ВАЖКИЙ ДЛЯ ВИКОНАННЯ УКАЗ - Право - dt.ua

ВАЖКИЙ ДЛЯ ВИКОНАННЯ УКАЗ

19 вересня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №36, 19 вересня-26 вересня

Серпневий указ Президента країни, прийнятий по Одещині після роботи в області Координаційного ко...

Серпневий указ Президента країни, прийнятий по Одещині після роботи в області Координаційного комітету з питань боротьби із корупцією й організованою злочинністю при Президенті України, як уже очевидно тепер, виявився не лише важким для виконання, а й за деякими пунктами просто непідйомним. Вочевидь такого штибу укази пишуться не для того, щоб їх виконували. Комісія О.Колінько, нагадаємо, перевіряла, як забезпечується в області законність і правопорядок, дотримуються права і свободи громадян і що для цього роблять власті та прокуратура. Хоча і без перевірок давно всім зрозуміло: інтереси пересічних громадян і держави загалом порівняно з інтересами вузького кола осіб у нашій країні — ніщо.

Звісно, Одеська область (як і Львівська) в обойму тих регіонів, куди з комплексною перевіркою наскочив і ще наскочить Координаційний комітет, потрапила не випадково. Після Львова вже ніхто не сумнівався, що комісія О.Колінько має особливе призначення. Щоправда, в Одесі (на відміну від Львова) комплексна перевірка, яка передувала указу, наробила більше галасу, аніж сам указ, після якого в стані силових відомств відбулася низка кадрових відставок, утім, давно прогнозованих. Про неї заговорили ще на початку року, після чергового гучного вбивства, коли Одесу знову стали називати містом зі складною криміногенною обстановкою. Багато начальників тоді з острахом очікували на спільну колегію силовиків за участю перших осіб, але вона так і не відбулася. До речі, після від’їзду комісії О.Колінько до Києва, дехто з начальства теж гадав, що «пронесло». Однак оргвисновки були. Тому для низки одеських чиновників вони певною мірою стали ударом у спину. Зокрема і для губернатора області Сергія Гриневецького. Щоправда, він отримав усього лише догану і вказівку звільнити свого заступника з АПК Анатолія Мірошникова. Але водночас на адресу губернатора прозвучали досить різкі оцінки, що зовсім не співвідносяться з його покаранням.

У зв’язку з ним багато хто в Одесі не сумнівався, що указ Президента лише почасти викликаний реальною боротьбою з корупцією й організованою злочинністю. Те, що відбувається, радше схоже на «зачистку» лав у поєднанні з психологічною атакою напередодні майбутніх виборів. Тому кадрові відставки в Одесі перетворилися на кадрові торги.

Після виходу указу негайно було звільнено лише начальника УМВС в Одеській області Юрія Івушкіна, який працював на цій посаді майже два роки. Його зняття без жодних зволікань пов’язують із відставкою міністра внутрішніх справ України Юрія Смирнова. Не було затяжних пауз і з призначенням нового начальника. До Одеси повернувся генерал Григорій Єпур, що обіймав пост заступника держсекретаря МВС. До роботи в міністерстві він керував Луганським обласним УМВС, куди був переведений із посади заступника начальника Одеської обласної міліції.

Стосовно ж решти відставок, начальник обласного управління юстиції Микола Лєсогоров, який перебуває на цій посаді понад 11 років, нині не звільнений, а перебуває на лікарняному. Обласне управління юстиції навіть має намір оспорювати висновки комісії О.Колінько, яка віднайшла в їхній роботі масу порушень. Державна виконавча служба, зокрема, не згодна, що вона нібито в кілька разів занижує вартість конфіскованого митницею майна, реалізацію якого проводить.

На лікарняному перебуває і начальник Чорноморської регіональної митниці Олександр Токарчук, який обіймає названу посаду рік. Щорічна зміна керівників ЧРМ уже стала притчею во язицех. Крісла під ними починають хитатися, щойно вони в них сідають. Цього разу не обійшлося без сприяння місцевої влади. Хоча давно всім зрозуміло: відставкою начальника проблеми в цій сфері не вирішиш. Систему змінювати треба, причому докорінно, як кажуть самі митники. Але ніхто цього робити не збирається. Сьогодні інспектор Чорноморської регіональної митниці одержує зарплату нижчу від прожиткового мінімуму. При цьому вакантних місць у ЧРМ не буває. А коли й з’являються, то туди не так просто влаштуватися. Тож незрозуміло, про яку боротьбу з корупцією та контрабандою в таких умовах може йти мова.

Зрозуміло, цей стан речей влаштовує багатьох. Адже справжня боротьба з контрабандою зачіпає інтереси значної кількості бізнесових структур і високопоставлених чиновників, які їм протегують. Тому митникам, навіть за великого бажання, по-справжньому боротися з контрабандою просто не дозволять. В указі зазначено, що значна кількість спрямованих митними органами справ про великі суми контрабанди прокуратура закриває, а товари повертаються власникам. Дрібні ж факти передаються до суду. Ось так коротенько можна проілюструвати «ефективність» боротьби з контрабандою.

До речі, Святослав Піскун недвозначно дав зрозуміти, що не має зауважень до роботи прокурора Одеської області. У серпні Генпрокуратура провела комплексну перевірку, і за її результатами М.Косюту призначили на новий п’ятирічний термін.

Якщо ж глянути на виявлені порушення (а це лише крапля в морі), то зрозуміло: закони на території області (як, втім, і в країні загалом) працюють не в інтересах пересічних громадян, територіальної громади і держави загалом, а на благо окремих осіб.

Не інакше як чорним переділом можна назвати процеси, що відбуваються сьогодні в економічній сфері області. За спеціально розробленими схемами, певне коло осіб, користуючись підтримкою чиновників і суддів, зумисне підводять до банкрутства підприємства, прибираючи до рук майно акціонерів і держави. Заодно нові господарі забирають соціальну сферу підприємств: бази відпочинку, дитсадки, спорткомплекси, піонертабори, приміщення в центрі міста, відразу продають їх, а борги перед бюджетом і робітниками заводу залишаються непогашеними.

При цьому в області не зафіксовані злочини в таких привабливих для криміналу сферах, як приватизація і зовнішньоекономічна діяльність. Хоча правоохоронці протягом року не раз заявляли про економічну природу резонансних злочинів в Одесі — що саме економічні війни породжують кримінальні. Варто почитати грубезні томи кримінальної справи за фактом убивства гендиректора АРК «Антарктика», і стане зрозуміло, яким чином у нашій країні ведеться бізнес. Проте гучні заяви про виявлені в ході розслідування названого убивства економічні злочини так і залишилися порожніми словами. Міліцейські чиновники лише розводять руками, привселюдно заявляючи, що конфлікти між комерційними структурами могли вирішуватися виключно силовим шляхом. Коли міліція, прокуратура і суди не діють, аргументом у суперечці стає куля.

В Одесі не перший рік ведеться розпродаж узбережжя Чорного моря. Але злочинів у цій сфері теж не зафіксовано. Невже правоохоронні органи не бачать довкола беззаконня? Адже розпродаж земель рекреаційного й оздоровчого призначення сягнув загрозливих темпів. За останні роки низка санаторіїв «непомітно» зникла, а їхні землі віддані під будівництво житла. Триває роздача земель і діючих санаторіїв.

А ось одна зі схем, за допомогою якої здійснювалася передача земель зі зміною їхнього цільового призначення у приватну власність фізичним особам. Підприємство, купуючи будинки та споруди санаторіїв, зараховувало у свій штат нових осіб, кожен із яких вносив енну суму. Потім підприємство створювало неприбуткову організацію у формі житлово-будівельного кооперативу, куди і переходили нові робітники. А слідом за ними ЖБК передавалися й придбані об’єкти санаторіїв, нібито для господарських цілей. Завершувало схему рішення міськради про надання в приватну власність розташованих під цими об’єктами земель із видачею держактів громадянам — членам новоспеченого кооперативу. Отримавши землю безплатно, вони зносили лікувальні та спальні корпуси і на їхньому місці будували собі житло.

У згаданій ситуації йдеться, по суті, про тіньовий розпродаж цінної землі — національного багатства. При цьому, передаючи безплатно ділянки окремим громадянам під будівництво котеджів, чиновники не лише завдавали непоправних збитків усьому комплексу лікувально-оздоровчих закладів курортної зони Одеси, а й місцевій скарбниці, що втрачала солідне джерело наповнення бюджету. Приміром, на Французькому бульварі, де ринкова вартість однієї сотки становить 20—25 тис. доларів, приватним особам для будівництва будинків передано безплатно 0,8 га землі санаторію «Україна» і 1,5 га санаторію ім. Чувиріна. Безкоштовно дісталися окремим громадянам і 2 га землі бази відпочинку «Червоні зорі», 3,6 га бази відпочинку «Маяк», 3 га дитячого санаторію «Здоров’я», якого більше не існує. Ринкова вартість цих земельних ділянок становить 10—15 тис. доларів за одну сотку. Лише з 1 січня до 20 травня цього року в приватну власність громадянам передано безплатно 154 ділянки. До того ж забудова курортних земель іде за рахунок знищення зелених насаджень і навіть парків та скверів, що призводить до погіршення екологічної ситуації.

Все це робилося з дозволу місцевої влади, тобто, за рішенням міськради. І під її невсипущим контролем. Річ у тім, що одеські власті створили свої міські управління земельних ресурсів і екології. Саме вони й перебрали на себе повноваження держорганів, сприяючи роздачі курортно-оздоровчих земель.

Вищесказане — висновки членів міжурядової комісії, що перевіряла влітку цього року збереженість мережі санаторно-курортних закладів і ефективність використання земель в Одесі. Координаційний комітет боротьби з корупцією й організованою злочинністю в цьому переконався також. І Президент відреагував. Як написано в указі, на території Одеській області склалася критична ситуація з дотриманням земельного, природоохоронного й екологічного законодавства. Виявлені численні факти незаконного виділення ділянок на землях санаторно-курортного, природоохоронного, оздоровчого призначення. Більше того, Президент велів знести незаконно споруджені об’єкти і повернути територіям їхній законний статус.

Цікаво, чи вірить сам Леонід Кучма в те, що підписав? В Одесі не вірять. Адже зносити доведеться особняки, що належать, зокрема, і високопоставленим чиновникам, працівникам міліції, прокуратури, суду. Чиновники взагалі кепкують: мовляв, нині не 37-й рік, об’єкти — приватна власність.

Важко, звісно, уявити собі, що особняки знесуть. Але, напевно, можна було б вимагати заплатити скарбниці за ділянки цінної землі, що дісталися безплатно. Був би гарний урок і велика вигода місту й державі. Проте для нашої країни це нереально. Одеська міськрада, для якої порушення земельного законодавства стало справою звичною, на зауваження державних контролюючих органів не реагує. Навіть після перевірки урядовою комісією, як сказано в указі Президента, стан використання земель не змінився.

Комісія О.Колінько також винесла постанову про заборону будівництва низки об’єктів. Ідеться про спорудження приватної двоповерхової будівлі (власником якої є високопоставлений чиновник із Києва) на території санаторію ім. Чкалова. Однак роботи не зупинили. Тимчасова заборона на будівництво об’єктів на схилах морського узбережжя, тобто в зсувній зоні, теж ні на кого особливо не вплинула.

Інакше й бути не може, якщо генпрокурор С.Піскун після виходу указу Президента заявляє, що претензій до роботи місцевих органів прокуратури (за мовчазної згоди яких усе це відбувалося й відбувається), у нього немає. Що ж стосується міської влади, із дозволу якої йде розбазарювання цінних земель, то на вердикт Президента вона «відреагувала» відразу ж. Того дня, коли указ Президента з’явився в Одесі (саме напередодні святкування дня міста) мер Одеси Руслан Боделан вручав Президенту країни Л. Кучмі (заочно) почесну нагороду Одеського міського голови за вагомий внесок в економічний, культурний і соціальний розвиток Одеси...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво