СТРІЛЯНИНА З ГАРМАТИ ПО ГОРОБЦЯХ - Право - dt.ua

СТРІЛЯНИНА З ГАРМАТИ ПО ГОРОБЦЯХ

24 листопада, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №46, 24 листопада-1 грудня

Щоб уберегти від корупції державний сектор, треба скасувати приватний; щоб уберегти від корупції установи, довелося б скасувати людей...

Щоб уберегти від корупції державний сектор, треба скасувати приватний; щоб уберегти від корупції установи, довелося б скасувати людей.

Стефан Гарчиньський

Якщо виходити з кількості складених протоколів про корупцію, Дніпропетровщина лідирує серед 26 регіонів України зі значним відривом. Принаймні цифри свідчать: 1997 року правоохоронні органи області склали 448 адмінматеріалів про порушення закону України «Про боротьбу з корупцією», 1998-го — 490, 1999-го — 499, а за 10 місяців поточного року — 458, що на 10,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Немає закону, немає й злочину

Жах? Звісно, якщо бачити суху статистику, не вдаючись у деталі скоєного і наступного покарання.

— Складені протоколи, — вважає начальник управління взаємодії з правоохоронними й контролюючими органами Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Юрков, — не відбивають справжньої картини корупції в нашому регіоні. УМВС у своїй роботі звітує кількістю складених протоколів. А треба, вважаю, — конкретними рішеннями судів.

Справді, торік 76 відсотків загальної кількості розглянутих справ про корупційні дії було припинено. Такий високий відсоток «розвалених» у суді справ Олександр Станіславович прямо пов’язує з недосконалістю закону про корупцію, вузькістю його рамок. Наприклад, складають протокол на ветлікаря, який одержав один-два кілограми м’яса за видачу довідки. А він до держ-присяги не приводився, хоча, по суті, виконував функції держави. Однак суд справи про корупцію до розгляду не приймає. Чи взяти терміни давності.

— Припустимо, в березні чиновник вдався до корупційних дій. А встановили цей факт лише в листопаді. Суддя через півроку й один день такої справи до розгляду не прийме, — каже О.Юрков. — Треба розширювати часові рамки притягнення до адміністративної відповідальності.

Що ж стосується самої структури цьогорічної дніпропетровської корупції, то її можна подати так:

корупційні дії й інші правопорушення, пов’язані з корупцією, — 116 фактів (27,6%);

порушення спеціальних обмежень, встановлених для осіб, уповноважених виконувати функції держави, — 259 (61,6%);

порушення вимог фінансового контролю — 45 (10,7%).

Лаври чемпіонів — порушників закону України «Про боротьбу з корупцією» належать нинішнього року працівникам сільрад, рай- і міськвиконкомів (171 протокол), працівникам виконкомів (68), керівникам і спеціалістам райдержадміністрацій — 28. А ось серед відомств чільні місця посідають працівники центрів зайнятості (17) і соцзахисту населення (13). «Відстають» робітники управління з питань надзвичайних ситуацій і ЦО (6), у справах сім’ї та молоді (5), Пенсійного фонду (4) й інших відомств, де виявлено 2—3 факти корупції.

Кара переслідує кожного,

але не завжди наздоганяє.

Марія Ернер-Ешенбах

А тепер погляньмо, яких заходів вживають керівники відповідних органів влади до своїх підлеглих, уже звинувачених судом у корупції. За перший квартал нинішнього року з тридцяти шести дрібних чиновників (п’ята—сьома категорії), покараних у суді штрафами від 255 до 425 грн., було звільнено... сім. Стосовно двох порушено кримінальні справи. По інших грішниках рішення не ухвалено досі. Найбільший «улов» першого кварталу — голова Томаківської райдержадміністрації Юрій Бондаренко, якому суд 17 березня 2000 року «вклепав» 260 грн. штрафу «за надання незаконних пільг комерційним структурам». Але ще 15 грудня 1999 року Юрій Леонідович був звільнений наказом Президента № 340/99 у зв’язку... з переходом на іншу роботу.

Чи то правоохоронці активізували свою діяльність, чи то чиновники вирішили «зрубати бабок» якомога більше перед літніми відпустками, але в другому кварталі нинішнього року дніпропетровські суди прийняли рішення вже по 61 справі, обмежившись, щоправда, лише штрафами. І знову керівники органів влади, м’яко кажучи, заплющили очі на гріхи своїх підлеглих. Долю 44 таких «пішаків» начальство не визначило. Лише дев’ятьох звільнено, що не типово, без одержання офіційної постанови суду.

Антигероєм у публікаціях місцевих ЗМІ став голова Дніпропетровської райдержадміністрації Геннадій Латушко, який «використовував працю військових для благоустрою присадибної ділянки». 12 травня місцевий суд покарав його штрафом на 500 гривень й усунув від виконання функцій держави. Але рівно через місяць облсуд своєю постановою № 44А-32 Геннадію Васильовичу ці ж самі функції повернув.

Якщо брати період із червня по жовтень включно, то в дніпропетровських судах прийняли рішення усього по 25 корупціонерах, обмежившись штрафами від 250 до 500 грн. Доля одинадцяти із них за місцем роботи не визначена, а ось дев’ятеро звільнені. Інші відбулися доганами й позбавленням премій.

За деревами не видно лісу

Та все ж за які діяння держ-службовців звільняють із роботи? Типові приклади. За виписку фіктивних квитанцій звільнили секретаря Самарської сільради, за видачу такої самої довідки на отримання субсидій втратила роботу спеціаліст Томаківської райдержадміністрації. Ще звільняють дрібних чиновників (сьома категорія) за невчасне подання декларацій про доходи, видачу «липових» посвідчень учасників війни або за «послуги сім’ї засудженого». Найсуворіше «рубає голови» дніпропетровська ДПА, але якось вибірково, лише співробітникам із глибинки. Особливо наближених корупціонерів-податківців начальство посилає у відпустку «по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку» або оголошує догану. Втрачають роботу держслужбовці, які не захотіли заплатити гроші за пільгову путівку на базу відпочинку.

Помилково було б вважати, що за перераховані вище порушення звільняють усіх підряд. На п’ять, наприклад, випадків однаково злочинних видач фальшивих посвідчень учасників війни женуть у три шиї в кращому випадку одного, який не поділяє принципу «треба ділитися». Але навіть звільнення мало кого лякає.

— Фактично особи, притягнені до адміністративної відповідальності за корупційні дії (ст.7 закону), — стверджує Олександр Юрков, — звільняються без відповідного запису в трудовій книжці, що дає можливість правопорушникові влаштуватися на держ-службу в іншому місці.

Та що там корупція! У Дніпропетровському територіальному відділенні Антимонопольного комітету України з 12 червня нинішнього року на посаді заступника начальника відділу розслідувань працює (принаймні станом на 16 листопада. — В.О.) Валерій Козлов. Тим часом установлено, що «8 липня 1983 року В.І.Козлов був засуджений судом Червоногвардійського району за ч.1 і 2 ст. 155 КК УРСР (обман покупців) із позбавленням права займати посади, пов’язані з обслуговуванням громадян підприємств торгівлі й громадського харчування, накладено штраф у розмірі 200 карбованців. 3 квітня 1985 року Козлов В.І. був засуджений судом Червоногвардійського району за ст.19 ч.2. ст.170 (давання хабара), ч.2 ст.194 КК УРСР (підробка документів) до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 7 липня 1989 року був звільнений із ВТК-13 Свердловської області й прибув до Дніпропетровська. 17 липня 1996 року був заарештований Червоногвардійським райвідділом внутрішніх справ за ч.2 ст. 206 КК України (хуліганство). При зарахуванні на роботу в анкеті й автобіографії Козлов В.І. ці дані приховав, указавши, що ні він, ні його родичі під судом і слідством не перебували і до кримінальної відповідальності не притягувалися».

Судячи з трудової книжки Валерія Івановича, лісу на Уралі він не рубав, а обіймав посаду заступника директора одного з радгоспів Дніпропетровської області. Чи слід казати, що влаштуватися на держслужбу йому просто допомогли — за гроші, за послуги, за вірність, компетентність? Адже Валерій Козлов із 1998 року по січень нинішнього був начальником відділу управління зовнішньоекономічних зв’язків, торгівлі, харчової й переробної промисловості Дніпропетровської облдержадміністрації.

Коли таємне (судимість, прихована ним) стало явним, він звільнився за власним бажанням, оскільки притягнути його до відповідальності, відповідно до закону про корупцію, не дозволили часові рамки.

Пересівши з крісла заступника глави облдержадміністрації на місце голови Дніпропетровського територіального відділення Антимонопольного комітету, Леонід Каширніков узяв свого колишнього підлеглого (Л.Каширніков курирував торгівлю й зовнішньоекономічні зв’язки) на роботу.

У контексті вищевикладеного залишається додати, що за фактами корупції в Дніпропетровській області порушено нинішнього року лише вісім кримінальних справ, що явно не відповідає дійсності.

— Ніде правди подіти: часто все зводиться до «дріб’язку», — вважає прокурор області Володимир Шуба. Але все це розкладає людей, породжує впевненість, що за гроші можна купити все, будь- кого...

Лише успішні злочини

залишаються безкарними.

Теодор Драйзер

Кілька років тому ковбасний цех спільного українсько-німецького підприємства «Дуко» у Дніпропетровську обстріляли із гранатомета. Слідство, проведене співро-бітниками Дніпропетровського УБОЗу, засвідчило: один із заступників міського голови, відповідальний за торгівлю, лобіював інтереси цієї фірми, настійно рекомендуючи власникам магазинів купувати її продукцію (до речі, дуже якісну, але дорогу. — В.О.). Невдоволені цим конкуренти, вичерпавши всі докази, мабуть, домовилися... Принаймні німці зникли, і тепер городяни смакують ковбасно-шинкові делікатеси від «Ювілейного» й «Берізки». Не проводжу паралелі, але колишній заступник мера з торгівлі зараз курирує освіту в місцевому міськвиконкомі, а його місце посів Геннадій Гвоздьов, який раніше очолював АТЗТ «Кримські вина». Навіть не торкаючись законності отримання ліцензії, якості спиртних напоїв, сплати податків, тим не менш: явне багаторічне безкарне порушення законодавства було очевидним — мережа лотків «Кримські вина», що торгують вино-горілчаною продукцією. Бо площа кожної такої точки не перевищувала 10 квадратних метрів. І, за законом, торгувати в таких приміщеннях хмільними напоями (крім пива й слабоалкогольних) заборонено. Хтось же заплющував очі? Та й іншим закривав. Вочевидь не задарма.

Схожого прецеденту не пригадують ветерани не лише СБУ, а й КДБ/НКВС. На початку листопада СБУ в Дніпропетровській області «виявлено факт незаконного використання мобілізаційного резерву, що перебуває на відповідальному збереженні у ВАТ «Дніпрошина».

Сировина й матеріали для виготовлення шин на випадок виникнення надзвичайної ситуації в країні — «святая святих» — відпускалися за письмовою вказівкою керівництва ВАТ без дозволу Кабміну. Переплутавши власну кишеню з державною, сановні акціонери перетворили мобілізаційний резерв вартістю понад 26 млн. гривень на типорозміри шин, реалізовані в Україні та за кордоном. Нині склади порожні.

Зараз слідчі Служби безпеки виявляють авторів письмових розпоряджень. Поки що відомі двоє.

Як повідомили кореспондентові в прес-службі УСБУ в Дніпропетровській області, перевірка виявила ще двоє місцевих підприємств, звідки «відплив» мобрезерв.

Залишається додати, що за виявленими на «Дніпрошині» фактами порушено кримінальну справу за ст. 86-1 КК України (розкрадання державного майна в особливо великих розмірах) і ст. 166 (перевищення повноважень). «Дніпрошині», вважають юристи, крім відшкодування збитків, доведеться сплатити штраф розміром не менше за суму викраденого. Однак рахунки підприємства не арештовано, жодної особи не затримано, й підписку про невиїзд ніхто не давав. Ось так. Невже з 1997 року мобрезерв ніяк не перевіряли? Але ж були перевірки високими держчиновниками, причому неодноразово.

Можливо, доведуть до суду й назвуть прізвища посадовців, які дозволяли й контролювали потім приватизацію овочевих баз, незаконно перепрофільованих під збереження «смаленої» горілки. Тільки за один день спільний рейд працівників кількох силових структур, у тому числі й прокуратури, нещодавно виявив 34 тисячі «лівих» пляшок. І це при величезній кількості контролюючих, вибірково сліпих органів. За словами Володимира Шуби, Дніпропетровськ від незаконної торгівлі спиртним втрачає понад 10 млн. доларів.

Тривожить прокуратуру області ситуація з АЗС. Адже хтось підписав документи, що дозволяють, усупереч нормам і здоровому глузду, будівництво бензозаправок поблизу житлових будинків і під мостами. Як образно висловився прокурор області, «їх тільки посеред Дніпра немає».

— Поки що показники нашої роботи (у сфері економіки. — В.О.) — в регіонах — Кривому Розі, Дніпропетровську, Павлограді, Нікополі і т.д. — не тішать, — нарікає прокурор Шуба. — А боротьба з хабарництвом? Міліція в Дніпродзержинську не завершила розслідування жодного такого злочину. Що, там хабарів не беруть?..

P.S. На жаль, так і не вдалося зустрітися з генерал-лейтенантом Москалем, який очолює УМВС у Дніпропетровській області, й дізнатися, що він думає з приводу корумпованості місцевих чиновників. Геннадій Геннадійович від часу призначення на цю посаду глухо закритий від спілкування не лише з журналістами, а й главами рай- держадміністрацій.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво