ВИВОРІТНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСОБОВОЇ ЗВІТНОСТІ - Право - dt.ua

ВИВОРІТНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСОБОВОЇ ЗВІТНОСТІ

3 листопада, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №43, 3 листопада-10 листопада

Для правоохоронних органів Запоріжжя вже стало незмінним правилом акцентувати на тому, що кримінальна обстановка в регіоні стабільна...

Для правоохоронних органів Запоріжжя вже стало незмінним правилом акцентувати на тому, що кримінальна обстановка в регіоні стабільна. Як значиться в звітах, останнім часом кількість зареєстрованих злочинів залишається практично незмінною. Скажімо, за дев’ять місяців їх зафіксовано практично стільки ж, як і за аналогічний пе-ріод торік. Щоправда, із точною цифрою виходить непорозуміння. Себто розгубленість — кому ж вірити: офіційній статзвітності, що подає 23 456 зареєстрованих злочинів за згаданий період, чи даним обласної прокуратури, де цей же показник на півтисячі менший? Ось і доводиться ворожити — чи то в когось з арифметикою негаразд, чи то маєш справу із застосованою на практиці тезою про «керованість ситуацією»?

Якщо врахувати, що контроль за криміногенною обстановкою (не кажучи вже про вплив на неї) справа заморочлива і великотрудна, то, безумовно, набагато більшу користь честі мундира приносить саме горезвісна керованість. Як саме — нескладно переконатися на конкретному прикладі. Звертається, скажімо, у Шевченківський райвідділ міліції міста Запоріжжя громадянин із заявою про крадіжку, а оперативний черговий її приймати відмовляється. Мовляв, час пізній, тому підійдеш, чоловіче, завтра до свого дільничного, нехай він і розбирається. Але дільничний теж не в тім’я битий, і в стабільності криміногенної обстановки на ввіреній йому території він зацікавлений нітрохи не менше. Тому і він заяву приймати не квапиться, а посилає потерпілого... до чергового. І якщо прокурорські перевірки показують, що подібний стиль роботи характерний для більшості підрозділів органів внутрішніх справ області, то немає підстав тривожитися з приводу зростання злочинності в регіоні.

Але задля справедливості все ж варто зауважити, що діяльність правоохоронців аж ніяк не зводиться лише до того, щоб вчасно відфутболити настирливих потерпілих. А то раптом злочинність в області зовсім зійде нанівець. Тому мимоволі доводиться вдаватися до «творчого» підходу. Хоча б у справах із квартирними крадіжками. З їхньої купи, зареєстрованої з початку року, майже 300 порушено більш аніж через місяць після скоєння. І майже всі — зареєстровані лише після розкриття. Метод, як бачимо, майже як безпрограшна лотерея — вдалося злодіїв знайти, отже злочин йде в залік, а якщо не вийшло, так ніби й криміналу не було. І, зауважте, звітність при цьому має цілком пристойний вигляд. Та от лихо, різноманітних показників у неї неабияка кількість. Потрібно, наприклад, відрапортувати про боротьбу з хабарництвом. А для цього, як мінімум, хабарників потрібно викрити. Це дуже непросто. Але за «творчого» підходу цілком можливо. Принаймні, це переконливо довели працівники Заводського райвідділу міліції міста Запоріжжя.

Отже, для порушення кримінальної справи про замах на дачу хабара потрібен один інспектор ДАІ з диктофоном і працівник держслужби по боротьбі з економічними злочинами. А машину, що перевозить металобрухт, довго шукати не треба. Після нетривалого чекання вона сама на дорозі об’явиться. Далі — все просто до примітиву. Інспектор зупиняє машину і замість належної процедури з’ясовування обставин походження вантажу заводить бесіду з водієм. Як правило, нетривалого діалогу достатньо, щоб шофер зрозумів: краще «відщебнути» певну суму й розійтися по-хорошому. І це є фатальною помилкою, що йому цілком дохідливо і з посиланням на незаперечні докази у вигляді диктофонного запису роз’ясняє співробітник служби БЕЗ. Може, це чистий збіг, але чомусь із чотирьох злочинів, пов’язаних із хабарництвом, які виявили сищики Заводського району, всі без винятку зводяться до спроби водіїв дати хабарі працівникам ДАІ.

Мимоволі напрошується висновок про те, що своє покликання запорізькі борці з економічними злочинами вбачають переважно в створенні райдужних картин у звітах. Інакше як розцінити, що за результатами перевірки Генпрокуратури показники виявлених запорізьким управлінням держслужби БЕЗ злочинів у зовнішньоекономічній діяльності, кредитно-фінансовій, банківській сферах, приватизації відповідають дійсності не більш аніж на 50—70 відсотків. А на більше вони й не вправі розраховувати, якщо, наприклад, кримінальна справа стосовно головбуха, котра незаконно оплатила проживання в готелі співробітника, йде в залік злочинів, скоєних у сфері приватизації...

Все це, на жаль, не так смішно, як може видатися на перший погляд. Оскільки гріш ціна сидінню над «благополучними» рапортами, що свідчать про нібито стабільний стан злочинності, якщо в дійсності кримінальна обстановка в регіоні не настільки благополучна, як на папері. Про що свідчить зростання кількості тяжких злочинів — навмисних убивств, розбійницьких нападів, розкрадань державного й колективного майна... І успіхи в їхньому розслідуванні, на жаль, значно скромніші, аніж у складанні звітів. З 163 навмисних убивств, скоєних у регіоні, 23 — залишаються нерозкритими. А в обласному центрі становище ще тривожніше — таємницею для слідства є кожне п’яте навмисне убивство. Втім, іншого навряд чи варто очікувати, якщо в ряді випадків протягом кварталу слідство не опрацьовує жодну з можливих версій або ж сищики гають час на суперечку про те, хто в чийому підпорядкуванні перебуває. Не випадково з початку року запорізькі прокурори в ході здійснення нагляду за дотриманням і застосуванням законів виявили 8800 порушень. Але якщо не акцентувати увагу на цій цифрі, обстановка з криміналом у регіоні стабільна. Позаяк керована...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво