Слідство закінчено, забудьте - Право - dt.ua

Слідство закінчено, забудьте

18 травня, 2012, 15:09 Роздрукувати Випуск №18, 18 травня-25 травня

Кричуще, зухвале порушення закону людьми, покликаними цей закон охороняти, змусило нас знову звернутися до справи про замах на генерального директора компанії «Фармак» Філю Жебровську.

В 70-х роках на екрани вийшов фільм Даміані з такою назвою. Жорсткий фільм про безжальну і всесильну мафію та корупцію, яка роз’їдає державу, про продажних поліцейських, які чинять беззаконня, і простих людей, які потрапили в жорна чиновницького свавілля. Але зараз ітиметься не про кіно, а про реальне життя, де все це присутнє повною мірою. Кричуще, зухвале порушення закону людьми, покликаними цей закон охороняти, змусило нас знову звернутися до справи про замах на генерального директора компанії «Фармак» Філю Жебровську

Після того як Апеляційний суд м. Києва звільнив з-під варти одного з обвинувачених в організації вбивства на замовлення і відправив справу на додаткове розслідування, адвокат потерпілої, не погодившись із цим рішенням, звернувся з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України із цивільних і кримінальних справ. У своєму зверненні він просив повернути справу до Апеляцій­ного суду і продовжити судовий процес. 

Одночасно до вищої інстанції подали скарги й адвокати другого обвинуваченого, залишеного під вартою. Один із захисників вимагав узагалі закрити кримінальну справу. 

Вищий спеціалізований суд розглянув ці звернення і залишив у силі ухвалу Апеляційного суду м. Києва, а крім того, вперше в історії незалежної України змінив запобіжний захід з арешту на підписку другому фігуранту у справі. Однак підкрес­лив, що наявні матеріали не дозволяють закрити кримінальну справу, її обставини вимагають ретельнішого розслідування. Отже, справа мала повернутися на додаткове розслідування. Обидві судові інстанції чітко визначили й описали, які саме слідчі дії слід провести. 

Звичайно, таке рішення потерпілу та її адвоката не потішило. Вони вважають, що всі не з’ясовані раніше обставини можна було б з’ясувати під час судового процесу, викликаючи на засідання свідків або експертів. Але судове рішення вже є. Воно законне, і потерпіла та її адвокат, поважаючи закон, змушені були з ним погодитися. Зрештою, що для них важливо? Встановлення істини. І, якщо цю істину встановлять шляхом додаткового розслідування, нехай так і буде, вирішили вони. 

Справу з суду передали до прокуратури м. Києва. Проку­рор­ський працівник дав санкцію про подовження строку слідства на один місяць і направив справу чомусь не до Голов­ного слідчого управління м. Києва, тій групі, яка раніше її розслідувала, а до… Поділь­сь­кого районного відділення міліції, старшому слідчому Ю.Скоку. 

Вважаю, будь-яка хоч трохи обізнана людина розуміє, що судове рішення є обов’язковим для виконання. Особливо чітко це повинен знати юрист, яким і є слідчий. За ідеєю, слідчий, отримавши чужу справу на додаткове розслідування, мав про себе грубо вилаятися, а потім, пересилюючи себе, виконувати вказівки суду. А яким був припис суду? Провести додаткові судово-балістичну та судово-медичну експертизи (до речі, на настійну вимогу сторони захисту, яку не влаштували результати вже наявних експертиз). 

Нова балістична експертиза повинна була прояснити, чому трапилася осічка пістолета, яка врятувала життя пораненій Жебрівській та її водієві. Власне, навіщо саме це треба з’ясовувати, не зовсім зрозуміло, але раз на цьому так наполягав захист і цей пункт було внесено в судове рішення, провести цю експертизу все ж таки потрібно. А судово-медична експертиза покликана розвіяти сумніви того ж таки захисту з приводу наявного в потерпілої шраму на спині: чи то від кулі, чи комарик укусив.

Також суд вказав, що необхідно провести додаткові слідчі дії для встановлення особи загадкового «Валерія Анато­лійо­вича» (який, за словами обвинувачених, під безневинним приводом замовив їм стеження за Жебрівською і потім попросив купити скутер, знайдений згодом на місці злочину). Ще перевірити показання обвинувачених про те, як проводилося стеження за потерпілою, шляхом відтворення їхніх дій; уточнити, хто саме з працівників міліції знайшов на місці злочину мотоциклетний шолом кілера тощо. 

Старший слідчий Скок з По­дільського РУГУ МВС у м. Киє­­ві отримав справу 13 квітня. Він узяв її у своє провадження. Того самого дня (!), не виконавши жодної слідчої дії, як мусив те зробити згідно з ухвалою суду, він просто закрив (!) кримінальну справу проти обвинувачених в організації вбивства через відсутність складу злочину і через недоведеність участі обвинувачених у скоєнні злочину. Таким чином, свободу отримує і другий обвинувачений. Більше того, якщо справу проти обвинувачених закрито, скасовується і запобіжний захід — підписка про невиїзд. 

«Ця справа розглядалась у двох судах. У рішенні вищої судової інстанції сказано, що справу закривати не можна, треба її додатково розслідувати. Колегія з трьох суддів Вищого спеціалізованого суду кримінальну справу не закрила, хоча судді мають такі повноваження, а слідчий райвідділу міліції взяв на себе таку відповідальність! Причому не виконавши (бодай заради пристойності) жодного пункту із запропонованих судом слідчих дій. Тобто судові рішення для слідчого — не указ! Він просто скасував судове рішення!» — обурюється Євген Пугачов, адвокат потерпілої.

Справді, є чого обурюватися. Надто вже очевидним видається прагнення правоохоронних органів якнайшвидше цю справу закрити й «поховати». Й у своєму прагненні вони допускають дедалі грубіші порушення закону. 

«Вони зобов’язані відповідно до КПК України виконати всі слідчі дії, запропоновані Вищим спеціалізованим судом України з цивільних і кримінальних справ, і потім уже закрити справу, щоб створити хоча б видимість верховенства права, видимість того, що закон дотримується, але вони навіть цього не зробили. Так квапляться, так поспішають закрити справу, що йдуть на найгрубіші порушення законодавства. Оче­видно, не розуміють, що відповідати за це доведеться їм, простим виконавцям, а не їхньому начальству і таємним покровителям», — каже адвокат.

Про те, що кримінальну справу закрито, Євгену Пуга­чову повідомили лише 23 квітня, коли строк оскарження постанови сплинув. Але суд, урахувавши цю обставину, поновив строк оскарження. 

Прокурор, який брав участь у засіданні, обстоював дії слідчого, стверджуючи, що той усе зробив правильно. Мовляв, слідчий аж ніяк не збирався ігнорувати судові приписи, як могло здатися адвокату потерпілої, а саме навпаки, він з ентузіазмом виконуватиме їх, але в рамках іншої кримінальної справи, порушеної «за фактом». Дійсно, майже три роки тому, коли і було скоєно замах, саме подільські міліціонери першими опинилися на місці злочину. Вони ж і порушили кримінальну справу «за фактом». Пізніше, коли слідство розшукало Л. і З. і висунуло проти них обвинувачення в організації вбивства на замовлення, справу, порушену за «фактом», було призупинено. Це було відомо адвокату потерпілої. «Щоб проводити якісь слідчі дії у призупиненій справі, її щонайменше треба поновити. А цього поки що не було зроблено», — зазначив Євген Пугачов. 

11 травня Подільський районний суд м. Києва скасував постанову слідчого Ю.Скока про закриття кримінальної справи проти двох обвинувачених. Тепер слідчому доведеться повернутися в рамки закону і працювати — виконувати слідчі дії відповідно до ухвали суду. 

Філя Жебрівська та її адвокат боротимуться і дійдуть у разі потреби аж до Євро­пейсь­ко­го суду з прав людини, відстоюючи свої законні інтереси, тому «поховати» цю справу нікому не вдасться. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво