ШАГРЕНЕВА ШКІРА МІЛІЦЕЙСЬКОГО БЮДЖЕТУ - Право - dt.ua

ШАГРЕНЕВА ШКІРА МІЛІЦЕЙСЬКОГО БЮДЖЕТУ

12 липня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №26, 12 липня-19 липня

Свій депутатський запит на сесії обласної ради заступник начальника облуправління МВС Валерій Горбатюк почав із цифр...

Свій депутатський запит на сесії обласної ради заступник начальника облуправління МВС Валерій Горбатюк почав із цифр. «За 5 місяців цього року в області зареєстровано 4134 злочини, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року, — сказав він. — Зростання злочинності зареєстроване у 12 районах з 20. Особливо зросла кількість крадіжок особистого майна — на 26,5%, шахрайств — на 36,6%, викрадань автомобілів — на 20,3%, на 25% — злочинів, пов’язаних з використанням наркотиків».

Сесія насторожилася. Горбатюк називав цифри без жодного папірця — видно, в’їлися вже в пам’ять. Як і ті, що пролунали згодом. Бо, на глибоке переконання міліцейського керівника, така ситуація безпосередньо пов’язана з украй незадовільним фінансовим та матеріально-технічним забезпеченням органів і підрозділів внутрішніх справ області та низьким рівнем соціального і правового захисту їх працівників. Адже хоч міліція має утримуватися за рахунок державного бюджету, його щедрості нинішнього року вистачило лише на виділення 56,4% коштів на оплату праці і всього 2,2% — на матеріально-технічне забезпечення (дуже істотна підмога для міліцейських автомобілів, які вже вичерпали свій ресурс на 80%). Та ще складнішою виявилася ситуація того штату управління МВС — 18% співробітників, — який утримується за кошти місцевих бюджетів. Грошей виділено на третину від потреби, та й ті практично не надходять. Через це нині не фінансуються понад 400 штатних посад. Переважно це патрульно-постова служба та дільничні інспектори, тобто саме ті працівники, які безпосередньо забезпечують охорону громадського порядку.

Зменшення фінансування вже не раз зумовлювало усушку й утруску штатів обласного міліцейського управління: протягом трьох останніх років — майже на 3 тисячі чоловік. Уже в цьому році «пішли під ніж» ще 258 штатних посад і в «підвішеному» стані перебувають ще 400. Хоча звільнити — це не позбутися фінансових проблем, а мати додаткові. Адже кожному скороченому треба виплатити двомісячне утримання, вихідну допомогу, передбачені законом компенсації тощо. Крім того, хто ж служитиме, якщо органи МВС усе більше загрузають у фінансових проблемах (тільки в черзі на житло — майже тисяча сімей співробітників міліції). Лише торік звільнилися з органів 372 досвідчені міліціонери — хто ж передаватиме досвід молодим?

Останніми роками, на жаль, утворилося замкнене коло. Держава постійно не доплачує міліції, фактично змушуючи її жити за законами вільного ринку. Державна структура, покликана підтримувати правопорядок і боротися з криміналітетом, шукає засобів для виживання. Але якщо років десять тому руку допомоги міліції простягали ще також державні підприємства (в пам’ятку — засідання Хмельницької міської координаційної ради з боротьби зі злочинністю, на якому розписали «данину» міліції з кожного підприємства: від автомобіля до тапочок від взуттєвої фабрики), то нині доводиться звертатися до бізнесменів-приватників. І визначити межу, де закінчується безкорислива допомога і починається корупція, погодьмося, дуже непросто. Тому народ і ставиться до міліції з недовірою — що, знову ж таки, відбивається на її іміджі й престижі.

Більше того: через такий стан справ у самій службі мимоволі зміщуються акценти в оцінці співробітників. Кращим починають вважати не того, хто добре ловить злочинців, а того, хто вміє дістати, забезпечити, збудувати. Такі й ростуть у званнях, чинах, посадах, залишаючи справжнім профі єдину перспективу — звільнення.

Тому вільне плавання у фінансовому морі проблем і державна структура боротьби зі злочинністю — все-таки речі несумісні. І можна було зрозуміти В.Горбатюка, який, перераховуючи численні звернення міліцейського керівництва до органів місцевої влади з проханням виправити становище, поліпшити фінансування, емоційно підсумував: «Ми стукаємо, як у глуху стіну. Ви не хочете нас чути». І знову звернувся по аргументи до цифр. Адже, за науково обґрунтованими розрахунками, навантаження на одного дільничного інспектора міліції має становити не більше трьох тисяч громадян. Нині ж воно сягає на Хмельниччині майже п’яти тисяч. Дійшло до того, що в добрій чверті районів області на 11-18 сіл — один дільничний міліціонер.

...Недавно довелося бути на суді. Справа слухалась неординарна. Хлопців, які начебто хуліганили в нічному барі, почали переслідувати два охоронці правопорядку. І — поранили одного з нічних відвідувачів. На суді з’ясувалося, що цілились вони в одного, а під кулю втрапив інший. «Ви часто стріляєте в тирі?» — запитав суддя. «Та... як патрони дадуть...» — «Коли ж це було востаннє?» — «Місяців три тому».

Коментарі зайві. А ось ще одна деталь із цього ж судового засідання варта уваги. Один з міліціонерів, розповідаючи про перипетії детективної ночі, підтвердив правдивість своїх свідчень конкретною подробицею: «Ми у формі були. Я ще там штани порвав. Весь рік прослужив, нарешті форму дали, і на тобі...»

Це — ілюстрація тези про безплатну міліцію. Щоб мати професіоналів, треба платити. Мабуть, це єдина можлива відповідь на депутатський запит полковника Горбатюка.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво