УБИВСТВО ЖУРНАЛІСТА (РІК ПОТОМУ) - Право - dt.ua

УБИВСТВО ЖУРНАЛІСТА (РІК ПОТОМУ)

8 лютого, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №5, 8 лютого-15 лютого

Випадково прочитане у центральній пресі одне із численних нині соцопитувань звернуло на себе увагу тим, що там було усього одне запитання: скільки журналістів на думку респондентів уб’ють цього року?..

Випадково прочитане у центральній пресі одне із численних нині соцопитувань звернуло на себе увагу тим, що там було усього одне запитання: скільки журналістів на думку респондентів уб’ють цього року? Відповіді вражають. Переважна більшість опитаних упевнені: цього року представників ЗМІ має загинути десь із десяток.

Ясна річ, що на настільки похмурі результати вплинули і трагедія Гонгадзе, і убивство Александрова. Але, здається, якби організатори соцопитувань звернули свій погляд на інші регіони, результати могли бути ще більш безрадісними. У Миколаєві, наприклад, недавно виповнився рік відтоді, як сталося одне з найрезонансніших убивств — після звірячого побиття помер відомий журналіст, засновник і перший редактор міської газети «Вечерний Николаев» Володимир Смирнов. У річницю сумної події в деяких ЗМІ згадали про те, що сталося. Ось тут і виявилося, що через рік не лише не відбувся суд над убивцями, але громадськість не побачила ніяких помітних зрушень у справі. Кореспондент «ДТ» під час брифінгу, присвяченого результатам роботи органів внутрішніх справ 2001 року, поставила начальнику УМВС області Павлові Гуцолу запитання — як просувається справа по убивству журналіста? Відповідь була такою: «Я змушений констатувати, що цей злочин на сьогодні не розкрито, хоча робота з нього не припиняється...»

Доречно згадати, що убивство миколаївського журналіста відразу ж отримало перспективу як резонансна справа. Однак за якийсь час перед своєю трагічною загибеллю Володимир Смирнов перестав виступати з викривальними матеріалами, не було відомостей і про роботу над ними. Ці обставини вплинули на те, що місцеві журналісти в основному з довірою сприйняли оптимістичну версію, ніби нанесення Смирнову тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті, не пов’язані з його журналістською діяльністю.

Хоча, прямо скажемо, тодішні заяви тих, хто займається розслідуванням цієї справи, викликали подив. Занадто вже все складалося вдало для слідства. На першому, оперативно зібраному після трагедії брифінгу, тодішній начальник обласного УМВС Анатолій Удод упевнено заявив, що правоохоронні органи напали на слід убивць і є підозрювані. Пригадується ще одна немаловажна обставина. Убивство Смирнова за часом збіглося з тим, що МВС проводило чергове відпрацьовування, і місцевим міліціонерам, судячи з усього, хотілося проявити себе. Переконливі аргументи генерала Удода настільки заспокоїли громадську думку, що коли його наступник на посаді керівника обласної міліції генерал Гуцол через рік після трагедії практично розвів руками, це викликало подив. Однак звучать оптимістичні заяви з приводу розкриття убивства Смирнова, й імовірний удар відводиться. Ну, а коли рік збіг, тим більше, коли люди помінялися, доводиться визнати, що вбивць не знайдено. Сумно, але є підстави припускати, що подібний прийом, судячи з усього, досить часто повторюється, особливо якщо це стосується резонансних справ, або тих, які загрожують ними стати.

У випадку з миколаївським убивством усе ж є один оптимістичний момент. Першу версію про вже затриманих підозрюваних і порушення проти них кримінальної справи, хоч і запустили на початку, але таки не протягли в суд.

Гонгадзе, Смирнов, Александров... Хто наступний? Адже людське життя, і журналістське теж, нині таке дешеве.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво