«СУДУ ВАЖЛИВО ВСТАНОВИТИ, ЧИ НАСПРАВДІ ПРЕЗИДЕНТ СКАЗАВ УСЕ ЦЕ» - Право - dt.ua

«СУДУ ВАЖЛИВО ВСТАНОВИТИ, ЧИ НАСПРАВДІ ПРЕЗИДЕНТ СКАЗАВ УСЕ ЦЕ»

1 грудня, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №47, 1 грудня-8 грудня

Про деякі юридичні аспекти цієї справи «ДТ» попросило розповісти Григорія ГІНЗБУРГА, київського адвоката, заслуженого юриста України...



Про деякі юридичні аспекти цієї справи «ДТ» попросило розповісти Григорія ГІНЗБУРГА, київського адвоката, заслуженого юриста України.

— Чи може дана аудіоплівка бути прийнята судом як доказ?

— У принципі така можливість не виключена. Але це вже питання оцінки доказів судом. Першим питанням є таке — чи придатна взагалі ця плівка для ідентифікації, чи можливо ідентифікувати голоси. Перед експертами стоятиме питання про технічний бік (чи не було переривів, зупинень, монтажу) і по суті — зокрема, чиї голоси записано на плівці.

Якщо ж, припустимо, працівник СБУ дійсно прийде на судове засідання і підтвердить, що він виконав цей запис, то суд оцінюватиме, зокрема, якою була його мета, за чиїм дорученням він робив це.

— Та обставина, що даний запис отримано незаконним шляхом, не матиме значення?

— Очевидно, що запис, про який ми з вами говоримо, не є процесуальним документом. Але закон і насамперед Конституція (стаття 62) говорять про те, що обвинувачення не може грунтуватися на доказах, добутих незаконним шляхом. Проте в даному випадку ні Л.Кучма, ні В.Литвин, ні Ю.Кравченко не виступають обвинувачуваними в юридичному значенні цього слова. Обвинувачуваним може бути О.Мороз, а також людина, котра здійснила цей запис. Виходить, це стосовно них обвинувачення не може грунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Сам О.Мороз каже, що ця плівка є джерелом доказу, що запис проводився в кабінеті Л.Кучми. Так, незаконним шляхом. Але ж суду важливо встановити, чи дійсно Президент сказав те, про що йдеться в записі. Якщо буде встановлено, що він дійсно сказав усе це, матюкаючись при цьому всіма можливими способами на адресу журналіста, мабуть, питання вирішуватимуть по суті.

Крім того, у зв’язку з тим, що позов подав сам В.Литвин, а Л.Кучма і Ю.Кравченко, безсумнівно, теж зацікавлені в тому, щоб захистити свої честь і гідність, їх навряд чи влаштує, якщо суд, наприклад, відкине цю плівку винятково за формальними ознаками. Вони, природно, зацікавлені, щоб було встановлено, що плівка є фальшивкою.

— Вам відомі випадки, коли плівку визнано судом як доказ?

— Так, звісно, такі випадки були.

— Хто має право проводити експертизу аудіоплівки?

— Експертизу може проводити будь-який фахівець, який володіє необхідними, щоб зробити висновок з досліджуваного питання, знаннями в даній галузі, як це й передбачено чинним законодавством. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Наприклад, якщо О.Мороза обвинувачують у наклепі, він як підозрюваний чи обвинувачуваний отримує право клопотатися про те, щоб у число експертів було включено незалежних спеціалістів, скажімо, в галузі аудіотехніки, яким особисто він довіряє. І це питання мають розглянути вже на стадії слідства.

— За словами О.Мороза, працівник СБУ, котрий здійснив цей запис, готовий з’явитися в суд для свідчення. Що очікує його, відповідно до чинного законодавства, якщо він дійсно наважиться це зробити?

— Поза будь-яким сумнівом, його мають притягти до карної відповідальності. І я впевнений, що О.Мороз це усвідомлював, бо не міг припускати, що людина, котра записує переговори Президента, залишиться непокараною. Тут у наявності стаття 166 КК України — як мінімум може йтися про перевищення службових повноважень, бо мав місце збір компрометуючих матеріалів, на що не було законних підстав. (Стаття 166 КК передбачає санкції до 12 років позбавлення волі у тому випадку, якщо дані дії призвели до тяжких наслідків. — «ДТ»).

Щоб здійснювати прослуховування хоч би будь-кого, потрібно мати дозвіл прокурора, причому не нижче за рівнем, аніж прокурор міста. Такий дозвіл можна отримати лише стосовно людини, підозрюваної в скоєнні тяжкого злочину. Важко припустити, що хтось міг дати санкцію на прослуховування Президента. А якщо такої санкції бути не могло, виходить, дії, спрямовані на прослуховування й запис розмов Президента — незаконні. Взагалі, особисто я не можу припустити, що подібні розмови дійсно мали місце з боку Президента.

— І в даному випадку не має значення, наскільки суспільно значимою може виявитися інформація, отримана таким шляхом?

— Процесуального значення це не має. І хоча ряд депутатів заявили, що офіцер СБУ має виступити перед Верховною Радою, а вони гарантують йому безпеку, гадаю, така гарантія — нелегітимна. Бо ні ці депутати, ні вся Верховна Рада України не мають права звільнити від відповідальності особу, котра скоїла злочин.

— Які, на вашу думку, судові перспективи цієї справи?

— У суді ця справа може розглядатися як у порядку цивільного судочинства (захист честі й гідності, стаття 7 ЦК), цим шляхом і пішов В.Литвин, звернувшись із позовом до Печерського районного суду, так і в порядку карного судочинства (наклеп, стаття 125 КК). Я чув, що Печерський райсуд розглядає справу за позовом В.Литвина про захист честі й гідності, порушивши кримінальну справу за частиною 3 статті 125, і направив її для розслідування в Генпрокуратуру України. Порушення кримінального переслідування не заміняє розгляду цієї справи в цивільному порядку — про захист честі й гідності. На мій погляд, варто було б довести до кінця розгляд цивільної справи, а карне розслідування має йти саме собою. Тим більше, що О.Мороз має депутатську недоторканність. А так захист честі й гідності В.Литвина відкладається на дуже невизначений термін.

У тому випадку, якщо справа розглядається в порядку цивільного судочинства, тягар доведення лягатиме на відповідача — розповсюджувача спірної інформації. При карному судочинстві тягар доведення лежить на слідчих органах. Наклеп — це поширення явно брехливих вигадувань, що ганьблять іншу особу. Частина 3 статті 125 КК передбачає відповідальність за наклеп, сполучений з обвинуваченням у скоєнні державного чи іншого тяжкого злочину. За це передбачено санкцію у вигляді позбавлення волі терміном до п’яти років. У тому випадку, якщо кримінальна справа порушується за третьою частиною цієї статті, тягар доведення лежатиме вже на прокуратурі.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво