РІЗНОЧИТАННЯ З НАСЛІДКАМИ

Ця історія почалася з перевірки фінансово-господарської діяльності Харківського метрополітену, слушності виділення і використання бюджетних коштів. Подія планова і, здавалося б, стандартна не передбачала несподіванок, але... Метушню, що розгорнулася сьогодні навколо неї, у регіоні порівнюють з «яблуком, яке падає вгору».

У документі, надісланому начальником управління КРУ в Харківській області О.Щербаковим голові Харківської облдержадміністрації Є.Кушнарьову, йдеться:

— Встановлено, що фінансово-господарська діяльність ДП «Харківський метрополітен» збиткова. При загальній сумі збитків метрополітену за 1999 рік обсягом 31014,1 тис. грн. і 32207,4 тис. грн. за 2000 рік, підприємство не вживає відповідних заходів для їх зменшення.

За результатами перевірки КРУ, у встановленому порядку метрополітенові було пред’явлено вимогу — повернути бюджетні кошти у зв’язку з нецільовим використанням наданої пільги з податку на землю. Ще в десяти пунктах метрополітен звинувачується в неправомірному підвищенні тарифних ставок і посадових окладів, у безплатному перевезенні пасажирів Великодної ночі тощо. Послання про «гріхи» метрополітену, крім губернатора, надійшло до «Укрзалізниці», транспортної прокуратури, СБУ. Висновками КРУ в Харківській області під сумнів було поставлено не тільки самостійні дії керівництва метрополітену, а й рішення сесій міської Ради, міськвиконкому, розпорядження Харківської обласної адміністрації.

Метрополітен, отримавши таке звинувачення, подав позов до Арбітражного суду Харківської області з метою визнати недійсною вимогу № 19 КРУ про повернення податку на землю в розмірі 217,6 тис. гривень. Начальник державного підприємства Л.Ісаєв звернувся до харківського губернатора з заявою про неправомірні дії посадових осіб КРУ.

Для перевірки фактів в області було створено комісію у складі фахівців головного фінансового управління обладміністрації, управління промисловості, транспорту і зв’язку, головного управління бюджету і фінансів Харківського міськвиконкому, АТ «Харківська перспектива», ТОВ «Аудиторська фірма «Харків», кафедри економіки і галузевого менеджменту Харківської державної академії залізничного транспорту.

Встановлено, що протягом 1999—2000 років фінансово-господарська діяльність метрополітену була планово збитковою. Такою вона є і за підсумками п’яти місяців нинішнього року. Метрополітен, підземні споруди якого у структурі основних фондів становлять 80%, було зараховано до групи основних фондів з терміном служби 100 років, тобто до звичайних будинків. Це рішення головним чином і призвело до різкого зростання собівартості перевезення пасажирів і збільшення збитків підприємства. Ще однією складовою збитковості метрополітену стало те, що витрати на перевезення пільгового контингенту пасажирів компенсуються не в повному обсязі. При необхідній дотації на 2000 рік на суму 51,3 млн. гривень, фактично виділено з бюджету на компенсацію втрат від перевезення пільговиків 2,9 млн. гривень (з передбачених бюджетом 6,7 млн.) при реальних витратах 37,7 млн. гривень.

На поточний рік необхідна дотація становить 46,3 млн. гривень, бюджетом передбачена сума компенсації за пільговий проїзд тільки 1,7 млн. гривень, або 3,7%. За п’ять місяців виділено 0,81 млн. — при фактичних витратах 18,1 млн. гривень. За умови переходу на новий метод нарахування амортизації і повної бюджетної компенсації проїзду пільгових категорій пасажирів, метрополітен (при чинному тарифі 50 копійок) може стати прибутковим підприємством з рівнем рентабельності до 10%.

Фахівці комісії зробили висновок про безпідставність і низки інших обвинувачень КРУ на адресу Харківського метрополітену. Так, запровадження кодових карток дозволило збільшити оборотні кошти підприємства. Тарифні ставки і посадові оклади переглядалися на підставі вказівок «Укрзалізниці». При цьому, за підсумками 2000 року, економія планового фонду оплати праці становила 962,9 тис. гривень, що зменшило збитки підприємства.

Під час перевірки було виявлено, що в метрополітені завершена робота з приведення балансової вартості основних фондів підприємства до реальної вартості, з метою дальшого переходу на прямолінійний метод нарахування амортизації. Вартість основних фондів при цьому зросте більш ніж у 2,5 раза. Врахування реальних термінів служби підземних споруд (370—420 років) в амортизаційних відрахуваннях дозволить зменшити ці відрахування загалом по метрополітену на 20 млн. гривень на рік. Крім того, дасть можливість знизити на 16,8% собівартість перевезень. Планові збитки зменшаться з 39 млн. до 19 млн. гривень, або більш ніж на 50%. До речі, з 1 липня підприємство вже перейшло на новий метод нарахування амортизації.

Виніс свій вердикт і Арбітражний суд Харківської області — вимогу КРУ про повернення ДП «Харківський метрополітен» до міського бюджету 217 тис. гривень податку на землю визнано недійсною.

Питання, здавалося б, можна нарешті закрити— адже метрополітен реабілітовано у судовому порядку. Але Головне контрольно-ревізійне управління України надіслало свої чергові висновки вже на заперечення метрополітену з приводу акта перевірки від 12.04.2001 року. На восьми сторінках ідеться про те, що фахівці КРУ мають рацію за всіма статтями. Виконуючий обов’язки начальника ГоловКРУ України І.Стефанюк, надсилаючи відповідь 14 червня, певне, не знав, що за три дні до того обласний арбітражний суд виніс рішення на користь підприємства і визнав недійсною вимогу харківського КРУ.

Суд розглядав законність вимог КРУ з правового боку і не торкався суто бухгалтерських аспектів, викладених в акті перевірки підприємства. З огляду на це, завідуюча кафедрою обліку і аудиту Харківської держакадемії залізничного транспорту, голова Харківського регіонального відділення федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України Н.Чабанова і голова ради директорів Асоціації українських експертів, директор аудиторської фірми «Харків» Л.Рубаненко звернулися до першого заступника начальника ГоловКРУ України І.Стефанюка, першого заступника начальника КРУ в Харківській області І.Омельченка, головного контролера-ревізора КРУ в області В.Васильченка з відкритим листом. У ньому йдеться:

— Вимоги КРУ в Харківській області відобразити пільги з податку на землю в реєстрах бухгалтерського обліку ДП «Харківський метрополітен» суперечать чинним нормативним документам. Пільга із земельного податку в бухгалтерському обліку не може бути відображена як додаткове джерело фінансування. Це не передбачено жодним нормативним документом. Сума наданої пільги не може бути зазначена в реєстрах бухгалтерського обліку, тому що не є господарською операцією. Впевнені, що головний методолог бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України, шановний Валерій Миколайович Пархоменко, буде здивований вашими висновками, панове, не менше, ніж ми. Гадаємо, йому і в страшному сні не могло б приснитися, що в настільки шановному документі — постанові Кабміну № 250 — містяться вимоги відобразити пільгу, надану підприємству з податку на землю, у бухгалтерському обліку. Тим більше в планово збиткового підприємства. Можливо, звісно, ви, шановні панове, здійснили відкриття у сфері бухгалтерського обліку. Про яке ми, неосвічені люди, досі нічого не знаємо. І, за давнім звичаєм, користуємося методом подвійного запису, який ще в ХV столітті винайшов італієць Лука Паччолі. Але хочемо все ж таки вас поінформувати, що Мінфін, Кабмін, Верховна Рада України і світове співтовариство теж, певне, не інформовані про ваше відкриття. Інакше чому і Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», і Положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні, і Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку досі грунтуються на подвійному записі активних і пасивних операцій?

Отже, відстоювання власних поглядів триває. Розгляд питання державними і незалежними фахівцями низки відомств, з одного боку, і фахівцями КРУ — з другого призвів до протилежних висновків. Волаючий факт, адже фахівці мусять закон прочитувати однаково... якщо це закон, а вони—фахівці.