«Сміттєвий вітер» нарешті подув у бік міськвиконкому - Право - dt.ua

«Сміттєвий вітер» нарешті подув у бік міськвиконкому

28 жовтня, 2011, 13:44 Роздрукувати Випуск №39, 28 жовтня-4 листопада

Чи стане від цього в місті чистіше?

© en.wikipedia.org

Унікальні не тільки для провінційного життя події відбуваються в місті Рівне. Місцевий суд 12 жовтня затвердив своїм рішенням мирову угоду між жителем міста Сергієм Пінчуком та міськвиконкомом, якою влада визнала свою неспроможність у питанні затвердження тарифів на вивезення сміття та прибирання будинків. Угоді передував двотижневий судовий розгляд, призупинення дії нових тарифів і… практично повна тиша в інформаційному просторі міста.

 

 

«Для чого тобі це потрібно?» Цим запитанням Сергія Пінчука, голову громадської організації і звичайного підприємця, останнім часом допікали не тільки суперники в судовому процесі, а й усі знайомі. «За державу обидно», — напівжартома-напів­серйозно відповідав він словами кінош­ного Верещагіна, втомившись від нескінченних і однотипних запитань. Особливо не вгамовувався один із молодих підприємців, що займається вивезенням сміття (за сумісницт­вом — депутат міськради): «Ну, за державу — зрозуміло… Але тобі навіщо? У мене бізнес через тебе стоїть, збитки…»

І справді, тільки приблизні «збитки» всіх, хто займається вивезенням сміття, — комунальників із КАТП-1728 і приватної фірми «Санком-Рівне», за кілька днів могли скласти понад 100 тисяч гривень. Адже суд, задовольнивши клопотання Пінчука про забезпечення позову, призупинив дію підвищених тарифів на тиждень. Власне, таке рішення судді мало «виховний» вплив на юристів міськвиконкому, які зрозуміли, що пахне смаженим, що вони зіштовхнулися не з рядовим позовом. Представляти інтереси міськвиконкому, управління ЖКГ і ТОВ «Санком-Рівне» (яких, на їхнє бажання, залучили до справи як співвідповідачів) зібралася хороша команда адвокатів. Усіляко намагаючись «вибити» позивача з процесу, юристи говорили (і це зафіксовано у стенограмі судової справи) про перспективу «стягнути з громадянина Пінчука збитки, яких зазнали їхні підзахисні».

Пінчук починає і… виграє?

— Звернутися до суду з адмініст­ративним позовом мене примусив той безлад (мій співрозмовник вжив менш культурне слово. — Авт.), який панує в комунальній сфері міста загалом та в питаннях розрахунків тарифів зок­рема, — розповідає Сергій Пінчук. — Останні рішення міськвиконкому — №139, №140, №141 від 19 серпня, що стосуються встановлення нових підвищених тарифів на послуги з вивезення побутового сміття, а також на утримання будинків та прибудинкових територій, просто переповнили чашу терпіння. Я особисто був ініціа­тором проведення багатьох круглих столів і прес-конференцій за участі мера, комунальників та журналістів, ми десятки разів порушували питання тарифів, усі кажуть правильні речі, але… ніхто нічого не робить.

— У чому суть позову? Якої помилки цього разу припустився міськ­виконком, затверджуючи тарифи? Та й підвищення, по суті, копійчане — квартплата з 1 грн. 60 коп. виросла до 1 грн. 80 коп. за квад­ратний метр житла…

— Помилилися «батьки міста» у тарифах на утримування будинків та прибирання прилеглих територій (рішення №141), знову проігнорувавши принцип затвердження тарифів, згідно з яким слід розраховувати вартість послуги окремо для кожного будинку. Така вимога діяла відповідно до постанови Кабміну №529 від 20 травня 2009 року, проте й нова постанова №869 від 1 червня 2011 року, в якій вилучено деякі невідповідності з попереднього документа, теж наполягає саме на цьому принципі. І набрала чинності постанова №869 18 серпня цього року, тобто за день до «доленосного» рішення Рівненського міськвиконкому. Що ж до рішення стосовно вивезення сміття (№139 і №140), то вже згадана постанова №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» у пункті 8 недвозначно гласить, що «тарифи на послуги визначаються окремо за кожною операцією поводження з побутовими відходами та за видами побутових відходів (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, небезпечні)». Як ви здогадуєтеся, ніяких «окремих» за видами сміття тарифів міськвиконком не прий­мав.

— А в чому ж полягає важливість «побудинкових» розрахунків тарифів?

— Це справді допоможе навести порядок у комунальній сфері міста. Якщо говорити про недалеке майбутнє, то, можливо, «побудинковий» тариф — перший крок до впровадження системи обліку «доходів і витрат» для кожного будинку. Адже погляньте — зараз усі платежі йдуть в «один казан». Відповідно, в одержувачів пос­луг — звичайних містян — немає можливості контролювати ні якість, ні кількість отриманих послуг. Люди не знають, куди йдуть їхні гроші, але… платять! Причому дисципліновано — на рівні 85—90%! І потім ще й запитують: чому кран тече, чому підвал затоплює, труби ніхто в будинку не замінює? Один невеликий приклад. П’ятипід’їзна дев’ятиповерхівка — це приблизно 10 000 кв. м житла. За кожен «квадрат» мешканці платять 9 копійок, тобто на місяць — 900 грн., на рік — 10 800 грн. По місту за рік із цих дев’яти копійок «набігає»
3,19 млн. грн. Скажіть, на три мільйони в рік можна забезпечити новими кранами й заглушками труби? Якщо не можна за рік, то, може, за 10 мі­льйо­нів і три роки — можна?

— Чому все-таки було підписано мирову угоду?

— Я отримав те, що хотів. По-перше, міська влада визнала, що вона розраховувала тарифи неправильно, по-друге, за умовами угоди міськвиконком узяв на себе зобов’язання привести розрахунки тарифів у відповідність до чинного законодавства. Продовження судового розгляду або якісь політичні спекуляції на цьому могли б призвести до колапсу комунальної сфери міста. Я не хочу завалити повністю цю сферу (є люди, котрі без мене цим «успішно» займаються), я хочу просто навести елементарний порядок.

— Як розвиватимуться події в комунальному господарстві Рівного? Місто стане чистішим?

— Є кілька варіантів. Перший варіант, оптимістичний, — міськвиконком серйозно підходить до питання комуналки, реформує систему і стає прикладом прогресивних змін для
всієї країни. Варіант другий, песимістичний, — міськвиконком не виконує умов мирової угоди, придумавши, наприклад, якусь «відмазку» про людсь­ке око чи прийнявши те ж саме рішення, але в інших формулюваннях. Наслідком цього може стати те, що судові позови наберуть масового характеру, рішеннями судів діяльність комунальних підприємств може бути заблокована, сміття з міста нікому буде вивозити… Принаймні я планую контролювати виконання мирової угоди.

Є в комунальної теми початок… Тільки немає кінця

Тільки через тиждень, попри «комунальний кадровий голод у місті» (оцінка одного з чиновників, близьких до мера), місцева влада змогла дати хоч якісь коментарі з приводу цього нетривіального суду. Доти, слід розуміти, рівненські чиновники і не припускали, що справа набере широкого розголосу. Тим більше що вся увага містян була прикута до щорічного національного обряду — урочистого пуску гарячої води в опалювальну систему та гарячковим ремонтом прогнилих труб. Але мирова угода, затверджена судом, опинилася в соцмережах і була помічена журналістами. Начальник міського управління ЖКГ Іван Гема, який повернувся на роботу (він останнім часом дедалі частіше здає в бухгалтерію свої лікарняні листи і вже не перший рік успішно «пересиджує» на посаді чутки про свою «неминучу» відставку) відразу підтвердив свій статус головного комунальника міста і з паузою в один день дав два знакові коментарі. Так, у вівторок рівненському Агентству журналістських розслідувань пан Гема заявив, що, власне, коментувати тут нічого, адже «Пінчук і так усе розповів». А вже нас­тупного дня для кореспондента «Рівне Ве­чірнє» начальник управління ЖКГ проявив добре як для звичайного комунальника знання особливостей розвитку громадянського суспільства в окремо взятому місті. «Це похвально, що рівненці не байдужі і стежать за змінами в законодавст­ві», — сказав пан Гема, а по суті питання дав таке пояснення: мовляв, скликали ми міськвиконкомом 19 серпня, а постанова вийшла 18-го, ось і не встиг­ли ознайомитися (того, що пос­танова вийшла 1 червня, ми, звісно, не згадуємо. — Авт.).

Як розвиватимуться події далі та чи з’явиться в містян можливість (а головне — бажання) контролювати, куди йдуть їхні гроші за квартплату, особливо гадати не доводиться. Надто великі ставки на кону — адже обсяг комунальних платежів у Рів­ному не тільки можна зіставити, — він навіть перевищує бюджет міста. Стверджу­вати, що всі ці гроші розкрадаються, було б неправильно. Ма­буть, не всі. А може, й не розкрадаються взагалі. Але говорити, що цими ресурсами неефективно управляють, мабуть, уже настав час.

P.S. Редакція, публікуючи текст адміністративного позову та мирової угоди, не несе відповідальності за використання цієї інформації третіми особами, наприклад в особистих цілях. Тим більше якщо ці «треті особи» спробують визнати тарифи у своєму місті недійсними.

 

З текстом позову та рішення суду можна ознайомитися на сайті.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво