З ЖИТТЯ УПРАВЛЯЮЧИХ - Право - dt.ua

З ЖИТТЯ УПРАВЛЯЮЧИХ

25 жовтня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №41, 25 жовтня-1 листопада

Серед сили-силенної проблем, що виникли в процесі економічної перебудови України, за останні кілька років з’явилася ще одна — банкрутство підприємств...

Серед сили-силенної проблем, що виникли в процесі економічної перебудови України, за останні кілька років з’явилася ще одна — банкрутство підприємств. У цю неприємну процедуру на Дніпропетровщині втягнуті практично всі великі промислові підприємства, включаючи чотири криворізькі ГЗК укупі з Криворізьким державним гірничо-металургійним комбінатом, Дніпродзержинський металургійний комбінат, металургійні заводи ім. Петровського, Леніна, Комінтерну... Набагато швидше, буквально на пальцях рук, можна порахувати відносно благополучні заводи та комбінати. Число банкрутів зростає. Досить зауважити, що торік Господарський суд розглянув 936 справ, а за дев’ять місяців цього року в Дніпропетровській області завершено близько 700 справ про визнання підприємств усіх форм власності неплатоспроможними. Хоча шість років тому їх за рік розглядалося не більше десятка. Можливо, тому на професію арбітражного управляючого (ліквідатора, розпорядника майна) у Дніпропетровському регіоні є підвищений попит. Як і відповідна увага з боку правоохоронних органів. Зокрема, прокуратура Дніпропетровської області недавно закінчила перевірку діяльності арбітражних управляючих, регіональних управлінь й агентств із питань банкрутства у світлі Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом». До речі, цей багатостраждальний закон, ухвалений ще 14 травня 1992-го, вступив у дію лише 1 січня 2000 року. Через ще півтора року, 14 липня вже 2002-го, туди внесли суттєві зміни.

Гріхи «молодості»

Судячи з матеріалів прокуратури, порушень, допущених арбітражними управляючими за два роки, встановлено чимало. Принаймні, із січня 2000-го порушено 10 кримінальних справ. Особливо поширеним стало ненадання розпорядниками майна боржника звітів про свою діяльність у Господарський суд і комітет кредиторів. Але це не найбільший гріх. Набагато гірше виглядають справи з майном боржника, яке із приходом арбітражного управляючого розтягується і ховається з чималою ретельністю. У серпні 2000 року ТОВ «Ресторан Самара» стало банкрутом, після чого Арбітражний суд призначив туди ліквідатора. І основні кошти на суму 421 тис. гривень разом із об’єктом незавершеного будівництва ціною 89 тис. у процесі ліквідації ресторану благополучно пішли на сторону. У результаті кредитори залишилися «із носом», а ліквідатор обвинувачується за ст. 367 КК України (службова халатність). Директору ж ТОВ пред’явлено обвинувачення за ст.221 (незаконні дії в процесі банкрутства). Аналогічно «спрацювали» ліквідатори ще п’яти прогорілих підприємств. Найбільше постраждали працівники ВАТ «Металургремонт», яким так і не погасили і навряд чи колись повернуть заборгованість по зарплаті в розмірі 50 тис. гривень.

Більше того, установлено факти розкрадання самими ліквідаторами. Принаймні призначений Арбітражним судом ліквідатор майна ОКП «Шовкорадгосп «Світанок»» не може придумати щось правдоподібне стосовно горілки на суму 135,8 тис. гривень і трактора ЮМЗ-6 вартістю 2,7 тис. гривень, що зникли через кілька місяців після прийому ним на відповідальне зберігання.

«Помиляються» ліквідатори й в оцінці майна банкрутів. Як правило, у бік заниження. Щоправда, істинна ціна встановлюється після шуму, здійнятого невдоволеними кредиторами. Коли Орджонікідзевське відділення Пенсійного фонду України в парі з об’єднаною податковою інспекцією замість очікуваних півтора мільйона гривень із боржника ВАТ «Будтрест» отримати «дірку від бублика», довелося робити переоцінку цілісного майна підприємства. У результаті замість грошей поки є кримінальна справа за все тією ж 367-ю статтею КК.

Беруть ліквідатори і хабарі. Буквально днями один із них заарештований за здирство 2,5 тис. доларів за складання «пільгового» договору купівлі-продажу двох торговельних павільйонів.

Дісталося на горіхи регіональним управлінню й агентству з питань банкрутства. В основному за неналежний контроль, відсутність бази даних про банкрутів, арбітражних управляючих, експертизи фінансового стану держпідприємств і підприємств, у статутному фонді яких є понад 25% держвласності. Зокрема, не направлено копії експертних висновків у Міністерство економіки про фінансове становище ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», ВАТ «Дніпропетровський трубний завод». Закидають агентству і пасивність у проведенні торгів майна боржників (усього одні). І, зрозуміло, невжиття заходів стосовно недбайливих арбітражних управляючих (ліквідаторів). Адже досі жоден із них так і не позбавлений ліцензії.

Не такий страшний чорт?..

— Я цілком підтримую прокуратуру в її прагненні дотримуватися усіх вимог закону, — заявив у бесіді з кореспондентом «ДТ» директор Дніпропетровського регіонального агентства з питань банкрутства Володимир Горб. — І в мене немає підстав брати під сумнів установлені факти.

Однак у пана Горба є свій погляд на причини виявлених порушень.

Річ у тім, що порівняно нова постать в українському законодавстві — арбітражний управляючий — працює на стику декількох законів. До того ж, на думку директора, у законі про банкрутство ще багато «дірок» і протиріч. Одне з суттєвих — виплата заборгованості по зарплаті працівникам підприємства-банкрута й одночасно податкової недоїмки. Зараз стан справ такий, що закон передбачає виплату заборгованої зарплати, командировочних, відпускних й інших компенсаційних виплат у другу чергу. Першочерговими вважаються реалізація заставного майна і розрахунок із заставним кредитором плюс відшкодування витрат, пов’язаних із здійсненням процедури банкрутства. У тому числі витрат арбітражного управляючого, включаючи виплату вихідної допомоги для працівників.

Є ще один нюанс. Рішеннями судів багато «скривджених» отримали право на отримання цілком відчутного морального збитку. На думку президента Спілки арбітражних управляючих Придніпров’я Леоніда Талана, не можна в першу чергу платити тим, хто спромігся звернутися до суду. Усі в рівних умовах. Так чи інакше, але матеріальна компенсація за моральні збитки віднесена до шостої черги. На жаль, практика показує, що в кращому разі свої кревні одержують ті, хто зумів потрапити в третю. Не забув Леонід Григорович кинути каменюку у «город» податківців:

— У податкової сила-силенна механізмів, що дозволяють зібрати податки ще до початку банкрутства.

Володимир Горб був більш відвертий:

— Нам дорікають у тому, що ми слабко проводимо торги. Втім, із квітня цього року проведено вже шість торгів цілісними комплексами. Податкова ж інспекція часто намагається реалізовувати майно сама, оскільки у ДПА є свої фіскальні органи, цілі відділи і підрозділи, що здійснюють примусову реалізацію активів платників податків. А продаж майна через наше агентство забирає у них «шматок хліба».

Що ж стосується неповної бази даних, то, за словами Володимира Андрійовича, жодна справа, порушена 2002 року, не пройшла повз агентство. Більше того, уже є повна інформація про справи 2001-го і навіть 2000 року, коли агентство ще не існувало. Аналогічна ситуація і з урахуванням арбітражних управляючих. Річ у тім, що агентство подібної роботи вести не повинно, оскільки займається справами про банкрутство винятково держвласності чи підприємств, де частка держави не нижче 25 відсотків.

І взагалі, на думку директора агентства, прокуратура користується застарілими фактами. Володимир Андрійович випустив з уваги, що п’ять кримінальних справ порушено влітку цього року. Визнавши недогляд свого попередника щодо затримки фінансових експертиз, пан Горб підкреслив, що шість уже проведено і відправлено в Мінекономіки.

Помилки за правилами

Втім, на тлі тотального банкрутства держпідприємств шість експертиз — це мізер. Можливо, відсутність об’єктивного фінансового й технічного аналізів — наслідок того, що в надрах прокуратури відсутня будь-яка інформація про зловживання при порушенні справи про банкрутство або в процесі ліквідації великого промислового підприємства державної форми власності. Не думаю, що «Криворізька автобаза-22 ВАТ «Криворіжбудтранс» є саме таким. Втім, схема доведення до банкрутства становить певний інтерес.

Група керівників ВАТ «Криворіжбудтранс» у лютому цього року склали фіктивну виписку засідання правління, відповідно до якої його голова для погашення заборгованості по зарплаті отримував право особисто реалізовувати майновий комплекс дочірнього підприємства вищезгаданої автобази за ціною, не нижче від залишкової вартості. Що характерно, ні головбух, ні директор автобази до самого фіналу ні про що не здогадувалися. Через тиждень усе майно пішло в таке собі ТОВ. Природно, ДП «Автобаза-22» стало фінансово неспроможним суб’єктом, а дії посадовців оцінено в 260 тис. гривень збитків. Закон Гарднера каже: «85 відсотків людей будь-якої професії некомпетентні». На цей постулат часто посилалися в бесіді з вашим кореспондентом Леонід Талан і Володимир Горб. Останній ремствує, що більша частина дорікань, які надходять на його колег від суддів, кредиторів і підприємств-банкрутів, пов’язана з їхньою низькою кваліфікацією і відсутністю досвіду роботи. Леонід Талан вважає, що лише 65—70 арбітражних управляючих із двохсот, які мають ліцензії, працюють більш-менш активно. А найбільш підготовлених налічується не більше двох десятків. Інші практично не працювали: вели максимум одну справу на рік.

У принципі, така ситуація справ цілком зрозуміла, оскільки арбітражний управляючий — насамперед приватний підприємець. Об’єктивно, кваліфіковано займатися справами великого боржника під силу професіоналу зі своєю командою. Простіше кажучи, серйозному бізнесмену, котрий має під своєю рукою юридичну чи, принаймні, консалтингову фірму. Адже для складання плану санації навіть середнього підприємства, по суті, розгорнутого бізнес-плану, необхідний час, кошти і фахівці. Друге і третє забезпечує, власне, самий арбітражний управляючий. Хоча і він не завжди в змозі гарантувати належний рівень управління. Тому для надання допомоги арбітражним управляючим у санації великих промпідприємств, захисту інтересів держави як кредитора передусім створювалися регіональні агентства. Саме вони виступають за вироблення дієвого механізму анулювання ліцензій арбітражних управляючих. Нині це настільки складно, що нагадує процедуру імпічменту Президенту.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво