечка №34 у місті Дніпропетровську.

Можна тільки співчувати військовим, коли їм пропонують подібні «квартири». Може, це і є ноу-хау Юрія Івановича, будівельника за професією, — організувати забезпечення військовиків квартирами в зруйнованих будинках. Чи, можливо, хтось думає, що екс-губернатор Дніпропетровщини не знав, про який будинок ідеться?

Із відставкою Юрія Єханурова бюрократичний «геноцид» військовослужбовців з боку високих чиновників Дніпропетровщини не закінчився. Так, перший заступник керівника Дніпропетровської облдержадміністрації С.Кроль у листопаді 2009 року у своєму листі інформує Міноборони про те, що передача квартир у зруйнованому вибухом будинку відкладається, оскільки у ВАТ «Дніпрогаз» відсутні кошти на його ремонт, а крім того колишні мешканці не відмовилися від права власності на свої колишні квартири, і це питання розглядатиметься в суді першої інстанції. А за першою інстанцією піде друга, а далі — рік за роком. Цікаво, а ці квартири між військовими черговиками вже розподілили?

Те, що команда Юрія Єханурова грішить приписками щодо кількості заселеного військовими житла, не було секретом ні для президентського секретаріату, ні для ГоловКРУ — в актах перевірок це фіксувалося. Дивувалися тільки військові, котрим неодноразово видавали переписані ордери на одні й ті самі квартири, підганяючи статистику щодо забезпечення житлом під потрібні показники.