Судом на Міністерство внутрішніх справ

Члени Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ добиватимуться поновлення її роботи, припиненої за наказом МВС.

На офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ України було опубліковано наказ №684 від 08.08.2012 р. «Про дострокове припинення діяльності Громадської ради при МВС». У мотивувальній частині наказу зазначається, що «Міністерством внутрішніх справ для забезпечення діяльності Громадської ради та налагодження взаємодії з нею було вжито ряд організаційних і практичних заходів». Натомість «керівництво Громадської ради не змогло належним чином організувати її роботу та реалізувати наявні механізми участі громадськості у формуванні та здійсненні державної політики». Також відзначається ще ціла низка моментів з розряду того, чого «не змогла» Громадська рада: «Засідання Громадської ради проводяться безсистемно, плани роботи та консультацій з громадськістю не складено, надіслані до МВС протоколи не містять пропозицій, урахування яких мало б
реальний вплив на прийняття управлінських рішень МВС.

Про відсутність ефекту від роботи чинного складу Ради свідчить і те, що за півтора року Радою не внесено жодної пропозиції стосовно підготовки проектів нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної політики, утвердження і забезпечення громадянських прав і свобод, удосконалення роботи МВС, проведення громадської та громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів МВС, організації публічних заходів з метою обговорення актуальних питань розвитку і діяльності МВС, правової просвіти населення. Низький рівень громадської активності щодо формування і
реалізації державної політики призвів до виключення зі складу Громадської ради з початку 2012 року 8 її членів (5 - за пропуск 3 і більше засідань без поважних причин, 3-за власним бажанням)».

Досить критично оцінюється діяльність керівництва Громадської ради на чолі з п. Багіровим: «Тривалий час керівництво Ради зосереджувало основну увагу на розгляді питань матеріально-технічного забезпечення її діяльності, створення комфортних умов роботи керівництва (забезпечення транспортом, перепустками на режимні території Міністерства, видача посвідчень тощо). Мали місце випадки порушення керівництвом Громадської ради вимог установчих документів при формуванні складу Ради. Так, голова Ради Багіров Е.С. одноосібно, без винесення питання на
обговорення Ради, відмовив
16 представникам інститутів громадянського суспільства, які подали заяви про включення до складу Ради замість тих осіб, що вибули». І як привід для розпуску Ради наводиться теза про те, що «останнє засідання Громадської ради відбулося більше як три місяці тому - 22 березня 2012 року. Неспроможність членів Ради зібратися для проведення чергового засідання свідчить про їх незацікавленість у подальшій роботі».

На підставі цього МВС вирішило, «відповідно до п. 9.2 Положення про Громадську раду при Міністерстві внутрішніх справ України достроково припинити діяльність Громадської ради».

А управлінню зв’язків з громадськістю, Департаменту забезпечення діяльності міністра, стратегічного аналізу та прогнозування наказано створити ініціативну групу з підготовки установчих зборів для формування нового складу Громадської ради при МВС України. Список членів ініціативної групи подати на затвердження до 15 вересня 2012 року.

Наказ підписав перший заступник міністра внутрішніх справ, т.в.о. міністра генерал-лейтенант міліції С.Черних.

Як відзначає сайт Харківської правозахисної групи, «у сухому залишку» маємо добру і погану новини. Добра зводиться до того, що Громадська рада, керівництво якої більше переймалося питаннями матеріально-технічного забезпечення, створення комфортних умов своєї роботи замість самої роботи, припинила діяльність. Погана полягає у створенні прецеденту, коли орган, при якому функціонує Громадська рада, сам, на власний розсуд, її розпускає.

У «Типовому положенні про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації», затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 3 листопада 2010 року №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», взагалі немає підстав для дострокового припинення діяльності всього складу Громадської ради. Передбачено лише можливість припинення членства у Раді окремих її представників та повноважень голови. Єдине, що зазначено, - то це те, що «строк повноважень складу громадської ради - два роки».

Фактично, відповідно до цього «Типового положення», громадські ради створюються виключно інститутами громадянського суспільства (а не органами влади) і діють на засадах демократичного самоуправління та саморегулювання. Органи влади повинні сприяти радам у їхній діяльності, а ради - надавати консультативно-дорадчу допомогу цим органам.

Тому, якщо дотримуватися постанови КМУ №996 від 03.11.2010 р., то й мови не може бути, щоб орган влади розпустив громадську раду. Адже він її не створював! Такою функцією наділені, нагадаємо, установчі збори з формування громадської ради.

Щоправда, п. 9.2 власного положення про Громадську раду при Міністерстві внутрішніх справ України справді передбачає можливість дострокового припинення повноважень Громадської ради у разі, якщо: - Громадська рада протягом трьох місяців не проводить засідання через відсутність кворуму; - заяви про припинення членства в Громадській раді подали більше половини членів від її кількісного складу.

Посилаючись на те, що Громадська рада при МВС не збиралася вже понад три місяці, міністерство не наводить інформації, яка б свідчила, що впродовж цього часу засідання не проводилися саме через відсутність кворуму. Можливо, засідання просто не організовувало керівництво Ради, проте це не є формальною причиною для її розпуску, а може стати, скажімо, приводом до розгляду питання про переобрання неефективного керівництва.

Якщо ж справді «кворум не прийшов», тоді цю підставу обов’язково слід було зазначати в наказі про дострокове припинення повноважень Ради.

Тому, як видається, цілком логічний крок МВС по суті (припинення «діяльності» фактично бездіяльної Громадської ради) був здійснений, як це часто буває, у неправильній формі (розпуск Ради відбувся не у правовий спосіб).

Відтепер, маючи такий резонансний прецедент, будь-який державний орган в Україні зможе на власний розсуд розпускати (розганяти) громадську раду, якщо та погано діятиме. Або - діятиме не так, як хочеться керманичам відповідного органу.