Батіг і пряник соціального партнерства - Політика - dt.ua

Батіг і пряник соціального партнерства

25 лютого, 2011, 16:14 Роздрукувати Випуск №7, 26 лютого-4 березня

Влада Віктора Януковича примушує бізнес виконувати програму Партії регіонів, зокрема один із її базових пунктів: «...сприяти залученню людських, організаційних і фінансових ресурсів в інтересах соціально-економічного розвитку територіальних громад».

© pidvolrda.at.ua

Влада Віктора Януковича примушує бізнес виконувати програму Партії регіонів, зокрема один із її базових пунктів: «...сприяти залученню людських, організаційних і фінансових ресурсів в інтересах соціально-економічного розвитку територіальних громад». Принаймні так вважає опозиція. Але якщо навіть погодитися з нею на нуль відсотків, то більш ніж очевидно: залучення інвестицій у виробництво, сферу послуг, які б приносили мільйонні суми грошей до бюджетів, — річ нелегка. Набагато простіше звернутися «по допомогу» до бізнесу, який уже працює на периферії, взявши його добровільно-примусово у партнери влади. І тому президент вирішив зробити ставку на тих керівників областей, котрі вміють натиснути на підприємців і досягти бажаних результатів роботи у соціальній сфері, коли коштів у місцевих бюджетах гостро бракує. Тернопілля — яскравий у цьому плані регіон.

Валентин Хоптян — людина з величезною діловою та адміністративною хваткою. Тренування пройшов на посаді голови Підволочиської райдержадміністрації. За півроку його роботи в цьому районі майже виключно за кошти підприємців і підприємств було відновлено центральну частину селища Підволочиська, встановлено освітлення в більшості сіл, відремонтовано ФАПи району та
60 км доріг.

З приходом до керівництва Тернопільською облдержадміністрацією колишній перший секретар Хмельницького обкому комсомолу, голова Теофіпольського райвиконкому і перший секретар райкому партії, а в часи Кучми — голова Чемеровецької райдержадміністрації, поширив недавній підволочиський досвід «залучення бізнесу до соціальних проектів вогнем і мечем» на всю область. Дивуєшся — за два місяці його діяльності плазмовими телевізорами забезпечено понад 90 відсотків загальноосвітніх шкіл. Повним ходом іде заміна вікон у школах, ремонт ФАПів, укладання бруківки біля соціальних об’єктів та пам’ятників у селах. Енергоекономними світильниками тернопільських підприємств уже освітлено майже третину сіл, а до травня влада обіцяє вивести з темряви решту населених пунктів. У першотравневі дні губернатор доповідатиме про цей успіх президентові. Весною стартуватиме ще одна програма — облаштування футбольних полів у селах, де їх немає, а в райцентрах буде реконструйовано стадіони. Стандарт — не менше п’яти тисяч глядацьких місць із пластиковими кріслами...

Механізм «роботи з бізнесом» кореспондентові DT.UA розписав підприємець Микола, який, боячись помсти з боку влади, не назвав свого прізвища.

«Підприємців зібрали в одній із сільських рад Тернопільського району, — каже він. — Приїхали два чиновники райдержадміністрації, розказали про різні програми голови облдержадміністрації і делікатно пояснили, що ми спільно мусимо придбати плазмовий телевізор величиною мінімум 42 дюйми для школи. Я дивуюся, чому почали саме з телевізора, адже навчальний заклад має важливіші проблеми — встановлення газового опалення, придбання приладів та наочних матеріалів для кабінетів тощо. Але підприємцям нікуди було подітися, і ми купили телевізор. Далі нам сказали, що треба буде вимостити бруківкою соціальні об’єкти — школу, ФАП. А третій пункт — освітлення за кошти бізнесу центральної вулиці села. Гаразд, ми це зробимо. Але хто ж платитиме за освітлення, коли в сільському бюджеті коштів обмаль? Мабуть, теж підприємці».

Об’єднаних виступів опозиційних сил проти «свавілля влади щодо бізнесу» в області поки що не видно. Першою заговорила «Батьківщина».

«Підприємці повинні замість влади забезпечити всі школи Тернопільщини плазмовими телевізорами. Представники влади навіть вказали, де слід купувати техніку. За словами чиновників, голова облдержадміністрації велів, щоб в усіх школах були телевізори, закуплені в мережі магазинів «Фокстрот». Наступними пожертвами підприємців буде освітлення населених пунктів та викладення бруківки поблизу соціальних об’єктів. А бруківку та інші будматеріали керівники районів скажуть підприємцям, у кого купувати. Ось вам і корупція в органах місцевої виконавчої влади». З таким листом до прем’єр-міністра Миколи Азарова днями звернувся народний депутат від фракції «БЮТ-Батьківщина» Василь Деревляний.

Малий приватний підприємець не розповів про всі нюанси роботи тернопільської влади з бізнесом. Бо з великими сільгоспвиробниками губернатор веде розмови особисто. На недавній прес-конференції він не приховував, що, наприклад, «крупний сільгоспвиробник Орест Гасюк погодився замінити вікна у школах п’яти сіл Лановецького району, де він орендує землю, а ще один аграрій, директор ТОВ «Бучачагрохлібпром» Петро Гадз, буде замінювати вікна в селах Бучацького району...» Роботу з малим і середнім бізнесом пан Хоптян поклав на керівників структурних підрозділів ОДА, обласних установ, призначивши їх кураторами районів, та на голів райдержадміністрацій. Голова ОДА в масштабах області реанімував практику радянського періоду, коли за школами, дитсадками тощо були закріплені шефи — промислові підприємства та колгоспи. Він переконаний, що сучасні підприємці мусять пам’ятати, де вони народилися, звідки вийшли. А серед них — чимало таких, котрі не легалізують найманих працівників, підпільно торгують алкоголем, тютюном тощо. Тобто керівник області керується нескладною логікою: у багатьох підприємців рильце в пушку, і нехай вони хоч трохи попрацюють для громад, серед яких живуть. А тих бізнесменів, котрі не хочуть цього робити, губернатор через районні органи влади «знайомить» із податковою інспекцією, прокуратурою. Сам голова ОДА це заперечує і мотивує свої дії так:

«Я заборонив збирати кошти з підприємців, ще працюючи головою Підволочиської райдержадміністрації. І розберуся з керівниками районів, які це практикують нині. З іншого боку, кожен підприємець має соціальне завдання, щоб роботи виконувалися якісно і дешевше. Там, де працюють бізнесмени, вартість бруківки, наприклад, становить 106 гривень за квадратний метр, а де органи влади збирають кошти від бізнесменів або за бюджетні кошти замовляють ці послуги — в кілька разів дорожче. Бізнес уміє рахувати свої гроші. Крім того, ми орієнтуємо сільгосппідприємства, кар’єри та інші організації закуповувати телевізори для шкіл гуртом, щоб їх вартість була нижчою. А у «Фокстроті» вони дешевші. Але я підкреслюю: в мене немає особистого інтересу до магазинів «Фокстрот». І не буде».

Тернопільська область — депресивна. Вона не має вдосталь ресурсів для вирішення соціальних проблем. Верхівка регіональної влади поставила перед собою благородну мету — задоволення інтересів простих людей. Але методи викликають, як мінімум, легкий подив. Віє знайомим авторитаризмом, коли промисловим та сільськогосподарським підприємствам доводяться обсяги будівництва житла у селі, шкіл, дитсадків, піонерських таборів... І нинішній керівник Тернопільщини — аж ніяк не розробник таких ініціатив, а просто сумлінний виконроб. Отож його помилки сторицею повернуться проти нього. А успіхи зарахує у свій актив керівництво держави. В українській історії таке траплялося неодноразово.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво