Вибухи газу: чи допоможе незалежна експертиза? - Право - dt.ua

Вибухи газу: чи допоможе незалежна експертиза?

19 лютого, 2010, 16:39 Роздрукувати Випуск №6, 19 лютого-26 лютого

Люди старшого покоління добре пам’ятають, як перед початком кожного опалювального сезону в двері...

Люди старшого покоління добре пам’ятають, як перед початком кожного опалювального сезону в двері квартир стукали представники газового господарства, щоб перевірити кухонну плиту чи колонку на предмет витікання газу. Тепер цей професійний контроль за простими домашніми приладами практично канув у Лету, хоча такі перевірки актуальні як ніколи: кількість самовільних «перепланувань» домашнього опалення стрімко зростає.

Останніми роками з’явилося багато невеличких фірм, які, оминаючи офіційні служби, спеціалізуються на встановленні квартирних газових приладів, причому якість їхньої роботи ніким особливо не контролюється.

У коморах та підвалах багатоквартирних будинків господарі повсюди зберігають пальні та вибухові речовини. Усі ці прояви домашньої «самодіяльності» неминуче стають причинами вибухів та аварій, які щорічно завдають державі й громадянам величезних матеріальних збитків, а інколи забирають найцінніше — людські життя...

Статистика «газових» вибухів останніх років в Україні гнітюча.

2006 рік: п’ятеро загиблих і сімнадцятеро постраждалих від вибухів побутового газу в Луганську; внаслідок вибуху газу знищено три поверхи п’ятиповерхового житлового будинку в Мелітополі; один загиблий і один постраждалий, із тяжкими опіками, у Шполі Черкаської області, де внаслідок вибуху уламки будинку розкидало в радіусі 10—15 метрів.

2007 рік: двоє госпіталізованих мешканців і вісім зруйнованих квартир внаслідок вибуху побутового газу в Кривому Розі; вибухом газової суміші зруйновано кілька будинків у Закарпатській області; 23 загиблих, 400 постраждалих і 96 зруйнованих квартир внаслідок різкого підвищення тиску газу в мережі десятиповерхового житлового будинку в Дніпропетровську; «знесений» вибухом весь поверх житлового будинку в Запоріжжі.

2008—2009 рр.: 19 постраждалих (четверо з них отримали до 60% опіків поверхні тіла) внаслідок вибуху газу із загорянням в одному з кафе Києва; двоє госпіталізованих і практично зруйнований багатоквартирний будинок внаслідок вибуху побутового газу в Ізюмі Харківської області; 90 відселених мешканців і 22 зруйновані квартири з такої самої причини в Дрогобичі Львівської області; вибух у Євпаторії, де під завалами опинилися 59 мешканців будинку, 27 із них загинули, 39 удалося врятувати; вибух невідомого походження у школі ДТСААФ Івано-Франківська.

2010 рік ознаменувався цілою низкою вибухів, а надзвичайно сувора зима примусила громадян використовувати далеко не безпечні способи обігріву приміщень. У зоні ризику опинився практично кожен із нас, а наслідки таких аварій хоч і розслідуються, але винних знайти важко.

Сьогодні нікого не задовольняють «офіційні версії» трагедій. Адже практично за кожною з них стоїть бажання тієї чи іншої особи приховати справжні причини того, що сталося, власну безгосподарність або нехтування технікою безпеки. Не дивно, що в місцях різних аварій і техногенних катастроф з’являються вимоги провести незалежну експертизу. Депутати Львівської обласної ради і голова Львівської обласної державної адміністрації Петро Олійник вимагали проведення незалежної експертизи із залученням країн Євросоюзу (поблизу станції Ожидів у Бузькому районі Львівській області перевернулося 15 цистерн із жовтим фосфором, шість із яких унаслідок розгерметизації спалахнули).

Після масштабної аварії у Дніпропетровську наглядова рада ЗАТ «Комплексні енергетичні системи» (Росія) прийняла рішення про проведення незалежного розслідування. До складу комісії було вирішено ввести російських і українських експертів.

Віталій Кличко підготував депутатське звернення з пропозицією провести незалежну експертизу інфраструктури та міського господарства Києва з питань масових відключень електроенергії. Депутат наводив приклад: у Москві збитки з причин такого відключення становили понад п’ять мільярдів доларів і завдали істотної шкоди російській енергосистемі.

Після резонансного вибуху в Євпаторії депутати місцевої міськради вирішили не шукати закордонних експертів, а запросили свого, українського, благо — такий професіонал у нас є. Це доктор технічних наук у галузі технології вибухових речовин і боєприпасів, фізики горіння і вибухів, професор Володимир Захматов. «На жаль, у нас в Україні немає вищих навчальних закладів, які б готували незалежних експертів. Немає й асоціацій таких фахівців, як це широко практикується за кордоном. Останнім часом суспільство відчуває гостру потребу в незалежній експертизі, особливо в розслідуванні техногенних аварій та катастроф, — розповідає Володимир Захматов. — Статус незалежних експертів у Європі та США визначається спеціальними державними комісіями і професійними асоціаціями. Як спеціалістів для розслідування катастроф запрошують відомих учених, котрі працюють не менше десяти років у галузі виробництва вибухових, запалювальних речовин та гасіння пожеж, на підприємствах, пов’язаних із хімією, нафтогазом, і електростанціях.

Авторитет незалежних експертів за кордоном базується на демократичному законодавстві й неухильному дотриманні прав людини — зокрема можливості залучити незалежну експертизу, якщо є сумніви в результатах офіційної. У країнах із розвиненою демократією суд не бере справу до розгляду, якщо немає висновку незалежної експертизи, тому що офіційні експерти навіть у таких країнах перебувають під певним тиском свого начальства.

Тільки протягом 2008—2009 рр. я в ролі незалежного експерта розслідував шість вибухів, які трактувалися офіційними експертизами як вибухи газу. Не в кожному випадку це підтвердилося. Зокрема, вибух у Євпаторії, як засвідчила незалежна експертиза, був прямим наслідком великомасштабного розкрадання вибухових військових речовин і грубого порушення правил їх перевезення та зберігання: їх перевозили у звичайних легковиках і зберігали в багатоквартирному будинку. Це не могло не призвести до вибуху з трагічними наслідками, численними жертвами та матеріальними збитками...

Безпосередніх причин вибуху могло бути багато — відкритий вогонь, тривале нагрівання, зберігання вибухових речовин із детонаторами, удар, защемлення окремих часток вибухових речовин тощо.

Потужна ударна хвиля, що утворилася внаслідок вибуху, зруйнувала опорну структуру будівлі зсередини, тому вона піднялася, а потім упала, створивши великий завал, під яким опинилися люди.

Вибухи у школі ДТСААФ Івано-Франківська спочатку вважали вибухом газу. Проведена мною експертиза засвідчила, що був вибух парів розчинника і фарби. Вибухонебезпечна хмара утворилася через порушення техніки безпеки — відсутність вентиляції під час проведення фарбувальних робіт».

У сусідній Росії вибухи газу й тому подібні аварії — теж постійний головний біль. Експерти російської групи компаній «Міський центр експертиз» стверджують, що кожні 43 години в житлових будинках і підсобних приміщеннях Російської Федерації стаються вибухи побутового газу.

За даними ВАТ «Росгазификация», у житловому секторі щорічно трапляється близько 230 нещасних випадків, пов’язаних із використанням паливного газу, внаслідок чого гине в середньому 130 чоловік. А вже матеріальні збитки, завдані цими вибухами, важко підрахувати!

Не дивно, що росіяни розробляють різні технології, щоб запобігти таким подіям, наприклад внутрішньопід’їзні сигналізатори загазованості. Проте, як свідчить статистика, більшість вибухів стається в окремо взятих квартирах.

Розроблені російськими фахівцями системи газової безпеки для житлових приміщень (аналогічні пожежній сигналізації), здатні оповіщати «аварійку» й автоматично перекривати надходження газу в квартиру, поки що тільки красуються у спеціалізованих експозиціях. Кожен росіянин може замовити собі такий пристрій, були б гроші. Проте в обов’язковому порядку (як протипожежні системи) ці новинки в житлових будинках не встановлюються.

Задовольнити насущну потребу у кваліфікованих незалежних експертах, здатних розслідувати техногенні аварії та катастрофи, росіяни вирішили по-своєму. Нещодавно в Томську з’явився перший у Росії Інститут незалежних експертиз і досліджень. Президент екологічного фонду «ТЕХЕКО», який брав пряму участь у заснуванні інституту, знаменитий шахіст Анатолій Карпов назвав цю подію «проектом, який випереджає час». Інститут створювався з участю Російської академії наук, Університету МВС Росії, Європейського університету права JUSTO (м. Будапешт) та інших російських і міжнародних організацій.

У Томському державному архітектурно-будівельному університеті, на базі якого створено інститут, працює близько 100 докторів наук, сотні кандидатів, уже кілька років діє Центр незалежних експертиз.

Цікаво, що спеціалізація майбутніх експертів акцентується на побутових і екологічних напрямах: це будівельно-технічна та проектна експертиза, екологічна безпека діяльності підприємств і організацій, ефективність виробництва і споживання електроенергії, пожежно-технічна експертиза, порушення правил охорони праці та техніки безпеки.

Сьогодні в Росії, як і в Україні, основною причиною газових аварій є застаріле обладнання та легковажне порушення людьми правил його експлуатації. Проте підштовхнула до боротьби з газовими катастрофами наших сусідів проблема боротьби з тероризмом.

— Після серії терактів у Росії, які були старанно замасковані під вибухи газу, громадяни і влада РФ почали приділяти велику увагу техніці безпеки, транспортуванню та зберіганню вибухових речовин на території своєї країни, — розповідає Володимир Захматов. — Тепер там вживають усіх заходів для повного унеможливлення крадіжок та кримінальної торгівлі вибуховими речовинами. Таких заходів давно вжито в усіх цивілізованих країнах.

В якій ще країні правоохоронні органи можуть поблажливо ставитися до рибалок, які зберігають сотні кілограмів потужних вибухових речовин із військових арсеналів у гаражах і житлових будинках? Наприклад, на початку лютого цього року у приватному гаражі Керчі виявлено 157 кг тротилу та гексогену, які застосовуються нібито тільки для браконьєрського вилову риби, що, до речі, завдає колосальної шкоди екології.

Як профілактику вибухів побутового газу можна рекомендувати суворе дотримання правил роботи та експлуатації газових пальників, плит і обігрівачів, а також своєчасний ремонт газових магістралей та обладнання.

Не можна нехтувати й тим фактом, що сьогодні в Україні понад 80% обладнання газового господарства давно слід було відремонтувати — терміни планових ремонтів давно минули.

Проте випадки вибуху газу у газорозподільчій мережі зазвичай руйнують не більше однієї кімнати чи квартири. Всі великі вибухи останніх років мали трохи інше походження: це крадіжки вибухових речовин та їх зберігання в житлових будинках або використання кустарно заряджених балонів зі скрапленим газом. Такі аварії завдають збитків на десятки мільйонів гривень.

Дуже часто винуватцями економічних збитків, завданих вибухами нібито «побутового походження», є не окремі громадяни, тобто ми з вами, а різні організації, котрі обслуговують системи «зони ризику» (наприклад експлуатаційні газові контори та всілякі фірми), або ті, хто проектує і будує об’єкти підвищеного рівня небезпеки.

Так, сьогодні професор В.Захматов як незалежний експерт запрошений кількома громадськими організаціями Севастополя для оцінки потенційної загрози вугільного перевантажувального термінала, що будується в цьому місті.

Відомо, що вугільний пил вибухо- і пожежонебезпечний, навіть у вологому стані. Якщо вибухне бодай одна тонна вугільного пилу, збитки й лихо можуть бути величезними, а зберігатимуться в терміналі десятки тонн.

Будівельники термінала планують будувати його закритим, щоб зменшити кількість пилу, який іде на місто, але все-таки...

За попередніми оцінками незалежного експерта, в зону можливого ураження від вибуху потрапляють вибухонебезпечний кисневий завод, кілька багатоповерхових житлових будинків, атомний реактор і територія інституту, який готує спеціалістів для атомних станцій, військово-морський госпіталь, частина кораблів Чорноморського флоту.

З цього питання в Севастополі вже проходили громадські слухання. Порушували його в жовтні й на конференції країн Чорноморського басейну, в якій взяли участь Туреччина, Болгарія, Україна та інші країни.

Техногенні аварії й катастрофи давно перебувають у зоні особливої уваги закордонних учених, особливо у США. Американський учений Джон Леслі, автор книжки «Кінець світу», вважає, що в людства є 30% «шансів» зникнути з планети Земля саме з цієї причини — впродовж найближчих 500 років. Його колега Лі Девіс, автор довідника «Рукотворні катастрофи», проаналізував і розставив у порядку черговості причини, які найчастіше призводять до виникнення різних аварій: дурість, недбалість і користь.

Саме від цих причин, сукупно названих «людський чинник», інколи залежать стан економіки та безпека людей.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво