СХОПИТИ ЗА «ВОЛОХАТУ ЛАПУ». СЕБЕ МИТНИЦЯ ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ ВІД КОРУПЦІОНЕРІВ УСІМА ДОСТУПНИМИ ЗАСОБАМИ - Право - dt.ua

СХОПИТИ ЗА «ВОЛОХАТУ ЛАПУ». СЕБЕ МИТНИЦЯ ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ ВІД КОРУПЦІОНЕРІВ УСІМА ДОСТУПНИМИ ЗАСОБАМИ

4 липня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 4 липня-11 липня

За минулий рік надходження до держбюджету від діяльності Державної митної служби зросли більш ніж у півтора разу — із шести до десяти мільярдів гривень...

За минулий рік надходження до держбюджету від діяльності Державної митної служби зросли більш ніж у півтора разу — із шести до десяти мільярдів гривень. Нинішнього року митниця вже кілька місяців стабільно приносить у бюджет по мільярду. Проте її керівництво не вважає, що успішна робота повинна слугувати Держмитслужбі індульгенцією, яка б давала право не звертати уваги на корупційні діяння її працівників. Чимало звільнень і кадрову ротацію в службі безпосередньо пов’язують із намаганням очистити її лави від тих, хто не бачить різниці між державними та особистими інтересами. А прагнення митниці обзавестися Дисциплінарним статутом і правом на здійснення оперативно-розшукової діяльності, у разі його втілення в життя, на думку низки політиків, невиправдано розширить її повноваження і зменшить підконтрольність. Хоч, на погляд керівництва митниці, воно якраз і зумовлене бажанням підсилити відповідальність насамперед власних працівників.

— Лише за п’ять місяців нинішнього року ми провели 124 службові розслідування і 587 службових перевірок, — каже начальник управління власної безпеки Державної митної служби Сергій Коломацький. — За їх результатами звільнено 34 працівники, 267 оголошено догану, щодо 85 з них матеріали передані до прокуратури. На 20 червня ц. р. 187 працівників митниці перебували під слідством. Проте з 20 складених із початку року протоколів про корупцію лише щодо шістьох є судові рішення.

Проте, на думку працівників управління власної безпеки Держмитслужби, боротьба з корупцією у власних рядах дуже обмежена через неможливість самостійно задіяти механізми оперативно-розшукової діяльності. Інакше кажучи, «власна безпека» обмежена у використанні джерел інформації про корупційні діяння працівників митниці лише тими з них, що є відкритими. Це насамперед інформація з телефонів довіри, результати безпосередніх перевірок, дані інших підрозділів митниці (наприклад, аналіз того, яка зміна чергувала в момент проходження через кордон партії контрабанди, виявленої вже на внутрішньому ринку). Такий підхід дає змогу виявляти порушників лише випадково. Навіть «непрямі методи», побудовані на порівнянні задекларованих держслужбовцем-митником доходів за рік з його рівнем видатків, часто не дають результату: дорогі іномарки, на яких роз’їжджають прості інспектори контрольно-пропускних пунктів, виявляються зареєстрованими на третіх осіб, розкішні вілли — на далеких закордонних родичів, які, до того ж, постійно допомагають грошима.

Системне виявлення хабарників у митниці можливе лише за умови, що її «власна безпека» зможе застосовувати оперативні методи — негласне стеження, роботу з джерелами тощо, вважає Сергій Коломацький.

Право на оперативно-розшукову діяльність потрібне митниці не лише для очищення своїх лав — на думку митників, воно значно підвищить і результативність її роботи. Про це багато писалося, нагадаємо тільки, що серед країн Європи лише митниця Албанії не має такого права, а, приміром, митниця Франції може перевіряти фінансову діяльність підприємств за останні три роки й оглядати будь-які автомобілі на шляхах країни.

Проте навіть службове розслідування не є сьогодні ефективним заходом протидії посадовим порушенням. Акт службового розслідування передається до прокуратури — для правової оцінки фактів, що містяться в ньому, і до управління з питань роботи з особовим складом Держмитслужби — для безпосереднього реагування. Як видно з наведеної статистики, кількість порушених кримінальних справ у кілька разів, а судових процесів — майже на два порядки менше, ніж проведених на митниці службових розслідувань. Це означає, що більшість порушників уникають покарання. Арсенал кадрового управління також обмежений — відповідно до чинного КЗпП, недбайливого працівника митниці можна звільнити лише за статтею 41 частина 1 — «однократне грубе порушення службової дисципліни».

— Існує, проте, парадокс, — відзначає начальник управління з питань роботи з особовим складом Державної митної служби Олександр Корнійчук, — саме поняття «однократне грубе порушення дисципліни» у КЗпП не визначено. Це дає можливість судам, куди звертаються звільнені за цією статтею, визнавати деякі наші рішення про звільнення незаконними. І судова статистика свідчить не на нашу користь — кожен другий-третій звільнений митник відновлюється на роботі через суд. Лише в окремих випадках, як, приміром, із колишнім начальником Київської регіональної митниці Олександром Симоновим, за результатами «виробничої діяльності» якого прокуратура розслідує кримінальну справу, ми можемо сподіватися, що наші висновки підтримає Верховний суд.

За словами Олександра Корнійчука, існує й інший, не менш ефективний, але менш болісний для митників метод профілактики правопорушень — ротація всередині самої Держмитслужби. Працівників, пов’язаних із митним оформленням, час від часу переводять на посади в інші підрозділи. Ротації можуть піддаватися і ті, чіткість яких викликає певні сумніви.

Тим часом, вважають і Олександр Корнійчук, і Сергій Коломацький, запровадження Дисциплінарного статуту Держмитслужби відразу підвищило б ефективність боротьби за сумлінність особового складу. У його проекті, зокрема, визначено сам термін «службова дисципліна» і наведено вичерпний перелік порушень, за які працівника можна звільнити. Відтак і працівники митниці, і судді одержать однозначне трактування своїх прав. А щоб наявність у Держмитслужби Дисциплінарного статуту не суперечила конвенціям Всесвітньої організації праці, готується проект закону «Про Державну митну службу», відповідно до якого митниця стане не просто державним органом зі спеціальним статусом, а й правоохоронним органом.

Інакше кажучи, зміни до законодавства, що готуються нині, — як Дисциплінарний статут, так і включення митниці до закону про оперативно-розшукову діяльність, на думку керівників Держмитслужби, мають дати відомству достатні повноваження для ефективного захисту економічного суверенітету держави. Проте, як уже зазначалося, багато політиків — противники цих змін. На думку окремих парламентаріїв, головну протидію митниці в цьому чинять її конкуренти по боротьбі з економічною злочинністю — інші правоохоронні органи, не зацікавлені в руйнуванні своєї монополії на оперативну інформацію.

— Протягом останнього року Державну митну службу було реорганізовано, змінилося багато керівників її підрозділів, — розповідає її голова Микола Каленський, — і, як свідчать результати, це пішло відомству на користь. Ситуація з надходженнями до бюджету поліпшилася докорінно. Колишні начальники деяких підрозділів запевняли мене, що збільшити їхні показники абсолютно неможливо. Проте деякі нові керівники зуміли подвоїти результати своїх попередників. Загалом надходження до бюджету із митниці зросли більш ніж у півтора разу, і це при тому, що обсяг імпорту в Україну не дуже збільшився. Усе відбувається за рахунок підвищення ефективності, грамотного економічного аналізу і, звісно ж, боротьби за дисципліну. Так, мені як керівнику довелося багато в чому «закрутити гайки», і це викликало незадоволення багатьох. Проте я вважаю таку позицію насамперед державною.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво