ЗНАЙДІТЬ ГОЛОВУ ЖУРНАЛІСТА! ЗА МИНУЛІ ДВА МІСЯЦІ СЛІДСТВО У СПРАВІ ГОНГАДЗЕ ПРОСУНУЛОСЯ ДАЛІ, АНІЖ ЗА ДВА МИНУЛІ РОКИ — ДО ЧОГО Б ЦЕ?

«Таращанське тіло» «стовідсотково» належить Георгію Гонгадзе, загинув він у результаті відсікання голови, був живий кілька днів після викрадення, у ході яких піддавався катуванням, на місці поховання було знайдено «додаткові докази» - ось неповний перелік новин про розслідування «справи Гонгадзе», про які минулого тижня відрапортував громадськості генеральний прокурор України Святослав Піскун. «Слідство дуже близьке до розкриття убивства», - сказав він. Подібні заяви вже не раз робилися його попередниками. Проте розкриття убивства безпосередньо перед другою річницею зникнення журналіста може значно змінити хід призначених на цей день масових акцій протесту. Тому сьогодні така заява виглядає цілком реальною. Особливо коли зробити так, щоб похорон відбувся 16 вересня або відразу опісля у Львові (що цілком імовірно, з огляду на «стовідсотковий» результат експертизи і наполегливе бажання генпрокурора допомогти матері журналіста, Лесі Гонгадзе, якомога швидше поховати тіло). Тоді сили опозиції змушені будуть розділитися між Хрещатиком і Личаківським кладовищем.

Висновок судово-медичної експертизи про те, що «таращанське тіло» є тілом Георгія Гонгадзе, Генпрокуратура України отримала 2 вересня. Експертиза проводилася усе тим же головним бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я під керівництвом головного судмедексперта країни Юрія Щупика. Нагадаємо - під його керівництвом було проведено вже дві експертизи «таращанського тіла», але й в обох випадках не змогли встановити причину смерті. Експертиза, що відповіла на «49 питань слідства», проводилася з 6 серпня по 2 вересня. Дослідження ДНК цього разу не здійснювалося - вистачило так званих нових доказів, виявлених слідчою групою Генпрокуратури. Генпрокурор повідомив, що ця експертиза тіла була останньою, і заплановане розслідування із залученням іноземних спеціалістів проводитися не буде. Проте минулого тижня з’явилося повідомлення, що Головне бюро судмедекспертиз МОЗ почало додаткову порівняльну експертизу волосся і «таращанського тіла». Вона проводиться на вимогу Лесі Гонгадзе, котра 20 серпня звернулася в Генпрокуратуру України з відповідним клопотанням.

«Нові докази» з’явилися в результаті додаткових слідчих дій, проведених на місці виявлення «таращанського тіла». За словами генпрокурора, «було пересипано весь грунт у могилі». Невідомим доказам уже два роки, і весь цей час вони знаходилися в землі. Нагадаємо - дослідження так званого «ложа трупа» є обов’язковим при виявленні будь-якого тіла. І те, що воно не було проведено в належному обсязі, саме й може бути однією з претензій до арештованого за «зловживання службовими повноваженнями» при розслідуванні цієї справи таращанському районному прокурору Сергієві Обозову. Він, за певними даними, потерпає сьогодні саме за старанне виконання вказівок керівництва, у надлишку даних йому в ті кілька днів, коли у його віданні знаходилося розслідування виявленого «таращанського тіла».

Найцікавішим є питання, як було встановлено причину смерті «таращанського тіла». Відсікання голови є досить екзотичною причиною смерті в сучасній судово-медичній статистиці. Значно частіше розчленовування тіла відбувається посмертно, із метою його приховання.

За словами судмедекспертів, для визначення того, чи після смерті, чи до смерті сталося розчленовування, необхідно досліджувати характер ушкоджень кісткової та м’яких тканин у місцях відсікань, а також міра повнокровності тіла. Дослідження характеру ушкодження тканин може показати, були вони розсічені одним ударом чи декількома. При відсіканні голови у живої людини серце якийсь час продовжує працювати, і тіло втрачає дуже багато крові. Експертиза може зафіксувати низький вміст слідів гемоглобіну навіть у дуже видозмінених часом тканинах, і навіть у землі, у якій лежав скелетований труп, і, таким чином, зробити висновок про велику крововтрату. При посмертному ж відсіканні голови кількість гемоглобіну в останках залишається в межах норми. Проте самі по собі подібні дослідження не можуть дати однозначних висновків про причину смерті - втрата крові могла виникнути і з інших причин, а відітнути голову одним ударом могли й у мертвого. Чи проводилися подібні дослідження в даному випадку - слідство не розголошує. Методи судмедекспертизи в більшості випадків дають лише імовірнісні відповіді на поставлені запитання, типу «смерть могла наступити в результаті...» Але могла наступити і з іншої причини.

Ще питання - чому таку експертизу не виконали відразу? До того ж останки, що знаходяться в холодильнику на Оранжерейній, 6, містять досить мало матеріалу для досліджень. Тому незрозуміло, що за «прижиттєві травми» були виявлені на них (хіба що переломи кісток) і чому їх було виявлено лише зараз. А ще - про причини смерті не можна говорити зі стопроцентною упевненістю, поки в розпорядженні слідства немає голови «таращанського тіла». Чи голова - саме і є той «новий доказ», знайдений у Таращанському лісі?

А от інформація про те, що Георгій Гонгадзе якийсь час залишався живим після викрадення, може бути отримана лише в результаті інших слідчих дій. Встановити «точну дату» шляхом дослідження останків по проходженні такого строку не представлялося можливим усім попереднім експертизам. Хіба що були виявлені якісь предмети, на яких ця дата однозначно зафіксована. Висновок про те, що смерть відбулася не там, де тіло було поховано, певне, грунтується на відсутності слідів крові в грунті на місці поховання. І що вже за така загадкова «причина, що заважає тому, аби назвати її (дату смерті)», - залишається лише гадати. А жарт про особистості вбивць Гонгадзе - «Я з ним останнім часом не спілкувався» - звучить у вустах генпрокурора трохи неоднозначно.

Результатів експертиз ніхто в очі не бачив. Не повідомлялися вони Лесі і Мирославі Гонгадзе, не ознайомлений із ними їхній адвокат Андрій Федур. Коли верстався номер, Федур, приїхавши на один день із Луганська, де виступає захисником на судовому процесі в справі банку «Слов’янський», спробував у передбаченому законом порядку ознайомитися з матеріалами слідства. У Генпрокуратуру його не пустили, порекомендувавши записатися на прийом до заступника генпрокурора Віктора Шокіна, котрий курирує справу. Хоча він як адвокат потерпілої сторони має право знайомитися з матеріалами справи в будь-який час. «Про слідчі дії та результати експертиз я знаю лише з повідомлень преси. Ні мені, ні потерпілим не повідомили навіть, якому слідчому передано справу. Попри заклики генпрокурора до співробітництва всіх зацікавлених у розкритті цього злочину, Генпрокуратура, як і раніше, на це співробітництво не йде», - повідомив Андрій Федур «ДТ». Адвокату вдалося лише направити в прокуратуру офіційний запит із вимогою ознайомити його з результатами експертизи. На отримання відповіді він мало сподівається - йому досі не відповіли на попередній запит, направлений туди на початку серпня.

Леся і Мирослава Гонгадзе також не поспішають приймати рішення про поховання тіла, не ознайомившись із результатами експертизи. «Ми не можемо визначитися з датою поховання, поки не буде задоволено наше право на інформацію, зокрема, поки постраждала сторона чи її представники не будуть ознайомлені з усіма результатами всіх зроблених у справі експертиз у повному обсязі... Ми повинні бути упевнені, що зроблено насправді все можливе, аби дізнатися про причину, час, обставини смерті мого чоловіка. І головне питання, яке вкотре виникає у зв’язку із заявою генерального прокурора: хто вбив Георгія?», - заявляла свого часу Мирослава Гонгадзе «Українській правді». Таким чином, якщо Генпрокуратура дійсно хоче ініціювати поховання «таращанського тіла» у районі 16 вересня, то їй доведеться ознайомити родичів журналіста з результатами своїх експертиз найближчим часом.

У Генпрокуратурі відмовилися коментувати нам результати експертизи, пославшись на те, що «усе було сказано на прес-конференції генерального». Адвокат Андрій Федур вважає, що без ознайомлення його, потерпілих і громадськості з результатами експертизи предметно говорити про розкриття убивства журналіста не можна. До того ж великою є імовірність розкриття убивства Гонгадзе за тим же сценарієм, що й убивства Ігоря Александрова. Коли з’ясується, що вчинене воно було випадково, із хуліганських або інших кримінальних спонукувань, а вбивць давно немає в живих (історію про бандитські трупи з планом поховання «таращанського тіла» у кишені ми вже чули). Загалом попри те, що нам усім хочеться якомога швидше дізнатися правду про смерть Гонгадзе, не хотілося б, щоб Генпрокуратура поспішала з розслідуванням на шкоду його якості.